Постанова

від 02.11.2023 по справі 398/4824/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 листопада 2023 року м. Кропивницький

справа № 398/4824/20

провадження № 22-ц/4809/1043/23

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Мурашка С. І., Чельник О. І.

за участю секретаря судового засідання Савченко Н. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, Попельнастівська сільська рада Олександрійського району Кіровоградської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Дьорко Андрій Мирославович, на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області (суддя Нерода Л. М.) від 17 березня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

22 грудня 2021 року ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Дьорко Андрій Мирославович, пред`явив позов до Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, з такими вимогами:

1)скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію від 30 серпня 2006 року земельної ділянки під кадастровим номером 3520386700:02:000:9015, площею 24,9999 га та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку під кадастровим номером 3520386700:02:000:9015, площею 24,9999 га за державою в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області;

2)визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 5,5 га, що розташована на території Щасливської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, яке виникло на підставі державного акту на праві приватної власності на землю серії КР № 00120 від 12 вересня 1996 року та визнати за ОСОБА_1 право постійного користування земельною ділянкою площею 19,5 га, що розташована на території Щасливської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, яке виникло на підставі державного акту на право постійного користування землею серії КР № 00142 від 12 вересня 1996 року.

25 серпня 2022 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд:

1)скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію від 30 серпня 2006 року земельної ділянки під кадастровим номером 3520386700:02:000:9015, площею 24,9999 га та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку під кадастровим номером 3520386700:02:000:9015, площею 24,9999 га за державою в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області;

2)скасувати право власності Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області на земельну ділянку під кадастром номером 3520386700:02:000:9015, площею 24,9999 га, яке в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записано під номером 43598913;

3)визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 5,5 га, що розташована на території Щасливської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, яке виникло на підставі державного акту на праві приватної власності на землю серії КР № 00120 від 12 вересня 1996 року та визнати за ОСОБА_1 право постійного користування земельною ділянкою площею 19,5 га, що розташована на території Щасливської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, яке виникло на підставі державного акту на право постійного користування землею серії КР № 00142 від 12 вересня 1996 року;

4)скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право на земельну ділянку під кадастровим номером 3520386700:02:000:9015, площею 24,9999 га, яке в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записано під номером 27394818.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення

17 березня 2023 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області постановив ухвалу в якій вирішив два питання:

1)заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог залишив без розгляду;

2)цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації земельної ділянки та визнання права власності на неї залишив без розгляду.

Так залишаючи позов заяву без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що підготовче судове засідання у справі закрито 10 лютого 2021 року, а справу призначено до судового розгляду по суті. Проте позивач повторно, 15 та 17 березня 2023 року, не з`явився в судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи 15 березня 2023 року, про причини неявки суд не повідомив.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Позивач ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області від 17 березня 2023 року й направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Як на підставу для задоволення своїх вимог, позивач вказав на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права.

Він стверджує, що суд не повідомив належним чином його та його представника про час дату та місце розгляду справи 15 та 17 березня 2023 року. Зокрема здійснене 07 березня 2023 року судом повідомлення представника позивача телефоном про розгляд справи 15 березня 2023 року є неналежним, бо такий спосіб виклику сторін не відповідає нормам цивільного процесуального законодавства. Крім того, суд не міг забезпечити своєчасний, відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України, виклик до суду позивача та його представника так, як 15 березня 2023 року за відсутності будь-кого з учасників процесу з боку позивача відклав розгляд справи на 17 березня 2023 року.

Узагальнений зміст позицій інших учасників справи

Правом на відзив на апеляційну скаргу, передбаченим ст. 360 ЦПК України, скористався лише відповідач Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області. У своєму відзиві представник відповідач вказав, що оскаржувану позивачем ухвалу суду вважає законною та обґрунтованою так, як матеріали справи містять доказів того, що позивач та його представник були викликані судом у судові засідання 15 та 17 березня 2023 року, але до суду вони не з`явилися, поважних причин неявки не повідомили, тому суд відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України залишив позов без розгляду. Відповідач просить апеляційний суд залишити ухвалу суду без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення (т. 2, а. с. 102 - 107).

Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду апеляційної інстанції не надійшли.

Учасники справи повідомлені належним чином про час, дату та місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Апелянт ОСОБА_1 до суду не з`явився, а його представник адвокат Дьорко А. М. надіслав суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області адвокат Кривонос А. І. апеляційну скаргу не визнав. Дав пояснення щодо неї.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України).

Як вже зазначено вище за текстом, в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції вирішив два питання: 1) залишення без розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог, яка подана після завершення підготовчого засідання; 2) залишення справи без розгляду.

В апеляційній скарзі апелянт поставив вимогу про скасування ухвали суду першої інстанції від 17 березня 2023 року, тобто загалом, але мотивував підстави скасування судового рішення лише в частині залишення його позову без розгляду. Щодо вирішення судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі питання про залишення заяви позивача про збільшення позовних вимог без розгляду, то апеляційна скарга не мітить будь-яких мотивів.

Відтак, колегія суддів апеляційного суду переглядає законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду лише в частині залишення позову без розгляду, а в іншій частині судове рішення судом апеляційної інстанції не переглядається.

Застосовні норми права та їх джерела

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є :неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ч. 1 ст. 379 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Положеннями Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суди повинні здійснювати правосуддя на засадах рівності всіх перед законом і недопущення будь-яких дискримінацій з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є чинною для України з 11 вересня 1997 року та відповідно до ст. 17 Закону № 3477-ІVзастосвується судами як джерело права, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За змістом п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 43, ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Розгляд справи відбувається у судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. (ч. 1, ч. 2 ст. 211 ЦПК України).

Згідно з положеннями ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 130 ЦПК України у разі відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду першої інстанції

Зміст ст. 257 ЦПК України дає підстави вважати, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду, яка передбачена ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином, в установленому порядку та своєчасно повідомлений про дату, час і місце двох поспіль судових засідань, в які він не з`явився.

Зазначений у ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України наслідок настає незалежно від причин повторної неявки позивача, які можуть бути поважними. Навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позов без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Тобто законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони, а тому саме позивач має продемонструвати свій процесуальний інтерес у як найшвидшому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі.

Відтак норми ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Вони, зокрема, дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

До того ж вказані норми є імперативними, а тому суд зобов`язаний застосовувати їх.

Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, то наслідки передбачені ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України настають у випадку повторної неявки позивача та його представника.

Тож, під час вирішення питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20, від 09 грудня 2021 року у справі № 754/16126/16 тощо.

З матеріалів справи, яка переглядається в апеляційному порядку, вбачається, що ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 лютого 2021 року підготовче провадження зарито, а справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 04 березня 2021 року о 10:20 (т. 1, а. с. 68).

Розгляд справи по суті суд неодноразово відкладав з різних причин.

Зокрема, 13 лютого 2023 року у зв`язку з перебуванням судді у відпустці розгляд справи відкладено на 15 березня 2023 року об 11:10 (т. 2, а. с. 23).

У 2-му томі на аркуші справи 25 міститься копія судової повістки про виклик позивача ОСОБА_1 в судове засідання 15 березня 2023 року об 11:10, але доказів вручення йому цієї повістки у справі відсутні.

Крім того, на повістці є виконаний від руки напис: «Повідомлений предст. Позивача Дьорко А. М. -7.03.23 о 14-45 год. за тел. НОМЕР_1 . Зобов`язався повідомити довірителя і предст. - Сердюка». Проте, ким саме виконаний цей напис на повістці не вказано.

Саме цей напис на судовій повістці місцевий суд розцінив, як належне повідомлення позивача про час, дату та місце розгляду справи.

З таким висновком суду погодитися не можна, бо він суперечить нормам процесуального права.

Так, відповідно до ч. 9 ст. 128 ЦПК України суд може здійснити виклик до суду телефонограмою, повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, та лише свідка, експерта, перекладача, спеціаліста.

В такий спосіб викликати або повідомити учасників справи можна лише у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису.

Отже, у справах позовного провадження ЦПК України, де термінова необхідність у розгляді відсутня, не передбачено виклик учасників справи телефонограмою, а тому такий виклик до суду не можна вважати належним способом повідомлення позивача.

Наявне в матеріалах справи (т. 2, а. с. 32) письмове клопотання від імені представника ОСОБА_1 адвоката Дьорко С. В. про відкладення розгляду справи, призначеної на 15 березня 2023 року об 11:10, яке згідно з вхідним штампом надійшло до суду електронною поштою, не підписане особою, від імені якого воно подане (відсутній ЕЦП).

Крім того, з довідки секретаря судового засідання вбачається, що 15 березня 2023 року розгляд справи не відбувся у зв`язку з тривалою повітряною тривогою на всій території України (т. 2, а. с. 33), а не у зв`язку з неявкою позивача чи його представника.

У 2-му томі на аркуші справи 34 міститься копія судової повістки про виклик позивача ОСОБА_1 в судове засідання 17 березня 2023 року о 08:30, але доказів вручення йому цієї повістки у справі відсутні.

Крім того, судова повістка про виклик до суду на 17 березня 2023 року, яка була доставлена 15 березня 2023 року о 16:18:16 на електронну адресу представника позивача адвокату Дьорко А. М. (ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яку він повідомив суду у своїй заяві 24 серпня 2022 року (т. 1, а. с. 143), вручена порушенням, встановленого ч. 5 ст. 128 ЦПК України мінімального строку, тобто менше ніж за п`ять днів до судового засідання, що вказує на неналежне повідомлення сторони у справі.

Отже, суд належним чином не повідомив позивача ні по судове засідання 15 березня 2023 року, ні про судове засідання 17 березня 2023 року, а тому позивач не мав реальної можливості реалізувати своє право на участь у судовому засіданні особисто, або через свого представника,

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не мав підстав, передбачених ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, для залишення позов ОСОБА_1 без розгляду.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи ОСОБА_1 щодо порушення судом норм процесуального права та недоліків оскаржуваного судового рішення, викладені ним в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження.

Суд першої інстанції не дотримався загальних вимог процесуального права, неповно та неправильно встановив обставини, які мають значення для справи, чим позбавив себе можливості правильно застосувати норми процесуального права, та ухвалив помилкове судове рішення.

Таким чином, оскаржувана ухвала суду про залишення позову без розгляду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статями 367, 368, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Дьорко Андрій Мирославович, задовольнити частково.

Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 березня 2023 року в частині залишення позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про захист права власності на земельну ділянку скасувати, а справу направити для подальшого розгляду до того ж суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови буде складено 09 листопада 2023 року.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді: С. І. Мурашко

О. І. Чельник