Рішення

від 02.11.2023 по справі 681/999/22

ПОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 681/999/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Горщара А.Г.

за участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.

представника позивачки адвоката Крижанівського О.А.

представника відповідача Коберського А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в м. Полонне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Канола- Поділля» про стягнення заборгованості по нарахованій, але не виплаченій орендній платі, трьох відсотків річних, пені та моральної шкоди, -

встановив:

20 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Канола-Поділля" (далі Товариство) заборгованість по орендній платі за користування належною для позивачки земельної ділянки за 2021 рік у сумі 5369,25 грн., 3% річних за затримку виконання грошового зобов`язання за період з 31.12.2021 року по 14.06.2023 року у сумі 234,33 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов`язання за період з 31.12.2021 року по 14.06.2023 року у сумі 3219,78 грн., моральну шкоду в сумі 5000 грн. та судові витрати.

Позов мотивований такими обставинами.

ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки з кадастровим номером 6823681500:10:001:0004 розташованої за межами населених пунктів бувшої Великоберезнянської сільської ради Шепетівського району, площею 2,7892 га з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва. В 2014 році вона передала для Товариства в оренду згідно з укладеним договором дану земельну ділянку на строк 7 років. В 2021 році за її ініціативою договір оренди припинено у зв`язку з закінченням строку його дії, проте відповідач не сплатив за 2021 рік орендну плату, яка повинна становити 5369,25 грн., тобто 4 % від грошової оцінки земельної ділянки, що орендується, станом на 2021 рік. Крім цього позивачка вважає, що у зв`язку з порушенням умов договору оренди землі щодо невиплати орендної плати відповідач повинен сплатити для неї 3% річних за затримку виконання грошового зобов`язання, пеню за невнесення орендної плати у строки, визначені договором з розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочки та відшкодувати моральну шкоду.

У судовому засіданні представник позивачки адвокат Крижанівський О.А. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на підстави зазначені у позові.

Відповідач у поданому відзиві на позов, та його представник адвокат Коберський А.П. в ході судового розгляду позовні вимоги заперечили, мотивуючи тим, що Товариство протягом 2014-2020 років сплатило для ОСОБА_1 орендну плату в загальному розмірі 70955,09 грн., в той час як за умовами договору оренди повинно було виплатити за 2014-2021 року 25076,59 грн. Тож виплата орендної плати відповідачем здійснювалась в розмірах та в строки, передбачені договором оренди, а частина коштів була виплачена ОСОБА_1 як виплата орендної плати за майбутні періоди, а відтак за користування земельною ділянкою у 2021 році Товариство не має заборгованості по орендній платі. Тому вимоги про стягнення 3 % річних за затримку виконання грошового зобов`язання, пені та витрат на правничу допомогу є необгрунтованими.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази суд зазначає про таке.

Встановлено, що ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки з кадастровим номером 6823681500:10:001:0004 розташованої за межами населених пунктів бувшої Великоберезнянської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, площею 2,7892 га з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

24.11.2014 року між позивачкою та Товариством укладено договір оренди землі, державна реєстрація якого відбулась 12.12.2014 року, що стверджується даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с.8-10).

За умовами зазначеного договору оренди землі ОСОБА_1 передала для відповідача в оренду строком на 7 років вищевказану земельну ділянку нормативна грошова оцінка якої на час укладення договору складала 89559,18 грн. (п.п.5,8 договору).

Сторони договору визначили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 3582,37 грн. за земельну ділянку на рік, що становить 4 (чотири) відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. (п.9 договору).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексації (п.10 договору).

Орендна плата вноситься у такі строки - до 30 грудня кожного року (п.11 договору).

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочки (п.14 договору).

Як вбачається із наданих сторонами доказів Товариство сплачувало для позивачки орендну плату у таких розмірах:

за 2014 рік - 3582,37 грн., що становило 4 відсотки від нормативно грошової оцінки земельної ділянки 89559,18 грн., про що зазначено у договорі оренди;

за 2015 рік - 4474,38 грн., що також становило 4 відсотки від нормативно грошової оцінки земельної ділянки 111859,42 грн.;

за 2016 рік - 8053,86 грн., що більше ніж 4 відсотки від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яка в цьому році складала - 134231,30 грн.;

за 2017 рік - 10738,48 грн., що більше ніж 4 відсотки від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яка в цьому році складала - 134231,30 грн.;

за 2018 рік - 13185,00 грн., що більше ніж 4 відсотки від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яка в цьому році складала - 134231,30 грн.;

за 2019 рік - 13678,00 грн., що більше ніж 4 відсотки від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яка в цьому році складала - 134231,30 грн.;

за 2020 рік - 17243,00 грн., що більше ніж 4 відсотки від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яка в цьому році складала - 134231,30 грн.

За 2021 рік сплата для позивачки орендної плати відповідачем не здійснювалась, незважаючи на фактичне користування останнім земельною ділянкою, що сторонами визнається.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Порядок укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначається Законом України від 6 жовтня 1998 року «Про оренду землі» (далі Закон).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону).

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону).

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

У пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України закріплено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

Також у статті 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до частини 2 статті 632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, враховуючи зазначені положення чинного законодавства, зміна умов договору, в тому числі в частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін. За відсутності такої згоди, договір може бути змінений за рішенням суду лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Аналізуючи обставини спору, а також умови укладеного між сторонами договору оренди землі, положення вищенаведених нормативних актів суд приходить до таких висновків.

Відповідач протягом строку дії договору оренди землі, укладеного з позивачкою, зобов`язаний був кожного року, включаючи також 2021 рік сплачувати орендну плату до 30 грудня щорічно.

В укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Канола-Поділля» договорі оренди землі від 24.11.2014 зазначено, що обчислення орендної плати за землю здійснюється без урахування індексації (п. 10).

Відповідно до п. 5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 89559 грн. 18 коп.

Договором оренди землі не передбачено будь-якого іншого порядку обчислення розміру орендної плати за землю, аніж визначений пунктом 9 розмір орендної плати у сумі 3582,37 грн., що становить 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Отже,з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню 3582 грн. 37 коп. орендної плати за 2021 рік.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу частини першої статті 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із положень частини другої статті 625 ЦК України слідує, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Канола-Поділля» договорі оренди землі від 24.11.2014 зазначено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочки (п.14 договору).

На підставінаведених нормправа,а такожпункту 14договору орендивід 24.11.2014року звідповідача підлягаєстягненню накористь позивачки3% річнихза простроченнявиплати орендноїплати 3582,37 грн. за період з 31.12.2021 року по 14.06.2023 року (визначений позивачкою в заяві про збільшення позовних вимог), що становить суму 156, 35 грн. (3582,37 x 3 % x 531 : 365 : 100), а також пеня за невнесення орендної плати у строки, визначені договором оренди за той же період в сумі 2148,24 грн. ( 31.12.2021 - 20.01.2022: 9,00 (облікова ставка НБУ), 3582,37 (Сума боргу) x (2 x 9,00 :365) x 21 днів (прострочення):100=37,10 грн.; 21.01.2022 - 02.06.2022: 10,00 (облікова ставка НБУ), 3582,37 (Сума боргу) x (2 x 10,00 :365) x 133 днів (прострочення):100=261,07 грн.; 03.06.2022 - 14.06.2023: 25,00 (облікова ставка НБУ), 3582,37 (Сума боргу) x (2 x 25,00 :365) x 377 днів (прострочення):100=1850,07 грн.; 37,10+261,07+1850,07).

При цьому задовольняючи вимоги про стягнення 3% річних за прострочення виплати орендної плати та пені за вказаний позивачкою період суд керується принципом диспозитивності, оскільки відповідно до частини 2 статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

ОСОБА_1 заявлено позовну вимогу щодо відшкодування їй Товариством моральної шкоди в розмірі 5000 грн. із мотивів, що невиплата відповідачем орендної плати за 2021 рік створила для позивачки психоемоційні страждання, через які вона постійно нервувала, переживала, здійснювала витрати на отримання правової допомоги.

Згідно до ч.3. ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Стаття 16 ЦК України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За положеннями частин 1,2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частина 1 ст. 27 Закону України "Про оренду землі" визначає, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

За положеннями ч.3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Наведені норми права прямо не передбачають, що за порушення умов цивільно-правового договору оренди земельної ділянки орендодавець має право на відшкодування моральної шкоди.

Упостанові ВеликоїПалати ВерховногоСуду від1вересня 2020року усправі №216/3521/16-ц викладено правову позицію, що виходячи з положень статей 16 і 23ЦКта змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватисяу будь-якому випадку її спричинення- право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Як зазначалось вище для позивачки на протязі 2016-2020 років відповідач з власної ініціативи виплачував орендну плату у суттєво більшому розмірі ніж передбачено умовами договору оренди.

За таких обставин суд вважає, що встановлення факту неправомірної невиплати Товариством для ОСОБА_1 орендної плати за 2021 рік та стягнення такої плати на користь позивачки з застосуванням санкції за весь час її прострочення, є достатньою справедливою сатисфакцією, а відтак в даному випадку немає потреби надавати для позивачки ще й будь-яку іншу грошову компенсацію, зокрема у виді моральної шкоди в заявленому позивачкою розмірі 5000 грн.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що орендна плата сплачена позивачці наперед, оскільки Товариством не надано належних та допустимих доказів про зміну умов договору оренди в цій частині, а сам договір домовленостей сторін про сплату орендної плати наперед не містить.

Згідно частиною2статті 137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню понесені нею судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу пропорційно від суми задоволених позовних вимог.

ОСОБА_1 просила стягнути з Товариства всього коштів 13823,36 грн.

Судом позов задоволено частково на суму 5886,96 грн., що становить 42,6 відсотки, а отже до стягнення з відповідача на користь позивачки підлягає 422,76 грн. судового збору (992,4x42,6%:100%) та 3408 грн. витрат на правничу допомогу (8000 x42,6%:100%).

Керуючись наведеним та ст.ст.13, 81, 141, 263-265, 268, 279, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути зтовариства зобмеженою відповідальністю«Науково-виробничепідприємство «Канола-Поділля» накористь ОСОБА_1 3582грн.37коп.заборгованості поорендній платіза 2021рік закористування належноюпозивачці земельноюділянкою, 3%річних за затримкувиконання грошовогозобов`язанняза періодз 31.12.2021року по14.06.2023року всумі 156грн.35коп.,пеню занесвоєчасну виплатуорендної плати у строки, визначені договором оренди, за період з 31.12.2021 року по 14.06.2023 року в сумі 2148,24 грн.,судові витратипо сплатісудового зборув сумі 422 грн. 76 коп. та 3408 грн. витрат на правничу допомогу, а всього 9717 (дев`ять тисяч сімсот сімнадцять) грн. 72 коп.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після тридцяти днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подано апеляційну скаргу учасниками справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10.11.2023 року.

Позивачка: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ;

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Канола- Поділля», ЄДРПОУ 36009537, місцезнаходження вул. Лесі Українки,112, м. Полонне, Шепетівського району, Хмельницької області, поштовий індекс 30500.

Головуючий: