Ухвала

від 06.11.2023 по справі 357/950/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/950/23

1-кс/357/2756/23

У Х В А Л А

06 листопада 2023 року м. Біла Церква

Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 8 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області клопотання слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42021112030000119, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.06.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України стосовно підозрюваного

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацюючого,зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

про продовдження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою,

сторони кримінального провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , підозрюваний ОСОБА_4 , захисники підозрюваного адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

УСТАНОВИВ:

Слідчий Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, погодженим прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , про продовження строку тримання під вартою стосовно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42021112030000119, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.06.2021.

Клопотання мотивує обґрунтованістю підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України, також тим, що заявлені ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати, неможливістю викоання вимог ст. 290 КПК України до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою та неможливістю застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Так, ризик переховуватись від органів досудового розслідування та суду, тобто ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обгрунтовує тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні ряду особливо тяжких злочинів, за найбільш тяжкий із яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років. Крім того, 15.07.2022 обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження № 42021112030000014 від 26.03.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч.4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України відносно ОСОБА_4 , скеровано до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області). Усвідомлення можливості настання вказаних вкрай несприятливих для ОСОБА_4 наслідків спонукатиме його змінювати місце проживання та ухилення від органу досудового розслідування, суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 в ході підготовки та вчинення злочинів, які йому інкримінуються, використовував завідомо підроблені офіційні документи - Державні акти на право власності на землю, місцезнаходження оригіналів яких органом досудового розслідування наразі не встановлено, тому ОСОБА_4 , з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може знищити або сховати зазначені документи, оскільки останні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого та свідків), обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 , з метою ухилення від подальшого покарання може впливати на свідків обвинувачення, а саме державних реєстраторів, нотаріусів, інженерів-землевпорядників, осіб, що придбали в подальшому земельні ділянки у ТОВ «БЦ РІЕЛТІ», посадових осіб ТОВ «Землевпорядне агентство», в тому числі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , інших свідків у кримінальному провадженні, а також представника потерпілого Фурсівської сільської ради, зокрема умовлянням, підкупом чи погрозами, примушувати вищевказаних осіб змінити показання, в тому числі в ході судового розгляду.

28.09.2023 сторону захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. 17.10.2023 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області скеровано клопотання про встановлення строків ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, яке перебуває на розгляді.

Просить продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, що налічує 46 днів.

Позиції сторін.

У судовому засіданні прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 заявлене клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити. Додатково пояснив, що ухвалою слідчого судді від 03.11.2023 стороні захисту встановлено строк ознайомлення із матеріалами кримінального провадження №42021112030000119 від 25.06.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України до 17.11.2023.

Підозрюваний ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечив та просив обрати стосовно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту із накладенням заборони залишати житло цілодобово. Додатково пояснив, що у цьому кримінальному провадженні ризики відстуні. Він не покине місце проживання тому що перебуває у цивільному шлюбі із жінкою, у якої є двоє неповноілтінх дітей, яких він утримує, крім того жінка на 7 місяці вагітності. У іншому кримінальному провадженні він завжди прибував на виклики слідчого та суду. Він є військовозобов`язаним, обмежено придатним, тому перетинати кордон він не може, закордонний паспорт він готовий здати на зберігання. Він має частину будинку в м. Фастів, який знаходиться під забороною, готівкових коштів у нього немає. Навіть якщо продати будинок за 10 тис доларів, то цієї суми буде замало, щоб внести заставу.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_7 та ОСОБА_8 просили відмовити у задовленні клопотання прокурора та обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, повилаючись на необгрунтованість пред`явленої підозри, відстуність доказів, що свідчать про наявність ризиків та непомірний розмір визначеної застави.

Мотиви слідчого судді.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши додані на обгрунтування клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що заявлене прокурором клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання ризикам та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

В силу ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

Відповідно дост.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених устатті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження №42021112030000119 від 25.06.2021 за підозрою ОСОБА_13 , ОСОБА_4 та ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлені дату та час, однак не пізніше травня 2019 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , займаючись наданням посередницьких послуг в сфері купівлі-продажу нерухомості в межах м. Біла Церква та Білоцерківського району Київської області, з метою незаконного збагачення, зорганізував стійке об`єднання для вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів - організовану групу, заздалегідь визначивши необхідну для досягнення загальної злочинної мети кількість учасників групи, а також злочинну спеціалізацію вказаної групи, об`єднану єдиним планом з розподілом функцій учасників.

Внутрішня стійкість організованої групи обумовлювалася тісними відносинами, які мали між собою члени групи і виражалися в обізнаності кожним з учасників групи про факт об`єднання в одну групу і бажанням об`єднати свої зусилля для досягнення єдиного злочинного результату. З метою забезпечення ефективного існування та функціонування організованої групи, між її учасниками був розроблений єдиний план з розподілом функцій кожного з учасників злочинної групи. Відповідно до вказаного плану, завданням і метою існування організованої групи було протиправне особисте збагачення шляхом обману осіб, з використанням підроблених офіційних документів.

ОСОБА_4 реалізуючи злочинний план організованої групи, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, з метою протиправного збагачення за рахунок чужого майна, до складу групи залучив ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який мав зв`язки із посадовими, службовими особами органів державної влади на місцях, державними реєстраторами та нотаріусами в м. Біла Церква та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який раніше працюючи в правоохоронних органах, маючи юридичну освіту, теоретичні знання та практичні навики, запропонував реалізувати злочинну схему щодо приватизації земельних ділянок із використанням юридичної особи, яку він очолить.

Крім того, ОСОБА_4 , з метою підготовки та супроводу в оформленні технічної документації із землеустрою, та можливості використання завідомо підроблених офіційних документів до вчинення вищевказаних злочинів залучив невстановлену посадову особу ТОВ «Землевпорядне агентство» (ЄДРПОУ 38115701, юридична адреса: Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, 15, кв. 1), що займалось у наданні такого роду послуг.

Так, на виконання спільного злочинного плану, 03.05.2019 на підставі рішення № 1 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «БЦ РІЕЛТІ» за участі члена організованої групи ОСОБА_13 , якому належить 100 % голосів у статутному капіталі, створено ТОВ «БЦ РІЕЛТІ», водночас призначено його директором вказаного Товариства, 07.05.2019 проведено державну реєстрацію юридичної особи «БЦ РІЕЛТІ» та присвоєно код ЄДРПОУ 42985800.

Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час та невстановленому місці, але не пізніше 03.10.2019, ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та невстановлена посадова особа ТОВ «Землевпорядне агентство», діючи в складі організованої групи, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення вирішили шляхом обману з використанням підроблених документів незаконно заволодіти чужим майном земельною ділянкою, яка розташована у межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Так, ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та невстановлена посадова особа ТОВ «Землевпорядне агентство», діючи в складі організованої групи, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, шляхом обману, із використанням завідомо підроблених офіційних документів державних актів на право власності на землю, 25.10.2019, шляхом оформлення як статутного капіталу ТОВ «БЦ РІЕЛТІ», незаконно заволодів земельними ділянками із кадастровими номерами 3220488300:05:012:0003, 3220488300:05:012:0065, 3220488300:05:010:0170, 3220488300:05:012:0051, загальною площею 4,886 га із цільовим призначенням «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» категорії «Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення», у зв`язку із чим Фурсівській сільській раді спричинено майнової шкоди на загальну суму 7 387 500 гривень.

В подальшому, ОСОБА_13 , діючи за узгодженням з іншими учасниками організованої групи ОСОБА_4 , ОСОБА_14 та невстановленою посадовою особою ТОВ «Землевпорядне агентство», з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на введення незаконно здобутого майна у господарський обіг для власного збагачення за рахунок чужого майна, що одержане внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, 26.03.2020 уклав правочини - договори купівлі продажу між ТОВ «БЦ РІЕЛТІ» та третіми особами, предметами яких стали земельні ділянки із кадастровими номерами 3220488300:05:010:0221, 3220488300:05:010:0222, 3220488300:05:012:0137, 3220488300:05:012:0138, що знаходяться у межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

23.08.2023 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України (заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому організованою групою, в особливо великих розмірах(в редакції із змінами, відповідно до Закону№ 2617-VIII від 22.11.2018)),

ч. 4 ст. 190 КК України (заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, організованою групою, у великих розмірах (в редакції із змінами, відповідно до Закону№ 2617-VIII від 22.11.2018)); ч. 4 ст. 190 КК України (заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, організованою групою, в особливо великих розмірах (в редакції із змінами, відповідно до Закону№ 2617-VIII від 22.11.2018)); ч. 3 ст. 209 КК України (вчинення правочину з іншим майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинене організованою групою (в редакції Закону№ 430-IV від 16.01.2003, із змінами, внесеними згідно із Законами№ 2258-VI від 18.05.2010,№ 4025-VI від 15.11.2011,№ 1702-VII від 14.10.2014,№ 770-VIII від 10.11.2015)); ч. 3 ст. 209 КК України (вчинення правочину з іншим майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинене повторно, організованою групою (в редакції Закону№ 430-IV від 16.01.2003, із змінами, внесеними згідно із Законами№ 2258-VI від 18.05.2010,№ 4025-VI від 15.11.2011,№ 1702-VII від 14.10.2014,№ 770-VIII від 10.11.2015)); ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України (використанні завідомо підробленого документа, вчиненого організованою групою).

Щодо обгрунтованості підозри.

У справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: протоколом обшуку ТОВ «Землевпорядне агентство», в ході якого на персональному комп`ютері виявлено електронні документи технічної документації із землеустрою на ТОВ «БЦ Ріелті» по земельним ділянкам: 3220488300:05:012:0003, 3220488300:05:012:0065, 3220488300:05:010:0170, 3220488300:05:012:0051, 3220488300:05:010:0221, 3220488300:05:010:0222, 3220488300:05:012:0137, 3220488300:05:012:0138, 3220488300:05:012:0139, 3220488300:05:012:0140, журнали із зазначенням звернень фізичних та юридичних осіб, серед яких значиться ТОВ «БЦ Ріелті»; відомостями з Державного реєстру прав на нерухоме майно, де зазначене право власності на ТОВ «БЦ Ріелті» та підстави набуття державні акти на право приватної власності на земельні ділянки; протоколами допиту державних реєстраторів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які реєстрували право приватної власності на земельні ділянки за ТОВ «БЦ Ріелті» та повідомили, що заявник ОСОБА_13 як директорТОВ «БЦ Ріелті» особисто звертався для проведення державної реєстрації; копіями Державних актів на право власності на землю, наявних в технічній документації із землеустрою, де зазначено ТОВ «БЦ Ріелті», як власник земельної ділянки, окрім того видання вказаних Державних актів на право власності на землю датовані 2006 роком, тоді як ТОВ «БЦ Ріелті» зареєстровано 07.05.2019; листом № 06-23/2102 від 23.11.2021 щодо того, що Білоцерківською районною державною адміністрацією розпорядження від 11.10.2005 за номерами 334, 335, 352, 337 не приймалися; листом ГУ Держгеокадастру в Київській області №10-10-0.331-9302/2-21 від 09.08.2021, відповідно до якого державні акти серії ЯЖ 879296, ЯЖ 879299, ЯЖ 879280, ЯЖ 879280 не видавались; реєстраційною справою ТОВ «БЦ Ріелті», згідно якої ОСОБА_13 є директором та єдиним засновником вказаного товариства з часу заснування; листом-відповіддю приватного нотаріуса ОСОБА_15 , згідно якого зазначено, що ОСОБА_13 , як представник ТОВ «БЦ Ріелті» особисто звертався до приватного нотаріуса для виготовлення заяв щодо поділу земельних ділянок 3220488300:05:012:0003, 3220488300:05:012:0065, 3220488300:05:010:0170, 3220488300:05:012:0051; копіями технічної документації із землеустрою на земельні ділянки із кадастровими номерами 3220488300:05:012:0003, 3220488300:05:012:0065, 3220488300:05:010:0170, 3220488300:05:012:0051, в якій наявні скановані статутні документи ТОВ «БЦ Ріелті», а також копії паспорта громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_13 ; договорами купівлі продажу земельних ділянок із кадастровими номерами 3220488300:05:010:0221, 3220488300:05:010:0222, 3220488300:05:012:0137, 3220488300:05:012:0138, оригінали яких вилучено в ході проведення тимчасового доступу у приватного нотаріуса ОСОБА_16 ; протоколами огляду земельних ділянок із кадастровими номерами 3220488300:05:012:0139 та 3220488300:05:012:0140, 3220488300:05:012:0137 та 3220488300:05:012:0138, 3220488300:05:010:0221 та 3220488300:05:010:0222, 3220488300:05:012:0135 та 3220488300:05:012:0136; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , (начальник відділу земельних ресурсів Фурсівської сільської ради), який пояснив, що рішень про передачу земельних ділянок у власність не приймалось, вибуття їх з комунальної власності є неправомірним; матеріалами реєстраційних справ об`єктів нерухомого майна (земельних ділянок), в яких наявні документи щодо оформлення права приватної власності за ТОВ «БЦ Ріелті»; звітами про експертну грошову оцінку земельних ділянок та рішеннями сесії Фурсівської сільської ради про їх затвердження; висновком судово-почеркознавчої експертизи №СЕ-19/111-22/47212-ПЧ від 23.11.2022 (предмет дослідження: Договори купівлі-продажу земельних ділянок із кадастровими номерами 3220488300:05:010:0221, 3220488300:05:010:0222, 3220488300:05:012:0137, 3220488300:05:012:0138), яким встановлено, що підписи у вищевказаних договорах виконані саме ОСОБА_13 ; копіями матеріалів кримінального провадження № 42021112030000014 від 26.03.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч.4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України в своїй сукупності, які отримано в порядку тимчасового доступу; матеріалами реєстраційних справ на нерухоме майно, щодо об`єктів нерухомого майна, а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220488300:05:012:0003, 3220488300:05:012:0065, 3220488300:05:010:0170, 3220488300:05:012:0051; листом Першої Білоцерківської нотаріальної контори із витягами з Єдиного реєстру довіреностей, посвідчених у нотаріальному порядку, згідно яких ТОВ «БЦ Ріелті» в особі директора ОСОБА_13 не видавало третім особам довіреності для представництва вказаної юридичної особи; листом Білоцерківської РДА №06-23/220 від 09.02.2023, згідно якого вбачається, що розпорядження в період з 01.01.2005 по 31.12.2019 щодо надання у власність земельних ділянок ТОВ «БЦ Ріелті» не видавались; висновком судової земельно-оціночної експертизи, якої визначено дійсну (ринкову) вартість земельних ділянок станом на дату вчинення злочинів; протоколом впізнання за участю свідка ОСОБА_10 , відповідно до якого остання впізнала особу ОСОБА_13 , зазначивши, що особа на фотознімку, схожа на директора ТОВ «БЦ Ріелті» ОСОБА_13 ; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_10 , яка зазначила, що до неї, як до державного реєстратора з питання реєстрації права приватної власності на земельні ділянки звертався директор ТОВ «БЦ Ріелті» ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_4 ; листом Білоцерківської РДА №06-23/2613 від 29.06.2023, згідно якого вбачається, що станом на 12.03.2020 згідно виписки по рахунку UA378999980314050530000010071 УК/ с. Томилівка/ 38009832 відбулась акумуляція коштів загального фонду місцевого бюджету в сумі 1680,00 грн - адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 , який пояснив, що йому відомі ОСОБА_14 та ОСОБА_4 та які у 2020-2021 роках пропонували для продажу земельні ділянки у мікрорайоні «Гайок» м. Біла Церква, розташовані поблизу руліжної смуги аеродрому. ОСОБА_17 особисто виїжджав на місце розташування вказаних ділянок; іншими доказами, зібраними під час досудового розслідування кримінального провадження у їх сукупності.

Отже, слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об`єктивно зв`язують її з останнім, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.

Наявність ризиків та їх обгрунтованість.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків у кримінальному провадженні слідчий суддя вважає переконливими та погоджується із доводами сторони обвинувачення про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України з огляду на таке.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України. Відповідно дост. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 та ч. 3 ст. 209 КК України за ступенем тяжкості є особливо тяжкими злочинами, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Враховуючи ці обставини у сукупності із особою підозрюваного ОСОБА_4 та характером кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється, слідчий суддя дійшов висновку про існування ризику того, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Також слідчий суддя погоджується із наведеними стороною обвинувачення доводами про наявність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 в ході підготовки та вчинення злочинів, які йому інкримінуються, використовував завідомо підроблені офіційні документи - Державні акти на право власності на землю, місцезнаходження оригіналів яких органом досудового розслідування наразі не встановлено, тому ОСОБА_4 .

Переконливим також є ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні. При цьому слідчий суддя враховує встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.

З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Отже, слідчим суддею встановлено наявність реальних ризиків, які на даний час не зменшились, а продовжують існувати.

Наведені стороною захисту аргументи не спростовують обгрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри та встановлених ризиків.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Сторона обвинувачення посилається на неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу з огляду на наявність високого ступеню встановлених ризиків та такий, що виправдовує обмеження свободи фізичної особи.

Слідчий суддя зазначає, що метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й такого виняткового, як тримання під вартою, відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Крім того, при виборі між кількома запобіжними заходами, слід перевірити чи можуть більш м`які запобіжні заходи, запобігти ризикам, існування яких доведено прокурором.

За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.

На час розгляду порушеного у клопотанні питання стосовно підозрюваного слідчим суддею враховуються такі відомості: ОСОБА_4 , розлучений, має на утриманні малолітню дитину 2014 р.н., офіційно не працевлаштований, має місце реєстрації та постійне місце проживання, раніше не судимий. Також враховується стану здоров`я підозрюваного (стоїть на обліку з діагнозом гіпертонія), його вік, перебування у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_18 , її вагітність та утримання двох її дітей, існування у підозрюваного обов`язків за договором довічного утримання.

Проте такі обставини в світлі наведених вище фактичних даних не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені ризики до маловірогідності чи до їх виключення.

У відповідності до п. 4 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Оцінюючи в сукупності всі обставини, зокрема, ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, конкретні обставини їх вчинення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про високий ступінь ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, спрямованих на ухилення від органу досудового розслідування чи суду, знищення, сховання або спотворення будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконний вплив на потерпілих та свідків.

При цьому, при оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини1 статті177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчий суддя також звертає увагу, що в цьому провадженні тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 не є для нього безальтернативним запобіжним заходом, адже передбачає в якості альтернативи заставу.

Враховуючи вищевикладенета аналізуючизібрані всукупності докази,слідчий суддявважає,що меншсуворі запобіжнізаходи,не зможутьзабезпечити уникненнявстановлених ризиківта належноїпроцесуальної поведінкипідозрюваного,а тому наразіє достатніпідстави дляпродовження строкутримання підвартою. Непродовження застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи застосування більш м`якого запобіжного заходу перешкодить завданням кримінального судочинства, встановленню істини у справі та прийняття остаточного кінцевого рішення у провадженні у розумні строки. Адже, на переконання слідчого судді, саме такий запобіжний захід, забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та в повній мірі забезпечить запобіганню ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Документів, які свідчать про неможливість утримання ОСОБА_4 під вартою, слідчому судді не надано.

За таких обставин, доводи сторони захисту про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Щодо неможливості закінчити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності ( п. 5 ч. 1ст. 3 КПК України).

Строк досудового розслідування, відповідно дост. 219 КПК України, обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом. Досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4глави 24 цього Кодексу; при цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Згідно п. 13 ч. 1ст. 3 КПК Україниобвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ч. 1ст. 291 КПК Україниобвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

Досудове розслідування повинно бути закінчено: 1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; 2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Частиною четвертоюстатті 110 КПК Українипередбачено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Отже, обвинувальний акт, як процесуальне рішення прокурора (в даному випадку), повинен бути складений у строки досудового розслідування.

Саме направлення до суду обвинувального акту у кримінальному провадженні є датою, якою закінчується досудове розслідування.

Згідно ч. 1ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Згідно ч. 10 вказаної статті, сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ.

23.08.2023 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ч.4ст.190,ч.3ст.28ч.4ст.358,ч.3ст.209КК України.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

08.08.2023 відповідно до постанови виконуючого обов`язки керівника Білоцерківської окружної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021112030000119 від 25.06.2021 продовжено до трьох місяців, тобто до 13.09.2023 включно.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.09.2023 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до п`яти місяців, тобто до 13.11.2023.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 29.08.2023 підозрюваному ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строкомдо 15 години 50 хвилин 13.09.2023, із визначенням застави 2751 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 7 383 684 грн.

28.09.2023 на виконання вимогст.290КПК України стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.11.2023 встановлено стороні захисту строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 17.11.2023.

Частиною 3ст. 219 КПК Українипередбачено, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченомустаттею 290цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Проте, враховуючи, що 28.09.2023 стороні захисту було повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування, отже строки досудового розслідування є зупиненими. Залишок строку досудового розслідування (з 29.09.2023 по 13.11.2023) становить 46 днів.

Таким чином, в силу норм п. 5 ч. 1 ст.3та ст.219 КПК Українидосудове розслідування у цьому кримінальному провадженні завершено, однак, воно не вважається закінченим, оскільки у даному випадку обвинувальний акт до суду не направлено, з об`єктивних причин, а саме перебування кримінального провадження на стадії виконання вимог ст. 290 КПК України.

Частиною 3ст.197 КПК Українипередбачено, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

В той же час питання співвідношення понять завершення - закінчення досудового розслідування виникає під час продовження строку тримання під вартою. Адже п. 2 ч. 3ст. 199 КПК Українивстановлює додаткову вимогу до клопотання про продовження строку тримання під вартою. Таке клопотання, крім загальних відомостей, повинно містити виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Разом із тим чинний кримінальний процесуальний закон не деталізує особливості продовження тримання під вартою під час виконання вимогстатті 290 КПК України, тобто в період між завершенням та закінченням досудового розслідування, який може тривати місяцями.

Стороною обвинувачення доведена наявність обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до сплину строку дії попередньої ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме необхідності ознайомлення стороною захисту з матеріалами кримінального провадження в порядкуст. 290 КПК України, вирішення можливих клопотань сторони захисту під час ознайомлення з ними, складання, затвердження обвинувального акту, скерування його до суду.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, що виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, враховуючи наведені вище обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора грунтується на вимогах закону тому підлягає до задоволення шляхом продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 у межах строку досудового розслідування на 46 днів.

Щодо обгрунтованості розміру застави.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК (абз.1 ч. 3 ст. 183 КПК).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК). Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 4 ст. 182 КПК). У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст. 182 КПК).

Як зазначалось вище, ухвалою слідчого судді від 11.09.2023 до підозрюваного була застосована застава в розмірі 7383684 грн., яка була визначена з врахуванням вказаних вище ввимог КПК.

Так, із структури статті 5 Конвенції, в цілому, та її пункту 3, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (§42 рішення ЄСПЛ у справіMusuc v. Moldovaвід 06.11.2007, заява №. 42440/06, та§139 рішення ЄСПЛ у справіОлександр Макаров проти Росіївід 12.04.2009, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув`язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (рішення ЄСПЛ у справіMangouras v. Spain,заява №12050/04, §79).

У рішенні ЄСПЛ у справі Punzelt v. CzechRepublicвід 25.04.2000 (заява № 31315/96,§86) констатовано, що ані неодноразова відмова у звільненні під заставу заявника, ні в подальшому встановлена застава у розмірі 30 000 000 чеських крон, не були порушенням прав заявника, враховуючи масштаб його фінансових операцій.

У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Отже, положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) маштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням тощо.

ОСОБА_4 підозрюється в тому числі і в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому організованою групою в особливо великих розмірах - вартістю 7387500 грн. (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018)

Особливий характер справи, який слід врахувати при визначені розміру застави, пов`язаний із значним суспільним інтересом у цьому кримінальному провадженні та розміром шкоди, який значно перевищував мінімальну суму, яка складала особливо великий розмір на час вчинення відповідних діянь підозрюваним.

Поряд з тим, з урахуванням майнового стану підозрюваного (відсутність готівкових коштів та перебування належного йому майна під арештом), слідчий суддя приходить до переконання, що визначена раніше сума застави є непомірною для підозрюваного, у зв`язку з чим вважає за необхідне зменшити її розмір до 1 тисячі розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2684000 грн. Вказаний розмір застави на даному етапі досудового розслідування кримінального провадження, здатний забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків та запобігти встановленим ризикам.

Інші аргументи захисту, які не потребують детального аналізу та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні. При цьому слдічий суддя виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09.12.1994, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти Українивід 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58).

Враховуючи викладене, керуючись ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити частковоклопотанняслідчогоСВ БілоцерківськогоРУПГУНП вКиївськійобласті ОСОБА_3 укримінальномупровадженні №42021112030000119,відомостіпрояке внесенодоЄдиногореєстру досудовихрозслідувань25.06.2021заозакамикримінальних правопорушень,передбаченихч.4ст.190,ч.3ст.28ч.4ст.358,ч.3ст.209ККУкраїни пропродовженнястрокутримання підвартоюпідозрюваного ОСОБА_4 .

Продовжити раніше обраний стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України, у межах строку досудового розслідування, на 46 (сорок шість) днів, тобто до 21.12.2023 включно.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу 1 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2684000 грн. (два мільйони шістсот вісімдесят чотири гривні).

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем), на наступний депозитний рахунок:

Територіального управління Державної судової адміністрації в Київській області: UA768201720355259001000018661 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Київській області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 26268119.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного який вніс заставу з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі звільнити підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти.

В разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду, органу досудового розслідування СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, залежно від стадії кримінального провадження;

2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

3) уникати спілкування із свідками обвинувачення, потерпілими, іншими підозрюваними, експретами, спеціалістами, а також особами, які брали участь в якості понятих у цьому ж кримінальному провадженні, окрім як в ході проведення слідчих процесуальних дій та/або судового провадження;

4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

У разі внесення застави, встановити двохмісячний строк дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали для виконання направити начальнику ДУ «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України та начальнику ІТТ №1 ГУ НП в Київській області.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту проголошення, а підозрюваним з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошено 10.11.2023 о 08-00 год.

Слідчий суддя ОСОБА_19