Ухвала

від 05.12.2023 по справі 357/950/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

підозрюваного ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києвіапеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.11.2023 задоволено частково клопотання слідчого слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , та продовжено раніше застосований щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України на 46 днів, у межах строку досудового розслідування, тобто до 23.12.2023 включно.

Одночасно визначено підозрюваному ОСОБА_6 заставу в межах 1 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 684 000 грн., та покладено на нього, у разі внесення застави, наступні обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до суду, органу досудового розслідування - слідчого відділу Білоцерківського районного управління

---

Справа № 357/950/23 Слідчий суддя - ОСОБА_9

Апеляційне провадження № 11-сс/824/7271/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Головного управління Національної поліції в Київській області, залежно від стадії кримінального провадження; 2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді, суду, залежно від стадії кримінального провадження; 3) уникати спілкування із свідками обвинувачення, потерпілими, іншими підозрюваними, експертами, спеціалістами, а також особами, які брали участь в якості понятих у цьому ж кримінальному провадженні, окрім як в ході проведення слідчих процесуальних дій та/або судового провадження; 4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

У разі внесення застави, встановлено двохмісячний строк дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави.

Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 з тримання під вартою на домашній арешт.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити частково клопотання слідчого та застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали.

17.11.2023 від захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких вона просила скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу та застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час.

У доповненнях захисник вказувала на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України, а також на наявність конфлікту інтересів між органом досудового розслідування, в особі слідчого Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області ОСОБА_10 , який до 17.08.2023 був старшим групи слідчих у даному кримінальному провадженні, та ОСОБА_6 , який є викривачем у кримінальному провадженні № 62023000000000596, досудове розслідування якого здійснюється Державним бюро розслідувань.

Органом досудового розслідування не надано належних та допустимих доказів причетності ОСОБА_6 до інкримінованих кримінальних правопорушень.

Апелянт звертала увагу на те, що 23.08.2023 до вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру, його допитано в якості свідка у даному кримінальному провадженні. У ході допиту останній вказував на те, що він є потерпілим, а також заявляв про своє бажання стати викривачем протиправних дій ОСОБА_11 , керівника ТОВ «Землевпорядне агентство» (код 38115701) та її працівників, які організували та реалізували протиправну діяльність щодо вилучення земель з користування територіальних громад та державних організацій в Київській області.

На переконання захисника, повідомлення про підозру, всупереч вимог ст.ст. 276-278 КПК України, не містить даних та опису протиправних умисних дії ОСОБА_6 , а стосується викладення фактичних обставин вчинення протиправних дій іншими особами.

28.09.2023 сторону захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, що виключає можливість існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Слідчим суддею не взято до уваги те, що у доданих до клопотання слідчого матеріалах відсутні докази наявності ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, а також не враховано надані стороною захисту документи, які характеризують особу підозрюваного виключно з позитивної сторони, свідчать про важкий матеріальний стан в його родині та його активну громадську позицію, патріотизм, високий професійний рівень та наявність інвалідності у нього та членів його родини.

Ризик знищення або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, на думку апелянта, є недоведеним, оскільки органом досудового розслідування встановлено суб`єкт видачі завідомо підроблених офіційних документів, а саме працівників ТОВ «Землевпорядне агентство», та під час обшуку зазначеного товариства в кримінальному провадженні №42021112030000014 від 26.03.2021 вилучено бланки державних актів старого зразка, печатки, штампи різних суб`єктів господарювання. Обвинувальний акт у зазначеному кримінальному провадженні знаходиться на розгляді Білоцерківського міськрайоного суду Київської області (справа №357/5845/22).

Крім того, всі речові докази знаходяться в матеріалах кримінального провадження, усі свідки допитані, а досудове розслідування завершене, а тому знищити або спотворити зібрані докази та вплинути на свідків у даній справі за таких обставин неможливо.

Оскаржувана ухвала не містить обґрунтування неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Апелянт вказувала на непомірність визначеного слідчим суддею розміру застави.

Слідчим суддею не досліджувався майновий та сімейний стан підозрюваного, а також не наведено обставин винятковості прийняття рішення про визначення застави у зазначеному розмірі.

У даному кримінальному провадженні відсутня майнова шкода, зокрема шкода, заподіяна територіальній громаді, повністю усунута, а земельні ділянки, які є предметом досудового розслідування повернуті у власність Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Також слідчим суддею не взято до уваги наявність у ОСОБА_6 на утриманні 2 непрацездатних батьків-пенсіонерів, один з яких є інвалідом, а також його бажання сприяти органу досудового розслідування у викритті протиправних дій інших осіб, причетних до даного кримінального правопорушення.

Запобіжні заходи у виді домашнього арешту або особистого зобов`язання здатні забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 .

Крім того, 20.11.2023 від захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких вона навела доводи, аналогічні доводам раніше поданої апеляційної скарги з доповненнями.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_12 , які підтримали апеляційну скаргу з доповненнями, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а також зазначив, що 22.11.2023 обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 направлено для розгляду по суту до суду першої інстанції, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги із поданими доповненнями, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга з доповненнями не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів судового провадження, у провадженні СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42021112030000119 від 25.06.2021 за підозрою ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України.

Згідно долучених до клопотання матеріалів, 23.08.2023 ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому організованою групою, в особливо великих розмірах (в редакції із змінами, відповідно до Закону № 2617-VIII від 22.11.2018), з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 4 ст. 190 КК України; у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, організованою групою, у великих розмірах (в редакції із змінами, відповідно до Закону № 2617-VIII від 22.11.2018), з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 4 ст. 190 КК України; у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, організованою групою, в особливо великих розмірах (в редакції із змінами, відповідно до Закону № 2617-VIII від 22.11.2018), з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 4 ст. 190 КК України; у вчиненні правочину з іншим майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненому організованою групою (в редакції Закону № 430-IV від 16.01.2003, із змінами, внесеними згідно із Законами № 2258-VI від 18.05.2010, № 4025-VI від 15.11.2011, № 1702-VII від 14.10.2014, № 770-VIII від 10.11.2015), з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 209 КК України; у вчиненні правочину з іншим майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненому повторно, організованою групою (в редакції Закону № 430-IV від 16.01.2003, із змінами, внесеними згідно із Законами № 2258-VI від 18.05.2010, № 4025-VI від 15.11.2011, № 1702-VII від 14.10.2014, № 770-VIII від 10.11.2015)), з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 209 КК України; та використанні завідомо підробленого документа, вчиненого організованою групою, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.08.2023 щодо підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13.09.2023, із визначенням застави у виді 2500 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 710 000 грн.

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.09.2023 продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 42021112030000119 до п`яти місяців, тобто до 13.11.2023.

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.09.2023 продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 до 09.11.2023 із визначенням застави у виді 2500 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 710 000 грн.

28.09.2023 сторонам у кримінальному провадженні повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021112030000119.

Слідчий слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із клопотанням, погодженим прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , в якому просив продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, що налічує 46 днів, із визначенням підозрюваному застави в межах 2500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6 710 000 грн., та покладенням на нього, у разі внесення застави, наступні обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до суду, органу досудового розслідування - слідчого відділу Білоцерківського районного управління Головного управління Національної поліції в Київській області; 2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді, суду; 3) уникати спілкування із свідками обвинувачення, потерпілими, іншими підозрюваними, експертами, спеціалістами, а також особами, які брали участь в якості понятих у цьому ж кримінальному провадженні, окрім як в ході проведення слідчих процесуальних дій та/або судового провадження; 4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.11.2023 задоволено частково клопотання слідчого та продовжено раніше застосований щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України на 46 днів, у межах строку досудового розслідування, тобто до 23.12.2023 включно, із визначенням підозрюваному ОСОБА_6 застави в межах 1 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 684 000 грн., та покладенням на нього, у разі внесення застави, наступних обов`язків: 1) прибувати за кожною вимогою до суду, органу досудового розслідування - слідчого відділу Білоцерківського районного управління Головного управління Національної поліції в Київській області, залежно від стадії кримінального провадження; 2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді, суду, залежно від стадії кримінального провадження; 3) уникати спілкування із свідками обвинувачення, потерпілими, іншими підозрюваними, експертами, спеціалістами, а також особами, які брали участь в якості понятих у цьому ж кримінальному провадженні, окрім як в ході проведення слідчих процесуальних дій та/або судового провадження; 4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

У разі внесення застави, встановлено двомісячний строк дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави.

Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 з тримання під вартою на домашній арешт.

З висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційної інстанції приймає рішення, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на момент ухвалення відповідного рішення слідчим суддею.

На переконання колегії суддів, при прийнятті рішення про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , слідчий суддя дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, оцінюючи їх достатність для висновку про причетність ОСОБА_6 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у кримінальному провадженні достатньої сукупності доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Слідчим суддею досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про продовження тримання ОСОБА_6 під вартою та встановлено, що необхідний час для ознайомлення сторону захисту із матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, вирішення можливих клопотань сторони захисту під час ознайомлення з ними, складання, затвердження обвинувального акту, скерування його до суду, без проведення яких закінчення досудового розслідування є неможливим.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя станом на день розгляду клопотання слідчого дійшов правильного висновку про продовження їх існування, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а також з огляду на характер та наслідки кримінальних правопорушеннях, у вчиненні якого він підозрюється.

Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження відомості і обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, який дружений, має на утриманні неповнолітню дитину 2009 р.н., працевлаштований, має місце реєстрації та постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем роботи та місцем проживання, раніше не судимий, є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи та членом громадського формування «Асоціація учасників бойових дій», враховував його вік та стан здоров`я, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на день розгляду слідчим суддею клопотання час продовжували існувати ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам.

Наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 , ніж тримання під вартою, колегією суддів не встановлено під час перегляду оскаржуваної ухвали.

Крім того, на переконання колегії суддів, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до ч. 3 ст. 183, ст. 182 КПК України, взявши до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного, його майновий та сімейний стан, конкретні обставини кримінального правопорушення, дійшов висновку про часткове задоволення вимог клопотання слідчого та можливість зменшення підозрюваному розміру застави до 1 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 684 000 грн.

З таким висновком погоджується і колегія суддів, оскільки вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю кримінального правопорушення та його наслідками, є обґрунтованим, та підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає.

Доводи поданих апеляційних скарг про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, на даному етапі досудового розслідування свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому злочинів.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.

З наведених підстав, доводи захисника в апеляційній скарзі щодо відсутності доказів причетності підозрюваного до інкримінованих йому злочинів, наявності конфлікту інтересів між органом досудового розслідування в особі слідчого та ОСОБА_6 , який є викривачем у іншому кримінальному провадженні, а також посилання на неналежність та недопустимість зібраних у справі доказів, є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.

Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу.

Посилання захисників в апеляційних скаргах на те, що органом досудового розслідування не доведено продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.

Так, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено продовження існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають значення для кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

При цьому, посилання захисника на те, що досудове розслідування на даний час завершене, саме по собі не забезпечує впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваного, та не свідчать про відсутність існування ризиків вчинення підозрюваним дій, передбачених ст. 177 КПУ України.

Крім того, оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, колегія суддів виходить із встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків та потерпілих у кримінальному провадженні на різних його етапах, та вважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків та потерпілих безпосередньо судом під час розгляду справи по суті.

Оцінивши доводи сторони захисту у цій частині, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у справі належних доказів, які б підтверджували, що встановлені слідчим суддею ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, знищення, сховання або спотворення речей та документів та незаконного впливу на свідків та потерпілих, на день розгляду слідчим суддею клопотання слідчого втратили свою актуальність.

Посилання апелянта на непомірність визначеної ОСОБА_6 застави, є безпідставними, оскільки, враховуючи матеріальне становище підозрюваного, його вік, сімейний стан, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, тяжкість та конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , на переконання колегії суддів, визначена слідчим суддею застава у межах 10000 розміру прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 684 000 гривень є такою, що достатньою мірою гарантує виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та спонукає до їх виконання належним чином.

Наведені захисником відомості про особу підозрюваного, який має на утриманні двох непрацездатних батьків пенсійного віку, один з яких є інвалідом, а також посилання на бажання підозрюваного сприяти органу досудового розслідування у викритті протиправних дій інших осіб, не є достатніми підставами для застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.

Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2023 року,- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3