Ухвала

від 07.11.2023 по справі 201/2516/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2023 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

з секретарем: ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)

представника потерпілих адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)

обвинуваченої ОСОБА_5

захисника адвоката ОСОБА_6

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі клопотання захисника адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта, заявленого в кримінальному провадженні № 201/2516/20 (пр. № 1-кп/201/676/2023), відомості про яке 15 лютого 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170000000163, стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у м. Дніпропетровськ, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України. В день його надходження до суду було ухвалено рішення про призначення підготовчого судового засідання.

У підготовчому судовому засіданні захисником адвокатом ОСОБА_6 було заявлено письмове клопотання про повернення прокурору обвинувального акта, у зв`язку із його невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України, посилаючись на неконкретність пред`явленого обвинувачення, враховуючи, що формулювання обвинувачення містить суттєві протиріччя, при цьому стороною обвинувачення були допущенні істотні порушення при зміні обвинувачення в суді, у зв`язку з чим, неможливо встановити межі обвинувачення і від якого саме обвинувачення необхідно захищатись.

Обвинувачена ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні клопотання свого захисника підтримала та просила повернути обвинувальний акт прокурору.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту, з огляду на відсутність підстав для повернення обвинувального акту та відповідність його вимогам ст. 291 КПК України.

Представник потерпілих адвокат ОСОБА_4 заперечував проти поданого клопотання сторони захисту, з врахуванням відсутності належного його обґрунтування, а також відповідності даного обвинувального акту вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.

Вирішуючи подане клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту прокурору, дослідивши зміст останнього на відповідність вимогам ст. 291 КПК України, суд доходить до наступних висновків.

Положеннями ч. 1 ст. 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Частиною 1 ст. 8 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, за результатами підготовчого провадження суд має право прийняти рішення щодо повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

При цьому, суд звертає увагу, що дотримання зазначеної вимоги до змісту обвинувального акта є однією із гарантій права особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, на захист, оскільки пред`явлення конкретного обвинувачення і чітке викладення фактичних обставин кримінального правопорушення надає обвинуваченій особі можливість ефективно захищатися від такого обвинувачення та використовувати всі передбачені кримінально-процесуальним законом права на свій захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення».

В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» від 25.07.2000 року зазначається що, «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак, у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. "b" ч. 3 ст. 6 Конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення».

У постанові Верховного Суду України у справі № 5-328кс16 від 24.11.2016 року, прийнятої за результатами розгляду справи щодо неоднакового застосування судами нижчої інстанції норм процесуального права, зазначено про те, що в обвинувальному акті, крім викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які мають суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист, повинно бути обов`язково зазначено фабулу обвинувачення, яка є фактичною моделлю вчиненого злочину та юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення), що є правовою моделлю злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Однак, вищезазначені вимоги кримінального процесуального закону органом досудового розслідування не було дотримано у повному обсязі, оскільки у наданому суду обвинувальному акті відсутнє посилання на належне формулювання пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення, а лише зазначено фактичні обставини кримінального правопорушення та кваліфікацію дій ОСОБА_5 із посиланням на відповідну частину статті кримінального закону, що не відповідає вищевказаним положенням кримінального процесуального закону, а також нормам міжнародних актів і судової практики.

При цьому, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення містить суттєві протиріччя. Так, відповідно до обвинувального акта розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням СТОВ «Агрофірма Оржицька» становить 110639429,17 грн., при цьому в тексті останнього вказано, що розмір завданої шкоди становить сто вісімдесят дві тисячі вісімсот сімдесят три гривні, що в свою чергу позбавляє можливості визначити справжній розмір шкоди, зокрема який впливає на кваліфікацію інкримінованих обвинуваченій дій та позбавляє останню ефективно захищатися від такого обвинувачення, а також використовувати всі передбачені кримінально-процесуальним законом права на свій захист.

Крім того, у наданому суду обвинувальному акті також вбачається розбіжність в правовій кваліфікацій дій ОСОБА_5 зокрема зазначено, що остання обвинувачується у зловживанні своїми повноваженнями нотаріуса, суб`єктом державної реєстрації прав, з метою отримання неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, тобто в обвинувальному акті прокурором чітко не конкретизовано, які саме дії інкримінуються ОСОБА_5 зловживання своїми повноваженнями нотаріуса або суб`єкта державної реєстрації прав, що вказує на неконкретність пред`явленого обвинувачення, у зв`язку із чим, здійснення в подальшому судового розгляду кримінального провадження без усунення вищезазначених істотних порушень кримінального процесуального закону є порушенням обвинуваченої на захист і може призвести до скасування будь-якого законного судового рішення.

Що стосується доводів сторони захисту про необхідність повернення обвинувального акта прокурору з підстав допущення порушень стороною обвинувачення при зміні обвинувачення в суді під час попереднього судового розгляду, у зв`язку з чим неможливо встановити межі обвинувачення і від якого саме обвинувачення необхідно захищатись обвинуваченій, то суд не може прийняти їх до уваги, як підставу для повернення обвинувального акта, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 338 КПК України зміна обвинувачення в суді є правом прокурора.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання захисника адвоката ОСОБА_6 та повернути обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченої у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, прокурору Полтавської обласної прокуратури для його належного оформлення у розумний строк, відповідно до вимог КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 17, 291, 314, 372 КПК України, ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта, заявленого в кримінальному провадженні № 201/2516/20 (пр. № 1-кп/201/676/2023), відомості про яке 15 лютого 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170000000163, стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України задовольнити.

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, повернути прокурору Полтавської обласної прокуратури для його належного оформлення у розумний строк, відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали суду буде складений і оголошений об 15.30 годині 10 листопада 2023 року.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня оголошення ухвали через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська, а сторонами кримінального провадження, які не були присутні у судовому засіданні, у той же строк з дня отримання копії ухвали суду.

Головуючий суддя: ОСОБА_1