Ухвала

від 22.02.2024 по справі 201/2516/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/469/24 Справа № 201/2516/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2023 року про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12018170000000163 від 15.02.2018 стосовно

ОСОБА_7 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 365-2 Кримінального кодексу України (далі - КК),

за участю:

прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6

обвинуваченої ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.

Ухвалою Жовтневого районногосуду м.Дніпропетровська від07листопада 2023року обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 365-2 КК повернуто прокурору в порядку п. 3 ч. 3 ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), як такий, що не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК, для належного оформлення.

В обґрунтування ухвали, суд першої інстанції посилався на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 5 ч. 1 ст. 291 КК, а саме в ньому відсутнє посилання на належне формулювання пред`явленого обвинувачення, а лише зазначено фактичні обставини кримінального правопорушення та правову кваліфікації її дій. Також, в обвинувальному акті є два посилання на різний розмір заподіяної шкоди. Крім того, в обвинувальному акті не конкретизовано, які дії інкримінуються обвинувачені, вчинені як нотаріусом або суб`єктом державної реєстрації прав.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду про повернення обвинувального акта прокурору скасувати та направити його на новий судовий розгляд, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

В обґрунтування апеляційних вимог, прокурор зазначає про відповідність обвинувального акта стосовно ОСОБА_7 вимогам ст. 291 КПК, який містить всі відомості відповідного до вказаної статті КПК. Суд позбавлений можливості оцінювати повноту та правильність досудового слідства в ході підготовчого провадження. Також суд на стадії підготовчого засідання, яка не передбачає розгляду кримінального провадження по суті та дослідження доказів, у порушення вимог КПК, а саме положень ст. 314 КПК не може вирішувати питання правильності правової кваліфікації та правильності викладу прокурором обсягу обвинувачення.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі і з підстав, викладених в скарзі просив її задовольнити, а ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Обвинувачена та її захисник заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора і просили залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Мотиви апеляційногосуду.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор... зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам статей 291, 292 КПК України, однак про наявність вказаних порушень судом в ухвалі не зазначено.

Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Вказаним вимогам кримінального процесуального закону ухвала суду першої інстанції не відповідає в повній мірі.

Повертаючи обвинувальний акт прокурору, як такий, що не відповідає вимогам закону, суд в ухвалі вказав, що вобвинувальному актів порушеннявимог п.5ч.2ст.291КПК, а саме в ньому відсутнє посилання на належне формулювання пред`явленого обвинувачення, а лише зазначено фактичні обставини кримінального правопорушення та правову кваліфікації її дій. Також, в обвинувальному акті є два посилання на різний розмір заподіяної шкоди. Крім того, в обвинувальному акті не конкретизовано, які дії інкримінуються обвинувачені, вчинені як нотаріусом або суб`єктом державної реєстрації прав.

Проте з такими висновками суду першої інстанції не може погодитись апеляційний суд, з огляду на наступне.

Відповідно доп.п.2,5,7ч.2ст.291КПК обвинувальнийакт маємістити таківідомості: анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Дослідивши обвинувальний акт та перевіривши ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд доходить висновку, що стороною обвинувачення сформульовано обвинувачення і викладено в ньому фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими, у зв`язку з чим прокурором виконані вимоги п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК.

Суд першої інстанції зазначив, що виклад фактичнихобставин кримінальногоправопорушення міститьсуттєві протиріччя.Так,відповідно дообвинувального актарозмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням СТОВ«Агрофірма Оржицька»становить 110639429,17грн.,при цьомув текстіостаннього вказано,що розмірзавданої шкодистановить стовісімдесят двітисячі вісімсотсімдесят тригривні,що всвою чергупозбавляє можливостівизначити справжнійрозмір шкоди,зокрема якийвпливає накваліфікацію інкримінованихобвинуваченій дійта позбавляєостанню ефективнозахищатися відтакого обвинувачення,а такожвикористовувати всіпередбачені кримінально-процесуальнимзаконом правана свійзахист.

В тойже час,висновки судупершої інстанціїпро помилковезазначення стороноюобвинувачення загальногорозміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням є слушними, проте ці відомості зазначаються в іншій частині обвинувального акту, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 291 КПК, тоді як формулювання обвинувачення та виклад фактичних обставин зазначаються в іншій частині обвинувального акту, про що свідчить аналіз ч. 2 ст. 291 КПК.

Таким чином, некоректне зазначення в обвинувальному акті загального розміру шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням (п.7ч.1ст.291КПК),з одночаснимналежним викладеннямзаподіяної шкодив результатізлочинної діяльностіпри викладенніфактичних обставинкримінального правопорушення(п.5ч.1ст.291КПК) не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке може перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, й не є підставою для повернення обвинувального акта.

Як видно з обвинувального акта стосовно ОСОБА_7 , вимоги закону щодо викладу фактичних обставин та правової кваліфікації в обвинувальному акті дотримано, підстав стверджувати, що механічна помилка при визначенні загального розміру шкоди і, як наслідок недотримання вимог п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК, може вплинути на право на захист обвинуваченої, немає.

Крім того, як слушно посилається в ухвалі суд першої інстанції на постанову Верховного Суд України від 24 листопада 2016 року № 5-328кс16, який звернув увагу, що важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але й для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.

Аналогічне зазмістом тлумаченняпроцесуальних норм,викладене ів постановіОб`єднаної палатиКасаційного кримінальногосуду ВерховногоСуду від15січня 2024року усправі №683/694/20,згідно зяким,у пункті 13 ч. 1 ст. 3 КПК законодавець виклав загальне, незалежно від стадій кримінального провадження, поняття обвинувачення, яким є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Кримінальний процесуальний закон вимагає обов`язкового відображення трьох складників щодо висунутого обвинувачення: фактичних обставин кримінального правопорушення; правової кваліфікації (формули обвинувачення); формулювання обвинувачення.

При цьому під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Як убачається з матеріалів справи, обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 , який був складений слідчим, затверджений прокурором містить відомості, передбачені ч. 2 ст. 291 КПК, зокрема: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення ч. 3 ст. 365-2 КК та формулювання обвинувачення.

Про офіційне доведення до відома стороні захисту про фактичні та юридичні підстави висунутого відповідно до обвинувального акта обвинувачення свідчить розписка обвинуваченої про отримання копії обвинувального акта в якому викладені відомості, які в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що обставини, які стали підставою для повернення обвинувального акта прокурору, не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись статтями 404, 405, 407 КПК, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2023 року про повернення обвинувального акта стосовно ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 365-2 КК скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4