Рішення
від 31.10.2023 по справі 592/14213/20
КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа№592/14213/20

Провадження №2/592/39/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді Литовченка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Цюпки Т.О.,

представника позивача адвоката Муйдінова Р.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Сумській області» Мазурова А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Сумської міської ради, ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Сумській області», Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради, треті особи: ОСОБА_3 , Північна регіональна філія ДП «УкрДАГП» про визнання недійсним рішень, скасування державної реєстрації земельної ділянки, державної реєстрації права власності на земельну ділянку,

встановив:

Виклад позиції позивача, відповідачів, третіх осіб. Процесуальні дії у справі.

15.12.2020 представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Муйдінов Р.М. звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми у порядку цивільного судочинства з позовом до Сумської міської ради, ОСОБА_1 , Міського управління в м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, Центру надання адміністративних послуг у м. Суми Сумської міської ради, треті особи: ОСОБА_3 , Сумське державне підприємство геодезії, картографії та кадастру та просить: - визнати недійсним рішення Сумської міської ради від 22 лютого 2017 року № 1759-МР «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок учасникам АТО», яким наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою, АДРЕСА_1 ; - визнати недійсним рішення Сумської міської ради від 04.04.2018 року № 3268- МР «Про надання земельної ділянки у власність учаснику АТО ОСОБА_1 за адресою, АДРЕСА_1 », яким затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надана у власність ОСОБА_1 земельна ділянка за адресою, АДРЕСА_1 , площею 0,0746 га, кадастровий номер 5910136600:17:018:0004; - скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,0746 га, кадастровий номер 5910136600:17:018:0004, яка знаходиться за адресою, АДРЕСА_1 ; - скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0746 га, кадастровий номер 5910136600:17:018:0004, яка знаходиться за адресою, АДРЕСА_1 та. яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 .

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31.07.1996 була співвласником 1/2 частини житлового будинку, який розташований за адресою, АДРЕСА_1 .

Іншим співвласником 1/2 частини житлового будинку була ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 12.11.2009.

У 2014 році між нею та ОСОБА_3 був укладений договір поділу будинку, який розташований за адресою, АДРЕСА_1 і з 09.10.2014 право спільної часткової власності на цей будинок припинилось.

16.12.2014 рішенням сесії СМР новоствореним об`єктам нерухомого майна були присвоєні поштові адреси, і з 20.07.2018 вона є власником житлового будинку, який розташований за адресою, АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому, ці житлові будинки, які виникли в результаті поділу розташовані на земельній ділянці, яка знаходиться у її та ОСОБА_3 спільному користуванні.

У липні 2018 року у неї виникло бажання реалізувати своє право на приватизацію частини цієї земельної ділянки і вона звернулась до Сумського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру з метою складання документації із землеустрою про що свідчить заява - договір. В результаті землевпорядних робіт, працівниками Сумського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру було встановлено, що частина цієї земельної ділянки яка знаходиться у її та ОСОБА_3 користуванні передана у власність ОСОБА_1 .

Вважаючи такі дії порушенням її прав звернулась до Сумської місцевої прокуратури і 27.09.2018 за результатом перевірки звернення від Головного управління Держгеокадастру у Сумській області отримала відповідь № 10-18-0.45-6939/2-18 про те, що рішенням Сумської міської ради від 04.04.2018 № 3268-МР земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:17:018:0004 площею 0,0746 га надана у власність ОСОБА_1 і яка частково накладається на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 яка знаходилась у її користуванні та користуванні ОСОБА_4 , яка була попереднім співвласником цього будинку.

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок ще від 29.01.1998 вбачається, що у спільному користуванні із ОСОБА_4 по 1/2 частині знаходилась земельна ділянка площею 0,1990 за адресою АДРЕСА_1 .

Частина цієї земельної ділянки площею 0,06 га надана їй та ОСОБА_4 , як попередньому співвласнику житлового будинку у тимчасове користування на підставі рішення Сумської міської ради від 26.11.1997 та рішення Сумської міської ради від 24.06.1998, яким внесено зміни до рішення від 26.11.1997, а саме: в графі 2 пункту 2 додатку замість слів « ОСОБА_4 » записати слова « ОСОБА_4 , ОСОБА_2 », і вони домовились про її поділ таким чином, що їй в користування залишається 0,0225 га, а ОСОБА_4 - 0,0375 га про що свідчить розписка. Після здійснення поділу цього житлового будинку за адресою, АДРЕСА_1 у 2014 році земельна ділянка площею 0.0225 га увійшла до плану садибної ділянки, за адресою, АДРЕСА_2 що підтверджується технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 02.02.2018 року, а 0,0375 га залишилась у користуванні вже ОСОБА_3 .

Таким чином, вважає, що ОСОБА_2 набула право користування земельною ділянкою, площею 0.0225 га, ще у 1997 році і яка увійшла до її плану садибної ділянки, за адресою, АДРЕСА_2 , а інша частина земельної ділянки площею 0,0375 га від загальної площі 0,06 га перебуває у користуванні ОСОБА_3 , що підтверджується також листом № 10-18-0.45-6939/2-18.

Факт перебування земельної ділянки площею 0,06 га у її з ОСОБА_3 користуванні, включення її до складу обох домоволодінь також підтверджується викопіюванням з топографо-геодезичного плану території м. Суми.

Однак Сумська міська рада на підставі рішення від 22.02.2017 № 1759-МР, рішення Сумської міської ради від 04.04.2018 № 3268-МР передала у власність Відповідача 2 земельну ділянку площею 0,0746 га за рахунок земельної ділянки площею 0.0225 га, яка увійшла до складу її плану садибної ділянки, за адресою, АДРЕСА_2 без її згоди та за рахунок земельної ділянки площею 0,0375, яка перебувала у користуванні ОСОБА_5 від загальної площі земельної ділянки 0,06 га яка була надана у користування ще у 1997 році.

19.04.2018 ОСОБА_1 зареєстрував право власності на цю ділянку, що підтверджується витягом, факт реєстрації земельної ділянки у державному земельному кадастрі, підтверджується витягом.

При цьому, факт перебування такої земельної ділянки у її користуванні та її передання у власність ОСОБА_1 також підтверджується листом від 30.01.2020 № 0601-18/778, а також буде підтверджений висновком судового експерта, за наслідком проведеної судової експертизи.

Також, факт протиправного передання земельної ділянки, яка знаходилась у її користуванні підтверджується і проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 із якого вбачається, що межі ОСОБА_1 земельної ділянки з нею, як із суміжним землекористувачем він не погоджував.

У акті приймання-передачі межових знаків на зберігання, який додається із суміжними власниками та землекористувачами зазначено, що земельна ділянка ОСОБА_1 межує із землями ОСОБА_6 , ОСОБА_7 з якими і погоджувались межі, а про межування із її земельною ділянкою мова не йде.

З нею, як із суміжним користувачем межі земельної ділянки ОСОБА_1 не погоджував, внаслідок чого ОСОБА_1 у власність була передана частина земельної ділянки, яка знаходиться в її користуванні.

Формування земельної ділянки ОСОБА_1 , кадастровий номер 59101:36600:17:018:0004, розташованої за адресою, АДРЕСА_1 , та її державна реєстрація у Державному земельному кадастрі здійснені з порушенням вимог статей 198 ЗК України й Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376.

Підстав для припинення права користування земельною ділянкою, яка знаходилась у її користуванні не має, і згоди на її вилучення вона не надавала вбачається непропорційне втручання органу публічної влади у її права на мирне володіння та користування майном шляхом самостійного вилучення цієї ділянки із її користування та передання її у власність іншій особі, та розроблення ОСОБА_1 технічної документації із землеустрою всупереч вимогам чинного законодавства, що порушує її права, і що як наслідок тягне визнання недійсними рішень Сумської міської ради від 22.02.2017 № 1759-МР, рішення Сумської міської ради від 04.04.2018 № 3268-МР так як вони прийняті в порушення вимог законодавства, оскільки фактично Сумська міська рада вилучила земельну ділянку, порядок який не передбачений статтями 141, 149, 198 Земельного кодексу України.

А оскільки скасування державної реєстрації у державному земельному кадастрі, реєстрації права власності такої земельної ділянки є похідними від вимоги про визнання недійсними вищевказаних рішень то такі вимоги також підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 18.12.2020 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

11.01.2021 досуду надійшоввідзив відповідача ОСОБА_1 ,відповідно доякого позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають, задоволенню. Зазначив, що відповідно до рішення СМР від 26.11.1997 матері, ОСОБА_4 було надано у користування земельну ділянку площею 0,06 га по АДРЕСА_1 за рахунок земель загального користування. Відповідно до рішення CMP II сесії XXIII від 24.06.1998 в зазначене рішення було записано і позивачку по справі.

В той же час повинно бути рішення про вилучення частини земельної ділянки у користування іншій особі (в даному випадку позивачеві) згідно статті 19 Земельного Кодексу від 1990 року, якою керується СМР у 1997 році, приймаючи дане рішення. Відповідно до цієї статті, надання у користування земельної ділянки, що перебуває у користуванні, іншому громадянину, провадиться лише після вилучення цієї ділянки в порядку, передбаченому статтею 31 цього Кодексу, а саме, на підставі рішення місцевих Рад народних депутатів. Але такого рішення СМР не приймала. Таким чином, в користуванні ОСОБА_4 на підставі рішення СМР від 26.11.1997 перебувала земельна ділянка за вказаною адресою площею 0,06 га, оскільки рішення про вилучення частини земельної ділянки не приймалось і воно не надавалось матері.

Вважає безпідставним посилання позивачки на підтвердження розподілу вказаної земельної ділянки по існуючій з 1978 року огорожі на розписку від 15.03.2003, оскільки на ній підпис не його матері, що є очевидним. І крім того, вказана земельна ділянка не може бути предметом розподілу чи встановлення порядку користування, оскільки вона належала СМР. Згідно договору дарування від 09.06.2003, ОСОБА_4 подарувала йому 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною господарчих та побутових будівель і споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , розташованих на земельній ділянці, що належить СМР. Жодних рішень щодо надання в користування земельної ділянки позивачці СМР не виносилось. Посилання на технічний паспорт, як на підтвердження віднесення земельної ділянки до садиби позивачки є безпідставним, оскільки технічний паспорт не є правовстановлюючим документом та не може бути підтвердженням належного надання земельної ділянки у користування чи власність. Жодного договору чи судового рішення про встановлення порядку користування земельною ділянкою між співвласниками житлового будинку АДРЕСА_3 , відповідно до яких земельна ділянка площею 0,06 га, яка була виділена первісно матері на підставі рішення СМР від 26.11.1997, не існує.

Оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:17:018:0004 площею 0,0746 га належала СМР, то були всі законні підстави для надання її саме йому у власність.

13.01.2021 досуду надійшоввідзив відповідачаУправління «Центрнадання адміністративнихпослуг ум.Суми» СМР,відповідно доякого зазначають, що ОСОБА_1 (Відповідач 2) звернувся до Управління «Центр надання адміністративних послуг м. Суми» Сумської міської ради із заявою та рішенням Сумської міської ради від 04.04.2018 № 3268-МР «Про надання земельної ділянки у власність учаснику АТО ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 » відповідно до якого ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку площею 0,0746 га, кадастровий номер 5910136600:17:018:0004. Таким чином, під час розгляду заяви ОСОБА_1 було виконано всі вимоги законодавства, належним чином розглянуто подані документи та інформацію, що містилася в них та в Державних реєстрах, з`ясовано та враховано всі існуючи обставини, перевірено документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та відповідно до вимог законодавства проведена державна реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0746 га, кадастровий номер 5910136600:17:018:0004.

Звертають увагу суду, що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до статті 11 вказаного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатами розгляду заяву сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Крім того, Управління «Центр надання адміністративних послуг м. Суми» Сумської міської ради не має статусу юридичної особи, а тому не може бути відповідачем.

27.01.2023 представником позивача надано відповідь на відзив відповідача ОСОБА_1 , відповідно до якого, зазначає, що зі змісту рішення СМР від 24.06.1998 вбачається, що таке рішення прийняте у зв`язку із вилученням земельної ділянки, дотримуючись вимог статей 10,19,31 Земельного кодексу України, враховуючи згоду землевласників та землекористувачів за наслідком розглянутих матеріалів про вилучення, після чого і були внесені зміни до рішення СМР від 16.11.1997 «Про вилучення та надання земельних ділянок громадянам» за наслідком чого користувачем земельної ділянки площею 0,06 га стала ще і Позивач. Про факт такого вилучення, свідчить укладена між Позивачем та ОСОБА_4 письмова угода про поділ такої земельної ділянки відповідно до якого Позивачу в користування залишається 0,0225 га, а ОСОБА_4 - 0,0375 га про що свідчить розписка, яка засвідчена головою квартального комітету.

Позивач є законним користувачем земельної ділянки на підставі рішення СМР від 24.06.1998, яким внесені зміни до рішення СМР від 16.11.1997 «Про вилучення та надання земельних ділянок громадянам». Рішення є чинним і повністю виконаним, а тому стверджувати про те, що Позивач не є користувачем земельної ділянки безпідставно.

Таким чином, твердження Відповідача 2 про те, що Позивач не є користувачем частини земельної ділянки площею 0,06 га є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідач 2 вказує, що у розписці, яка свідчить про досягнення угоди між Позивачем та ОСОБА_4 про поділ такої земельної ділянки, відповідно до якого Позивачу в користування залишається 0,0225 га, а ОСОБА_4 0,0375 га підпис не належить його покійній матері ОСОБА_4 однак доказів цієї обставини не надає.

Відповідач 2 вказує, що вказана земельна ділянка не може бути предметом розподілу чи встановлення порядку користування оскільки вона належить Відповідачу 1 однак такі твердження є хибними оскільки вказана земельна ділянка надана у користування Позивачу та ОСОБА_4 для користування, а тому вони мають право встановлювати її порядок користування, як наслідок у подальшому приватизувати.

Відповідач 2 вказує, що жодного рішення щодо надання в користування земельної ділянки Позивачу Відповідач 1 не виносив, однак таке твердження є хибним оскільки Позивач є законним користувачем земельної ділянки на підставі рішення СМР від 24.06.1998, яким внесені зміни до рішення СМР від 16.11.1997 «Про вилучення та надання земельних ділянок громадянам». Відповідно до п. 7. перехідних положень Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Позивач є і на даний час законним користувачем такої земельної ділянки.

Відповідач 2 вказує, що посилання Позивача на технічний паспорт як на підтвердження віднесення земельної ділянки до садиби Позивача є безпідставними оскільки технічний паспорт не є правовстановлюючим документом та не може бути підтвердженням належного надання земельної ділянки у користування чи власність, однак такі твердження є безпідставними, оскільки, із технічних паспортів і вбачається знаходження спірної земельної ділянки у користуванні Позивача.

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок від 29.01.1998, вбачається, що у спільному користуванні із ОСОБА_4 по 1/2 частині знаходилась земельна ділянка площею 0,1990 за адресою АДРЕСА_1 .

Частина цієї земельної ділянки площею 0,06 га надана Позивачу та ОСОБА_4 , як попередньому співвласнику житлового будинку у тимчасове користування на підставі рішення СМР від 26.11.1997 та рішення СМР від 24.06.1998, яким внесено зміни до рішення від 26.11.1997, а саме: в графі 2 пункту 2 додатку замість слів « ОСОБА_4 » записати слова « ОСОБА_4 , ОСОБА_2 », які і домовились про її користування таким чином, що Позивачу в користування залишається 0,0225 га, а ОСОБА_8 - 0,0375 га про що свідчить розписка.

Після здійснення поділу житлового будинку за адресою, АДРЕСА_1 у 2014 році земельна ділянка площею 0.0225 га увійшла до плану садибної ділянки, за адресою, АДРЕСА_2 , що підтверджується технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 02.02.2018, а 0,0375 га залишилась у користуванні вже Третьої особи 1.

Технічний паспорт на житловий будинок від 29.01.1998 підтверджує перебування в користуванні спочатку співвласників вищевказаного житлового будинку земельної ділянки площею 0,06 га, а технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 02.02.2018 підтверджує перебування в користуванні вже безпосередньо Позивача земельної ділянки площею 0.0225 га.

За таких обставин, твердження Відповідача 2, які викладені у відзиві на позовну заяву, є безпідставними та необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

27.01.2021 досуду надійшоввідзив відповідачаСумської міськоїради,відповідно доякого повідомили, що заперечують проти задоволення позову. Вимогами пункту 1 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 83 Земельного кодексу України встановлено, що, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом або за результатами аукціону.

Надання земельних ділянок комунальної власності у власність здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до статей 118, 121, 122 Земельного кодексу України.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: -надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; -формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

У відповідності до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ... обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) ... у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України міська рада розглядає дане клопотання та надає дозвіл на розробку проекту або мотивовану відмову. Підставою для відмови в наданні дозволу можуть бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко- економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно- територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У Сумської міської ради не було жодної обґрунтованої підстави для відмови в наданні дозволу на розроблення технічної документації на землю.

Враховуючи, що технічна документація була виготовлена на підставі ніким не скасованого дозволу на її розроблення, містила всі необхідні висновки (позитивні) та ділянка була зареєстрована в державному земельному кадастрі, у ради були відсутні підстави для відмови в її затвердженні.

Крім того землеустрій і до сьогоднішнього дня ніким не скасований та не оскаржений.

Згідно із вимогами статті 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990 (втратив чинність 01.01.2002) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, заборонялось.

Відповідно до вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України від 25.10.2001 (в редакції до 05.03.2009) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникало після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (державного акта).

Право на оренду земельної ділянки виникало після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Згідно вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України в редакції Закону України № 1066-V1 від 05.03.2009; із змінами, внесеними згідно із Законами У країни № 3521 -VI від 16.06.2011,№ 5059-V1 від 05.07.2012; в редакції Закону № 3613-VІ від 07.07.2011 право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюються відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже факт землекористування повинен підтверджуватись документами, які засвідчують право користування земельною ділянкою (державний акт на право постійного користування землею, договір оренди землі тощо). Зазначені документи у ОСОБА_4 , ОСОБА_2 були відсутні, що підтверджується довідкою з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 01.01.2016 наданої міськрайонним управлінням Держгеокадастру у м. Сумах та Сумському районі від 01.11.2017 № 448/175-17.

Рішенням Сумської міської ради народних депутатів від 26.11.1997 вищевказана земельна ділянка надавалась ОСОБА_4 , ОСОБА_2 у тимчасове користування на 5 років і термін користування якої закінчився у 2002 році.

Крім того, в самому рішенні (п. 3) зазначається, що «до зайняття земельних ділянок приступити після одержання документів, що посвідчують право власності або право користування ними». Оскільки позивачем так і не було документально оформлено право користування наданою ділянкою, вважають що Позивачкою спірна ділянка була зайнята самовільно.

Оскільки вищезазначена земельна ділянка фактично належала до земель, не наданих у власність або користування в межах населених пунктів, тому могла бути передана у власність чи користування зацікавленим особам у визначеному законодавством порядку.

Отже, враховуючи викладене, вважають, що при прийнятті оскаржуваних рішень Відповідачем не було порушено жодних норм чинного законодавства України, тому просять суд відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

18.02.2023 представником позивача надано відповідь на відзив, відповідно до якого вважає твердження Відповідача 1 СМР безпідставними та необґрунтованими. Рішенням Сумської міської ради від 24.06.1998 внесені зміни до рішення Сумської міської ради від 16.11.1997 «Про вилучення та надання земельних ділянок громадянам» на підставі чого Позивачу та ОСОБА_4 була надана в користування земельна ділянка площею 0,06 га, за адресою АДРЕСА_1 . Після чого, Позивач та ОСОБА_4 домовились про її користування таким чином, що Позивачу в користування залишається 0,0225 га, а ОСОБА_4 - 0,0375 га, про що свідчить розписка. Після здійснення поділу житлового будинку за адресою, АДРЕСА_1 у 2014 році земельна ділянка площею 0.0225 га увійшла до плану садибної ділянки Позивачки, за адресою, АДРЕСА_2 що підтверджується технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 02.02.2018, а 0,0375 га залишилась у користуванні вже Третьої особи 2.

На підставі рішень Сумської міської ради від 24.06.1998, рішення Сумської міської ради від 16.11.1997 «Про вилучення та надання земельних ділянок громадянам» Позивач набула право користування земельною ділянкою, площею 0.0225 га, тобто ще у 1997 році, у подальшому вільно нею користувалась оскільки відповідно до п. 7. перехідних положень Земельного кодексу України громадяни, що одержали у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим -законодавством, зберігають права на ці ділянки, що спростовує твердження Відповідача 1 про відсутність документів, які підтверджують право користування цією земельною ділянкою та її самовільне зайняття, а тому у липні 2018 року звернулась із заявою до Третьої особи 1 з метою розроблення технічної документації для її приватизації, очікуючи набуття права власності на таку земельну ділянку і 27.09.2018 дізналась, що Відповідач 1 таку земельну ділянку вже передав у власність Відповідача 2 за відсутності підстав для припинення права користування такою ділянкою у Позивача, без наявності його згоди на вилучення. Відповідач 1 за відсутності підстав для припинення права користування такою ділянкою у Позивача, без наявності його згоди самостійно вилучив таку земельну ділянку із користування Позивача та передання її у власність іншій особі.

Оскільки Позивач на підставі рішень Сумської міської ради від 24.06.1998, рішення Сумської міської ради від 16.11.1997 набула право користування земельною ділянкою, площею 0.0225 га, і зберіг це право на підставі п. 7. перехідних положень Земельного кодексу України то підстав для припинення права користування цією земельною ділянкою не було, при цьому згоди на її вилучення Позивач не надавала, а тому вбачається непропорційне втручання органу публічної влади у права Позивача на мирне володіння та користування майном шляхом самостійного вилучення цієї ділянки із її користування у порядок, який не передбачений статтями 141, 149, 198 Земельного кодексу України.

Згідно статті 141 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою припиняється виключно у разі добровільної відмови від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

При цьому, відповідно до частини 2 етапі 149 Земельного кодексу України, визначено, що вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно' до їх повноважень.

Відповідно до пункту в постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 Земельного кодексу України. У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними.

Оскільки підстав для припинення права користування вищевказаною земельною ділянкою не було, при цьому згоди на її вилучення Позивач не надавала, а тому вбачається непропорційне втручання Відповідача 1 у права Позивача на мирне володіння та користування майном шляхом самостійного вилучення цієї ділянки із її користування у порядок, який не передбачений статтями 141, 149, 198 Земельного кодексу України.

За таких обставин, твердження Відповідача 1 про законність прийнятих рішень е безпідставними та необґрунтованими, а тому позовні вимоги є такими шо підлягають задоволенню.

У акті приймання-передачі межових знаків на зберігання із суміжними власниками та землекористувачами зазначено, що земельна ділянка Відповідача 2 межує із землями ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , з якими і погоджувались межі, а про межування її із земельною ділянкою, яка знаходиться в користуванні Позивача мова не йде. Тобто, з Позивачем, як із суміжним користувачем, межі земельної ділянки Відповідач 2 не погоджував, внаслідок чого Відповідачу 2 у власність була передана частина земельної ділянки, яка знаходиться в її користуванні.

Формування земельної ділянки Відповідача 2, кадастровий номер 59101:36600:17:018:0004, розташованої за адресою, АДРЕСА_1 , та її державна реєстрація у Державному земельному кадастрі здійснені з порушенням вимог статей 198 ЗК України, Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376, а тому позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 18.02.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів. Клопотання про витребування доказів представника позивача задоволено. Витребувано від Міськрайонного управління в. м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області обміні файли на диску на земельну ділянку кадастровий номер 5910136600:17:018:0004, яка знаходиться за адресою, АДРЕСА_1 . Оголошено перерву.

Ухвалою суду від 17.03.2021 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_9 про призначення судової земельно-технічної експертизи. Призначено судову земельно-технічну експертизу. На вирішення судової земельно-технічної експертизи поставлено наступні питання: - яка загальна площа всієї земельної ділянки, яка знаходиться на території будинків по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 ум. Суми і яка огороджена парканом по всій території цих будинків? - чи є накладання земельної ділянки кадастровий номер 5910136600:17:018:0004, яка знаходиться за адресою, АДРЕСА_1 на земельну ділянку, яка знаходиться на території будинків по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 і яка огороджена парканом по всій території цих будинків? Проведення експертизи доручено судовим експертам Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса. Провадження по справі зупинено на час проведення експертизи.

29.04.2021 від представника позивача ОСОБА_9 надійшло клопотання про поновлення провадження у справі у зв`язку з необхідністю розгляду та вирішення клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової земельно-технічної експертизи. Ухвалою суду 30.04.2021 відновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 17.05.2021 клопотання представника позивача адвоката Муйдінова Р.М. задоволено. Витребувано від ОСОБА_3 оригінал документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою, АДРЕСА_1 , а у разі неможливості завірену у встановленому законом порядку його копію із зазначенням можливості проведення дослідження виходячи із такої копії про що зазначено у клопотанні судового експерта для подальшого передання такого документа судовому експерту з метою забезпечення проведення судової земельно - технічної експертизи.

Витребувано від ОСОБА_3 оригінал технічного паспорту на домоволодіння яке знаходиться за адресою, АДРЕСА_1 , а у разі неможливості завірену у встановленому законом порядку його копію із зазначенням можливості проведення дослідження виходячи із такої копії про що зазначено у клопотанні судового експерта для подальшого передання такого документа судовому експерту з метою забезпечення проведення судової земельно - технічної експертизи.

Витребувано від Міськрайонного управління в м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області обміні файли на земельні ділянки за адресою, АДРЕСА_1 в електронному вигляді (файли in4, .xml) з Національної кадастрової системи.

Витребувано від КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» оригінали інвентаризаційних справ на домоволодіння за адресою, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 ; а у разі неможливості завірені у встановленому законом порядку їх копії із зазначенням можливості проведення дослідження виходячи із таких копій про що зазначено у клопотанні судового експерта для подальшого передання таких інвентаризаційних справ судовому експерту з метою забезпечення проведення судової земельно технічної експертизи.

Ухвалою суду від 17.05.2021 оголошено перерву у підготовчому засіданні. Клопотання представника позивача адвоката Муйдінова Р.М. задоволено. Залучено Північну регіональну філію ДП «УкрДАГП для проведення топографо - геодезичного (кадастрового) знімання фактичного використання меж земельних ділянок за адресою АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 надати вільний доступ спеціалістам Північної регіональної філію ДП «УкрДАГП до території земельних ділянок та домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 на час проведення топографо - геодезичного (кадастрового) знімання фактичного використання меж земельних ділянок. Зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 не чинити перешкод спеціалістам Північної регіональної філії ДП «УкрДАГП при проведенні топографо - геодезичного (кадастрового) знімання фактичного використання меж земельних ділянок за адресою АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , та Позивачу, його представнику під час перебування при виконанні таких робіт. Визначено дату проведення топографо - геодезичного (кадастрового) знімання фактичного використання меж земельних ділянок за адресою АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , а саме: 24.05.2021 з 12-00 по 16-00 години. Зобов`язано Північну регіональну філію ДП «УкрДАГП надати результати проведеного топографо - геодезичного (кадастрового) знімання фактичного використання меж земельних ділянок за адресою АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 . у паперовому (план) та електронному вигляді (файли in4, .xml, dml) до суду.

28.05.2021 досуду надійшлопояснення третьоїособи ОСОБА_3 ,відповідно дояких зазначає,що у 2009 році набула права власності 1/2 житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 згідно Договору дарування від 12.11.2009. Інша 1/4 житлового будинку за цією адресою належить на правах власності позивачу ОСОБА_2 . Даний житловий будинок розташований на земельній ділянці, яка знаходилась у комунальній власності Сумської міської ради, що зазначено у договорі дарування. Жодних документів на користування земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок не існує.

Відповідно, обставина, яку зазначає позивач ОСОБА_2 , що земельна ділянка, на якій розташовані її та ОСОБА_2 житлові будинки, знаходиться у її та ОСОБА_2 спільному користуванні не відповідає дійсності, бо не підтверджена документально.

Позивач зазначає, що на підставі рішення Сумської міської ради від 26.11.1997 ОСОБА_4 (попередньому власнику будинку) у тимчасове користування (на 5 років) було виділено 0,06 та земельної ділянки, але ігнорує той факт, що у тому ж рішенні пунктом 3 зазначено, що до зайняття земельних ділянок приступити після одержання документів, що посвідчують право власності або право користування ними.

У 2002 році строк тимчасового користування земельною ділянкою припинився. Жодного договору чи судового рішення про встановлення порядку користування земельною ділянкою між співвласниками житлового будинку АДРЕСА_3 не існує. Жодного рішення Сумська міська рада після 2002 року стосовно даної земельної ділянки не приймала.

Посилання на технічний паспорт, як на підтвердження віднесення земельної ділянки до садиби позивачки є безпідставним, оскільки технічний паспорт не є правовстановлюючим документом та не може бути підтвердженням належного надання земельної ділянки у користування чи власність.

Вимогами пункту 1 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Вважає, що відповідно до чинного законодавства ОСОБА_1 , користуючись своїм правом учасника бойових дій АТО, інваліда війни отримав на законних підставах у власність дану земельну ділянку, а позовну заяву ОСОБА_2 вважає безпідставною і заперечує проти її задоволення, оскільки підтверджуючих документів на користування ОСОБА_2 земельною ділянкою на момент її оформлення ОСОБА_1 у приватну власність не існує.

Ухвалою суду від 09.06.2021 клопотання представника позивача адвоката Муйдінова Р.М. задоволено. Витребувано від Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради оригінали інвентаризаційних справ на домоволодіння за адресою, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 ; а у разі неможливості завірені у встановленому законом порядку їх копії із зазначенням можливості проведення дослідження виходячи із таких копій про що зазначено у клопотанні судового експерта для подальшого передання таких інвентаризаційних справ судовому експерту з метою забезпечення проведення судової земельно - технічної експертизи.

Ухвалою суду від 25.06.2021 провадження у цивільній справі зупинено. Матеріали цивільної справи № 592/14213/20 (провадження № 2/592/437/21) разом з додатками направлено експертам Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса для продовження проведення експертизи, призначеної ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.03.2021.

10.02.2023 від судового експерта Сумського відділення ННЦ «ІСЕ ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» надійшов висновок експерта № 571/92 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 13.02.2023 відновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 17.04.2023 клопотання представника позивача ОСОБА_9 задоволено. Замінено неналежного відповідача «Міськрайонне управління в м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області» на належного відповідача «Головне управління Держгеокадастру у Сумській області».

09.05.2023 до суду надійшов відзив на позов представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, відповідно до якого зазначає, що вважає позовну заяву безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до інформації наданої відділом № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління, 09.02.2018 відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 5910136600:17:018:0004 внесені до Державного земельного кадастру на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 , учаснику АТО, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

На дану земельну ділянку зареєстроване право приватної власності за ОСОБА_1 про що вчинено запис в реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 19.04.2018 за номером 25838378.

Дана земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:17:018:0004 розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно даних Державного земельного кадастру перетини спірної земельної ділянки з суміжними земельними ділянками - відсутні.

Головне управління не вчиняло жодних дій щодо спірної земельної ділянки в частині розпорядження. Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Основним завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Сумської області в сфері земельних відносин.

Головне управління здійснює повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області відповідно до частини четвертої статті 122 та пункту 24 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України та Положення про Головне управління, затвердженого наказом Держгеокадастру, тобто до його повноважень не належить розпорядження землями комунальної власності житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Спірна земельна ділянка надана ОСОБА_1 Сумською міською радою відповідно до рішення від 04.04.2018 № 3268-МР.

Система органів Державного земельного кадастру регламентована статтею 6 Закону України "Про Державний земельний кадастр", за правилами частин першої-третьої якої ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Адміністратором Державного земельного кадастру є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного земельного кадастру, відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі.

За приписами статті 7 Закону України «Про Державний земельний кадастр» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать, окрім іншого: ведення та адміністрування Державного земельного кадастру; здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні.

Відповідно частини першої статті 9 Закону України «Про державний земельний кадастр» внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно частини шостої статті 9 зазначеного вище закону, державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Відповідно до частини сьомої статті 9 даного закону, втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора забороняється, крім випадків, встановлених цим Законом.

Державний кадастровий реєстратор керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказами Держгеокадастру, дорученнями Голови Держгеокадастру та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, наказами Головного управління, дорученнями начальника Головного управління, Положенням про Відділ Управління надання адміністративних послуг Головного управління та затвердженою у встановленому законодавством порядку посадовою інструкцією. При опрацюванні наданих документів та їх розгляді самостійно приймає рішення про внесення відомостей до Державного земельного кадастру або про відмову у здійсненні таких дій.

Таким чином, Головне управління як територіальний орган центрального органу виконавчої влади хоч і має у своєму складі працівників - державних кадастрових реєстраторів, але не може втручатися у виконання їхніх посадових обов`язків та вплинути на діяльність кадастрового реєстратора.

Головне управління не має повноважень вносити будь-які зміни до Державного земельного кадастру, навіть на підставі рішення суду, адже такі зміни можуть вноситись лише державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» у відповідності до зазначених норм законодавства.

Державний кадастровий реєстратор при вчиненні державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:17:018:0004 діяв в межах повноважень згідно чинного законодавства.

До державного кадастрового реєстратора Головного управління надійшла заява та Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 , учаснику АТО, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Державний кадастровий реєстратор в межах своїх повноважень та в строк визначений законом розглянув заяву та додані документи та враховуючи статтю 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» зареєстрував земельну ділянку з кадастровим номером 5910136600:17:018:0004, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (у редакції чинній на момент реєстрації спірної ділянки) державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книга на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: - особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що е підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; - власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; - органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: - заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; - оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; - документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: - перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; - за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: - розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; - подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;

- невідповідність поданих документів вимогам законодавства; - знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Зміна найменування акціонерного товариства у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у державній реєстрації земельної ділянки.

У разі надання відмови з підстави, визначеної абзацом другим частини шостої цієї статті, заявнику повідомляється найменування та адреса органу, до повноважень якого належить здійснення державної реєстрації земельної ділянки.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: - поділу чи об`єднання земельних ділянок; - якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених в абзаці третьому цієї частини, Державний кадастровий реєстратор у десятиденний термін повідомляє про це особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки.

Кадастровий реєстратор при вчиненні зазначених дій діяв лише в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений законом, а отже підстав для відмови у вчиненні реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:17:018:0004 у нього не було.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», систему органів та суб`єктів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;

2) суб`єкти державної реєстрації прав: - виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до повноважень суб`єктів державної реєстрації прав належить: 1) забезпечення: - проведення державної реєстрації прав; - ведення Державного реєстру прав; - взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; - формування та зберігання реєстраційних справ.

Зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями за місцезнаходженням відповідного майна; 2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Так, згідно статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що запис про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень держаними реєстраторами вноситься до Державного реєстру прав у разі скасування на підставі рішення суду: - рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; - документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; - скасування записів про проведену державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Крім цього, вказаною нормою Закону визначено, що у разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав державним реєстратором вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Частиною п`ятою статті 26 Закону встановлено, що внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються в порядку, передбаченому для державної реєстрації прав.

Головне управління не має повноважень щодо припинення права власності на спірну земельну ділянку, так як не входить в систему органів та суб`єктів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивачем у даній справі не доведено жодного порушення його прав Головним управлінням.

Враховуючи все вищевикладене, Головне управління не є належним відповідачем у справі, оскільки не має повноважень вносити будь-які зміни до ДЗК, навіть на підставі рішення суду, які повинні здійснюватися державними кадастровими реєстраторами, та які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр», вказаним Порядком та у відповідності до зазначених норм законодавства, а протиправності в діях державного кадастрового реєстратора на предмет відповідності їх вищевказаним нормативним актам не вбачається.

Головне управління Держгеокадастру у Сумській області не є належним відповідачем у цій справі.

16.05.2023 до суду надійшло письмове клопотання представника позивача ОСОБА_9 про призначення по справі додаткової судової земельно-технічної експертизи, проведення якої доручити судовому експерту Сукаленко Сергію Вікторовичу (свідоцтво № 1751 від 20.11.2015 року).

Згідно ухвали суду від 16.05.2023 призначена додаткова судова земельно-технічна експертиза. На вирішення експерта поставити питання: - яка фактична площа земельної ділянки за адресою АДРЕСА_4 виходячи з даних топографо-геодезичної зйомки земельних ділянок розробленої Південною регіональною філією ДП «УкрДАГП» та додатку 2 первинної земельно-технічної експертизи № 571/92, де відповідна площа зазначена жовтим та блакитним кольором; - чи є накладення земельної ділянки, площею 0,0746 га, кадастровий номер 5910136600:17:018:0004 цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка належить на праві власності ОСОБА_1 та зареєстрована на садибу за адресою АДРЕСА_1 , на земельну ділянку садиби за адресою АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 площею визначеною по першому питанню. Проведення експертизи доручено судовому експерту Сукаленко С.В.

Згідно ухвали суду від 16.05.2023 зупинено провадження у справі.

07.06.2023 від судового експерта Сукаленка С.В. надійшло клопотання про надання необхідних умов для проведення експертизи.

14.06.2023 від представника позивача адвоката Муйдінова Р.М. надійшло клопотання в якому просить поновити провадження у справі з метою вирішення клопотання експерта шляхом витребування необхідних документів.

07.06.2023 від судового експерта Сукаленка С.В. надійшло клопотання про надання необхідних умов для проведення експертизи. 14.06.2023 від представника позивача адвоката Муйдінова Р.М. надійшло клопотання в якому просить поновити провадження у справі з метою вирішення клопотання експерта шляхом витребування необхідних документів.

15.06.2023 ухвалою суду відновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 10.07.2023 клопотання представника позивача адвоката Муйдінова Р.М. задоволено. Клопотання судового експерта Сукаленка С.В. задоволено. Зобов`язано позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_1 , третю особу ОСОБА_3 забезпечити безперешкодний доступ судового експерта Сукаленка Сергія Вікторовича до об`єктів дослідження (на земельні ділянки за адресами АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 ).

10.07.2023 ухвалою суду направлено матеріали цивільної справи для проведення експертизи та зупинено провадження у справі.

21.08.2023 від судового експерта Сукаленка С.В. надійшов Висновок експерта № 17.

Ухвалою суду від 11.09.2023 відновлено провадження у справі призначено підготовче засідання на 26.09.2023.

26.09.2023 в зв`язку з неявкою представника позивача підготовче засідання відкладено на 10.10.2023.

Ухвалою суду від 10.10.2023 закрито підготовче провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10 годину 00 хвилин 24.10.2023.

24.10.2023 ухвалою суду оголошено перерву до 31.10.2023.

Позиції учасників судового провадження.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Муйдінов Р.М. позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити з мотивів наведених у позові, відповідях на відзиви з урахуванням висновку наданого експертом.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 вважає позовні вимоги необґрунтованими, такими що не ґрунтуються на вимогах закону та в разі задоволення будуть розцінені як втручання в його право власності, передбачене Конституцією та Законами України, підтримав мотиви наведені у відзиві на позовну заяву. Також звернув увагу суду, що технічний паспорт на домоволодіння, який містить сторінку «план присадибної ділянки», не можна вважати правовстановлюючим документом, і стверджувати про наявність будь-якого речового права у позивача на таку земельну ділянку. Якщо ним потенційно і порушуються чиїсь права та інтереси, то це можуть бути тільки права та інтереси Сумської міської ради, як власника земельної ділянки.

У судовомузасіданні представниквідповідача Головного управлінняДержгеокадастру уСумській області,вважає позовнузаяву безпідставною,необґрунтованою татакою,що непідлягає задоволеннюз мотивіввикладених увідзиві напозов.Крім того,як зазначавраніше увідзиві,вважає позовнівимоги щодо скасуваннядержавної реєстраціїземельної ділянки,площею 0,0746га,кадастровий номер5910136600:17:018:0004,яка знаходитьсяза адресою, АДРЕСА_1 ,пред`явлено доненалежного відповідача,оскільки вважає,що належнимвідповідачем вданому випадкує Державний кадастровий реєстратор. У позивача відсутнє будь-яке речове право на земельну ділянку. Наявність правовстановлюючих документів обов`язкова умова підтвердження належності земельної ділянки на будь-якому праві, будь-які документи у позивача ОСОБА_2 на земельну ділянку на якій розташоване її нерухоме майно відсутні, земельна ділянка належить територіальній громаді. Земельна ділянка позивача не сформована, відсутні межі земельної ділянки, кадастровий номер. Рішення Сумської ради не є правовстановлюючим документом. У позивача відсутня відмова в здійсненні приватизації земельної ділянки на якій розташоване її домоволодіння.

Інші учасники судового розгляду у судове зсідання не з`явились, заявивши клопотання про розгляд справи у їх відсутність, підтримавши мотиви за пред`явленими вимогами, викладені у відзивах та наданих поясненнях.

Фактичні обставини, встановлені судом. Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Суд, заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до таких висновків.

При розгляді даної справи судом встановлено.

Рішенням ХХІІІ сесії ХХІІ скликання Сумської міської ради від 26.11.1997 «Про вилучення та надання земельних ділянок громадянам» вилучено земельну ділянку у гр. ОСОБА_10 по АДРЕСА_6 площею 0,06 га за заявою. Надано земельні ділянки громадянам згідно додатку. Зазначено, що до зайняття земельних ділянок приступити після одержання документів, що посвідчують право власності або право користування ними.

Згідно додатку до даного рішення земельна ділянка площею 0,06 га за адресою АДРЕСА_1 за рахунок земель загального користування, сіножаті надана ОСОБА_4 в тимчасове користування на 5 років.

Рішенням ІІ сесії ХХІІІ скликання Сумської міської ради від 24.06.1998 «Про вилучення, зміну меж та надання земельних ділянок» внесено зміни до рішення Сумської міської ради від 26.11.1997 «Про вилучення та надання земельних ділянок громадянам», а саме: в графі 2 пункту 2 додатку замість слів « ОСОБА_4 » записати слова « ОСОБА_4 , ОСОБА_2 ».

ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31.07.1996 була співвласником 1/2 частини житлового будинку, який розташований за адресою, АДРЕСА_1 . Іншим співвласником 1/2 частини житлового будинку була ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 12.11.2009.

У 2014 році між нею та ОСОБА_3 був укладений договір поділу будинку, який розташований за адресою, АДРЕСА_1 і з 09.10.2014 право спільної часткової власності на цей будинок припинилось.

16.12.2014 рішенням сесії СМР новоствореним об`єктам нерухомого майна були присвоєні поштові адреси, і з 20.07.2018 вона є власником житлового будинку, який розташований за адресою, АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

03.08.2016 ОСОБА_1 , як учасником АТО, інвалідом війни 2 групи, ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії подано заяву до Сумської міської ради щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою: АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,1000 га. Надав дозвіл на обробку персональних даних.

Рішенням VІІ скликання ХХІ сесії Сумської міської ради від 22.02.2017 № 1759-МР «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок учасникам АТО», враховуючи звернення громадян, учасників АТО, надані документи, відповідно до протоколів засідань постійної комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин, природокористування та екології Сумської міської ради від 06.10.2016 № 42, від 19.01.2017 № 56, від 16.02.2017 № 6 вирішено надати дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян, учасникам АТО для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд згідно з додатком.

Відповідно до додатку до даного рішення п. 2 ОСОБА_1 (протокол Координаційної Ради учасників АТО № 34 від 02.02.2017) надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель житлової та громадської забудови за адресою АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,1000 у власність.

На виконання зазначеного рішення ФОП ОСОБА_11 виготовлено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 , цільове призначення у відповідності з КВЦПЗ 02.01 - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , умови відведення у приватну власність.

Відповідно до проекту площа земельної ділянки 0,0746 га. Опис меж суміжних землевласників (землекористувачів): від А до Б Землі житлової та громадської забудови Сумської міської ради, комунальна власність, кад. № не надавався; від Б до В Земельна ділянка АДРЕСА_7 , власник ОСОБА_12 , кад № 5910136600:17:018:0024; від В до Г Земельна ділянка АДРЕСА_7 , власник ОСОБА_7 , кад № 5910136600:17:018:0023; від Г до А Землі загального користування ( АДРЕСА_7 , комунальна власність, кад. № не надавався.

Акт прийомки передачі межових знаків на зберігання підписано суміжними землекористувачами ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації.

Проект землеустрою погоджено, зокрема, Управлінням архітектури та містобудування СМР, експертом державної експертизи, Сумським обласним управлінням водних ресурсів.

09.02.2018 відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 5910136600:17:018:0004 внесені до Державного земельного кадастру на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 , учаснику АТО, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

09.02.2018 Державним кадастровим реєстратором ОСОБА_13 відкрито Поземельну книгу на земельну ділянку з кадастровим номером 5910136600:17:018:0004.

Рішенням від 04.04.2018 № 3268-МР Сумської міської ради VІІ скликання ХХХVІІІ сесії «Про надання земельної ділянки у власність учаснику АТО ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 », розглянувши звернення учасника АТО, надані документи, відповідно до протоколу засідання постійної комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин, природокористування та екології Сумської міської ради від 01.03.2018 № 109, вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати у власність ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0746 га, кадастровий номер 5910136600:17:018:0004 (протокол Координаційної ради учасників АТО від 02.02.2017 № 34). Категорія та функціональне призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови Сумської міської ради для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

На дану земельну ділянку зареєстроване право приватної власності за ОСОБА_1 про що вчинено запис в реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 19.04.2018 за номером 25838378.

Дана земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:17:018:0004 розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно даних Державного земельного кадастру перетини спірної земельної ділянки з суміжними земельними ділянками - відсутні.

Вимогами пункту 1 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 83 Земельного кодексу України встановлено, що, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом або за результатами аукціону.

Надання земельних ділянок комунальної власності у власність здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до статей 118, 121, 122 Земельного кодексу України.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: -надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; -формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

У відповідності до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ... обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) ... у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України міська рада розглядає дане клопотання та надає дозвіл на розробку проекту або мотивовану відмову. Підставою для відмови в наданні дозволу можуть бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко- економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно- територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У Сумської міської ради не було обґрунтованої підстави для відмови в наданні дозволу на розроблення технічної документації на землю.

Враховуючи, що технічна документація була виготовлена на підставі не скасованого дозволу на її розроблення, містила всі необхідні висновки (позитивні) та ділянка була зареєстрована в державному земельному кадастрі, у Сумської міської ради були відсутні підстави для відмови в її затвердженні.

Згідно із вимогами статті 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990 (втратив чинність 01.01.2002) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, заборонялось.

Відповідно до вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України від 25.10.2001 (в редакції до 05.03.2009) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникало після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (державного акта).

Право на оренду земельної ділянки виникало після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Згідно вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України в редакції Закону України № 1066-У1 від 05.03.2009; із змінами, внесеними згідно із Законами У країни № 3521 -VI від 16.06.2011,№ 5059-У1 від 05.07.2012; в редакції Закону № 3613-VІ від 07.07.2011 право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюються відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже факт землекористування повинен підтверджуватись документами, які засвідчують право користування земельною ділянкою (державний акт на право постійного користування землею, договір оренди землі тощо). Зазначені документи у ОСОБА_4 , ОСОБА_2 були відсутні, що підтверджується довідкою з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 01.01.2016 наданої міськрайонним управлінням Держгеокадастру у м. Сумах та Сумському районі від 01.11.2017 № 448/175-17.

Рішенням Сумської міської ради народних депутатів від 26.11.1997 вищевказана земельна ділянка надавалась ОСОБА_4 , ОСОБА_2 у тимчасове користування на 5 років і термін користування якої закінчився у 2002 році.

Крім того, в самому рішенні (п. 3) зазначається, що «до зайняття земельних ділянок приступити після одержання документів, що посвідчують право власності або право користування ними».

Згідно висновку експерта № 571/92 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи відповідно до ухвали суду від 17.03.2021, складеного 31.01.2023 судовим експертом Таранець В.М. Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса» Сумського відділення, проведеним дослідженням, у межах наданих матеріалів, встановлено наступне: - загальна площа земельних ділянок, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 і які огороджені парканами по всій території, фактично складає 0,2312 га (додаток 2), в тому числі: - 0,0780 га - площа земельної ділянки, яка огороджена парканами, за адресою: АДРЕСА_2 ; - 0,1232 га - площа земельної ділянки, яка огороджена парканами, за адресою: АДРЕСА_1 та частина за адресою АДРЕСА_1 ; - 0,0297 га - площа земельної ділянки, яка огороджена парканами за адресою: АДРЕСА_1 ; - загальна площа земельних ділянок, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , з врахуванням меж земельних ділянок з кадастровими номерами 5910136600:17:018:0004, 5910136600:17:018:0009, зареєстрованих у Державному земельному кадастрі, відповідно до даних матеріалів Північної регіональної філії ДП «УкрДАГП» (файл 500_8 Березня кад_друк.dmf), складає 0,2299 га (додаток 3), в тому числі: - 0,0761 га - площа земельної ділянки, яка огороджена парканами, за адресою АДРЕСА_2 ; - 0,0792 га - площа земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:17:018:0009, за адресою АДРЕСА_1 ; - 0,0746 га - площа земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:17:018:0004, за адресою АДРЕСА_1 (фактично розділена парканом на земельні ділянки площами: 0,0443 га (біля подвір`я за адресою: АДРЕСА_1 ) та 0,0303 га (південний схід ділянки).

Відповісти на питання: «чи є накладання земельної ділянки кадастровий номер 5910136600:17:018:0004, яка знаходиться за адресою, АДРЕСА_1 на земельну ділянку, яка знаходиться на території будинків по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 і яка огороджена парканом по всій території цих будинків», не видається за можливе, оскільки дані обмінного файлу 5910136600170180004.xml представлені у системі координат СК-63, а надані на дослідження результати топографо-геодезичного знімання представлені в умовній системі координат.

З врахуванням даних Матеріалів Північної регіональної філії ДП «УкрДАГП» проведеним дослідженням встановлено наступне: - межа земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:17:018:0004 перетинає межі фактичного використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 і яка огороджена парканом (додаток 5). Розмір перетину 10,84 м - 0,70 м - 1,49 м - 6,36 м - 3,01 м; площа перетину - 0,0007 га. -межа земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:17:018:0004 перетинає межу території фактичного використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 і яка огороджена парканом (додаток 6). Розмір перетину 4,49 м - 0,91 м - 7,29 м - 11,95 м - 3,01 м - 6,36 м - 1,49 м - 0,70 м - 12,58 м-0,94 м- 1,12 м- 10,61 м- 13,42 м-7,50 м- 10,65 м-0,85 м-5,31 м; площа перетину - 0,0430 га.

Згідно висновку експерта № 17 за результатами проведення судовим експертом Сукаленком С.В. судової земельної-технічної експертизи від 21.08.2023, складеного відповідно до ухвали суду від 16.05.2023. Відповідно до Матеріали топографо-геодезичної зйомки земельних ділянок по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 та АДРЕСА_8 де за результатами камерального опрацювання даних зйомки складено плани в паперовому вигляді та електронному вигляді (Диск CD-R-1) (масштаб 1:500, формат файлів dmf.) станом на 2021 рік, розроблений спеціалістами Північної регіональної філії ДП «УкрДАГП» та додатку 2 первинної земельно-технічної експертизи № 571/92, де відповідна площа зазначена жовтим та блакитним кольором. Такім чином, площа земельної ділянки за адресою АДРЕСА_4 складає 0,2015га (0,0780га (блакитного кольору) + 0,1235га (жовтого кольору). Графічно схему площі земельної ділянки за адресою АДРЕСА_9 , відображено в додаток №1.

Визначити чи є накладення земельної ділянки, площею 0,0746 га, кадастровий номер 5910136600:17:018:0004 цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка належить на праві власності ОСОБА_1 та зареєстрована на садибу за адресою АДРЕСА_1 , на земельну ділянку садиби за адресою АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 площею визначеною по першому питанню, експерту не видається за можливо.

З врахуванням даних матеріалів топографо-геодезичної зйомки земельних ділянок по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 та АДРЕСА_8 , розроблені спеціалістами Північної регіональної філії ДП «УкрДАГП» встановлено, що контури меж земельної ділянки, площею 0,0746 га, кадастровий номер 5910136600:17:018:0004 цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка належить на праві власності ОСОБА_1 та зареєстрована на садибу за адресою АДРЕСА_1 накладається (перетинає) на земельну ділянку садиб за адресою АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 з загальною площею 0,2015га визначеною по першому питанню.

Площа накладання (перетину) відображена додатку 2 жовтим кольором складає 0,0437 га (437м2) Периметр накладання (перетину) складає 98,49м з лінійними розмірами: 4,47м - 0,91м - 7,29м - 35,38м - 2,05м - 10,61м - 13,4м - 7,54м - 10,62м - 0,85м - 5,3м - 0,07м.

Судом констатовано, що земельна ділянка позивача є не сформованою. Це означає що межі такої земельної ділянки в натурі (на місцевість) не виносилися, земельно-технічна документація на неї не складалася. Таким чином, твердження позивача про те, що спірна земельна ділянка надана за рахунок земельної ділянки, яка знаходиться у неї в користуванні, є безпідставними.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Частинами першою та другою статті 78 ЗК України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до частин першої, другої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України).

Земля є унікальним обмеженим природним та базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства. Отже, розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності, які є одними із фундаментальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом цієї норми, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно дост.79-1ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до частин другої та третьої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Статтею 122 ЗК України передбачено, що вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Норми процесуального права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

Реалізації права на позов передує порушення, невизнання чи оспорення права.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтвердженого належними доказами факту порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку.

Представник ОСОБА_2 , звертаючись до суду з цим позовом та вказуючи про порушення її прав, зазначав, що вона є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 та має право на приватизацію земельної ділянки, на якій це майно розміщене.

Згідно висновку експерта конфігурація, лінійні розміри та площа земельної ділянки позивача, визначені відповідно до даних топографо-геодезичної зйомки. Такі дані топографо-геодезичної зйомки не можуть братися за основу в даній справі, так як земельна ділянка позивача не сформована і відомості про неї відсутні в Державному земельному кадастрі відповідно до ЗУ «Про державний земельний кадастр».

Спір, який наявний в даній справі, може вирішуватися виключно за відомостями про земельну ділянку, які містяться в Державному земельному кадастрі, як єдиній державній геоінформаційній системі відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України Фактично, експерт провів співставлення розташування меж земельних ділянок позивача та відповідача за даними топографо-геодезичного знімання (щодо земельні ділянки позивача) та даних ДЗК (щодо земельної ділянки відповідача), що в даному випадку, є неприпустимим.

Земельна ділянка позивача не сформована, рішення Сумської міської ради про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки позивача, немає.

Експертний висновок від 21.08.2023 не є підтвердженням порушення права позивача на користування земельною ділянкою відповідачем у справі, оскільки доказів, у розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України, про те, що земельна ділянка, якою користується ОСОБА_2 сформована, на ній встановлено межові знаки, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер, позивачем не надано.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про відсутність у позивача порушеного права, позов заявлено передчасно, оскільки позивачем не надано доказів про те, яким саме чином діями відповідачів порушено право позивача. Сумська міська рада діяла в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений законодавством.

Вимоги проскасування державноїреєстрації земельноїділянки,площею 0,0746га,кадастровий номер5910136600:17:018:0004,яка знаходитьсяза адресою, АДРЕСА_1 таскасування державноїреєстрації прававласності наземельну ділянкуплощею 0,0746га,кадастровий номер5910136600:17:018:0004,яка знаходитьсяза адресою, АДРЕСА_1 та.яке зареєстрованеу Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майноза ОСОБА_1 є похіднимивід вимогсторони позивачапро визнання недійсним рішення Сумської міської ради від 22.02.2017 № 1759-МР «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок учасникам АТО», яким наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою, АДРЕСА_1 та визнання недійсним рішення Сумської міської ради від 04.04.2018 № 3268- МР «Про надання земельної ділянки у власність учаснику АТО ОСОБА_1 за адресою, АДРЕСА_1 », яким затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надана у власність ОСОБА_1 земельна ділянка за адресою, АДРЕСА_1 , площею 0,0746 га, кадастровий номер 5910136600:17:018:0004 в задоволенні яких судом відмовлено. Відповідно і похідні вимоги не підлягають задоволенню.

Крім того, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області» та Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради є відповідно за похідними вимогами неналежними відповідачами у даній справі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, а тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити.

Щодо ненадання судом оцінки кожному аргументу сторін, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Сумської міської ради, ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Сумській області», Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради, треті особи: ОСОБА_3 , Північна регіональна філія ДП «УкрДАГП» про визнання недійсним рішень, скасування державної реєстрації земельної ділянки, державної реєстрації права власності на земельну ділянку залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 10.11.2023.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 .

Відповідачі: Сумська міська рада - м. Суми пл. Незалежності, 2, ЄДРПОУ 23823253.

ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Головне управління Держгеокадастру у Сумській області» - м. Суми вул. Супруна, 32, ЄДРПОУ 39765885.

Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради м. Суми вул. Горького, 21, ЄДРПОУ 23823253.

Треті особи: ОСОБА_3 АДРЕСА_2 .

Північна регіональна філія ДП «УкрДАГП» - м. Суми вул. Герасима Кондратьєва, 98-А, ЄДРПОУ 02571706.

Суддя О.В. Литовченко

СудКовпаківський районний суд м.Сум
Дата ухвалення рішення31.10.2023
Оприлюднено13.11.2023
Номер документу114820150
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:

Судовий реєстр по справі —592/14213/20

Постанова від 24.12.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Ситнік Олена Миколаївна

Ухвала від 06.08.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Ситнік Олена Миколаївна

Ухвала від 01.07.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Ситнік Олена Миколаївна

Постанова від 14.05.2024

Цивільне

Сумський апеляційний суд

Собина О. І.

Постанова від 14.05.2024

Цивільне

Сумський апеляційний суд

Собина О. І.

Ухвала від 29.01.2024

Цивільне

Сумський апеляційний суд

Собина О. І.

Ухвала від 29.01.2024

Цивільне

Сумський апеляційний суд

Собина О. І.

Рішення від 31.10.2023

Цивільне

Ковпаківський районний суд м.Сум

Литовченко О. В.

Рішення від 31.10.2023

Цивільне

Ковпаківський районний суд м.Сум

Литовченко О. В.

Ухвала від 10.10.2023

Цивільне

Ковпаківський районний суд м.Сум

Литовченко О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні