Постанова

від 08.11.2023 по справі 916/1608/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/1608/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання: Колцун В.В.,

за участю представників:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРІЯ-ГРУП" участі не брали,

від Фізичної особи-підприємця Гаріст Надії Махсотівни Пасічняк Л.П.,

розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Гаріст Надії Махсотівни б/н від 31.08.2023 (вх.№2778/23 від 04.09.2023) про ухвалення додаткового рішення до постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023

у справі №916/1608/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРІЯ-ГРУП"

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Гаріст Надії Махсотівни

про розірвання договору та зобов`язання повернути контейнер

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРІЯ-ГРУП" звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця Гаріст Надії Махсотівни, в якому просило розірвати укладений між сторонами договір на перевезення вантажів №21/12/18 від 21.12.2018, а також зобов`язати відповідача повернути позивачу порожній морський 20-футовий контейнер (Dry Van) MSCU 6267618.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 09.08.2022 відкрито провадження у справі №916/1608/22.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.04.2023 у справі №916/1608/22 (суддя Петренко Н.Д.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРІЯ-ГРУП" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Одеської області від 04.04.2023 у справі №916/1608/22 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача повернути порожній морський 20-футовий контейнер MSCU 6267618 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 30.08.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРІЯ-ГРУП" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 04.04.2023 у справі №916/1608/22 без змін; витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРІЯ-ГРУП".

04.09.2023 до суду апеляційної інстанції надійшла заява Фізичної особи-підприємця Гаріст Надії Махсотівни б/н від 31.08.2023 (вх.№2778/23 від 04.09.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/1608/22, в якій остання просить стягнути на свою користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРІЯ-ГРУП" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10500 грн.

Дана заява мотивована доведеністю понесення Фізичною особою-підприємцем Гаріст Надією Махсотівною витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, у сумі 10500 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 вирішено розглянути заяву Фізичної особи-підприємця Гаріст Надії Махсотівни б/н від 31.08.2023 (вх.№2778/23 від 04.09.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/1608/22 поза межами строку, встановленого частиною третьою статті 244 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану; призначено розгляд даної заяви на 08.11.2023 об 11:30, а також встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮРІЯ-ГРУП" строк для подання відзиву на вказану заяву до 01.11.2023.

У судовому засіданні 08.11.2023 представник Фізичної особи-підприємця Гаріст Надії Махсотівни вищенаведену заяву підтримав; представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРІЯ-ГРУП" участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (а.с.246-248).

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що копію ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023, якою розгляд заяви Фізичної особи-підприємця Гаріст Надії Махсотівни б/н від 31.08.2023 (вх.№2778/23 від 04.09.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/1608/22 призначено на 08.11.2023 об 11:30, як і всю іншу судову кореспонденцію у даній справі, Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮРІЯ-ГРУП" було направлено за адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і вказана безпосередньо самим позивачем у всіх документах, поданих ним до судів першої та апеляційної інстанцій, а саме: 67832, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Великодолинське, СК "Механізатор", 16/325, між тим вищенаведена ухвала повернулася на адресу апеляційного господарського суду з проставленою на конверті позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

За умовами частин другої-четвертої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо).

Частиною одинадцятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній станом на момент постановлення ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 у справі №916/1608/22) передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У Перехідних положеннях Господарського процесуального кодексу України, а саме: у пункті 17 та підпункті 17.1 передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Частинами п`ятою, шостою статті 242 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній станом на момент постановлення ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 у справі №916/1608/22) визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (далі Правила надання послуг поштового зв`язку).

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв`язку).

При цьому до повноважень господарських судів не віднесено визначення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Якщо ж фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Отже, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Саме така правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії").

Колегія суддів також зауважує на тому, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, що узгоджується зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вказаною, зокрема, в рішенні останнього у справі "Пономарьов проти України".

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в якому ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 у справі №916/1608/22 була оприлюднена 12.09.2023, тим більше, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРІЯ-ГРУП", враховуючи наявність у матеріалах справи доказів направлення останньому копії заяви Фізичної особи-підприємця Гаріст Надії Махсотівни про ухвалення додаткового рішення б/н від 31.08.2023 (вх.№2778/23 від 04.09.2023) та доданих до неї документів, є безпосередньо зацікавленим вчиняти дії з метою одержання інформації про хід та стан справи і несе ризик настання несприятливих наслідків в результаті невжиття заходів щодо отримання інформації про рух справи.

Крім того, апеляційний господарський суд зазначає, що електронна копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 у справі №916/1608/22 була надіслана позивачу каналами електронного зв`язку на його електронні адреси, вказані останнім безпосередньо у документах, поданих ним до місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанції.

Якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні, не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Зазначене, у свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно (постанова Верховного Суду від 08.05.2023 у справі №175/1570/20).

Отже, суду необхідно виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено в низці його постанов, зокрема, від 26.04.2023 у справі №127/32270/21, від 27.04.2023 у справі №727/474/16-ц.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вжив усіх належних та необхідних заходів для повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРІЯ-ГРУП" про розгляд заяви Фізичної особи-підприємця Гаріст Надії Махсотівни б/н від 31.08.2023 (вх.№2778/23 від 04.09.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/1608/22, зокрема, направляючи позивачу рекомендованою кореспонденцією копію ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 у справі №916/1608/22 за адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і вказана безпосередньо самим позивачем у всіх документах, поданих ним до суду в межах даної справи, при цьому враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження порушення оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, а також беручи до уваги направлення електронної копії зазначеної ухвали на повідомлені самим позивачем електронні адреси, колегія суддів зазначає про те, що в силу приписів пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРІЯ-ГРУП" було належним чином сповіщене про дату, час та місце проведення судового розгляду вищенаведеної заяви відповідачки.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРІЯ-ГРУП" своїм правом не скористалося, відзив на заяву Фізичної особи-підприємця Гаріст Надії Махсотівни б/н від 31.08.2023 (вх.№2778/23 від 04.09.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/1608/22 не надало, що в силу вимог процесуального закону не перешкоджає розгляду останньої.

Заслухавши представника Фізичної особи-підприємця Гаріст Надії Махсотівни, розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Гаріст Надії Махсотівни б/н від 31.08.2023 (вх.№2778/23 від 04.09.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/1608/22, колегія суддів зазначає наступне.

20.06.2023 між Фізичною особою-підприємцем Гаріст Надією Махсотівною ("Замовник") та адвокатом Пасічняк Людмилою Петрівною ("Адвокат") укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №20/06 (далі договір №20/06 від 20.06.2023), відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Адвокат зобов`язується за завданням Замовника протягом визначеного в договорі строку надати за плату правову допомогу у справі №916/1608/22 в Південно-західному апеляційному господарському суді за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРІЯ-ГРУП" на рішення Господарського суду Одеської області від 04.04.2023. Для цього Адвокату Замовником надаються наступні повноваження, але не виключно: доручення з питання ознайомлення з матеріалами справи, підготовки, підписання та подання відзиву на апеляційну скаргу, всіх необхідних процесуальних документів у справі та додатків до них, з правом їх підписання, а також представництва інтересів Клієнта в ході здійснення судочинства в суді апеляційної інстанції, складання та подання всіх необхідних, на думку адвоката, документів, усних та письмових пояснень, збирання доказів, виконання інших (без обмежень) дій, що будуть необхідні для належного та якісного представництва інтересів Клієнта, а Замовник зобов`язується оплачувати надану правову допомогу.

За умовами пункту 3.1 договору №20/06 від 20.06.2023 сторони погодили розмір гонорару Адвоката за надання правової допомоги за договором у розмірі 10500 грн (без ПДВ), що сплачуються протягом 3 днів з моменту підписання сторонами звіту про надану правову (правничу) допомогу (акту приймання-здачі наданих послуг).

В силу пунктів 6.1, 6.2 договору №20/06 від 20.06.2023 цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 6.1 цього договору, та діє до повного надання Адвокатом правової (правничої) допомоги за цим договором.

31.08.2023 між Фізичною особою-підприємцем Гаріст Надією Махсотівною та адвокатом Пасічняк Людмилою Петрівною було підписано без зауважень звіт б/н до договору №20/06 від 20.06.2023, відповідно до якого на виконання вказаного договору Адвокат надав правову допомогу, що полягає у вчиненні наступних дій: вивчення матеріалів та інформації, наданих Замовником, для прийняття рішення про вступ до справи та її перспективу (кількість часу 0,5 год; вартість 500 грн); підготовка відзиву на апеляційну скаргу до Південно-західного апеляційного господарського суду та направлення його стороні (кількість часу 1 год; вартість 2500 грн); подання клопотань та ознайомлення з матеріалами справи (кількість часу 3 год; вартість 3000 грн); участь у судовому засіданні 30.08.2023 (кількість часу 1 год; вартість 3000 грн); подання заяви про ухвалення додаткового рішення, участь в засіданні та отримання додаткового рішення Південно-західного апеляційного господарського суду у справі №916/1608/22 (кількість часу 2 год; вартість 1000 грн); отримання рішення Південно-західного апеляційного господарського суду у справі №916/1608/22 та виконавчого листа (кількість часу 1 год; вартість 500 грн). Загальна вартість вказаної правової допомоги (гонорар) становить 10500 грн.

Крім того, 31.08.2023 між Фізичною особою-підприємцем Гаріст Надією Махсотівною та адвокатом Пасічняк Людмилою Петрівною було підписано без зауважень акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №0000000138 до договору №20/06 від 20.06.2023 на суму 10500 грн.

На виконання договору №20/06 від 20.06.2023 відповідачка сплатила адвокату Пасічняк Людмилі Петрівні грошові кошти у загальній сумі 10500 грн, про що свідчить копія квитанції до прибуткового касового ордеру №31/08 від 31.08.2023.

З матеріалів справи вбачається, що 30.06.2023, 22.08.2023 та 29.08.2023 представник відповідачки адвокат Пасічняк Людмила Петрівна, яка діяла на підставі ордеру серії ВН№1259896 від 22.06.2023, виданого на представництво даним адвокатом інтересів Фізичної особи-підприємця Гаріст Надії Махсотівни у Південно-західному апеляційному господарському суді у справі №916/1608/22, ознайомлювалася з матеріалами даної справи.

Відзив на апеляційну скаргу б/н та б/д (вх.№1364/23/Д3 від 03.07.2023) від імені відповідачки підписаний адвокатом Пасічняк Людмилою Петрівною, яка також брала участь у єдиному судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, яке відбулося 30.08.2023, що підтверджується протоколом відповідного судового засідання.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За умовами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

В силу статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частинами першою, другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В силу приписів частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справах "East/West Alliance Limited" проти України" та "Ботацці проти Італії").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, враховуючи частини п`яту-сьому, дев`яту статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.

Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №906/194/18, акцентує увагу на необхідності дослідження документів на підтвердження обсягу витрат на правову допомогу, у тому числі щодо необхідності наявності розрахунку відповідних витрат, а також оцінки можливого фактичного їх понесення, оскільки у зазначеному випадку встановлення факту понесення витрат залежить від доведення факту надання правової допомоги у відповідних обсягах.

Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а тому відповідно до вимог чинного процесуального закону цілком достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 15.06.2021 у справі №922/2987/20, від 18.05.2021 у справі №923/121/20, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі №923/726/18 та від 26.02.2020 у справі №910/14371/18.

Крім того, частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Відтак, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18.

При цьому чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

Саме така правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.06.2021 у справі №906/698/20.

Колегія суддів вбачає, що на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в суді апеляційної інстанції та розміру останніх Фізичною особою-підприємцем Гаріст Надією Махсотівною було надано низку документів, а саме: копії договору про надання правової (правничої) допомоги №20/06 від 20.06.2023, укладеного між відповідачкою та адвокатом Пасічняк Людмилою Петрівною, і складених на його виконання звіту б/н від 31.08.2023 та акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №0000000138 від 31.08.2023, а також квитанції до прибуткового касового ордеру №31/08 від 31.08.2023 на суму 10500 грн.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до договору №20/06 від 20.06.2023, а також звіту б/н від 31.08.2023 та акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №0000000138 від 31.08.2023, складених на виконання вказаного договору, гонорар адвоката за надання правової допомоги відповідачці у даній справі в суді апеляційної інстанції встановлюється у фіксованій сумі та складає 10500 грн, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 11.09.2020 у справі №922/3724/19.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено в постановах від 28.09.2021 у справі №918/1045/20, від 24.11.2021 у справі №910/17235/20 та від 01.09.2021 у справі №910/13034/20.

У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №923/1121/17 також вказано, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Колегія суддів зазначає, що жодних клопотань стосовно зменшення заявленої відповідачкою до стягнення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРІЯ-ГРУП" до Південно-західного апеляційного господарського суду не надходило.

Проаналізувавши опис послуг, які наведені в звіті б/н від 31.08.2023 до договору №20/06 від 20.06.2023, апеляційний господарський суд зазначає про те, що відображена в ньому інформація про характер наданих адвокатом послуг відповідає матеріалам справи (зокрема, відзив на апеляційну скаргу підписаний адвокатом Пасічняк Людмилою Петрівною, яка також після подання останньою відповідних клопотань ознайомлювалася з матеріалами справи та брала участь у судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРІЯ-ГРУП" в суді апеляційної інстанції), при цьому жодного доказу на підтвердження того, що заявлена до стягнення сума витрат Фізичної особи-підприємця Гаріст Надії Махсотівни на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям співмірності та розумності, до суду не подано.

Отже, обставини щодо понесення відповідачкою витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10500 грн у зв`язку з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції доведені останньою згідно з положеннями статті 74 Господарського процесуального кодексу України, документально обґрунтовані та відповідають критерію розумної необхідності таких витрат з урахуванням складності справи, у зв`язку з чим відповідна сума підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРІЯ-ГРУП" на користь Фізичної особи-підприємця Гаріст Надії Махсотівни.

З огляду на вищевикладене, враховуючи документальне підтвердження відповідачкою понесених нею у зв`язку з переглядом даної справи апеляційним господарським судом судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10500 грн, беручи до уваги, що зазначена сума є розумною та не має надмірний характер, а позивачем, в свою чергу, не подано клопотання про зменшення розміру вказаних витрат, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення заяви Фізичної особи-підприємця Гаріст Надії Махсотівни б/н від 31.08.2023 (вх.№2778/23 від 04.09.2023).

Керуючись статтями 129, 221, 232, 233, 240, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Фізичної особи-підприємця Гаріст Надії Махсотівни б/н від 31.08.2023 (вх.№2778/23 від 04.09.2023) задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРІЯ-ГРУП" на користь Фізичної особи-підприємця Гаріст Надії Махсотівни 10500 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 10.11.2023.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук