Ухвала

від 09.11.2023 по справі 910/8102/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"09" листопада 2023 р. Справа№ 910/8102/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Ткаченка Б.О.

Майданевича А.Г.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича Національної академії наук України

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2023, повний текст рішення складено 09.10.2023

у справі № 910/8102/23 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі"

до Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича Національної академії наук України

про стягнення 2655807,39 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 у справі № 910/8102/23 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича Національної академії наук України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" 1848099 грн 46 коп. боргу, 115386 грн 13 коп. 3% річних, 692321 грн 80 коп. інфляційних втрат та 39837 грн 11 коп. витрат зі сплати судового збору. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 29962 грн 72 коп., перерахований згідно з платіжною інструкцією № 3089 від 09.05.2023, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи № 910/8102/23.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 у справі № 910/8102/23, Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича Національної академії наук України звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 у справі № 910/8102/23 і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в позовних вимогах повністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/8102/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.

07.11.2023 від скаржника надійшли доповнення до апеляційної скарги в яких просить скасувати додаткове рішення Господарського суду від 10.10.2023 у справі № 910/8102/23 і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві в позовних вимогах повністю. Однак, до доповнень не додано квитанції про надсилання копії доповнень іншій стороні у справі, що підтверджується актом Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.

Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2, 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно із ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі; ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; апеляційної скарги на рішення суду 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, при поданні апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 у справі № 910/8102/23 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 59 755,66 грн.

Натомість, скаржником при зверненні з апеляційною скаргою, в порушення вимог пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, не додано доказів сплати судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 у справі № 910/8102/23.

Так, до апеляційної скарги додано заяву про відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати, в якій просив звільнити його від сплати судових витрат при подачі до суду апеляційної скарги. Заява обґрунтована тим, що Інститут є неприбутковою установою та фінансується виключно за державні кошти з Державного бюджету України за рахунок Національної академії наук України, тож інститут має не високе фінансування, яке не забезпечує його потреби.

Щодо заяви скаржника про звільнення сплати судового збору, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Таким законом є Закон України "Про судовий збір". З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ст. 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст. 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

Стаття 8 Закону України "Про судовий збір" регулює відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Зокрема, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.

Як вбачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Насамперед варто зауважити, що Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у ст. 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж ст. 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст. 5, або у справах із предметом спору, не охопленим ст. 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених ст. 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Окремо слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Зазначеної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При здійсненні судочинства, апеляційний суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.

У даному випадку, обов`язок учасника справи щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги, передбачений статтею 4 Закону України "Про судовий збір", і не може порушити принципу розумної пропорційності, доступу до суду, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, особа, яка звертається до суду апеляційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.

Проаналізувавши викладене та зміст заяви про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що Інститутом проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича Національної академії наук України не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (ч. 2 ст. 260 ГПК України).

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без руху, з підстав, передбачених ч. 2 ст. 260 ГПК України, п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України та зазначає, що скаржник має право усунути недоліки, а саме, надати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору.

При цьому колегія суддів зауважує скаржнику на тому, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 174, 234-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича Національної академії наук України на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 у справі № 910/8102/23 - залишити без руху.

2. Запропонувати скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду:

- докази сплати судового збору у розмірі 59 755,66 грн.;

3. Всі документи та письмові докази подаються через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) за адресою: м. Київ, вул. Шолуденко, 1а (І поверх).

Роз`яснити учасникам справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо) через систему "Електронний суд" із застосуванням кваліфікованого електронного підпису після реєстрації своїх офіційних електронних адрес в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Для осіб, які зареєстровані в системі "Електронний суд", повідомлення, повістки, судові рішення та інші процесуальні документи надсилаються в електронному вигляді автоматично.

4. Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.

5. Копію ухвали надіслати сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Б.О. Ткаченко

А.Г. Майданевич