Постанова

від 16.10.2023 по справі 910/11747/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2023 р. Справа№ 910/11747/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Алданової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Полуніна К.А.

від відповідача: Воскобойник М.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "ФОРС ЛЕКС"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023, повний текст якого складено та підписано 06.06.2023

у справі № 910/11747/22 (суддя Балац С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "ФОРС ЛЕКС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКІПАЖ"

про стягнення 312 500,00 грн, -

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "ФОРС ЛЕКС" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКІПАЖ" про стягнення 312 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань в частині оплати вартості наданих юридичних послуг за договором про надання юридичних послуг від 22.02.2022 № 22/02.2022.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі №910/11747/22 у позові відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що:

- акти за Договором, а саме: від 30.04.2022 № 3 к на суму 50.000,00 грн., від 30.05.2022 № 4 к на суму 50.000,00 грн., від 30.06.2022 № 5 к на суму 50.000,00 грн., від 30.07.2022 № 6 к на суму 50.000,00 грн. та від 30.08.2022 № 7 к на суму 50.000,00 грн. підписані зі сторони відповідача - ліквідатором відповідача Піковським О.І. всупереч прямої заборони на вчинення таких дій ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2022 у справі № 910/3235/22;

- позивачем не подано до суду жодних доказів, які б свідчили про реальність надання відповідачу послуг за договором.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з цим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову; поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки наявним в матеріалам справи доказам. Рішення прийнято з порушенням вимог матеріального та процесуального права.

Так, апелянт зазначає, що:

- судом не було надано належної оцінки ухвалі Господарського суду міста Києва від 29.04.2022 у справі № 910/3235/22, оскільки дана ухвала не забороняла ліквідатору підписувати акти приймання-передачі виконаних робіт;

- при прийнятті оскаржуваного рішення судом не було наведено які саме докази були надані відповідачем, що визнані судом більш вірогідними відносно доказів позивача;

- позивачем надано усі належні докази та первинні документи, якими підтверджуються обґрунтованість позовних вимог.

Також позивачем подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

Доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін, посилаючись на те, що суд першої інстанції повно дослідив усі обставини справи, надав їм належну правову оцінку, та правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти доводів апелянта відповідач зазначає, що:

- позивачем не надано жодних доказів якими б підтверджувалось реальність надання позивачем послуг;

- в актах виконаних робіт зазначено, що відповідачу надавались послуги з підготовки процесуальних документів та з контролю судових справ, проте товариство участі в судових процесах не приймало;

- позивачем не надано доказів, якими б підтверджувався зв`язок між фактом придбання послуг і подальшою господарською діяльністю відповідача, тож не доведено реальність здійснення господарської операції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2023 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11747/22 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №910/11747/22. Копію ухвали надіслано до суду першої інстанції.

09.08.2023 матеріали справи надійшли до апеляційного господарського суду.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2023, у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М., яка входить до складу колегії суддів, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/11747/22.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2023 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 256, 260 ГПК України та роз`яснено скаржнику, що протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали останній має право усунути недоліки, а саме вказати інші підстави для поновлення строку та надати докази на обґрунтування причин поважності пропуску такого строку.

24.08.2023 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків у відповідності до вищезазначеної ухвали суду, до якої додано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Після виходу колегії суддів з відпустки, на підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023, у зв`язку з перебуванням судді Демидової А.М., яка входить до складу колегії суддів, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/11747/22.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "ФОРС ЛЕКС" пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі № 910/11747/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на оскаржене ним рішення суду першої інстанції. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 16.10.2023, явку визнано не обов`язковою. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 11.10.2023. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 11.10.2023.

Явка представників учасників справи

Представник позивача в судовому засіданні 16.10.2023 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.10.2023 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутнього представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Між позивачем, як виконавцем, та відповідачем як замовником укладено договір про надання юридичних послуг від 22.02.2022 № 22/02.2022 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов`язується надати відповідачу юридичні послуги (далі - послуги), перелік та вид яких зазначено в п. 1.2 цього Договору, а відповідач зобов`язується оплатити позивачу вартість наданих юридичних послуг (п. 1.1 Договору).

Договір підписано зі сторони позивача - директором Полуніною К.А., а зі сторони відповідача - ліквідатором відповідача Піковським О.І.

Позивач стверджує, що на виконання своїх зобов`язань за Договором та на його умовах, надав відповідачу послуги за Договором на загальну суму 312.500,00 грн., що підтверджується актами надання послуг, які підписані та скріплені відбитками печаток сторін, а саме:

- від 28.02.2022 № 1 к на суму 12.500,00 грн.;

- від 30.03.2022 № 2 к на суму 50.000,00 грн.;

- від 30.04.2022 № 3 к на суму 50.000,00 грн.;

- від 30.05.2022 № 4 к на суму 50.000,00 грн.;

- від 30.06.2022 № 5 к на суму 50.000,00 грн.;

- від 30.07.2022 № 6 к на суму 50.000,00 грн.;

- від 30.08.2022 № 7 к на суму 50.000,00 грн.

Також позивач стверджує, що останнім були виставлені відповідачу рахунки на оплату за Договором на загальну суму 312.500,00 грн., а саме:

- від 28.02.2022 № 1 к на суму 12.500,00 грн.;

- від 30.03.2022 № 2 к на суму 50.000,00 грн.;

- від 30.04.2022 № 3 к на суму 50.000,00 грн.;

- від 30.05.2022 № 4 к на суму 50.000,00 грн.;

- від 30.06.2022 № 5 к на суму 50.000,00 грн.;

- від 30.07.2022 № 6 к на суму 50.000,00 грн.;

- від 30.08.2022 № 7 к на суму 50.000,00 грн.

Також в матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків в період з лютого 2022 по серпень 2022 на загальну суму 312.500,00 грн., який підписано зі сторони позивача - директором Полуніною К.А., а зі сторони відповідача - ліквідатором відповідача Піковським О.І.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 05.09.2022 № б/н про сплату грошових коштів за Договором в сумі 312.500,00 грн. На зазначеній претензії наявна відмітка про відсутність зауважень з приводу наданих юридичних послуг та зобов`язання сплатити зазначену заборгованість, яка здійснена ліквідатором відповідача Піковським О.І.

Приймаючи до уваги відсутність здійснення відповідачем оплати за Договором позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача 312.500,00 грн.

Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при прийнятті судового рішення

У відповідності до ст. 173 ГК України, яка кореспондується з приписами ст. 509 ЦК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Цивільні зобов`язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів. Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши зміст правовідносин сторін, колегія встановила, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг, а тому підпадає під правове регулювання, у тому числі, глави 63 ЦК України.

За змістом ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З аналізу наведених норм слідує, що під послугами розуміються активні дії/діяльність виконавця, результат яких має нематеріальний характер, тобто спрямований на досягнення певного корисного ефекту для замовника і є невіддільним від самого процесу надання послуги.

Згідно з частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вже зазначалось у цій постанові, позивачем в підтвердження обставин надання ним послуг за договором від 22.02.2022 № 22/02.2022 до матеріалів справи представлено акти надання послуг, які зі сторони відповідача підписані Піковським О.І. як ліквідатором ТОВ «ЕКІПАЖ».

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 21 лютого 2022 приватним нотаріусом до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації на підставі рішення загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом № 17/02/22 від 17 лютого 2022. Також в реєстр внесено відомості про особу ліквідатора відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Частинами 1-4 статті 105 ЦК України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

За змістом частини 1 статті 111 ЦК України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов`язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

Виходячи зі змісту названої норми з моменту внесення в реєстр відомостей про прийняття уповноваженим органо юридичної особи рішення про ліквідацію одним із основних завдань ліквідатора є виявлення та стягнення дебіторської заборгованості з боржників такого товариства.

У цьому зв`язку колегія суддів приходить до висновку, що укладення відповідачем в особі його ліквідатора договору про надання юридичних послуг переслідувало мету досягнення основних його завдань в процедурі добровільної ліквідації боржника, позаяк саме на ліквідатора законом покладено обов`язок з пред`явлення вимог та позовів про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

Згідно долучених до матеріалів справи актів надання послуг позивачем надано послуги: "підготовка процесуальних документів, заяв, скарг, пропозицій, аналіз законодавства, аналіз документів, контроль судових справ за участі ТОВ "ЕКІПАЖ"". При цьому найменування робіт, послуг, як слушно зауважено судом першої інстанції, є ідентичними за усіма актами. Тобто за означеними актами позивачем могли надаватись послуги, що пов`язані із здійсненням ліквідатором дій з припинення юридичної особи шляхом ліквідації.

В свою чергу, судом першої інстанції вірно встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2022 у справі № 910/3235/22, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 частково задоволено заяву про забезпечення позову, зокрема, шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії з його припинення шляхом ліквідації, для цього, зокрема, але не обмежуючись, заборонити ліквідатору відповідача Піковському Олександру Ігоровичу здійснювати будь-які дії з припинення відповідача шляхом його ліквідації.

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що акти за Договором, а саме: від 30.04.2022 № 3 к на суму 50.000,00 грн., від 30.05.2022 № 4 к на суму 50.000,00 грн., від 30.06.2022 № 5 к на суму 50.000,00 грн., від 30.07.2022 № 6 к на суму 50.000,00 грн. та від 30.08.2022 № 7 к на суму 50.000,00 грн. підписані зі сторони відповідача - ліквідатором відповідача Піковським О.І. всупереч прямої заборони на вчинення таких дій ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2022 у справі № 910/3235/22.

Доводи апеляційної скарги про те, що ухвала суму від 29.04.2022 не забороняла ліквідатору підписувати акти відхиляються апеляційною інстанцією, позаяк вона містила заборону на вчинення будь-яких дій із припинення юридичної особи. Тоді як доказів того, що надані за вищенаведеними актами послуги не стосувались повноважень ліквідатора на здійснення ним дій з пред`явлення вимог та позовів про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи позивачем до матеріалів не представлено.

Відносно посилань апелянта на те, що судом першої інстанції не було належним чином досліджено надання послуг за актами від 28.02.2022 № 1 к; від 30.03.2022 № 2 к до введення заборон згідно ухвали суду від 29.04.2022 колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач вказував на те, що наведені в актах послуги є удаваними, оскільки ніколи не надавались відповідачу. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень відповідач в лютому - березні 2022 участі в судових засіданнях не приймав, позови до суду не подавав. При цьому, звертав увагу на те, що надання послуг з правничої допомоги Піковському О.І. в рамках справи № 910/3235/22 здійснювалось на підставі іншого договору, що вбачається зі змісту ордеру представника від 20.05.2022 серії СА № 1029624, а саме договору від 04.05.2022 № 04/05-2022.

Також відповідач наполягав на тому, що рішення про припинення юридичної особи та призначення ліквідатора уповноваженим органом товариства не приймалось, а тому у Піковського О.І. були відсутні повноваження на підписання актів надання послуг.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що ОСОБА_2 як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Екіпаж" з розміром частки у статному капіталі товариства 3600 грн., що становить 33,3% від статутного капіталу, звертався з позовом до суду про визнання недійсним рішення загальних зборів від 17.02.2022. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі № 910/3235/22 зазначене рішення загальних зборів визнано недійсним, однак станом на час вирішення цього спору як в суді першої інстанції, так і апеляційної, названий судовий акт не набрав законної сили у зв`язку з переглядом його в апеляційному порядку.

Міністерством юстиції України наказом від 07.10.2022 № 4329/5 реєстраційна дія від 21.02.2022 № 1000691100019003057 (про внесення запису щодо припинення юридичної особи та визначення ліквідатора) скасовано, відповідні відомості виключено, в т.ч. про ліквідатора. Цей наказ оскаржено до суду, станом на час вирішення спору, що розглядається, судове рішення не прийнято.

Згідно наявного у справі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб судом встановлено, що 28.09.2022 внесено відомості про відміну рішення щодо припинення юридичної особи.

За наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що між учасниками товариства, в т.ч. і Піковським О.І. , з розміром частки у статному капіталі товариства 1200 грн., що становить 11,1% від статутного капіталу, має місце наявність спору щодо наявності у останнього повноважень на здійснення повноважень ліквідатора. Тож доречні доводи відповідача про ненадання заявлених до стягнення сум послуг на правничу допомогу, зокрема, за період з 22.02.2022 по 31.03.2022, що припадає на початок повномасштабного вторгнення на територію України, не можуть бути залишені без дослідження.

Як вже зазначалось, в актах наведено про надання послуг з "підготовки процесуальних документів, заяв, скарг, пропозицій, аналіз законодавства, аналіз документів, контроль судових справ за участі ТОВ "ЕКІПАЖ"". Утім, позивачем на спростування заперечень відповідача до матеріалів справи не було представлено жодних підтверджуючих документів, що були складені юридичною компанію - заяви, листи, скарги, пропозиції, тощо. Наведений у відповіді на відзив на позовну заяву деталізований перелік складених документів жодними письмовими доказами не підтверджено.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Підсумовуючи вищенаведене, доводи відповідача про недоведеність позивачем реальності надання послуг за актами визнаються судом обґрунтованими, а протилежні ствердження апелянта відхиляються, адже не надають змоги дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши справу колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Оскаржене рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства, а тому передбачених законом підстав для його зміни чи скасування в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається.

Судові витрати

Відповідно до вимог статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі №910/11747/22 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 10.11.2023.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.О. Алданова