Рішення

від 10.11.2023 по справі 904/4888/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2023м. ДніпроСправа № 904/4888/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (м. Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс" (м. Дніпро)

про стягнення вартості недоврахованої електроенергії, інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 515 666 грн. 21 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс" (далі - відповідач) вартість недоврахованої електроенергії, інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 515 666 грн. 21 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 464 839 грн. 51 коп. - основний борг;

- 37 187 грн. 16 коп. - інфляційні втрати;

- 13 639 грн. 54 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- 20.07.2022 представники АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" прибули на об`єкт ТОВ "НВП "Мегаполіс" ТП-5389, який розташований за адресою: м. Дніпро, ж/м Червоний камінь, 6, водна станція для здійснення технічної перевірки на об`єкті споживача. Про те, що вказаний об`єкт знаходиться на балансі відповідача, свідчить додаток № 6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" до договору про постачання електроенергії № 3812 від 21.09.2004. У вказаному додатку зазначено наступне: "Балансова належність електромереж та установок споживача ВН-1 в РУ-6 кВ ТП - 385 КЛ 6 кВ ТП-5389". Копія додатку 12 "Перелік струмоприймачів НВП ТОВ "Мегаполіс" до договору про постачання електроенергії № 3812 від 21.09.2004 містить найменування площадки вимірювання: "водна станція";

- в ході перевірки електроустановок споживача було виявлено порушення споживачем пункту 5.5.5, що відповідає пункту 8.4.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), а саме: "Відсутність пломби з відбитками тавр АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" № 70128017, яка встановлена на дверях камери силового трансформатора, та пломби № с15235999, яка встановлена на дверях комірки ТН. Мається доступ до дооблікових ланцюгів. Порушення продемонстровано споживачу";

- з приводу виявленого порушення представниками позивача був складений Акт про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії № Дн 002952 від 20.07.2022. Під час складання Акту була присутня представниця споживача - бухгалтер Плясоха Н. В., яка підписала Акт без зауважень та заперечень. Про те, що Плясоха Наталя Вікторівна є повноважним представником ТОВ "НВП "Мегаполіс" свідчить перелік уповноважених представників ТОВ "НВП "Мегаполіс". Того ж дня було складено Акт про усунення порушення, який Плясоха Н. В. також підписала без будь-яких зауважень і заперечень. В акті про усунення порушення зазначено, що виконано доопломбування, що підтверджується копією Акту технічної перевірки № 132299 від 20.07.2022. Про те, що пломби № 70128017, №с15235999 були встановлені на електрообладнанні споживача свідчить Акт про опломбування від 08.09.2014. У зазначеному акті вказано, що ці пломби знаходяться на дверях комірки ТН. У вищевказаному Акті про пломбування зазначено, що споживач приймає на відповідальне збереження всі пломби, індикатори та пломбувальний матеріал, встановлений на вказаних у цьому акті засобі обліку та переліченому устаткуванні;

- на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3-х уповноважених представників оператора системи. Оскільки, представник споживача Плясоха Н. В. була присутня при оформленні Акта про порушення та підписала його без зауважень та заперечень, позивач вважає, що споживач був належним чином повідомлений про дату та місце проведення засідання комісії з розгляду Акта про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії № Дн 002952 від 20.07.2022;

- 09.08.2022 відбулося засідання комісії по розгляду Акта про порушення, на яке з`явився представник споживача, про що зазначено в протоколі засідання комісії з розгляду акта про порушення. На засіданні комісії було прийнято рішення про здійснення нарахувань по акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії № Дн 002952 від 20.07.2022, у відповідності до пункту 8.4.10 за формулою 4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (протокол засідання комісії № 8-7 від 09.08.2022). Обсяг недоврахованої електричної енергії визначений 93 656,40 кВт*год, його вартість становить 464 839 грн. 51 коп.;

- протокол засідання комісії з розгляду акта про порушення, розрахунок і рахунок по акту про порушення № Дн 002952 від 20.07.2022 були 09.08.2022 вручені під розписку представниці споживача - Мігальовій Н. В. (колишнє прізвище Плясоха Н. В. (до вступу у шлюб), яка була присутня на комісії, що підтверджується підписом представниці споживача в протоколі засідання комісії з розгляду акта про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії;

- ТОВ "Науково - виробниче підприємство "Мегаполіс" не погодилося з нарахуваннями по акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії № Дн 002952 від 20.07.2022, та у вересні 2022 року звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення комісії, оформленого протоколом № 8-7 від 09.08.2022 з розгляду акта про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії № Дн 002952 від 20.07.2022. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2022 у справі № 904/2843/22 позовні вимоги ТОВ "НВП "Мегаполіс" були задоволені; рішення комісії по розгляду Акту про порушення № Дн 002952 від 20.07.2022 про визначення обсягу необлікованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом № 8-7 від 09.08.2022, було визнано недійсним;

- зазначене рішення господарського суду в подальшому було скасовано постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2023 у справі № 904/2843/22, якою прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Ухвалою Верховного Суду від 15.08.2023 у справі № 904/2843/22 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Мегаполіс" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2023 та додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2023 у справі № 904/2843/22 повернуто скаржнику - ТОВ "НВП "Мегаполіс";

- таким чином, постанова Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2023 у справі № 904/2843/22 про скасування рішення господарського суду про задоволення позовних вимог та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог набрала законної сили та залишена без змін, тому позивач вважає, що вищевказаною постановою Центрального апеляційного господарського суду, яка набрала законної сили, підтверджена правомірність, обґрунтованість складання акта про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії № Дн 002952 від 20.07.2022, та здійснених по ньому нарахувань;

- станом на 30.08.2023 рахунок відповідачем не оплачений, що є підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою про примусове стягнення заборгованості. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 по справі № 910/17955/17 було визначено, що нарахування по акту про порушення Правил користування електричної енергією, за своєю правовою природою, є вартістю недоврахованої електричної енергії. Оскільки, виставлений рахунок не оплачений відповідачем, то, на момент підготовки позовної заяви, відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання, з огляду на сплив 30-денного строку, встановленого ПРРЕЕ для оплати рахунка по акту про порушення;

- на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з жовтня 2022 року по липень 2022 року у сумі 37 187 грн. 16 коп., а також 3% річних за період прострочення з 09.09.2022 по 31.08.2023 у сумі 13 639 грн. 54 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2023 позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 5-ти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. суду №47147/23 від 15.09.2023).

Ухвалою суду від 19.09.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: вулиця Данили Нечая, 5, к. 311, м. Дніпро, 49000, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача (а.с.66).

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Слід відзначити, що поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 19.09.2023, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 від 25.09.2023 "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 81-86).

При цьому, відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, в розумінні частини 3 статті 120 та частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач є належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом; ухвала суду від 19.09.2023 вважається врученою відповідачу 25.09.2023 (а.с.81).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Інших засобів зв`язку з відповідачем Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також матеріали справи не містять.

В даному випадку господарським судом здійснені всі можливі заходи задля повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом, що підтверджується направленням ухвал суду на всі відомі суду засоби зв`язку з відповідачем.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 19.09.2023 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/113550523) надіслано судом 19.09.2023, зареєстровано в реєстрі 19.09.2023 та оприлюднено 20.09.2023, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Так, ухвалою суду від 19.09.2023, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Враховуючи встановлену вище дату вручення ухвали суду відповідачу (25.09.2023), граничним строком для надання відзиву на позовну заяву є 10.10.2023.

Слід наголосити, що у зв`язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання відзиву на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості сторонам, зокрема відповідачу, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо позовних вимог позивача. У даному випадку додатково наданий один місяць господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у Дніпропетровській області (місцезнаходження відповідача та суду), а отже, вважає за доцільне здійснити розгляд даної справи за наявними матеріалами.

Слід також наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій внесено не внесено.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Отже, станом на 10.11.2023 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов`язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Тобто у статті 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Крім того, згідно із частинами 2, 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Слід відзначити, що розгляд даної справи по суті розпочався 20.10.2023, а строк розгляду даної справи закінчується 20.11.2023, отже у даному випадку судому було надано сторонам достатній строк для висловлення їх правових позицій та подання доказів по справі.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є: наявність факту порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії; наявність підстав для стягнення з відповідача вартості необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії електричної енергії в заявленому позивачем розмірі, наявність підстав для стягнення інфляційних втрат та 3% річних у заявлених до стягнення сумах.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Так, 21.09.2004 між Відкритим акціонерним товариством "Енергетична компанія Дніпрообленерго", яке відповідно до статуту в новій редакції, затвердженого протоколом річних загальних зборів акціонерів № 1/2018 від 19.04.2018, змінило своє найменування на Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - енергопостачальник) та Науково-виробничим підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс" (далі споживач) укладено договір про постачання електричної енергії для споживачів № 3812 (далі - договір), предметом якого є постачання і передача електроенергії енергопостачальником та оплата спожитої електроенергії споживачем.

Відповідно до додатку № 6 до Договору "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" визначено балансову належність Енергопостачальника - ТП 385, а Споживача ВН-1 в РУ-бкв ТП-385 кл.6 кв. ТП-5389.

У подальшому, 06.08.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Енергетична компанія Дніпрообленерго" та Науково-виробничим підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс" укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії від 21.09.2004 № 3812, відповідно до якої договір про викладено в новій редакції (а.с.13-21).

Відповідно до розділу 1 вказаного договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 110,0кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка (точки) продажу електричної енергії межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та/або "Загальна схема електропостачання", які є невід`ємними частинами цього договору (п. 1 договору).

Згідно з пунктом 2.1. договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Згідно з умовами пункту 2.3.2. договору споживач зобов`язаний дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору та режиму роботи електроустановок - цілодобово без вихідних.

Також з матеріалів справи вбачається, що Додатковою угодою № 4976 від 13.01.2017 до Договору про постачання електричної енергії величину дозволеної потужності зменшено на 61,0 кВт та встановлено - 39,0кВт (пункт 1 Додаткової угоди) (а.с.23-24).

Листом вих. № 1067/600 від 09.02.2021 постачальник повідомив споживача про зміну номера договору про постачання електроенергії від 21.09.2004 з № 3812 на № 009421.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

З матеріалів справи вбачається, що 20.07.2022 представниками АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" проведено перевірку дотримання ТОВ "Мегаполіс" Правил роздрібного ринку електричної енергії на об`єкті споживача - водяна станція за адресою: м. Дніпро, ж/м Красний Камінь, 6.

Про те, що вказаний об`єкт знаходиться на балансі відповідача, свідчить додаток № 6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" до договору про постачання електроенергії № 3812 від 21.09.2004.

У вказаному додатку зазначено наступне: "Балансова належність електромереж та установок споживача ВН-1 в РУ-6 кВ ТП - 385 КЛ 6 кВ ТП-5389".

Копія додатку 12 "Перелік струмоприймачів НВП ТОВ "Мегаполіс" до договору про постачання електроенергії № 3812 від 21.09.2004 містить найменування площадки вимірювання: "водна станція".

Так, під час проведення перевірки виявлено порушення пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, що відповідає п.8.4.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме: відсутність пломб з відбитками тавр АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" № 70128017, яка встановлена на дверях камери силового трансформатора та пломби №с15235999, яка встановлена на двері комірки ТН. Мається доступ до дооблікових ланцюгів. Споживачу продемонстровано порушення.

На підставі виявленого порушення складений Акт про порушення № Дн 002952 від 20.07.2022 (а.с.27).

Додатками до Акта про порушення є: фото, відео-матеріали, акт про усунення порушення, акт технічної перевірки.

Акт про порушення підписаний представниками позивача: провідними інженерами Лапіним П.О., Дідовець Д.В., Приходько В.П., Маляр Д.В. та представником відповідача (споживача) - бухгалтером Плясоха Н.В.

Згідно з положеннями Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Споживач своїм правом на надання пояснень і зауважень щодо змісту акта не скористався.

Акт про порушення містить: схему електроспоживання споживача; відомості про засоби вимірювання електричної енергії споживача на дату складання Акта про порушення (пункт 1); місце, кількість та тавро установлених пломб згідно з актом про пломбування та/або актом про збереження пломб, їх стан (пункт 2); відомості про комутаційні апарати та/або запобіжники, задіяні у схемі електроживлення споживача (пункт 3); результати проведення вимірів параметрів схеми електроживлення споживача на дату складання Акту про порушення (пункт 4); дозволену потужність (згідно з договором, пункт 5); заходи, яких було вжито для усунення порушення (виконано доопломбування дооблікових ланцюгів, пункт 9); Акт про пломбування від 20.07.2022 № 132290 (пункт 10); повідомлення про засідання комісії з розгляду Акта про порушення, яке відбудеться 09.08.2022 за адресою: вул. Князя Я.Мудрого,40, к.52 з 9:00 год до 12:00 год (пункт 11 Акта).

З Акту також вбачається наявність відмітки представника споживача (відповідача) щодо того, що ним отриманий один примірник Акта.

Отже, споживач був належним чином повідомлений про дату розгляду акту про порушення та забезпечив присутність свого представника на засіданні комісії з розгляду акта про порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Того ж дня, - 20.07.2022, було складено акт про усунення порушення, який Плясоха Н.В., також підписала без будь-яких зауважень і заперечень. У акті про усунення порушення зазначено, що виконано доопломбування, що підтверджується копією акту технічної перевірки №132299 від 20.07.2022. Про те, що пломби № 70128017, № с15235999 були встановлені на електрообладнанні споживача свідчить акт про опломбування від 08.09.2014. У зазначеному акті вказано, що ці пломби знаходяться на дверях комірки ТН. У вищевказаному акті про пломбування зазначено, що споживач приймає на відповідальне збереження всі пломби, індикатори та пломбувальний матеріал, встановлений на вказаних у цьому акті засобі обліку та переліченому устаткуванні.

У подальшому, 09.08.2022 на підставі зазначеного Акту про порушення № Дн 002952 від 20.07.2022 комісією у складі посадових осіб постачальника, за участю представника споживача (відповідача) - Мигалева Н.В., прийнято рішення, оформлене протоколом № 8-7 від 09.08.2022 засідання комісії по розгляду акта про порушення № Дн 002952 від 20.07.2022. Комісією прийнято рішення: нарахування провести згідно з пунктом 8.4.10 та за формулою № 4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою від 14.03.2018 № 312 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2002, від 18.07.2019 № 1525.

При розрахунку були використані наступні вихідні дані:

- час роботи струмоприймачів - 24 год. на добу 7 днів на тиждень (відповідно до пункту 2.3.2. договору, режим роботи електроустановок безперервний цикл);

- дозволена потужність 39 кВт (зазначена у додатковій угоді № 497в від 13.01.2017 до договору);

- обсяг добового споживання - 561,6 кВт*год.;

- період нарахувань: з 01.02.2022 (дата останнього контрольного огляду) по 20.07.2022 (день усунення порушення).

Обсяг недоврахованої електричної енергії визначений 93 656,40 кВт*год, його вартість становить 464 839 грн. 51 коп.

З матеріалів справи вбачається, що Рішення комісії від 09.08.2022 та рахунок на оплату отримано представником споживача 09.08.2022 (а.с.38).

За розрахунком позивача загальне споживання пристрою за період з 01.02.2022 по 20.07.2022 становить 93 656,40кВт за тарифом: 4,5009 - з 01.02.2022, 4,6772 - з 01.03.2022, 3,9266 - з 01.04.2022, з 3,9338 - з 01.05.2022, 3,7721 - з 01.06.2022, 3,7876 - з 01.07.2022.

На оплату активної електроенергії по Акту № Дн 002952 від 09.08.2022 позивачем виставлений рахунок № 250020103472 від 09.08.2022 на суму 464 839 грн. 51 коп. (а.с.40).

В протоколі засідання комісії зазначено, що нарахована сума повинна бути сплачена протягом 30 календарних днів з дня отримання рахунку.

З матеріалів справи також вбачається що відповідач не погодився з рішенням комісії від 09.08.2022 по розгляду Акта про порушення від 20.07.2022, яким визначено обсяг недооблікованої електричної енергії та її вартості, та звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про визнання вказаного рішення протиправним та його скасування.

Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2022 у справі № 904/2843/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс" до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" задоволені; визнано недійсним рішення комісії по розгляду Акту про порушення № Дн 002952 від 20.07.2022, про визначення обсягу необлікованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом №8-7 від 09.08.2022.

Проте, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2023 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2022 у справі №904/2843/22 скасовано; ухвалене нове рішення - в задоволенні позовних вимог відмолено.

Ухвалою Верховного Суду від 15.08.2023 у справі № 904/2843/22 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Мегаполіс" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2023 та додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2023 у справі №904/2843/22 повернуто з усіма доданими до неї матеріалами скаржнику, ТОВ "НВП "Мегаполіс".

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначає позивач, виставлений рахунок № 250020103472 від 09.08.2022 на суму 464 839 грн. 51 коп. відповідачем у добровільному порядку не сплачено, у зв`язку з чим позивач звернувся із даним позовом про примусове стягнення вказаної заборгованості. Більше того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з жовтня 2022 року по липень 2022 року у сумі 37 187 грн. 16 коп., а також 3% річних за період прострочення з 09.09.2022 по 31.08.2023 у сумі 13 639 грн. 54 коп. Вказане і є причиною виникнення спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються, зокрема, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до частини 6 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Відповідно до пункту 1.1.1 ПРРЕЕ ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Пунктом 6 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, якою затверджені ПРРЕЕ, визначено, що у разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.

В силу підпунктів 5, 6, 20 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ роздрібного ринку електричної енергії Споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

В силу приписів статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несанкціоноване втручання в роботу об`єктів електроенергетики тощо.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (стаття 216 Господарського кодексу України).

Приписами частини 2 статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

При цьому, господарським судом було враховано правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17, відповідно до якої нарахування вартості недоврахованої електричної енергії та рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення, не є оперативно-господарською санкцією.

Пунктом 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.

Підпунктом 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

За змістом підпункту 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Складений позивачем акт про порушення за своїм змістом та порядком його складання відповідає вказаним нормативним приписам. Зафіксоване в акті порушення передбачене підпунктом 7 пункту 8.4.2 глави 8.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.

За змістом пункту 1.1.2 глави 1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії самовільне підключення з порушенням схеми обліку несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі за схемою, не передбаченою проектними рішеннями та/або договором з оператором системи, та/або без укладення договору з оператором системи.

За результатами засідання комісії з розгляду Акта про порушення № Дн 002952 від 20.07.2022 позивачем здійснено нарахування згідно з пунктом 8.4.10 та за формулою № 4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою від 14.03.2018 № 312 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2002, від 18.07.2019 № 1525. Потужність - 39 кВт, тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 24 год., період нарахування з 01.02.2022 по 20.07.2022. Всього підлягає до сплати за необліковану електричну енергію 93 656,40кВт, що складає 464 839 грн. 51 коп.

Перевіривши розрахунок, наведений позивачем, судом порушень не встановлено.

Сума нарахувань згідно з розрахунком кількості недорахованої електроенергії по Акту № Дн 002952 від 20.07.2022 склала 464 839 грн. 51 коп.

Відповідно до пункту 8.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.

Відповідно до пункту 8.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач мав оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

При цьому, як було вказано вище, для оплати донарахованого обсягу недооблікованої активної електричної енергії споживачу було надіслано рахунок № 250020103472 від 09.08.2022 на суму 464 839 грн. 51 коп.

В установлений законом строк вартість недоврахованої електричної енергії відповідачем сплачена не була.

Враховуючи визначені порядок та строки її оплати, господарський суд встановив, що строк оплати за рахунком № 250020103472 від 09.08.2022 на суму 464 839 грн. 51 коп. є таким, що настав 08.09.2022 (30 днів з моменту вручення - 09.08.2022).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

В той же час, доказів оплати виставленого позивачем рахунку щодо вартості необлікованої електричної енергії у сумі 464 839 грн. 51 коп. відповідач суду також не надав.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості недоврахованої електричної енергії у розмірі 464 839 грн. 51 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

За змістом статей 524, 533 - 535 та 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, що визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт), боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на юридичну природу правовідносин між сторонами як грошових зобов`язань, на них поширюється дія положень частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем не виконано його грошове зобов`язання перед позивачем із оплати вартості електричної енергії за виставленим позивачем рахунком на суму 464 839 грн. 51 коп., у позивача виникло право на нарахування відповідачу інфляційних втрат і 3% річних та відповідно право вимоги їх сплати.

Так, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з жовтня 2022 року по липень 2022 року у сумі 37 187 грн. 16 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, зробленого позивачем (а.с. 11), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості та період нарахування інфляційних втрат, але арифметично розрахунок проведено невірно.

Враховуючи вказане, розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем (а.с.11), визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

У постанові Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 910/20107/17 викладений наступний правовий висновок:

"З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).".

Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 по справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 по справам № 922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17.

Здійснюючи власний розрахунок інфляційних втрат, суд зазначає таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Отже, враховуючи вказане вище, а також визначений судом період прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, застосувавши межі періоду, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат, господарський суд встановив, що за прострочення сплати 464 839 грн. 51 коп. в період з жовтня 2022 року по липень 2023 року інфляційні втрати складають 37 413 грн. 54 коп.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Враховуючи вказане, а також те, що позивачем розраховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати, розмір яких є менший ніж розрахований судом, суд, у відповідності до положень частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що саме такий їх розмір підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 37 187 грн. 16 коп.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період прострочення з 09.09.2022 по 31.08.2023 у сумі 13 639 грн. 54 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем (а.с. 12), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості та період прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно.

Отже, розрахунок 3% річних, здійснений позивачем (а.с.12), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню в сумі 13 639 грн. 54 коп.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 7 734 грн. 99 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс" про стягнення вартості недоврахованої електроенергії, інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 515 666 грн. 21 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс" (вулиця Данили Нечая, 5, к. 311, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 32058528) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (шосе Запорізьке, будинок 22, м. Дніпро, 49107; ідентифікаційний код 23359034) 464 839 грн. 51 коп. вартості недоврахованої електроенергії, 37 187 грн. 16 коп. інфляційних втрат, 13 639 грн. 54 коп. 3% річних та 7 734 грн. 99 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 10.11.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко