Рішення

від 30.11.2023 по справі 904/4888/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2023м. ДніпроСправа № 904/4888/23

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Фещенко Ю.В., розглянувши

заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (м. Дніпро)

про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

у справі:

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (м. Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс" (м. Дніпро)

про стягнення вартості недоврахованої електроенергії, інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 515 666 грн. 21 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2023 року Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс" (далі - відповідач) вартість недоврахованої електроенергії, інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 515 666 грн. 21 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2023 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" 464 839 грн. 51 коп. вартості недоврахованої електроенергії, 37 187 грн. 16 коп. інфляційних втрат, 13 639 грн. 54 коп. 3% річних та 7 734 грн. 99 коп. витрат по сплаті судового збору.

Від позивача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (вх. суду № 58329/23 від 14.11.2023), в якій він просить суд ухвалити додаткове рішення по справі та стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 20.11.2022 заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу прийнято до розгляду, вирішено здійснювати розгляд заяви без виклику сторін за наявними матеріалами; роз`яснено учасникам судового процесу, що відповідно до частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Крім того, вказаною ухвалою суду запропоновано відповідачу в строк до 27.11.2023 надати відзив на подану позивачем заяву про розподіл судових витрат.

Позивач та відповідач повідомлені про прийняття заяви Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу до розгляду належним чином, що вбачається:

- щодо позивача - з рекомендованого повідомлення про вручення нарочно ухвали суду, відповідно до якого ухвала суду від 20.11.2023 була отримана позивачем - 22.11.2023 (а.с. 120);

- щодо відповідача - з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4930001095821, відповідно до якого ухвала суду від 20.11.2023 була отримана відповідачем - 24.11.2023 (а.с. 121).

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс" вартість недоврахованої електроенергії, інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 515 666 грн. 21 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2023 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" 464 839 грн. 51 коп. вартості недоврахованої електроенергії, 37 187 грн. 16 коп. інфляційних втрат, 13 639 грн. 54 коп. 3% річних та 7 734 грн. 99 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У відповідності до вказаних положень, позивачем було подано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій він просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 грн. 00 коп.

З приводу заяви суд зазначає таке.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З матеріалів справи вбачається, що 08.01.2021 між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Перший радник" (далі - виконавець) був укладений договір про надання правової допомоги № 210-ДЕ (далі - договір, а.с. 101-103) за умовами пункту 1.1. якого в рамках договору виконавець зобов`язується надавати клієнтові правову допомогу (далі - послуги) за окремими письмовими або усними дорученнями останнього.

Також, 27.04.2021 сторонами була підписана додаткова угода № 4 до договору про надання правової допомоги № 210-ДЕ від 08.01.2021, за умовами якої сторони погодили внести зміни до договору у новій редакції (а.с. 105-107).

Так, відповідно до пункту 1.2. договору для цілей договору видами правової допомоги, що може надаватись виконавцем є зокрема, але не виключно:

- надання консультацій і роз`яснень клієнту з правових питань;

- збір доказів по судовій справі, визначення засобів доказування;

- ознайомлення з матеріалами судової справи;

- складання процесуальних та інших документів правового характеру (позовів, відзивів, заперечень, пояснень, заяв, клопотань, скарг, запитів, звернень тощо);

- інші види правової допомоги, що не передбачені договором, однак є необхідними для його виконання та захисту інтересів клієнта.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість послуг, номер судової справи, в межах якої надається правова допомога, та судова інстанція відображається сторонами в акті наданих послуг.

За умовами пункту 1.4. договору клієнт надає виконавцю право, а виконавець приймає на себе обов`язки здійснювати всі дії від імені і в інтересах Клієнта в процесі кримінального, цивільного, адміністративного та господарського судочинства, виконавчого провадження, під час досудового слідства та у відносинах з органами державної виконавчої влади. Для цього виконавець має право бути представником клієнта в органах державної виконавчої влади і місцевого самоврядування, перед державними і недержавними підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, нотаріусами, адвокатами, фізичними особами, суб`єктами підприємницької діяльності, правоохоронними, контролюючими органами, органами внутрішніх справ, а також у судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві/відповідачу/ третій особі/заявнику/зацікавленій особі, з питань, пов`язаних із захистом прав клієнта, у тому числі право: пред`явити від імені клієнта та у його інтересах відповідний позов (позови); брати участь у судових засіданнях, слідчих діях; заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення у судах, які розглядають справу клієнта; повністю або частково відмовлятися від позовних вимог; визнавати повністю або частково позови; змінювати підстави або предмет позовів; зменшувати або збільшувати предмет та/або вартість позовних вимог; укладати мирові угоди; передавати справу на розгляд третейського суду; оскаржувати рішення (ухвали, постанови) суду та користуватись іншими процесуальними правами, що передбачені законом; отримувати рішення (ухвали, постанови) суду (їх завірені у встановленому порядку копії"); подавати виконавчі документи до стягнення, а також отримувати, підписувати та подавати від імені клієнта та у його інтересах усі необхідні документи (серед іншого, але не виключно, заяви, запити, заперечення, замовлення, клопотання, скарги, у тому числі апеляційну та касаційну, доповнення до них, додаткові документи тощо); засвідчувати власним підписом без обов`язкової необхідності додання печатки справжність копій документів; представляти інтереси клієнта усіма законними способами у судових органах та перед іншими органами, діяльність яких пов`язана із вирішенням питань передбачених договором; ознайомлюватися з матеріалами справи та з матеріалами виконавчого провадження - при реалізації виконавчого документа; робити виписки та копії з документів, що є в матеріалах справи та порушувати питання про їх засвідчення у встановленому для того порядку; заявляти відводи у випадках, передбачених чинним законодавством України; брати участь у судових засіданнях та у дослідженні доказів; замовляти проведення експертизи; наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникнуть у ході судового процесу, якщо це дозволяється процесуальним законодавством, та при здійсненні виконавчого провадження: заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників процесу та/або виконавчого провадження; оскаржувати рішення суду до касаційної інстанції; апелювати до вищої судової інстанції; оскаржувати, дії чи бездіяльність посадових осіб (у тому числі виконавчих органів) у встановленому законодавством позасудовому порядку та користуватися при цьому усіма правами, передбаченими чинним законодавством, сплачувати державне мито, судовий збір, обов`язкові збори та інші необхідні платежі; вчиняти всі інші дії, передбачені Кримінально-процесуальним Кодексом України, Цивільним процесуальним Кодексом України, Господарським процесуальним Кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та Законом України "Про виконавче провадження", іншим чинним законодавством України для такого роду уповноважень та які, на думку представника, будуть доцільними для правильного і ефективного виконання зобов`язань, передбачених договором.

Розділом 3 договору визначений порядок приймання-передачі послуг.

Згідно з пунктами 3.1., 3.2. договору приймання-передача послуг за договором здійснюється сторонами за актами наданих послуг, що підтвердженням надання правової допомоги за договором. Акт наданих послуг складається та підписується виконавцем за результатом надання послуг. Такий акт наданих послуг невідкладно (в день його складання) направляється виконавцем клієнту.

Враховуючи складність справи, значення справи для клієнта, часу витраченого адвокатом на надання послуг сторони відображають в акті наданих послуг опис наданих послуг, та їх загальну вартість (розмір гонорару) (пункт 3.3. договору).

Умовами розділу 4 договору передбачені вартість послуг та порядок розрахунків.

Так, відповідно до пунктів 4.2., 4.3. договору розмір гонорару, який має сплатити клієнт, визначається згідно з актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правова допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін. Вартість наданих послуг (розмір гонорару) у кожній судовій справі може визначатись погодинно, або у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 4.4. договору вартість наданих послуг може визначатись окремо у кожній справі та кожній судовій інстанції (в якій розглядалась справа), про що складається відповідний акт наданих послуг.

Відповідно до пункту 5.1. договору останній набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2021, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Додатковою угодою № 20 від 31.12.2021 сторонами було пролонговано дію договору до 31.12.2022, а додатковою угодою № 32 від 30.12.2022 - до 31.12.2023 (а.с. 109).

У подальшому, 13.11.2023 між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Перший радник" (далі - виконавець) був підписаний Акт наданих послуг № 321 за період з 03.07.2023 по 07.11.2023 за договором про надання правової допомоги № 210-ДЕ від 08.01.2021 (далі - акт наданих послуг, а.с. 99-100), за умовами якого сторони склали вказаних акт наданих послуг про те, що відповідно до договору та на замовлення клієнта виконавцем у період з 23.08.2023 по 13.11.2023 надано професійну правничу допомогу в рамках судової справи № 904/4888/23, яка розглядалася Господарським судом Дніпропетровської області за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс" про стягнення вартості недоврахованої електроенергії, інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 515 666 грн. 21 коп., у наступному обсязі:

1) ознайомлення з доказами, наданими для підготовки позовної заяви (адвокат - Тищенко Т.А.);

2) розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта, підготовка позовної заяви. Розрахунок 3% річних, інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання (адвокат - Тищенко Т.А.);

3) підготовка наступних документів: заява про усунення недоліків від 13.09.2023 (адвокат - Тищенко Т.А.);

4) підготовка заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (адвокат - Тищенко Т.А.).

У пункті 2 акту наданих послуг визначено, що вартість послуг (фіксований розмір гонорару) складає 15 000 грн. 00 коп. (без ПДВ).

Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У постановах від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вказане, у відповідності до вказаних вище норм, дослідивши заяву про розподіл судових витрат (відшкодування витрат на професійну правничу допомогу) та документи, на підставі яких позивач просить стягнути вказані витрати, господарський суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, оскільки становить 15 000 грн. 00 коп., в той час, як:

- предметом спору у даній справі була заборгованість, яка виникла внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії щодо несплати вартості необлікованої електричної енергії, правовідносини за якими не викликають будь-яких складнощів, судова практика щодо вказаної категорії справ є сталою та не потребує детального вивчення та аналізу станом на конкретний період у часі;

- предметом спору була заборгованість, яка утворилась внаслідок несплати вартості необлікованої електричної енергії на підставі стандартного для даного предмета спору обсягу доказів: акту про порушення, протоколу засідання комісії та рахунку на оплату вартості необлікованої електричної енергії, отже, обсяг доказів по справі, який підлягав вивченню та аналізу адвокатом, є незначним;

- з аналізу акту наданих послуг від 13.11.2023 вбачається, що адвокатом Тищенко Т.А. були підготовлені позовна заява, заява про усунення недоліків та заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, іншу частину часу адвокатом було витрачено на ознайомлення з доказами, наданими для підготовки позовної заяви; розробку загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта; розрахунок 3% річних, інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання, разом з тим, суд відзначає, що обсяг документів, який підлягав аналізу під час підготовки позовної заяви був незначним, крім того, справа є нескладною та не потребувала великої кількості часу та зусиль для досвідченого адвоката. До того ж, акт наданих послуг не містить зазначення часу (у годинах), який був витрачений адвокатом на виконання вказаних послуг, що також не дозволяє визначити необхідність, адекватність, розумність та доцільність вчинення кожної із зазначених в акті дій (виду послуг);

- справу було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами;

- серед заяв по суті справи позивачем подано лише позовну заяву, яка э типовою, оскільки з позивач регулярно звертається до суду з аналогічними позовами.

Враховуючи все вище наведене та обставини справи в їх сукупності, проаналізувавши зміст та вартість наданої в межах даної справи правничої допомоги, що відображена в акті приймання-передачі робіт від 13.11.2023, суд відзначає, що з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також враховуючи сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн. 00 коп.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вказані витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 8 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу; інша частина витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн. 00 коп. покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 238, 244, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс" (вулиця Данили Нечая, 5, к. 311, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 32058528) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (шосе Запорізьке, будинок 22, м. Дніпро, 49107; ідентифікаційний код 23359034) - 8 000 грн. 00 коп. частину витрат на правничу допомогу.

В іншій частині заяви про розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) - відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення підписаний - 30.11.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко