Рішення

від 24.10.2023 по справі 362/1594/22

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/1594/22

Провадження № 2/362/1229/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2023 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого судді Кравченко Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Шмагун М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування технічними засобами в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України в м. Василькові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства"КРЕДІАГРІКОЛЬ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача 19.05.2022 р. звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що 14.04.2021 р. між Акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», та Відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4/2422107 (Далі - «Кредитний договір»), згідно п 1.1.-п.1..3 якого відповідачу був наданий кредит в сумі 195000,00 грн., строком з 14.04.2021 р. по 13.04.2027 р. зі сплатою 12 % річних та комісійної винагороди в розмірі 2,5 % в місяць від суми кредиту. Відповідно до п.1.2. і п. 1.4 кредитного договору кредит надавався позичальнику на споживчі потреби, всі умови надання, обслуговування погашення заборгованості по кредиту згідно Договору визначені у Правилах надання споживчого кредиту в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та умовах страхування життя Позичальника (надалі - «Правила»), які є невід`ємною частиною цього договору та розміщені на офіційному сайті Банку.

Відповідно дост. 1054 ЦК Українивищевказаний договір є кредитним договором, за умовами якого банк зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, та сплатити проценти, передбачені договором.

Банком зобов`язання за договором виконано, що підтверджується меморіальним ордером № 36207082-1 від 14.04.2021 р., що підтверджує перерахування на поточний рахунок відповідача кредитних коштів у сумі 195000,00 грн. та випискою з поточного рахунку відповідача № НОМЕР_1 .

Згідно п.п. 1.1-1.3, 2.2 кредитного договору відповідач прийняв на себе зобов`язання сплачувати платежі за кредитом, нараховані проценти та комісію щомісячно в число місяця, визначене Графіком платежів по кредиту( Додатку № 1 до кредитного договору).

Але Відповідачем умови кредитного договору своєчасно не виконані, кредит, відсотки та комісія у встановлені договором строки не сплачені. Згідно розрахунку заборгованості, що додається, станом на 18.02.2022 р. наявна прострочена заборгованість відповідача, за кредитом 15728,83 грн.; за відсотками 15312,61 грн., за комісією 39000,00 грн.

Факт порушення умов договору та сума кредитної заборгованості підтверджуються розрахунком заборгованості та виписками по рахункам обліку заборгованості відповідача по договору, які додані до позову і відображають повний рух коштів по кредиту відповідача, в тому числі: нарахування, винесення на прострочку, погашення, сальдо.

Відповідно дост. 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено законом чи договором.Статтею 526 ЦК Українивстановлено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином.Стаття 612 ЦК Українивстановлює, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язань, або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідност. 1054 ЦК Українидо відносин за кредитним договором застосовуються положення, що регулюють договір позики. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому. Ці норми дають банку підстави для дострокового стягнення всієї заборгованості за кредитним договором.

Відповідно достатті 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, внаслідок невиконання умов кредитного договору Відповідач має заборгованість перед Позивачем станом на 18.02.2022 р. в загальному розмірі 252984,10 грн.з урахуванням 3% річних і встановленого індексу інфляції відповідно до ч.2.статті 625 ЦК України, що складається:

сума простроченої заборгованості по кредиту 15728,83 грн.

сума строкової заборгованості по кредиту 175502,42 грн.

сума нарахованих відсотків- 254,98 грн.

сума прострочених відсотків 15312,61 грн.

сума простроченої комісії 39000,00 грн.

сума нарахованої комісії 4875,00 грн.

проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 3% річних, згідно 625 ЦК України 644,74 грн.

інфляційні нарахування за прострочення виконання грошового зобов`язання згідно ст.625 ЦК України 1665,55 грн.

Сума заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості Відповідача та виписками по рахунках обліку заборгованості за кредитним договором позичальника, що додаються.

Позивачем вжито заходи досудового врегулювання спору: 20.08.2021 р., 27.09.2021 р., Позивач надіслав відповідачу вимоги про погашення заборгованості.

Тому, посилаючись на викладене, позивач просив суд про стягнення з відповідача зазначених сум заборгованостей за кредитними договорами та суми сплаченого судового збору.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, але надав письмову заяву, про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань не надавав, правом надання відзиву не скористався.

У відповідності з вимогами ст. 280 ЦПК України справу розглянуто у відсутність сторін, в порядку заочного розгляду, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у відповідності до ст. 128 ЦПК України, за місцем реєстрації місця проживання, позивач проти такого вирішення справи заперечень не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

14.04.2021 р. між Акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», та Відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4/2422107, згідно п 1.1.-П.1..3 якого відповідачу був наданий кредит в сумі 195000,00грн., строком з 14.04.2021 р. по 13.04.2027 р. зі сплатою 12 % річних та комісійної винагороди в розмірі 2,5 % в місяць від суми кредиту. Відповідно до п.1.2. і п. 1.4 кредитного договору кредит надавався позичальнику на споживчі потреби, всі умови надання, обслуговування погашення заборгованості по кредиту згідно Договору визначені у Правилах надання споживчого кредиту в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та умовах страхування життя Позичальника (надалі - «Правила»), які є невід`ємною частиною цього договору та розміщені на офіційному сайті Банку. Кредитний договір № 4/2422107 від 14.04.2021 р. та додаток №1 до цього договору з Таблицею обчисленням загальної вартості кредиту для споживача підписані особисто відповідачем.

Таким чином, позивач свої зобов`язання виконав у повному обсязі, а відповідач у свою чергу не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості, з якого випливає, що станом на 15.02.2022 р. у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 252984,10 грн., що складається: сума простроченої заборгованості по кредиту 15728,83 грн.; сума строкової заборгованості по кредиту 175502,42 грн.; сума нарахованих відсотків - 254,98 грн.; сума прострочених відсотків 15312,61 грн.; сума простроченої комісії 39000,00 грн.; сума нарахованої комісії 4875,00 грн.; проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 3% річних, згідно 625 ЦК України 644,74 грн.; інфляційні нарахування за прострочення виконання грошового зобов`язання згідно ст.625 ЦК України 1665,55 грн.

Правильність нарахувань розміру заборгованості відповідачем на час розгляду справи не оспорена та не спростована.

Таким чином, позивач свої зобов`язання виконав у повному обсязі, а відповідач у свою чергу не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості.

Відповідно до приписів статтей 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ст. 1050 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Таким чином з матеріалів справи вбачається те, що позичальник дійсно порушив умови договорів у зв`язку із чим у нього перед Банком виникла заборгованість.

Проте, що стосується вимоги про стягнення заборгованості за комісією, то суд виходить з того, що позов не містить жодного обґрунтування нарахування банком комісії та її розміру.

За змістом п.22 ч.1ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів»споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до абз.3 ч.4ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»(у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону, є нікчемною.

Згідно із ч.5ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»(у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування») до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Відповідно до ч.ч.1,2,5ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів»(у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування») продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Згідно із п.3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженихпостановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 р. №168(втратили чинність 10.06.2017 р.), банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

10.06.2017 р. набув чинностіЗакон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим уЗаконі України «Про захист прав споживачів»текст ст.11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечитьЗакону України «Про споживче кредитування».

Положення ч.ч.1,2,5ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів»з набуттям чинностіЗакону України «Про споживче кредитування»залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму діїЗакону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положеньЗакону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п.4 ч.1ст.1 Закону України «Про споживче кредитування»загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч.2ст.8 Закону України «Про споживче кредитування»до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином,Законом України «Про споживче кредитування»безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п.4 ч.1 ст.1та ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування»Правління Національного Банку України постановою від 08.06.2017 р. №49затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією жпостановоювизнано такою, що втратила чинність,постанову Правління Національного Банку України від 10.05.2007 р. №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п.5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Закон України «Про споживче кредитування»розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч.1ст.11 Закону України «Про споживче кредитування»після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч.5ст.12 Закону України «Про споживче кредитування»умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування»(10.06.2017 р.), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч.1,2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Убачається, що п.1.3.2 договору фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо встановлена ч.1ст.11 Закону України «Про споживче кредитування». При цьому, надання інших послуг, за вказану плату, умовами договору не передбачено.

Отже, оскільки відповідачу було встановлено щомісячну плату за такі супутні послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, умови пункту 1.3.2 кредитного договору є несправедливими, містять дисбаланс обов`язків на шкоду позичальника та суперечить вимогамЗакону України «Про захист прав споживачів».

Подібні за змістом висновки викладені в постанові Верховного Суду від 01.04.2020 р. у справі №583/3343/19 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 р. у справі №496/3134/19, яка одночасно відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01.04.2020 р. у справі №583/3343/19, постанові Верховного Суду від 15.03.2021 р. в справі № 361/392/20.

Так, відповідно до п. 1.3.2 Кредитного договору №4/2422107 від 14.04.2021 р., комісійна винагорода за обслуговування кредитної заборгованості включає моніторинг заборгованості, під яким розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування позичальника (як усне так і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо.

Ураховуючи, що позивачем не доведено правомірність нарахування вищевказаної суми комісії, суд прийшов до висновку про те, що у стягнені з відповідача комісії слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги Акціонерного товариства"КРЕДІАГРІКОЛЬ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню, за виключенням позовних вимог щодо стягнення заборгованості за комісією (39000,00 грн. + 4875,00 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача (пропорційно розміру задоволених вимог) також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме судовий збір у сумі 3136,37 грн.

Керуючись ст. ст.77-81,89,141,258,259,263,264,265, 435 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства"КРЕДІАГРІКОЛЬ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (01024, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, ЄДРПОУ 14361575) заборгованість за кредитним договором №4/2422107 від 14.04.2021 р., яка станом на 18.02.2022 р. становить209109,10грн., в томучислі:сума простроченої заборгованості по кредиту 15728,83 грн.; сума строкової заборгованості по кредиту 175502,42 грн.; сума нарахованих відсотків- 254,98 грн.; сума прострочених відсотків 15312,61 грн.; проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 3% річних, згідно 625 ЦК України 644,74 грн.; інфляційні нарахування за прострочення виконання грошового зобов`язання згідно ст.625 ЦК України 1665,55 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (01024, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, ЄДРПОУ 14361575) 3136,37 грн. судового збору.

В іншій частині позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Кравченко Л.М.