Постанова

від 04.03.2024 по справі 362/1594/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2024 року м. Київ

Справа № 362/1594/22

Провадження № 22-ц/824/5789/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А. М.,

суддів: Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,

сторони: позивач Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2022 року Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» (далі -

АТ «Креді Агріколь Банк»; банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що 14 квітня 2021 року між АТ «Креді Агріколь Банк»

і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4/2422107, за умовами якого відповідачу наданий кредит в сумі 195 000,00 грн строком до 13 квітня 2027 року зі сплатою 12 % річних та комісійної винагороди в розмірі 2,5 % в місяць від суми кредиту. Кредит надавався позичальнику на споживчі потреби, всі умови надання, обслуговування погашення заборгованості по кредиту згідно договору визначені у Правилах надання споживчого кредиту в АТ «Креді Агріколь Банк» та умовах страхування життя позичальника, які є невід`ємною частиною цього договору та розміщені на офіційному сайті банку.

Банк зобов`язання за договором виконав, що підтверджується меморіальним ордером від 14 квітня 2021 року № 36207082-1, що підтверджує перерахування на поточний рахунок відповідача кредитних коштів у сумі 195 000,00 грн та випискою

з поточного рахунку відповідача № НОМЕР_1 .

Внаслідок невиконання умов кредитного договору відповідач має заборгованість перед позивачем станом на 18 лютого 2022 року в загальному розмірі 252 984,10 грн

з урахуванням 3 % річних і встановленого індексу інфляції відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, яка складається з: суми простроченої заборгованості по кредиту - 15 728,83 грн; суми строкової заборгованості по кредиту - 175 502,42 грн; суми нарахованих відсотків - 254,98 грн; суми прострочених відсотків - 15 312,61 грн; суми простроченої комісії - 39 000,00 грн; суми нарахованої комісії - 4 875,00 грн; процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 3 % річних, згідно 625 ЦК України - 644,74 грн; інфляційних нарахувань за прострочення виконання грошового

АТ «Креді Агріколь Банк» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 252 984,10 грн.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 серпня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 червня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду

в порядку загального провадження.

Заочним рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від

24 жовтня 2023 року позовні вимоги АТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ «Креді Агріколь Банк» заборгованість за кредитним договором від 14 квітня 2021 року № 4/2422107, яка станом на 18 лютого

2022 року становить 209 109,10 грн, в тому числі: сума простроченоїзаборгованості по кредиту - 15 728,83 грн; сума строкової заборгованості по кредиту - 175 502,42 грн; сума нарахованих відсотків - 254,98 грн; сума прострочених відсотків - 15 312,61 грн; проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 3 % річних, згідно статті 625 ЦК України - 644,74 грн; інфляційні нарахування за прострочення виконання грошового зобов`язання згідно статті 625 ЦК України- 1 665,55 грн.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ «Креді Агріколь Банк» 3 136,37 грн судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов?янь за кредитним договором від

14 квітня 2021 року № 4/2422107, у ОСОБА_1 перед АТ «Креді Агріколь Банк» станом на 18 лютого 2022 року утворилась заборгованість в розмірі 209 109,10 грн, яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог АТ «Креді Агріколь Банк» в частині стягнення суми простроченої комісії - 39000,00 грн; суми нарахованої комісії -

4875,00 грн, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів правомірність нарахування вищевказаної суми комісії, оскільки комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»

(10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої, другої статі 11, частини п?ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Судом враховано висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, яка відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 583/3343/19, постанові Верховного Суду від 15 березня 2021 року в справі № 361/392/20.

08 грудня 2023 року АТ «Креді Агріколь Банк» подало до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2023 року в частині відмови в стягненні суми простроченої комісії в розмірі 39 000,00 грн і суми нарахованої комісії в розмірі 4 875,00 грн, та ухвалити в цій частині нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції чинній на момент укладення кредитного договору, загальні витрати за споживчим кредитом визначено, як витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов?язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту. Відповідно о частини другої статті 8 вказаного Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов?язані з наданням, обслуговуванням

і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення, тощо. Таким чином Закон України «Про споживче кредитування» відносить комісію до загальних витрат на кредитування. Крім того, спеціальний Закон передбачає, що орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом включає в тому числі комісію. Таким чином пункт 1.3.2 кредитного договору, яким сторони визначили обов?язок позичальника сплачувати щомісячну комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості, відповідає нормам спеціального закону, а саме Закону України «Про споживче кредитування». Суд першої інстанції не врахував, що ані законом України «Про споживче кредитування», ані Законом України «Про захист прав споживачів» не передбачено нікчемності умови кредитного договору про споживчий кредит щодо комісії. Закон України «Про споживче кредитування» дає право банку нараховувати комісію.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 11 грудня 2023 року апеляційну скаргу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року клопотання

АТ «Креді Агріколь Банк» про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2023 року задоволено та поновлено його. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Креді Агріколь Банк» на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2023 року у справі за позовом АТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Витребувано з Васильківського міськрайонного суду Київської області матеріали справи № 362/1594/22 за позовом АТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

25 грудня 2023 року матеріали справи № 362/1594/22 надійшли до Київського апеляційного суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише

у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від

24 жовтня 2023 року оскаржується в частині вирішення позовних вимог АТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягненні суми простроченої комісії в розмірі

39 000,00 грн і суми нарахованої комісії в розмірі 4 875,00 грн.

В іншій частині заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2023 року не оскаржується, а тому відповідно о частини першої статті 367 ЦПК України апеляційним судом не перевіряється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Встановлено, що 14 квітня 2021 року між АТ «Креді Агріколь Банк»

і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4/2422107, за умови якого відповідачу був наданий кредит в сумі 195 000,00 грн, строком з 14 квітня 2021 року до 13 квітня

2027 року зі сплатою 12 % річних та комісійної винагороди в розмірі 2,5 % в місяць від суми кредиту.

Відповідно до пунктів 1.2 і 1.4 кредитного договору, кредит надавався позичальнику на споживчі потреби, всі умови надання, обслуговування погашення заборгованості по кредиту згідно договору визначені у Правилах надання споживчого кредиту в АТ «Креді Агріколь Банк» та умовах страхування життя позичальника, які

є невід`ємною частиною цього договору та розміщені на офіційному сайті банку. Кредитний договір від 14 квітня 20221 року № 4/2422107 та додаток № 1 до цього договору з Таблицею обчисленням загальної вартості кредиту для споживача підписані особисто відповідачем.

Позивач свої зобов`язання виконав у повному обсязі, а відповідач у свою чергу не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості, з якого випливає, що станом на 15 лютого 2022 року у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 252 984,10 грн, що складається із: суми простроченої заборгованості по кредиту - 15 728,83 грн; суми строкової заборгованості по кредиту - 175 502,42 грн; суми нарахованих відсотків - 254,98 грн; суми прострочених відсотків - 15 312,61 грн; суми простроченої комісії - 39 000,00 грн; суми нарахованої комісії - 4 875,00 грн; процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 3 % річних, згідно статті 625 ЦК України - 644,74 грн; інфляційних нарахувань за прострочення виконання грошового зобов`язання згідно статті 625 ЦК України - 1 665,55 грн.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення в оскаржуваній частині відповідає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий

і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування

у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

В кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення пункту 1.3.2 щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не

є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону

з моменту його укладення.

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року

у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від

16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22).

З урахуванням викладеного, висновки суду першої інстанції про відмову

в задоволенні позовних вимог про стягнення суми простроченої комісії в розмірі

39 000,00 грн і суми нарахованої комісії в розмірі 4 875,00 грн є правильними.

Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального

і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу АТ «Креді Агріколь Банк» без задоволення, а заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2023 рокув частині вирішення позовних вимог АТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягненні суми простроченої комісії в розмірі 39 000,00 грн і суми нарахованої комісії в розмірі

4 875,00 грн - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення в цій частині немає.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» залишити без задоволення.

Заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від

24 жовтня 2023 року в частині вирішення позовних вимогАкціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягненні суми простроченої комісії в розмірі 39 000,00 грн. і суми нарахованої комісії в розмірі 4 875,00 грн. залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач А. М. Стрижеус

Судді: Л. Д. Поливач

О. І. Шкоріна