Рішення

від 06.11.2023 по справі 690/443/14-к

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №690/443/14-к

Номер провадження2/701/3/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2023 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого судді - Костенка А. І.

за участю секретаря - Брітан О. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом начальника відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції управління прокуратури Черкаської області в інтересах Головного управління ДПС у Черкаській області до ОСОБА_1 про відшкодування завданої державі збитків,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача в порядку кримінального судочинства та межах кримінальної справи звернувся в суд з позовом до відповідача про відшкодування завданої державі збитків, який постановою Верховного суду від 15.04.2021 року призначий на новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

На підставу своїх вимог спирається на те, що слідчим управлінням фінансових розслідувань головного управління Міндоходів у Черкаській області 12.07.2013 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України за № 32013250000000176.

25.11.2013 року приватному підприємцю ОСОБА_1 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_1 умисно ухилився від сплати податків в сумі 2 418 353 грн.

Зокрема, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи фізичною особою - суб`єктом підприємницької діяльності (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) будучи відповідальним за правильність нарахування та своєчасність сплати податків та обов`язкових платежів до державного бюджету, умисно, в період з 01.04.2009 р., по 30.12.2010 р., шляхом внесення в декларації з податку на додану вартість та додатків № 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до декларацій завідомо неправдивих відомостей щодо придбання товарів у ФГ «Дана Плюс» (код ЄДРПОУ: 34143709), ДП «Елсі-Плюс» (код ЄДРПОУ: 32734007), а також відображення безтоварних операцій з TOВ «Грейт Мікс» (код ЄДРПОУ: 35835644), ТОВ ПТК «Матіас» (код ЄДРПОУ: 35512951), ПП «Агропрайд» (код ЄДРПОУ: 35870453), ТОВ «Бізнесальянс» (код ЄДРПОУ: 36860802), які мають ознаки фіктивності, а саме у яких господарські операції з купівлі-продажу товарів визнані такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача, у вказаних товариств відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, операції з придбання та реалізації не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, оскільки не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової) мети систематичного придбання та продажу товарів, в порушення п. 7.1 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, незаконно завищив податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 2 418 353 грн., внаслідок чого умисно ухилився від сплати податку на додану вартість за 2009 рік в сумі 357 669 грн., та за 2010 рік в сумі 2 060 684 грн., а всього в сумі 2 418 353 грн., що у 5 924 разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром,що і змусило представника позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

07 березня 2023 року через канцелярію суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно якого представник відповідача вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з огляду на наступне. Право прокурора пред`являти цивільний позов в інтересах держави виникає за наявності підстав, передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", тобто якщо захист цих інтересів не здійснює або здійснює неналежним чином орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Вказує, що матеріальні збитки в сумі 2418353,00 грн., спричинені Тальнівській ОДПІ Головного Управління Міндоходів у Черкаській області. Таким чином саме Тальнівська ОДПІ Головного Управління Міндоходів у Черкаській області наділена правом самостійно звернутися з позовом до суду.

У поданому позові, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" бездіяльністю органу місцевого самоврядування, яке виражається у незверненні уповноваженого органу до суду з позовом про стягнення з обвинуваченого заподіяних збитків. Наведене на думку прокурора, вказує на необхідність прокурорського втручання з метою захисту інтересів держави в особі Тальнівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

Доказів щодо бездіяльності Тальнівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області щодо подання позову в рамках кримінального провадження не надано.

Таким чином, вважає наведене прокурором обґрунтування права на подання цивільного позову недостатнім.

Вважає, що в порушення норм закону, прокурор звертаючись з позовною заявою не дотримав встановленого порядку звернення з позовом.

Також вказує, що відповідно до пункту 4 статті 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Зазначає, що дана позовна заява не містить: обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; одну з обов`язкових вимог позовної заяви - докази, які підтверджують обставини такого позову.

Відповідно до приписів статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху суддею не постановлялась. Вважає, що оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, заява повинна вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Також зазначає, що ухвалою Маньківського районного суду від 22 листопада 2022 року № 690/443/14-к (провадження 1-в/701/1/22) закрито кримінальне провадження у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 , від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Таким чином, вважає, що у разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов залишається без розгляду а не вирішується по суті. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

17 квітня 2023 року через канцелярію суду представником позивача подано відповідь на відзив, згідно якого представник позивача вважає, що доводи викладені у відзиві є необґрунтованими та такими, що не базуються на дійсних обставинах справи, а сам відзив взагалі не має братися судом до уваги з огляду на наступне.

Так, ухвалою Маньківського районного суду від 18.05.2021 було відкрито провадження у зазначеній цивільній справі.

Згідно зазначеної ухвали судом встановлено строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали про відкриття провадження.

Крім того, зобов`язано відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

Вважає, що представником відповідача порушені норми ст. 178 ЦПК України щодо строку подання відзиву та надіслання копії усім учасникам справи, у зв`язку із чим відзив не може бути прийнятий судом до уваги.

Одночасно, щодо самих обставин викладених представником відповідача у відзиві вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, представник відповідача зазначає щодо недотримання прокурором при поданні позовної заяви вимог Закону України "Про прокуратуру" щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в даному випадку при цьому наводячи вимоги у ст. 23 указаного Закону та постанови Верховного Суду від 26.05.2020, 06.08.2019, 18.08.2020.

Разом з тим, представник позивача звертає увагу суду, що позовна заява датована 26.11.2013, тобто була подана з урахуванням вимог Закону України "Про прокуратуру" у редакції, що була чинна на той час.

В редакції Закону України "Про прокуратуру" від 11.10.2013 (редакція чинна на момент спірних правовідносин та відповідає часу подання позовної заяви) були відсутні вимоги щодо підтвердження підстав для представництва інтересів держави, які на даний час викладені у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Однак, представник відповідача, у своєму відзиві посилається саме на Закон України "Про прокуратуру", що був прийнятий 14.10.2014 (та є чинним на даний час, із відповідними змінами прийнятими в подальшому), тобто уже після подання позовної заяви, що на думку прокурора є безпідставним.

В обґрунтування підстав для подання позову прокурором наведено вимоги, викладені у Законі України "Про прокуратуру" в редакції від 11.10.2013.

Вказує, що досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні було установлено, що ОСОБА_1 умисно ухилився від сплати податків в сумі 2 418 353 грн.

Указаний факт підтверджується вироком Маньківського районного суду від 07.04.2017, яким ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, який залишився в силі після перегляду в апеляційному та касаційному порядку.

Таким чином, несплата податків приватним підприємцем ОСОБА_1 , в розмірі 2 418 353 грн., свідчить про порушення економічних, майнових, соціальних та інших інтересів держави, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Доводи представника відповідача щодо недотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України представник позивача вважає безпідставними з огляду на те, що судом 18.05.2021 було винесено ухвалу про відкриття провадження, що свідчить про відсутність підстав для її залишення без руху, поверненні чи відмові у відкритті провадження.

Крім того, звертає увагу суду, що представником відповідача у відзиві знову наведено норми ЦПК України, які не були чинні на момент подання позовної заяви.

Також представник відповідача наводить доводи щодо необхідності залишення цивільного позову без розгляду у разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Однак як вбачається із резолютивної частини ухвали Маньківського районного суду від 22.11.2022, судом було відмовлено у задоволенні подання провідного інспектора Тальнівського РС філії Державної установи "Центр пробації" в Черкаській області, про вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відносно засудженого ОСОБА_1 .

Натомість задоволено клопотання адвоката про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та звільнено ОСОБА_1 , від призначеного вироком Маньківського районного суду Черкаської області від 07.04.2017 року покарання.

Таким чином, як вбачається з наведеного, ухвала Маньківського районного суду від 22.11.2022 стосувалася вирішення питань щодо виконання вироку, а не закриття кримінального провадження у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Крім того, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 15.04.2021 вирішення цивільного позову, заявленого до ОСОБА_1 , підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства у суді першої інстанції.

Таким чином, з урахуванням усіх наведених доводів представник позивача просить відзив на позовну заяву поданий представником відповідача не брати до уваги, а позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Предстаник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задоволити.

Представник Головного управління ДПС у Черкаській області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення), причини неявки визнані поважними невідомі, заяв та клопотань про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи не надходило, але його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутність на підставі зібраних доказів. Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Представники відповідача та відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнали в повному обсязі та просили відмовити у їх задоволенні з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву та промові.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що вироком Маньківського районного суду Черкаської області від 07.04.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України. Вирок суду набрав законної сили та під час перегляду в апеляційній та касаційній інстанціях в частині визнання ОСОБА_1 , винним у вчиненні вказаних злочинів та призначенні покарання не змінений та не скасований.

Зокрема, вироком встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи фізичною особою - суб`єктом підприємницької діяльності, будучи відповідальним за правильність нарахування та своєчасність сплати податків та обов`язкових платежів до державного бюджету, умисно, в період з 01.04.2009 року по 30.12.2010 рік шляхом внесення в декларації з податку на додану вартість та додатків № 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до декларацій завідомо неправдивих відомостей щодо придбання товарів у ФГ «Дана Плюс» (код ЄДРПОУ: 34143709), ДП «Елсі-Плюс» (код ЄДРПОУ: 32734007), а також відображення безтоварних операцій з TOВ «Грейт Мікс» (код ЄДРПОУ: 35835644), ТОВ ПТК «Матіас» (код ЄДРПОУ: 35512951), ПП «Агропрайд» (код ЄДРПОУ: 35870453), ТОВ «Бізнесальянс» (код ЄДРПОУ: 36860802), які мають ознаки фіктивності, а саме у яких господарські операції з купівлі-продажу товарів визнані такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача, у вказаних товариств відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, операції з придбання та реалізації не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, оскільки не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової) мети систематичного придбання та продажу товарів, в порушення п. 7.1 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, незаконно завищив податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 2 418 353 грн., внаслідок чого умисно ухилився від сплати податку на додану вартість за 2009 рік в сумі 357 669 грн., та за 2010 рік в сумі 2 060 684 грн., а всього в сумі 2 418 353 грн., що у 5 924 разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно із ч. 7 ст. 128 КПК України та ч. 3 ст. 386 ЦК України позивач має право вимагати відшкодування заподіяної шкоди, в тому числі шляхом звернення з позовом у кримінальній справі.

Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях висловлював юридичну позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (рішення від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 5-рп/2012, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012).

З огляду на викладене до даних правовідносин необхідно застосовувати норми Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 11.10.2013 року чинній на момент виникнення спірних правовідносин та чиннній на момент подання позовної заяви.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції від 11.10.2013) при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатись до суду в передбачених законом випадках.

Згідно частин першої та четвертої статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції від 11.10.2013) представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Представництво інтересів громадянина або держави здійснюється прокурором також на підставі заподіяння громадянину або державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність.

Згідно до вимог ч. ч. 3 та 7 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Статтею 56 ч. 3 ЦПК України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

В силу ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками, серед іншого, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як зазначено в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

А згідно з положеннями абзацу 1 п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 року Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна (з наступними змінами) та абзацу 1 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди вбачається, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, в повному обсязі.

Також Пленум роз`яснив судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст. ст. 440, 450 ЦК України (ст. ст. 1166, 1187 ЦК України 2004 року) шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Доводи представника відповідача про те, що прокурор в порушення норм Закону України "Про прокуратуру" звертаючись з позовною заявою не дотримався встановленого порядку звернення з позовом, а тому відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держава, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки в редакції Закону України "Про прокуратуру" від 11.10.2013 року (чинній на момент спірних правовідносин та на момент подання позовної заяви) були відсутні вимоги щодо підтвердження підстав для представництва інтересів держави, які на даний час викладені у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Також на думку суду мають бути відхилені посилання представника відповідача на те, що позовна заява повинна вважатися неподаною і повернута позивачу, так як в ній не обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, не має підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав та не містить докази, які підтверджують обставини такого позову, адже занадто формалізований підхід до вирішення питання про дотримання стороною процедури звернення до суду порушить право на доступ до правосуддя, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того Верховний Суд у своїй постанові від 15.04.2021 року вказав, що зі змісту позову вбачається, що у ньому зазначено усі необхідні дані щодо позивача, відповідача, обставини заподіяння шкоди та сума, яка підлягає стягненню з обвинуваченого у разі доведеності його вини на користь держави.

Суд критично ставиться та не може погодитись з посиланням представника відповідача на те, що цивільний позов необхідно залишити без розгляду в зв`язку з тим, що як вказує представник відповідача, ухвалою Маньківського районного суду від 22 листопада 2022 року № 690/443/14-к (провадження 1-в/701/1/22) закрито кримінальне провадження у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 , від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, а тому у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті, оскільки вищевказані обставини не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи.

Так, відповідно до наявної в матеріалах справи ухвали Маньківського районного суду від 22 листопада 2022 року № 690/443/14-к (провадження № 1-в/701/1/22) розглянуто подання провідного інспектора Тальнівського РС філії Державної установи "Центр пробації" в Черкаській області про вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавленням волі відносно засудженого ОСОБА_1 . Згідно резолютивної частини даної ухвали в задоволенні подання провідного інспектора Тальнівського РС філії Державної установи "Центр пробації" в Черкаській області відмовлено та задоволено клопотання адвоката про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що зазначена ухала Маньківського районного суду від 22.11.2022 року стосувалась вирішення питань щодо виконання вироку, а не закриття кримінального провадження у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що винуватість ОСОБА_1 , у вчиненнікримінальних правопорушеньпередбачених ч.3ст.212,ч.1ст.358,ч.3ст.358КК Українидоведена вироком суду, який набрав законної сили, протиправними діями ОСОБА_1 , внаслідок порушення вимог законодавства заподіяно збитків державі в розмірі 2 418 353 грн., і така в добровільному порядку не відшкодована.

Відтак, з урахуванням встановлених судом обставин справи, обов`язку особи, неправомірними діями якої завдано майнової шкоди відшкодувати таку в повному обсязі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 19, 56, 76, 77, 81, 82, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 16, 22, 1166 ЦК України,Закону України"Пропрокуратуру",суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Стягнути із приватного підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_3 ) на користь Головного управлінняДПС уЧеркаській області (код ЄДРПОУ 44131663, юридична адреса: 18002, вул. Хрещатик, буд. 235, м. Черкаси) завдані державі збитки у розмірі 2 418 353 грн., (два мільйони чотириста вісімнадцять тисяч триста п`ятдесят три гривні 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Повний текст рішення проголошено 10.11.2023 року.

Суддя А. І. Костенко