Постанова

від 07.11.2023 по справі 2-1895/2007

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 07.11.2023 Справа № 2-1895/2007

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 2-1895/2007 Головуючий у 1 інстанції: Стратій Є.В.

Провадження № 22-ц/807/1553/23 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«07» листопада 2023 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Бєлки В.Ю.,

Кочеткової І.В.,

секретар: Волчанова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу № 325 «Річковик», третя особа: ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Житлово-будівельного кооперативу № 325 «Річковик», третя особа: ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 , який за життя був членом ЖБК № 325 «Річковик» та разом з ним проживав у двокімнатній квартирі АДРЕСА_1 . Вартість квартири в сумі 8585 крб. 68 коп. була виплачена в 1992 році, проте право власності не було зареєстровано.

Рішенням місцевого суду Жовтневого району с. Запоріжжя від 14 травня 1997 року у справі № 2-3615 1/2 частини квартири була визнана за його матір`ю ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями першої черги є він та батько ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі зазначеного просив визнати за ним право власності в порядку спадкування на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2007 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Не погоджуючись із зазначеним заочним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що її не було залучено до участі у справі, у ОСОБА_2 відсутні права на спадкування за законом 1/4 частини спірної квартири після смерті ОСОБА_4 , яка належала ОСОБА_5 , оскільки ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 та склав заповіт від 08 грудня 2006 року на її користь, позивач звернувся до суду з позовом до спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , суд першої інстанції передчасно відкрив провадження у справі, не в повному обсязі дослідив обставини справи, не з`ясував наявність чи відсутність інших спадкоємців, спадкових справ ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , просила скасувати заочне рішення суду, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

ОСОБА_2 в особіпредставника ОСОБА_6 подав відзивна апеляційнускаргу,в якомузазначив,що позивачпостійно проживавта бувзареєстрований вспірній квартирі,відповідач ЖБК№ 325«Річковик» підтримавпозовні вимоги,третя особане заперечувалапроти задоволенняпозову, ОСОБА_1 не залучаласьдо справи,оскільки небула власникомспірного майна, ОСОБА_5 на моментрозгляду справита відкриттяспадщини небув власникомчастини майна,право власностіна 1/2частину квартирине булозареєстровано заним або ОСОБА_1 , ОСОБА_1 не є належним суб`єктом звернення із заявою про перегляд заочного рішення суду, ОСОБА_1 обрала неналежний спосіб захисту та звернулась через майже 16 років, не цікавилась майном.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

За приписами п.2 ч. 1 ст.374ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч.ч.1,2,5 ст. 263ЦПК України).

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам не відповідає.

Загальні положення про спадкування визначені главою 84 ЦК України.

Відповідно до статей 1216, 1218ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Статтею 1261ЦК України визначено, що до спадкоємців першої черги належать діти спадкодавця, той з подружжя хто його пережив, та батьки.

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (частина перша статті 1267 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

За положеннями статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до статті 1269ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

Позивач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим 01 серпня 1984 року Відділом РАГС у Жовтневого райвиконкому (а.с.5).

Батько ОСОБА_4 - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданим Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у м. Запоріжжі (а.с.8).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 1997 року, ухваленим у справі №2-2326/97 р., позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа ЖБК «Речковик», про визнання права власності на 1/2 частину квартири задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 (а.с.191).

Зазначеним рішенням встановлено, що згідно свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_3 , виданого відділом РАГС міськвиконкому м. Запоріжжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 уклали шлюб 06.08.1983 року. З довідки ЖБК № 325 «Речковик» вбачається, що будинок АДРЕСА_3 зданий в експлуатацію 26.12.1989 року, пай за квартиру АДРЕСА_4 сплачено 29 січня 1991 року (а.с.191).

Відповідно до ст.15 Закону України «Про власність» член житлово-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, стає власником зазначеної квартири.

Згідно зі ст.22 КпШС України майно, набуте подружжям під час шлюбу є спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідно до ст.28 КпШС України у випадку поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки є рівними.

Крім того, згідно ордеру на жиле приміщення в будинку ЖБК від 25 грудня 1989 року №1492, виданого Виконавчим комітетом Жовтневої районної ради народних депутатів, ордер виданий члену ЖБК «Речковик» ОСОБА_4 (а.с.10).

Суд, встановивши зазначені обставини, дійшов висновку, що квартира АДРЕСА_2 є спільноювласністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3 , визнавши за нею право власності на 1/2 частину зазначеної квартири.

Отже, рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від14 травня 1997 року, ухваленим у справі №2-2326/97 р., встановлено, що 1/2 частина зазначеної квартири АДРЕСА_2 належить ОСОБА_4 .

Матеріали справи містять Довідку ЖБК -325 «Речковик» від 06.08.2007 року №6, яку видано ОСОБА_2 , про те, що ОСОБА_4 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , з 11.01.1990 року та по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , з ним постійно проживав син ОСОБА_2 (а.с.20).

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив, що позивач на час смерті батька ОСОБА_2 постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому вважається таким, що прийняв спадщину.

Проте, задовольняючи позовні вимоги та визнаючи за позивачем право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 , суд першої інстанції не звернув уваги та таке.

Згідно з частинами першою, другою статті 1220ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

За положеннями статті 1276ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

Як зазначено в пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування», відповідачами у справі про спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, при розгляді цих справ судам слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Як встановлено судом першої інстанції, на час смерті спадкодавця ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), спадкодавець першої черги ОСОБА_5 , який є батьком померлого, був живий на час відкриття спадщини та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).

Позивачем не надано обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_5 відмовився від спадщини в порядку положень статті 1268 ЦК України потягом строку, встановленого вимогами статті 1270 ЦК України.

Суд першої інстанції, зазначивши в рішенні про те, що спадкоємець першої черги помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не витребував спадкової справи стосовно спадкодавця ОСОБА_4 у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, не встановив фактичні обставини справи, не з`ясував, чи прийняв спадщину після померлого сина спадкоємець першої черги - ОСОБА_5 .

З метою виконання вимог п.5 ч.5 ст.12 ЦПК України апеляційним судом було витребувано спадкові справи: після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ; після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 .

Зі змісту спадкової справи №55/2006, заведеної Запорізькою державною нотаріальною конторою, вбачається, що із заявами про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , звернулись: ОСОБА_2 син померлого (заява від 06 лютого 2006 року) та ОСОБА_5 батько померлого (заява від 13 березня 2006 року) (а.с.141-154).

Отже, за матеріалами справи, на час звернення позивача до суду з цім позовом (14 червня 2006 року) ОСОБА_5 , своєчасно, протягом шестимісячного строку (13 березня 2006 року), звернувся із відповідною заявою та прийняв спадщину.

Відповідно до свідоцтва про народження Серія НОМЕР_4 , виданого повторно Відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Жовтневого районного управління юстиції м. Запоріжжя 11 березня 2005 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.166).

Зі змісту спадкової справи №446/2007, заведеної Запорізькою державною нотаріальною конторою, вбачається, що 14 вересня 2007 року із заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , звернулась його дочка - ОСОБА_1 (а.с.155-200).

Матеріали спадкової справи №446/2007 містять заповіт ОСОБА_5 , складений 08 грудня 2006 року, згідно з яким все належне майно, де б воно не було з чого б воно не складалось, та взагалі все те, що належатиме йому на день смерті і на що за законом він матиме право ОСОБА_5 заповідав дочці - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.158).

Постановою державного нотаріуса Четвертої запорізької нотаріальної контори Бережко С.М. від 30 січня 2023 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_5 на 1/4частку квартири,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_5 , яка належала ОСОБА_4 , сину, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після якого ОСОБА_5 , батько, прийняв, але не оформив своїх спадкових прав (а.с.199-200).

Відмовляючи ОСОБА_1 у видачіСвідоцтва проправо наспадщину черезвідсутність спадковогомайна,нотаріус упостанові від30січня 2023року зазначив,що згідноз інформацієюз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнота Реєструправ власностіна нерухомемайно,державного реєструіпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна щодооб`єкту нерухомогомайна квартири АДРЕСА_2 , власником 1/2 частки цієї квартири є ОСОБА_2 , право власності зареєстровано Орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 08 грудня 2007року на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2007 року у справі №2-1895/2007 (копія даного рішення до нотаріальної контори не надходила). Зазначена постанова нотаріуса позивачем ОСОБА_2 не оскаржена.

Відповідно до ст. 4ЦПК України кожна особа має право у встановленому цим Кодексом порядку звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 3 частини другої статті 119 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 30 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою (частина друга статті 118 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій).

Суд заклопотанням позивача,не припиняючирозгляду справи,замінює первісноговідповідача належнимвідповідачем,якщо позовпред`явленоне дотієї особи,яка маєвідповідати запозовом,або залучаєдо участіу справііншу особуяк співвідповідача (частина перша статті 33 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Саме аналогічнийвисновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року, у справі № 523/9076/16-ц

(провадження № 14-61 цс 18).

За приписами статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не зупинилися внаслідок його смерті.

Зазначаючи в якості відповідача Житлово-будівельний кооператив № 325 «Річковик», позивач ОСОБА_5 не вказує, чим саме відповідний правоуповноважений суб`єкт порушив, не визнав чи оспорив його суб`єктивні права, свободи чи інтереси.

Враховуючи обставинищодо прававласності наквартиру АДРЕСА_2 ,які встановленірішенням Жовтневогорайонного судум.Запоріжжя від14травня 1997року усправі №2-2326/97р.,та зазначеніу постановінотаріуса від30січня 2023року,колегія суддіввважає неприйнятнимизаперечення представникапозивача ОСОБА_8 адвоката Железняк-КрангІ.В.про те,що 1/2частка спадковоїквартири начас смертіне належаласпадкодавцю ОСОБА_4 ,а томуналежним відповідачему справіє ЖБК№325 «Речковик».

Отже, заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем батька - ОСОБА_5 ,який прийнявспадщину післяпомерлого сина ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), та яка в такій ситуації має бути залучена відповідачем, не можуть бути розглянуті судом і вирішені у спорі позивача, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.

Саме до аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20).

За таких обставин рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України, а тому в силу частини першої статті 376 ЦПК України є підставою для його скасування з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу № 325 «Річковик», третя особа: ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2007 року у цій справі скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу № 325 «Річковик», третя особа: ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом, відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 10 листопада 2023 року.

Головуючий А.В. Дашковська

Судді: В.Ю. Бєлка

І.В. Кочеткова