Постанова

від 05.03.2024 по справі 2-1895/2007

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 05.03.2024 Справа № 2-1895/2007

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 2-1895/2007 Головуючий у 1 інстанції: Стратій Є.В.

Провадження № 22-з/807/35/24 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«05» березня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Бєлки В.Ю.,

Кочеткової І.В.,

секретар: Смокотіна В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу № 325 «Річковик», третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Житлово-будівельного кооперативу № 325 «Річковик», третя особа: ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Просив визнати за ним право власності в порядку спадкування на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2007 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою Запорізького апеляційного суду від 07 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2007 року у цій справі скасовано та прийнято нову постанову. В задоволенні позову ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу № 325 «Річковик», третя особа: ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом, відмовлено.

ОСОБА_1 подала заяву про ухвалення додаткового рішення, оскільки апеляційним судом не вирішено питання про розподіл судових витрат у вигляді судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення суду в розмірі 536,80 грн. та апеляційної скарги в розмірі 155,55 грн.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи заяви, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню частково.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 07 листопада 2023 року заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2007 року у цій справі скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 при зверненні до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою було сплачено судовий збір в розмірі 155,60 грн. (т. 1, а.с. 53).

Таким чином, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України АТ ОСОБА_1 має право на компенсацію позивачем ОСОБА_5 вказаної суми судового збору.

В той же час, вирішуючи питання про стягнення судового збору за подання ОСОБА_1 заяви про перегляд заочного рішення, колегія суддів виходить з такого.

ОСОБА_1 при зверненні до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення сплатила судовий збір в розмірі 536,80 грн. (т. 2, а.с. 4).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 червня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2007 року.

Суд першої інстанції виходив з того, що процесуальним законом визначено спеціальний порядок перегляду заочного рішення, який проводиться судом, що його ухвалив, лише за письмовою заявою відповідача, і це є лише його персоніфікованим правом. Заявник ОСОБА_1 не є стороною у цивільній справі № 2-1895/07. Оскільки ОСОБА_1 звернулась до суду як особа, яка не брала участі в справі, але суд оскаржуваним рішенням від 17 жовтня 2007 року вирішив питання про її права та обов`язки, то перегляд заочного рішення має проводитися апеляційним судом у загальному порядку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення у справі "Дія 97" проти України від 21 жовтня 2010 року).

Аналогічний висновок містяться в постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Порядок перегляду заочного рішення суду визначено главою 11 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

За змістом ч.4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

За приписами ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 2-663/10 (провадження № 61-9961св22) зазначено, що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, лише у разі залишення без задоволення заяви відповідача про перегляд заочного рішення (частина четверта статті 287 ЦПК України у чинній редакції). Тлумачення вказаних статей процесуального закону свідчить, що ЦПК України передбачає дві форми перегляду заочного рішення: загальну (перегляд в апеляційному порядку) та спеціальну (перегляд судом, який виніс заочне рішення, за заявою відповідача). При цьому до основних ознак апеляційного перегляду заочного рішення можна віднести наступні: а) здійснюється судом вищестоящої інстанції; б) апеляційну скаргу можуть подати сторони (відповідач лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення) та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки. Таким чином, процесуальним законом визначено спеціальний порядок перегляду заочного рішення, який проводиться судом, що його ухвалив, і лише за письмовою заявою відповідача. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та у разі ухвалення повторного заочного рішення. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 березня 2019 року у справі № 462/3542/16-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 308/8618/17.

Отже, зазначений порядок є спеціальним і представляє окрему стадію судового процесу, дотримання якої є обов`язковим саме для відповідача.

ОСОБА_1 не є відповідачем у справі № 2-1895/07 за позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу №325 «Річковик», третя особа: ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом, а тому були відсутні підстави для подання нею заяви про перегляд заочного рішення суду.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно зі ст. 11 ЦК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

За приписами ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Таким чином, оскільки витрати ОСОБА_1 на подання заяви про перегляд заочного рішення у розмірі 536,80 грн. були понесені нею у зв`язку з помилковим тлумаченням вищезазначених норм чинного законодавства та відповідно не були необхідними, то покладання на позивача обов`язку їх компенсувати у даному випадку буде суперечить принципам відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, пропорційності та змагальності сторін.

Отже, в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в цій частині належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 139, 141, 270, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Прийняти у справі за позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу № 325 «Річковик», третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом додаткову постанову наступного змісту.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 155 (сто п`ятдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 07 березня 2024 року.

Головуючий А.В. Дашковська

Судді: В.Ю. Бєлка

І.В. Кочеткова