Рішення

від 16.10.2023 по справі 911/2383/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2383/23

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянувши у судовому засіданні заяву б/н від 29.09.2023 (вх. № суду 7790/23) від 29.09.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Паккор Україна" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 911/2383/23

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Паккор Україна», м. Київ

доросійської федерації в особі Міністерства юстиції російської федерації,

російська федерація, м. москва

про стягнення 316 722,48 доларів США (що станом на день подання позовної заяви є еквівалентом 11 582 097,07 грн

представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

встановив:

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.09.2023 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Паккор Україна» задоволені повністю; присуджено до стягнути з російської федерації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Паккор Україна» 273 044,33 доларів США, що станом на день подання позовної заяви є еквівалентом 9 984 848,89 грн реальних збитків та 43 678,15 доларів США, що станом на день подання позовної заяви є еквівалентом 1 597 248,80 грн упущеної вигоди; присуджено до стягнення з російської федерації в дохід Державного бюджету України 173 731,47 грн.

В судовому засіданні 27.09.2023 до судових дебатів представником позивача заявлено про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та подачу доказів за наслідками вирішення спору по суті.

29.09.2023 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява б/н від 29.09.2023 (вх. № суду 7790/23) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу та проведення експертизи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.10.2023 заяву б/н від 29.09.2023 (вх. № суду 7790/23 від 29.09.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «Паккор Україна» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 911/2383/23 призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.10.2023.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак у своїй заяві б/н від 29.09.2023 (вх. № суду 7790/23 від 29.09.2023) представник позивача просив суд здійснювати розгляд заяви за відсутності його повноважного представника.

Щодо повідомлення відповідача про судовий розгляд даної заяви слід зазначити таке.

У зв`язку з військовою агресією держави-відповідача проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. в Україні введено воєнний стан.

Відповідно до частини 1 статті 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

За зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресію росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 р., з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування.

Крім того, у зв`язку з агресією з боку держави-відповідача та введенням воєнного стану АТ "Укрпошта" з 25.02.2022 р. припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з державою-відповідачем.

Наведене унеможливлює повідомлення відповідача про розгляд даної заяви засобами поштового зв`язку та звернення до суду держави-відповідача з судовим дорученням про вручення документів.

Враховуючи вищевикладене, повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі здійснювалося шляхом розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч.ч. 4, 5 ст. 122 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши заяву б/н від 29.09.2023 (вх. № суду 7790/23 від 29.09.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «Паккор Україна» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 911/2383/23, господарський суд,

встановив:

Згідно з п. 3 ч. 1ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Статтею 124 ГПК України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частина перша статті 123 ГПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 ст.126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 ст.126 ГПК України).

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Як вбачається із наданих суду доказів, 10.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Паккор Україна» (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Смішко Олександром Леонідовичем (виконавець) укладений Договір про надання юридичних послуг № 1ЮП, за умовами п. 1.1 якого виконавець з метою отримання прибутку зобов`язується самостійно, на власний ризик та відповідно до умов цього договору надати замовнику, або за завданням замовника третім особам юридичні послуги, а замовник зобов`язується прийняти надані послуги та своєчасно і в повному обсязі оплатити їх.

Зокрема, виконавець надає замовнику послуги, які включають в себе надання письмових та усних консультацій та роз`яснень, складання аналітичних довідок, меморандумів з питань нормативно-правового регулювання правовідносин, суб`єктом яких є замовник, або у сфері, що цікавить замовника; розробка та правовий аналіз проектів контрактів, договорів, інших правочинів, підготовка проектів інших документів; представництво інтересів замовника та/або, за дорученням замовника, третіх осіб перед будь-якими фізичними та/або юридичними особами; аналіз та формування правової позиції відповідно до завдання замовника; надання інших юридичних послуг за завданням замовника.

Вартість наданих послуг визначається відповідно до обсягу часу, витраченого виконавцем для надання таких послуг. Час витрачений виконавцем для надання послуг, обчислюється в годинах та хвилинах (п. 4.1 договору). Вартість однієї години роботи виконавця над завданням замовника складає 800,00 грн (п. 4.2 договору). Розрахунок за надані послуги замовник здійснює на підставі рахунків, наданих виконавцем (п. 4.3 договору).

Пунктом 4.6 договору визначено, що надання послуг за цим договором підтверджується підписаним сторонами актом здачі-приймання наданих послуг.

Умовами п. 10.1 договору визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх своїх зобов`язань за договором. Якщо жодна із сторін не виявить бажання припинити дію договору та не повідомить про це іншу сторону за 20 днів до дати його закінчення договір вважається продовженим на наступні 12 календарних місяців та на тих самих умовах (п. 10.3 договору).

01.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Паккор Україна» (клієнт) та адвокатом Смішко Олександром Леонідовичем (адвокат) укладений Договір про надання правничої допомоги № 8, за умовами п. 1.1 якого визначено, що клієнт доручає, а адвокат бере на себе обов`язок надати правову допомогу в обсязі та на умовах передбачених цим договором. Зокрема, у розділі 2 договору між клієнтом та адвокатом погоджений перелік обов`язків та прав адвоката.

Розмір гонорару адвоката встановлюється за домовленістю сторін виходячи з обсягу часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; інших факторів, визначених законодавством, правилами у сфері адвокатської діяльності (п. 4.1 договору).

Розмір гонорару адвоката визначається відповідно до обсягу часу, витраченого адвокатом для надання правничої допомоги, а також згідно з іншими умовами, передбаченими цим договором. Час витрачений адвокатом визначається в годинах (п. 4.2 договору).

Вартість однієї години роботи адвоката над наданням правової допомоги клієнту складає 800,00 грн (п. 4.3 договору).

У разі надання адвокатом правової допомоги щодо захисту прав клієнту у справах про відшкодування збитків, завданих внаслідок військової агресії російської федерації, клієнт додатково сплачує адвокату грошову винагороду (гонорар успіху) у розмірі 3 % від суми грошових коштів, стягнутих на користь клієнта (п. 4.4 договору).

Умовами п. 5.1 договору визначено, що договір є укладеним з моменту його підписання обома сторонами і діє до його припинення сторонами.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Так, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правничої допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Разом з цим, оцінюючи докази на підтвердження наданої позивачу правової допомоги вартістю, суд керуючись зазначеними вище принципами обґрунтованості судових витрат, їх необхідності та неминучості для розгляду даної справи, з урахуванням наданих позивачем Актів здачі приймання наданих послуг вважає зазначити про наступне.

30.12.2022 між ТОВ «Паккор Україна» та ФОП Смішко О.Л. підписаний Акт здачі-приймання наданих послуг, за умовами якого виконавець надав замовнику, а замовник прийняв від виконавця юридичні послуги, перелік яких наведено в Додатку 1 «Специфікація юридичних послуг, наданих відповідно до Договору про надання юридичних послуг від 10.08.2022 р.»

Обсяг послуг, наданих відповідно до Договору про надання юридичних послуг від 10.08.2022, у період з 01.12.2022 по 30.12.2022, складає 7,5 год. Вартість наданих послуг складає 6 300,00 грн.

02.02.2022 між ТОВ «Паккор Україна» та ФОП Смішко О.Л. підписаний Акт здачі-приймання наданих послуг, за умовами якого виконавець надав замовнику, а замовник прийняв від виконавця юридичні послуги, перелік яких наведено в Додатку 1 «Специфікація юридичних послуг, наданих відповідно до Договору про надання юридичних послуг від 10.08.2022 р.»

Обсяг послуг, наданих відповідно до Договору про надання юридичних послуг від 10.08.2022, у період з 01.01.2023 по 31.01.2023, складає 8 год. Вартість наданих послуг складає 6 720,00 грн.

28.02.2023 між ТОВ «Паккор Україна» та ФОП Смішко О.Л. підписаний Акт здачі-приймання наданих послуг, за умовами якого виконавець надав замовнику, а замовник прийняв від виконавця юридичні послуги, перелік яких наведено в Додатку 1 «Специфікація юридичних послуг, наданих відповідно до Договору про надання юридичних послуг від 10.08.2022 р.»

Обсяг послуг, наданих відповідно до Договору про надання юридичних послуг від 10.08.2022, у період з 01.02.2023 по 28.02.2023, складає 6,5 год. Вартість наданих послуг складає 5 670,00 грн.

31.03.2023 між ТОВ «Паккор Україна» та ФОП Смішко О.Л. підписаний Акт здачі-приймання наданих послуг, за умовами якого виконавець надав замовнику, а замовник прийняв від виконавця юридичні послуги, перелік яких наведено в Додатку 1 «Специфікація юридичних послуг, наданих відповідно до Договору про надання юридичних послуг від 10.08.2022 р.»

Обсяг послуг, наданих відповідно до Договору про надання юридичних послуг від 10.08.2022, у період з 01.03.2023 по 31.03.2023, складає 4,5 год. Вартість наданих послуг складає 3 780,00 грн.

30.04.2023 між ТОВ «Паккор Україна» та ФОП Смішко О.Л. підписаний Акт здачі-приймання наданих послуг, за умовами якого виконавець надав замовнику, а замовник прийняв від виконавця юридичні послуги, перелік яких наведено в Додатку 1 «Специфікація юридичних послуг, наданих відповідно до Договору про надання юридичних послуг від 10.08.2022 р.»

Обсяг послуг, наданих відповідно до Договору про надання юридичних послуг від 10.08.2022, у період з 01.04.2023 по 30.04.2023, складає 7,75 год. Вартість наданих послуг складає 6 510,00 грн.

31.05.2023 між ТОВ «Паккор Україна» та ФОП Смішко О.Л. підписаний Акт здачі-приймання наданих послуг, за умовами якого виконавець надав замовнику, а замовник прийняв від виконавця юридичні послуги, перелік яких наведено в Додатку 1 «Специфікація юридичних послуг, наданих відповідно до Договору про надання юридичних послуг від 10.08.2022 р.»

Обсяг послуг, наданих відповідно до Договору про надання юридичних послуг від 10.08.2022, у період з 01.05.2023 по 31.05.2023, складає 3,75 год. Вартість наданих послуг складає 3 150,00 грн.

30.06.2023 між ТОВ «Паккор Україна» та ФОП Смішко О.Л. підписаний Акт здачі-приймання наданих послуг, за умовами якого виконавець надав замовнику, а замовник прийняв від виконавця юридичні послуги, перелік яких наведено в Додатку 1 «Специфікація юридичних послуг, наданих відповідно до Договору про надання юридичних послуг від 10.08.2022 р.»

Обсяг послуг, наданих відповідно до Договору про надання юридичних послуг від 10.08.2022, у період з 01.06.2023 по 30.06.2023, складає 11,25 год. Вартість наданих послуг складає 9 450,00,00 грн.

31.07.2023 між ТОВ «Паккор Україна» та ФОП Смішко О.Л. підписаний Акт здачі-приймання наданих послуг, за умовами якого виконавець надав замовнику, а замовник прийняв від виконавця юридичні послуги, перелік яких наведено в Додатку 1 «Специфікація юридичних послуг, наданих відповідно до Договору про надання юридичних послуг від 10.08.2022 р.»

Обсяг послуг, наданих відповідно до Договору про надання юридичних послуг від 10.08.2022, у період з 01.07.2023 по 31.07.2023, складає 15 год. Вартість наданих послуг складає 12 941,00 грн.

Як вбачається з наданих суду Актів здачі-приймання наданих послуг вони були складені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Паккор Україна» та Фізичною особою-підприємцем Смішко Олександром Леонідовичем.

Відповідні Акти здачі-приймання наданих послуг, на думку позивача є доказами понесення позивачем витрат на оплату послуг на надання професійної правничої допомоги на суму 57 251,00 грн.

Разом з цим, як зазначалось судом раніше, частина перша статті 123 ГПК України визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Разом з цим, відповідно до чинних положень Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Адвокатська діяльність є незалежною професійною діяльністю адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (пункт 2 частини 1 статті 1 Закону).

Незалежно від обраної адвокатом організаційно-правової форми адвокатської діяльності підставою для її здійснення є договір про надання правничої допомоги, законодавчо визначені його форма та зміст (статті 26 та 27 Закону).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином, право на звернення щодо розподілу судових витрат, пов`язаних із наданням саме професійної правничою допомоги має сторона за понесені нею витрати за надання професійної правничої допомоги саме адвокатом, адвокатським об`єднанням, адвокатським бюро, які здійснюють професійну діяльність.

Необхідність надання послуг з професійної правничої допомоги клієнту закріплюється договором про надання правничої допомоги, укладеного між адвокатом, адвокатським об`єднанням, адвокатським бюро та клієнтом.

Проте, як надаючи докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в сумі 57 251,00 грн, позивачем в доказ їх понесення надані Договір про надання юридичних послуг від 10.08.2022 та укладені на підставі цього ж договору Акти здачі-приймання наданих послуг, підписані та скріплені печатками Товариства з обмеженою відповідальністю «Паккор Україна» та Фізичною особою-підприємцем Смішко Олександром Леонідовичем.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Отже, надані фізичною особою-підприємцем послуги не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому задоволенню не підлягають.

Щодо передбаченого у п. 4.4 Договору про надання правничої допомоги № 8 від 01.12.2022 гонорару успіху, у розмірі 3 % від суми грошових коштів, стягнутих на користь клієнта, суд звертає увагу на наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зазначила, що в рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з гонораром успіху.

Велика Палата Верховного Суду у названій постанові дійшла висновку про можливість існування гонорару успіху як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як гонорар успіху, що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з гонораром успіху. ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

Суд зазначає, що Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правила адвокатської етики надають визначення поняття гонорар без поділу цього поняття на види. Зокрема норми зазначених Закону та Правил не передбачають такі різновиди винагороди (гонорару), як основний, додатковий чи гонорар успіху, і вказане, у свою чергу, свідчить про те, що поняття гонорар, яке міститься у зазначених нормативно-правових актах, є загальним, під яким розуміється як основна, так і додаткова винагороди.

З огляду на викладене, суд відзначає, що погоджений сторонами розмір гонорару успіху є за своєю суттю погодженою сторонами ціною договору в розумінні статей 632, 903 Цивільного кодексу України, статті 189 Господарського кодексу України, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства гонорар безвідносно до його виду (основний, додатковий (гонорар успіху) є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту, тобто є платою за виконану роботу/надані послуги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові №922/1964/21 від 16.11.2022 також зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України.

У даному випадку, гонорар успіху, погоджений сторонами в Договорі про надання правничої допомоги № 8 від 01.12.2023 під відкладальною умовою (3 % від суми грошових коштів, стягнутих на користь клієнта), є складовою частиною гонорару адвоката, а тому має бути компенсований за рахунок іншої сторони, у даному випадку, - за рахунок відповідача.

Зазначене узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 5.46 постанови від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, відповідно до якого відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката.

З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/2383/23 в сумі 347 462,93 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем понесено витрати на проведення експертизи у розмірі 77 000,00 грн.

Так, за приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи.

У якості доказів понесення відповідачем витрат на проведення експертизи до матеріалів справи надано Договір № 11/04-2 від 11.04.2023, укладений між позивачем та ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа», предметом якого є проведення економічної експертизи; Договір № 11/04-1 від 11.04.2023, укладений між позивачем та ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа», предметом якого є проведення товарознавчої експертизи; платіжну інструкцію № 165 від 13.04.2023 на суму 77 000,00 грн.

Суд зазначає, що заявлений позивачем розмір витрат на проведення експертиз доведений, документально обґрунтований, а отже відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на проведення експертиз покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги характер та обсяги виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суд вважає, що стягненню з відповідача підлягають 425 462,93 грн судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинона довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на викладене, заява б/н від 29.09.2023 (вх. № суду 7790/23 від 29.09.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «Паккор Україна про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 911/2383/23 підлягає частковому задоволенню.

На підстави викладеного та керуючись ст. ст. 73-74, 86, 123, 126, 129, 130, 221 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Заяву б/н від 29.09.2023 (вх. № суду 7790/23 від 29.09.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «Паккор Україна про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 911/2383/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з російської федерації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Паккор Україна» (03038, м. Київ, вул. М.Грінченка, 4, поверх 2, код ЄДРПОУ 40374199) 347 462 (триста сорок сім тисяч чотириста шістдесят дві) грн 93 коп судових витрат на професійну правничу допомогу та 77 000 (сімдесят сім тисяч) грн 00 коп витрат на проведення експертизи.

Видати наказ.

3. В іншій частині відмовити в задоволенні заяви.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Додаткове рішення підписано - 10.11.2023.

Суддя О.О. Христенко