Ухвала

від 09.11.2023 по справі 361/3403/17

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/3403/17

провадження № 1-во/361/17/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2023 м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

секретаря судового засідання ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом в приміщенні суду в м. Бровари заяву ОСОБА_1 про виправлення описок в ухвалі Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.10.2023 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 382 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.10.2023 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12014110130004794 від 23.12.2014 закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

07.11.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про виправлення описок у вищевказаній ухвалі, обґрунтовуючи подану заяву тим, що в тексті ухвали допущено лексичні помилки.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Так, судове рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень), а також повинно бути точним.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Так однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив (постановив) рішення, після його проголошення, не має права його змінити або скасувати. Цю властивість судового рішення в праві називають «незмінністю судового рішення». Допущені в судовому рішенні помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необґрунтованим, виступають підставою для зміни і скасування рішення в апеляційному і касаційному порядку та у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Незмінність є елементом законної сили судового рішення суду, але не правовим наслідком набрання ним цієї сили. Вона є властивістю рішення суду як процесуального документа, як акта правосуддя, що набувається ним незалежно від набрання законної сили. Моменти набрання судовим рішенням законної сили та виникнення у нього властивості незмінності різні. Незмінним судове рішення стає ще до набрання ним законної сили. Статичний елемент законної сили судового рішення (стабільність рішення) не вичерпується виключністю та неспростовністю, а включає в себе також властивість незмінності.

Передбачену цією статтею, а також ч. 5 ст. 371 КПК можливість усунення судом окремих недоліків свого рішення не можна вважати його зміною. Саме тому деякі недоліки судового рішення можуть бути усунені судом, який ухвалив (постановив) рішення шляхом виправлення описок і очевидних арифметичних помилок.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання в цілому судового рішення.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки.

Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені в порядку, передбаченому коментованою статтею, застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.

Отже, виправлення допущених у вироку, ухвалі описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть цього судового рішення.

Ініціатива щодо виправлення в судовому рішенні описок і арифметичних помилок може виходити від будь-кого з учасників кримінального провадження, інших заінтересованих осіб чи самого суду незалежно від того, набрало це рішення законної сили чи ні.

У конкретному випадку суд не вбачає правових підстав для внесення виправлення в ухвалу суду, оскільки вказане, на переконання суду, не є опискою, оскільки не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття.

Окремо, суд звертає увагу, що описка щодо строків притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , допущена судом на ст. 4 в абзаці 2 мотивувальної частини ухвали, виправлена за ініціативою суду ухвалою від 31.10.2023.

Враховуючи вищевикладене, зроблені судом описки в ухвалі Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.10.2023, не несуть будь-яких правових наслідків, тому суд приходить до висновку, що заява про виправлення описок задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 379 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описок в ухвалі Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.10.2023 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_2