Ухвала

від 24.10.2023 по справі 366/1684/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 366/1684/22 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/824/4518/2023 Доповідач у ІІ інстанції ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2023 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду

кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

суддів: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретар ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисника ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_10 на вирок Іванківського районного суду Київської області від 08 червня 2023 року, яким:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Федорівка Іванківського району Київської області, не одруженого, з повною загальною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, раніше судимого:

- 01 квітня 2021 року Іванківським районним судом Київської області за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, 6 травня 2021 року звільнено від відбування покарання з випробувальним терміном 1 рік;

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 289 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Федорівка Іванківського району Київської області, українця, громадянина України, не одруженого, з повною загальною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, раніше не судимого;

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Федорівка Іванківського району Київської області, українця, громадянина України, одруженого, з повною загальною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, раніше не судимого;

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 289 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А :

Як встановлено судом першої інстанції, в кінці лютого 2022 року, більш точний час не встановлено, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуваючи разом з ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території ТОВ «Хутір на Околиці», за адресою: вул. Рибокомбінат. 1, с. Сукачі, Вишгородського району Київської області помітили міні-трактор марки «Xingtai 220. д.н.з. НОМЕР_1 заводський номер НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Хутір на Околиці» та оглянувши останній, домовилися про незаконне заволодіння вказаним вище міні-трактором.

Таким чином, вказані вище особи вступили між собою у попередню змову, спрямовану на вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом, при цьому заздалегідь, тобто до початку вчинення кримінального правопорушення домовилися, що кожен з них буде приймати участь у вчиненні запланованого злочину та вчинить необхідні дії для заволодіння чужим майном.

Після чого, ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 за попередньою змовою групою осіб, з метою вчинення кримінального правопорушення, переслідуючи корисливий мотив та мету особистого збагачення за рахунок чужого майна, на легковому автомобілі невстановленої моделі та марки, який належить ОСОБА_8 , прибули на територію ТОВ «Хутір на Околиці за адресою: вул. Рибокомбінат, 1 с. Сукачі, Вишгородського району Київської області.

В той же день, ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_7 знаходячись на території ТОВ «Хутір Околиці», за адресою: на вул. Рибокомбінат. 1, с. Сукачі Вишгородського району, Київської області до міні-трактора марки «Xingtai 220», д.н.з. НОМЕР_1 заводський номер НОМЕР_2 , обговоривши деталі, розділили між собою обов`язки, відповідно до яких: ОСОБА_9 та ОСОБА_8 повинні були надати технічну допомогу, щодо усунення несправностей трактора для подальшої можливості його експлуатації, таким чином сприяти вчиненню правопорушення, шляхом усунення перешкод та не маючи дозволу власника на експлуатацію вказаного транспортного засобу, в супереч волі представника ТОВ «Хутір на Околиці». В подальшому ОСОБА_9 та ОСОБА_8 сприяючи учиненню кримінального правопорушення, шляхом усунення перешкод, завели вказаний вище міні-трактор за допомогою акумуляторної батареї автомобіля, що належить ОСОБА_12 . В подальшому ОСОБА_7 за допомогою підручних засобів запустив двигун, тим самим встановив контроль над зазначеним міні-трактором, не маючи ані дійсного, ані уявного права володіння, користування та розпорядження цим транспортним засобом.

Після цього, ОСОБА_7 не маючи передбаченого законом права на керування вищевказаним транспортним засобом став переміщувати його в просторі та місце вчинення розпорядившись ним на власний розсуд. кримінального правопорушення покинув, розпорядившись ним на власний розсуд.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим Іванківським районним судом Київської області, останній раз 01.04.2021 року за вчинення кримінального правопорушення (злочину). передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у виді 2 років позбавлення волі, 06.05.2021 від відбування покарання звільнено з випробувальним терміном 1 рік належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, повторно вчинив новий корисливий злочин за наступних обставин.

Так, в кінці лютого 2022 року, більш точний час не встановлено, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи разом з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території ТОВ «Хутір на Околиці», за адресою: вул. Рибокомбінат, 1 с. Сукачі Вишгородського району Київської області помітили міні-трактор марки «Xingtai 220», д.н.з. НОМЕР_1 заводський номер НОМЕР_2 , якийналежить ТОВ «Хутір на Околиці» та оглянувши останній, домовилися про незаконне заволодіння вказаним вище міні-трактором. Таким чином, вказані вище особи вступили між собою у попередню змову. спрямовану на вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом, при цьому заздалегідь, тобто до початку вчинення кримінального правопорушення, домовилися, що кожен з них буде приймати участь у вчиненні запланованого злочину та вчинить необхідні дії для заволодіння чужим майном.

Після чого, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 діючи за попередньою групою осіб, з метою вчинення кримінального правопорушення, переслідуючи корисливий мотив та мету особистого збагачення за рахунок чужого майна, на легковому автомобілі невстановленої моделі та марки, який належить ОСОБА_8 , прибули на територію ТОВ «Хутір на Околиці за адресою: вул. Рибокомбінат, 1, с. Сукачі, Вишгородського району Київської області.

В той же день, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , Знаходячись На території ТОВ «Хутір Околиці», за адресою: на вул. Рибокомбінат, 1, с. Сукачі Вишгородського району Київської області підійшли до міні-трактора марки «Xingtai 220». д.н.з. НОМЕР_1 заводський номер НОМЕР_2 , обговоривши деталі, розділили між собою обов`язки, відповідно до яких: ОСОБА_11 та ОСОБА_9 повинні були надати технічну допомогу, щодо усунення несправностей трактора для подальшої можливості його експлуатації, таким чином сприяти вчиненню правопорушення, шляхом усуненняперешкод та не маючи дозволу власника на експлуатацію вказаного транспортного засобу, в супереч волі представника ТОВ «Хутір на Околиці». В подальшому ОСОБА_8 та ОСОБА_9 сприяючи учиненню кримінального правопорушення, шляхом усунення перешкод, завели вказаний вище міні-трактор за допомогою акумуляторної батареї автомобіля, що належить ОСОБА_8 . В подальшому ОСОБА_7 за допомогою підручних засобів запустив двигун, тим самим встановив контроль над зазначеним міні-трактором, не маючи ані дійсного, ані уявного права володіння, користування та розпорядження цим транспортним засобом.

Після цього, ОСОБА_7 не маючи передбаченого законом права на керування вищевказаним транспортним засобом став переміщувати його в просторі та місце вчинення кримінального правопорушення покину, розпорядившись ним на власний розсуд.

ОСОБА_7 ,, обвинувачується в тому, що в кінці лютого 2022 року, більш точний час не встановлено, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи разом з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 на території ТОВ «Хутір на Околиці», за адресою: вул. Рибокомбінат, 1, с. Сукачі Вишгородського району Київської області помітили міні-трактор марки «Xingtai 220», д.н.з. НОМЕР_1 заводський номер НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Хутір на Околиці» та оглянувши останній, домовилися про незаконне заволодіння вказаним вище міні-трактором.

Таким чином, вказані вище особи вступили між собою у попередню змову, спрямовану на вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом, при цьому заздалегідь, тобто до початку вчинення кримінального правопорушення, домовилися, що кожен з них буде приймати участь у вчиненні запланованого злочину та вчинить необхідні дії для заволодіння чужим майном.

Після чого, ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою вчинення кримінального правопорушення, переслідуючи корисливий мотив без мету особистого збагачення за рахунок чужого майна, на легковому автомобілі невстановленої моделі та марки, який належить ОСОБА_8 , прибули на територію ТОВ «Хутір на Околиці, за адресою: вул. Рибокомбінат, 1, с. Сукачі, Вишгородського району Київської області.

В той же день, ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 знаходячись на території ТОВ «Хутір на Околиці», за адресою: вул. Рибокомбінат, 1, с. Сукачі Вишгородського району Київської області підійшли до міні-трактора марки Xingtai 220», д.н.з. НОМЕР_1 заводський номер НОМЕР_2 , обговоривши деталі, розділили між собою обов`язки, відповідно до яких: ОСОБА_9 та ОСОБА_8 повинні були надати технічну допомогу, щодо усунення несправностей трактора для подальшої можливості його експлуатації, таким чином сприяти вчиненню правопорушення, шляхом усунення перешкод та не маючи дозволу власника на експлуатацію вказаного транспортного засобу, в супереч волі представника ТОВ «Хутір на Околиці». В подальшому ОСОБА_9 та ОСОБА_8 сприяючи учиненню кримінального правопорушення, шляхом усунення перешкод, завели вказаний вище міні-трактор за допомогою акумуляторної батареї автомобіля, що належить ОСОБА_12 . В подальшому ОСОБА_7 за допомогою підручних засобів запустив двигун, тим самим встановив контроль над зазначеним міні-трактором, не маючи ані дійсного, ані уявного права володіння, користування та розпорядження цим транспортним засобом.

Після цього, ОСОБА_7 не маючи передбаченого законом права на керування вищевказаним транспортним засобом став перемішувати його в просторі та місце вчинення кримінального правопорушення покинув, розпорядившись ним на власний розсуд.

Вироком Іванківського районного суду Київської області від 08 червня 2023 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 289 КК України та призначено йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України призначено ОСОБА_8 , покарання за сукупністю вироків, приєднавши частково не відбуту частину покарання за вироком Іванківського районного суду Київської області від 01.04.2021 року за ч. 2 ст. 185 КК України та призначено остаточно покарання у виді 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначено йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. На підставі статті 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки. На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покладено обов`язки на засудженого ОСОБА_7 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_9 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 289 КК України та призначено йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. На підставі статті 75 КК України звільнено ОСОБА_9 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки. На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покладено обов`язки на засудженого ОСОБА_9 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 , відраховувати з моменту затримання.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_8 , залишено без змін, після чого змінити на тримання під вартою.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_9 не обиралась.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_7 не обиралась.

Цивільний позов та судові витрати по справі відсутні.

Вирішено питання речових доказів.

Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Іванківського районного суду Київської області від 08.06.2023 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судовий розгляд проведено неповно, з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Адвокат вказує, що під час допиту обвинувачений ОСОБА_8 хоча і визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 289 КК України, однак надав показання щодо кримінального правопорушення, які суттєво відрізнялись від тих фактичних обставин, що були зазначені в обвинувальному акті і в подальшому визнані судом доведеними.

Зокрема, обвинувачений вказав, що в березні 2022 року після початку військових подій на території України, опинився на тимчасово окупованій території, що в с. Сукачі Вишгородського району Київської області та з метою збереження майна - міні-трактора марки «Xingtai 220», д.н.з. НОМЕР_3 , заводський номер НОМЕР_4 , спільно з ОСОБА_9 та ОСОБА_7 вжив заходів щодо його збереження та подальшого повернення власнику, тобто фактично за умов, що мають ознаки стану крайньої необхідності. Одночасно зазначив, що, з метою збереження, заховав вказаний транспортний засіб у власному гаражному приміщенні, що за адресою: АДРЕСА_1 , та після припинення окупації планував вживати заходів щодо відшукання належного власника.

На час всього судового розгляду обвинувачені дотримувались саме такої правової позиції. Аналогічні пояснення по справі надано й під час проведення слідчих експериментів з обвинуваченими.

На момент проведення за вказаною адресою огляду місця події зазначений транспортний засіб перебував в гаражному приміщенні на території домоволодіння ОСОБА_8 без ознак пошкодження або розукомплектування, що також підтверджує версію обвинуваченого щодо забезпечення належного збереження майна до встановлення особи власника.

Також захисник зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 39 КК України не є кримінальним правопорушенням заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.

На думку сторони захисту, дії ОСОБА_8 не вірно кваліфіковано із застосуванням ст. 27 КК України, адже зі змісту висунутого обвинувачення вбачається, що кримінальне правопорушення вчинено у формі простої співучасті, яку охоплює відповідна частина ст. 289 КК України.

Більше того, місцевим судом не вжито заходів щодо встановлення належного власника зазначеного транспортного засобу, адже враховуючи те, що при матеріалах судової справи міститься свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_5 в якому власник зазначений як TOB «ВА ГРЕЙН ЕКСПРЕСС», суд мав би критично віднестись до залучення до кримінального провадження як потерпілого ТОВ «Хутір на околиці». У мотивувальній частині вироку не відображено показів потерпілого, хоча його допитано 15.02.2023 року, натомість міститься лише прохання здійснення судового розгляду за його відсутності та думка щодо можливого призначення покарання.

Додатковим підтвердженням заперечення тих фактичних обставин, що викладені у обвинувальному акті являється й відсутність у його змісті обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_8 .

Відтак, на думку адвоката ОСОБА_10 вказані порушення вимог кримінального процесуального закону фактично перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, і відповідно до ст. 409 КПК України є підставою для скасування вироку та призначення нового судового розгляду у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді,

пояснення захисника ОСОБА_10 , який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити,

пояснення обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити,

пояснення прокурора ОСОБА_6 , який частково підтримав апеляційну скаргу захисника,

перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, судовий розгляд був проведений в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, зокрема були вислухані показання обвинувачених, досліджені дані, які характеризують їх особи.

Відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Суд при цьому зобов`язаний з`ясувати, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Аналіз указаної правової норми дає підстави стверджувати про те, що однією із умов проведення розгляду у порядку ч.3 ст. 349 КПК України є безумовне визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненому злочині та визнання правильності кваліфікації його дій. Причому таке визнання повинне бути не формальним, а реальним, тобто зміст пояснень обвинуваченого повинен давати безумовні підстав стверджувати про те, що обвинувачений дійсно визнає вину у вчиненому злочин та погоджується із його кримінально-правовою кваліфікацією.

Відповідно до обвинувального акту, обвинуваченому ОСОБА_8 у вину було поставлено сприяння у вчиненні незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 289 КК України.

Між тим, даючи показання у суді першої інстанції ОСОБА_9 зокрема показав, що в березні 2022 року після початку відомих військових подій на території України, опинився на тимчасово окупованій території, що в с. Сукачі Вишгородського району Київської області та з метою збереження майна - міні-трактора марки «Xingtai 220», д.н.з. НОМЕР_3 , заводський номер НОМЕР_4 , спільно з ОСОБА_9 та ОСОБА_7 вжив заходів щодо його збереження та подальшого повернення власнику, та одночасно зазначив, що з метою збереження трактора, заховав вказаний транспортний засіб у власному гаражному приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та після припинення окупації планував вживати заходи щодо відшукання належного власника.

Хоча ОСОБА_9 в суді першої інстанції визнав вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, наведені вище обставини дають підстави стверджувати про те, що обвинувачений фактично не визнавав усіх обставин вчинення злочину та кваліфікацію його дій у зв`язку із чим у суду першої інстанції не було підстав для проведення судового розгляду в порядку ч.3 ст. 349 КПК України.

Провівши такий розгляд в порядку ч.3 ст. 349 КПК України суд першої інстанції допустив порушення цієї норми КПК України, що в свою чергу указує на порушення права обвинувачених на захист, гарантованого ст. 20 КПК України, на порушення вимог Глави 28 КПК України в частині повноти судового розгляду та на порушення положень ст. 370 КПК України в частині законності обґрунтованості та вмотивованості судового рішення.

Указані порушення КПК України перешкодили суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а тому вони визнаються істотними порушеннями кримінального процесуального закону, що, відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України є підставою для скасування вироку при розгляді справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.2 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов`язаний прийняти таке рішення.

Обставини зазначені у апеляційній скарзі захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_10 та які знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, також дають підстави для прийняття рішення на користь обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , оскільки кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченими за співучасті.

За наведених обставин вирок Іванківського районного суду Київської області від 08 червня 2023 року не може визнаватись законним та обґрунтованим, а тому він підлягає скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції у повній мірі не досліджувались докази у ході судового розгляду та було допущене порушення кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду ухвалити законне судове рішення, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості ухвали будь-яке своє рішення по суті у зв`язку із чим вважає за необхідне призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Керуючись ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_10 - задовольнити.

Вирок Іванківського районного суду Київської області від 08 червня 2023 року - скасувати.

Призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Судді

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4