Ухвала

від 13.11.2023 по справі 753/20540/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20540/23

провадження № 2-з/753/222/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2023 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Колесник О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СА ДРАЙВ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головний сервісний центр МВС, про визнання недійсним договору комісії, визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним тимчасового реєстраційного талону та витребування майна.

Разом з позовною заявою представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, а саме автомобіль марки «HYUNDAI», моделі «SONATA», 2016 року випуску, сірого кольору, VIN № кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , державний номерний знак раніше НОМЕР_3 , державний номерний знак зараз НОМЕР_4 , який перебуває у володінні ОСОБА_2 та заборони здійснювати вчиняти будь-дії реєстраційного характеру.

Заява обґрунтована тим, що відповідач може відчужити дане рухоме майно до винесення рішення судом. Враховуючи те, що предметом спору є визнання недійсним договору комісії, визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним тимчасового реєстраційного талону та витребування даного майна, позивач просить вжити заходи забезпечення позову, оскільки невжиття даних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку про те, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 151 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. А пунктом 2 частини 1 статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Разом з цим, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. А п. 4 даної постанови визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи наведені обставини, а також взявши до уваги те, що заява відповідає вимогам стст. 149-151 ЦПК України, суддя вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль марки «HYUNDAI», моделі «SONATA», 2016 року випуску, сірого кольору, VIN № кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , державний номерний знак раніше НОМЕР_3 , державний номерний знак зараз НОМЕР_4 , який перебуває у володінні ОСОБА_2 , може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, а тому у цій частині заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Водночас, викладені у заяві про забезпечення позову вимоги про накладення заборони будь-яким особам вчиняти дії спрямовані на відчуження майна у будь-який спосіб, не підлягають задоволенню, оскільки забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, а вжиття відповідних заходів буде не співмірним із заявленими позивачем вимогами, такий захід не спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення.

Враховуючи те, що обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить не відновлюваної шкоди відповідачу чи третім особам, а також відсутність обставин визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд приходить до висновку про те, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення.

Враховуючи вищезазначене та керуючись стст. 149, 150, 151, 152, 153, 154 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на автомобіль марки «HYUNDAI», моделі «SONATA», 2016 року випуску, сірого кольору, VIN № кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , державний номерний знак раніше НОМЕР_3 , державний номерний знак зараз НОМЕР_4 , який перебуває у володінні ОСОБА_2 .

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Позивач - ОСОБА_1 , громадянин Турецької Республіки, проживає АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СА ДРАЙВ», код ЄДРПОУ 40010449, адреса місця знаходження: м. Київ, вул. Колекторна, 3, каб. 1.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

СУДДЯ: КОЛЕСНИК О.М.