Рішення

від 13.11.2023 по справі 308/2228/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/2228/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючої судді - Логойди І.В., за участі секретаря судового засідання - Янцо М.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу №308/2228/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування виконавчого комітету Баранинської сільської ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про стягнення аліментів та визначення місця проживання дітей,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Баранинської сільської ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради про стягнення аліментів та визначення місця проживання дітей, згідно з яким просить стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на його користь аліменти на утримання (трьох дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі однієї чверті всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини окремо щомісячно, починаючи з дня пред`явлення даного позову і до досягнення дитиною повноліття. Визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за місцем проживання батька за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивує наступним. Між сторонами було укладено шлюб 05.05.2007 року та повторно 25.05.2016 року. Такі були розірвані рішеннями Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.03.2013 та від 09.11.2017. За час перебування у шлюбі народилось троє дітей. Спільне життя між сторонами не склалося, відповідачка покинула спільне місце проживання, не відвідує дітей, не підтримує їх матеріально та приймає участі у їх вихованні понад п`ять років. Позивач разом з дітьми проживає у будинковолодінні, придбаному батьками, де створені належні умови для їх проживання, виховання, навчання, перебувають на обліку у сімейного лікаря.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.02.2023 позовну заяву залишено без руху, ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.03.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження. Постановлено виклик відповідача ОСОБА_2 здійснити в порядку ч. 10 ст. 187 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Розгляд справи відкладався.

Залучено до участі у справі № 308/2228/23 орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, який з метою розв`язання спору зобов`язано подати суду письмовий висновок. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.04.2023 залучено до участі у справі № 308/2228/23 орган опіки та піклування виконавчого комітету Баранинської сільської ради, який з метою розв`язання спору зобов`язано подати суду письмовий висновок. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.10.2023 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явився, подав письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування виконавчого комітету Баранинської сільської ради надав висновок від 11.09.2023 №861, згідно з яким констатовано, що доцільним буде визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з батьком гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради подав заяву, згідно з якою позивач з дітьми проживає поза межами м. Ужгорода, окрім того, найстарша дитини досягла 14 років і сама визначає місце проживання.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з копією рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.11.2017 у справі №308/4659/17 шлюб, укладений 25.05.2016 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано у виконавчому комітеті Руськокомарівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, актовий запис №04, розірвано.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Р.Комарівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області 05.10.2007 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 . Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого виконкомом Р.Комарівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області 09.11.2009 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 . Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого виконкомом Р.Комарівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області 26.02.2016 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 .

Згідно з копією паспорта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_4 , виданого Ужгородським РВ ГУДМС України в Закарпатській області 04.12.2012, вказано дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач подав суду позитивні характеристики Баранинської сільської ради та виконавчого комітету Руськокомарівської сільської ради. Згідно з довідкою Баранинської сільської ради №485 від 19.07.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , постійно проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає разом з батьками і трьома своїми дітьми.

Статтею 51 Конституції України гарантовано, а ст.180 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

За умовами, встановленими ч.1 ст. 3 Конвенції та ч.ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого врахування інтересів дитини.

Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року, дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою (ч. 1 ст. 141 Сімейного кодексу України). Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Згідно з ч. 3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері чи батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

За змістом ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Станом на момент пред`явлення позову, у відповідності до ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум на один місяць для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня становить 2833 гривень.

Аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову (ч.1 ст.191 СК України).

Батьки зобов`язані нести витрати по утриманню дітей. Таке утримання повинно забезпечувати хоча б мінімальні потреби дітей, необхідні для повноцінного фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Суду не подано доказів, що відповідач не має вад здоров`я, які б не дозволяли працювати та утримувати дітей, інших дітей чи осіб, що перебувають на утриманні. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частки його заробітку на дитину, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, і до досягнення повноліття.

Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

За наведених обставин, позовні вимоги в частині стягнення аліментів підлягають задоволенню судом.

Згідно з висновком виконавчого комітету Баранинської сільської ради від 11.09.2023 року № 861, встановлено наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебували у зареєстрованому шлюбі. Від подружнього життя у них народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Однак, сімейне життя у громадян не склалося через постійні сварки, скандали та відсутність взаєморозуміння і тому Ужгородським міськрайонним судом 9 листопада 2017 року шлюб між ними був розірваний. Також, було встановлено, що діти з народження постійно проживають разом з батьком, за адресою: АДРЕСА_1 . Спеціалістами служби у справах дітей Баранинської сільської ради 17.07.2023 року здійснено перевірку умов проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за їх фактичними місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено відповідний акт обстеження умов проживання. Житло, в якому проживають діти, є індивідуальним двоповерховим будинком, який складається із 8 житлових кімнат, просторого коридору, кухні, ванної кімнати із санвузлом. Всі діти мають окремі кімнати, в яких є спальні місця, місця для навчання та проведення дозвілля. Для виховання та розвитку дітей створені всі необхідні умови, вони забезпечені одягом та продуктами харчування. Житло облаштовано всім необхідним - меблями та сучасною побутовою технікою. Наявне електро-, водота газопостачання. Будинок відповідає санітарним нормам. Житло та подвір`я охайне та естетичне. Є сад та присадибна ділянка. За вказаною адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - бабуся, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - дідусь, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - батько, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - донька, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - син, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - син. У результаті бесіди з дітьми встановлено, що вони дуже любляче ставляться до батька та дідуся з бабусею, які з ними проживають. У них дружні відносини, панує взаємоповага один до одного. Також діти повідомили, що батько забезпечує всі їх потреби, турбується про їх фізичний та емоційний стан. Пояснили, що їм добре проживати з батьком, вони задоволені своїм життям. Мама з ними не спілкується та не підтримує жодних відносин. Відповідно до характеристики від 21.07.2023 року, наданої старостою сіл Глибоке, Нижнє Солотвино, ОСОБА_7 на гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з`ясовано, що чоловік проживає в селі Нижнє Солотвино з 2005 року. Розлучений, має трьох дітей. Не курить, алкогольні напої не вживає. За час проживання показав себе з хорошої сторони. Опікується про своїх дітей, допомагає батькам у веденні домашнього господарства. Громадський порядок в селі не порушує. Скарг з боку сусідів та односельчан на нього в сільську раду не надходило. Мати дітей, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не бере участі у вихованні своїх дітей, не цікавиться навчанням в школі. Гр. ОСОБА_2 не проживає разом з дітьми. Місце її перебування невідоме. Дане питання було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, яке відбулися 27.07.2023 року. На засідання комісії гр. ОСОБА_1 з`явився, підтвердив викладені обставини та просив надати висновок органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом з ним. Відповідно до ст. 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути ви слухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання. Тому слід зауважити, що діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 виявили своє тверде бажання проживати з батьком ОСОБА_1 . Враховуючи вищевикладене, комісія встановила, що заявлена вимога ОСОБА_1 щодо отримання висновку про визначення місця проживання його дітей є обґрунтованою, оскільки, діти з народження проживають разом з батьком, який забезпечує належні умови для їх проживання, виховання, розвиток та рівень комфорту. Мати дітей, ОСОБА_2 , після розлучення, жодним чином не цікавиться долею своїх дітей, не відвідує їх, не турбується про стан їх здоров`я, не цікавиться ними, не займається їх духовним вихованням та матеріальним утриманням. При цьому було зауважено, що мати дітей, ОСОБА_2 , у разі визначення місця проживання їх з батьком не обмежена у своєму праві на спілкування з ними. Турботу відносно дітей та участь у їх вихованні може реалізувати шляхом домовленості з колишнім чоловіком, ОСОБА_1 щодо встановлення часу спілкування. На підставі вищевикладеного, враховуючи протокол комісії з питань захисту прав дитини № 14-12/7 від 27.07.2023 року, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за місцем його проживання.

Згідно з ч. 4-6 ст.19 СК України при розгляді судом спорів, зокрема щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Згідно з частиною 3 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до частин першої, другої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно принципу 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір`ю.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М.С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76).

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини судами необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Згідно з поданими суду доказами малолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживають разом з батьком.

Конвенція про права дитини, виходячи із рівності прав матері та батька у пункті 1 ст. 9 проголосила правило, за яким дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню. Поданими суду доказами підтверджуються доводи позовної заяви про те, що позивач та малолітні діти проживають разом з батьком у АДРЕСА_1 , де створені належні умови для проживання малолітніх дітей, позивачем належно виконуються обов`язки щодо утримання та виховання дитини.

На переконання суду, проживання дітей сторін - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідатиме принципу «найкращих інтересів малолітніх дітей» та є пріоритетним при вирішенні цієї справи.

Зважаючи на досягнення ОСОБА_3 16 років та можливість самостійного визначення місця проживання, у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Враховуючи наведене, позовні вимоги слід задовольнити частково.

Разом з тим, суд зауважує, що матір дитини не обмежена у своєму праві на спілкування з дітьми, участі у вихованні дітей, і може реалізувати свої права шляхом домовленості з батьком дитини щодо встановлення часу спілкування або за рішенням органу опіки та піклування, або за судовим рішення.

Також, суд визнає необхідним застосувати п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України і допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу зі стягнення аліментів за один місяць.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12,13,76-89,95,258,259,263-265,280-284 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання трьох дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі однієї чверті всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини окремо щомісячно, починаючи з 13.02.2023 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу зі стягнення аліментів за один місяць.

Визначити місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073,60 грн. у відшкодування сплаченого судового збору.

Стягнути зі ОСОБА_2 в дохід державного бюджету 1073,60 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради - код ЄДРПОУ 04053699, 88000, м. Ужгород, пл.Поштова, 3.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, орган опіки та піклування виконавчого комітету Баранинської сільської ради - код ЄДРПОУ 42251564, 88000, с. Баранинці, вул.Центральна, 42.

Повний текст рішення виготовлено 13.11.2023.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В. Логойда