Рішення

від 13.11.2023 по справі 497/2167/23

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13.11.2023

Справа № 497/2167/23

Провадження № 2/497/731/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря - Деревенського І.Ю.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Болградської міської ради Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з названим позовом та просить постановити рішення, яким встановити факт родинних відносин між нею позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме те, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є двоюрідною племінницею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за позивачем, ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом п`ятою черги на:

?? - земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,5172 га, що розташована на території Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки: 5121481600:01:003:0581;

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,7877 га, що розташована на території Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки: 5121481600:01:005:0892;

?? -земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,21 га, що розташована на території Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки: 5121481600:01:001:0672.

У березні 2023 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Гончарової О.М. з метою оформлення спадкових прав на спадкове майно, після смерті ОСОБА_2 , однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом, у зв`язку з відсутністю доказів родинних відносин, тоді як спадщину за заповітом - вона прийняла та отримала свідоцтво.

У зв`язку з чим виникла необхідність у встановленні факту родинних відносин. Встановлення цього факту має для позивача юридичне значення, бо є необхідним для оформлення спадщини в порядку спадкування за законом. Встановлення в позасудовому порядку сімейних відносин та належності правовстановлюючих документів неможливо, що змусило позивача звернутись за захистом своїх законних прав та інтересів до суду.

Ухвалою від 20.09.2023 року вказану позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с.38-39).

22.09.2023 через канцелярію суду надійшла заява від представника позивача адвоката Арнаут А.Г. про усунення недоліків позовної заяви з долученням до матеріалів квитанцій про сплату судового збору (а.с.41-43).

Ухвалою суду від 22.09.2023 року відкрито провадження по справі та призначено підготовчий розгляд на 26.10.2019 року о 09:00 годині (а.с.44), про що були повідомлені сторони (а.с.46).

06.10.2023 та 25.10.2023 року через підсистему "Електронний суд" надійшли заява та відзив на позовну заяву голови Болградської міської ради Одеської області про розгляд справи у його відсутність, з посиланням, що позовні вимоги визнають (а.с.51-52, 48-49).

25.10.2023 року від Приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Гончарової О.М. надійшла відповідь на ухвалу суду від 22.09.2023, в якій зазначено, що копію спадкової справи № 47/2022 надіслано до суду поштовим зв`язком, однак на дату проведення підготовчого судового засідання, судом остання не отримана (а.с.53)

25.10.2023 року через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання від представника позивача адвоката Арнаут А.Г. про виклик та допит в судовому засіданні в якості свідків:

- ОСОБА_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ;

- ОСОБА_4 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , явку до суду яких зобов`язується забезпечити позивач та його представник.

Також представник просив підготовче провадження закрити та призначити розгляд справи по суті. Клопотання розглянути за його відсутності та відсутності позивача (а.с.54-55).

В підготовче засідання 25.10.2023 року:

- позивач та представник не прибули, однак подали клопотання про проведення підготовчого розгляду у їх відсутність;

- представник відповідача Болградської міської ради Одеської області - не прибув. Через підсистему "Електронний суд" надіслав заяву про розгляд справи у відсутність представника, зазначивши, що позовні вимоги визнають (а.с.51-52). Ухвалою суду розгляд справи було відкладено на 13.11.2023 року про, що було сповіщено сторін по справі.

Ухвалою суду від 26.10.2023 року закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду на 13:00 годину 13.11.2023 року (а.с.57), про що повідомлено сторін по справі (а.с.58).

10.11.2023 року судом отримано копію спадкової справи, заведеної щодо майна померлої ОСОБА_2 (а.с.59-108).

В судовому засіданні 13.11.2023 року

- позивач пояснила, що померла є її двоюрідною тіткою та залишила заповітом на квартиру, яку вона успадкувала після її смерті та оформила належним чином, отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Однак залишилось майно не охоплене заповітом, яке вона не може успадкувати, так як відсутній документ про народження її дідуся ОСОБА_5 , оскільки відповідні книги про народження не збереглися. З цих підстав вона отримала відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, так як відсутній документ про підтвердження родинних відносин.

- представник відповідача Болградської міської ради Одеської області - не прибув, за підписом міського голови подано заяву про розгляд справи у відсутність представника. Згідно відзиву, позовні вимоги відповідач визнав цілком і беззаперечно.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заяви сторін по справі, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Щодо встановлення факту родинних відносин.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 видане 20.05.2022 року Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Згідно відомостей будинкової книги квартири АДРЕСА_3 , на день своєї смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала за зазначеною адресою одна, спільно з нею на час смерті ніхто не був зареєстрований та не проживав (а.с.18-22).

Спадкодавець ОСОБА_2 за час свого життя склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Гончаровою О.С. від 22.06.2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 841, згідно умов якого належну їй квартиру АДРЕСА_3 , заповіла позивачеві, ОСОБА_1 (а.с.68).

Позивач ОСОБА_1 у червні 2022 року в межах строків, передбачених ЦК України звернулась з заявою про прийняття спадщини за заповітом до приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Гончарової О.С. і таким чином прийняла спадщину.

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно не охоплене заповітом, а саме:

- земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,5172 га, що розташована на території Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки: 5121481600:01:003:0581;

- земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,7877 га, що розташована на території Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки: 5121481600:01:005:0892;

?? - земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,21 га, що розташована на території Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки: 5121481600:01:001:0672.

У березні 2023 року позивач з метою реалізації своїх прав спадкоємця за законом на майно померлої, звернулась до приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Гончарової О.С., з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яке не було охоплено заповітом, тобто мала намір успадкувати спадщину за законом (а.с.75).

На дану заяву, позивач отримала відмову нотаріуса оскільки не надано документів, що підтверджують її родинні відносини з померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , тобто не встановлено, що позивач є двоюрідною племінницею ОСОБА_2 , як спадкоємець за законом п`ятої черги (а.с.76-77)..

Факт родинних відносин, а саме, те що ОСОБА_1 є двоюрідною племінницею ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , підтверджується доказами, оціненими судом у їх сукупності:

-свідоцтвом про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_2 , в якому, зокрема, зазначено, що матір`ю позивача є ОСОБА_3 (а.с.9);

-свідоцтвом про шлюб між ОСОБА_8 та позивачем ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 (а.с.10);

-??свідоцтвом про народження (повторне) матері позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 серії НОМЕР_4 в якому зазначено, що батьком ОСОБА_3 є ОСОБА_5 (а.с.15);

-??свідоцтво про одруження матері, укладеним між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 серії НОМЕР_5 , прізвище дружини після шлюбу « ОСОБА_3 » (а.с.16);

-свідоцтвом про народження спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_6 , в якому зазначено, що її батьком є ОСОБА_13 (а.с.13);

- свідоцтвом про укладення шлюбу між ОСОБА_14 та ОСОБА_2 серії НОМЕР_7 (а.с.14);

-свідоцтвом про народження ОСОБА_13 серії НОМЕР_8 (батька спадкодавця та рідного брата діда позивача - ОСОБА_5 (а.с.12).

Отже, для підтвердження родинних відносин зі спадкодавцем позивачу необхідно було надати свідоцтво про народження дідуся: ОСОБА_5 , що й стало причиною відмови нотаріуса.

3 метою отримання відповідного документу на підтвердження факту родинних відносин, мати позивача - ОСОБА_3 звернулася із запитом до Державного архіву Одеської області, однак листом № 3149/06-21 від 03.08.2023 їй було повідомлено про неможливість надання інформації у зв?язку з тим, що метрична книга за 1906 рік (рік народження ОСОБА_5 ) втрачена у період окупації та воєнних дій 1941 - 1944 років (а.с.17).

З огляду на зазначене, в судовому засіданні було допитано свідків:

Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка є пенсіонеркою пояснила суду, що знає позивача по справі ОСОБА_1 , яка є її двоюрідною сестрою, а ОСОБА_2 є її двоюрідною тіткою. Померла ОСОБА_2 проживала в м.Ізмаїл, за нею здійснювала догляд її двоюрідна сестра ОСОБА_1 , яка також є двоюрідною племінницею спадкодавця. Їй, свідку достеменно відомо, що ОСОБА_2 залишила заповіт на ім`я позивача на належну їй квартиру в м.Ізмаїл. Втім, чому у заповіті не зазначене все майно, їй не відомо. Спадкодавець інших спадкоємців не мала, а сестра ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, а також може успадкувати інше майно за законом. Вона, свідок будучи такою ж спадкоємицю, не претендує на спадщину після смерті тітки, та не має наміру будь що оформляти.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.112-113) пояснила, що позивач ОСОБА_1 є її донькою. ЇЇ батько ОСОБА_5 та батько ОСОБА_2 - ОСОБА_13 були рідними братами, а вона з померлою двоюрідними сестрами. Документів про народження її батька ОСОБА_5 в неї не має, та архіви не збереглися. Вона, свідок не бажає приймати спадщину, що відкрилася після смерті двоюрідної сестри ОСОБА_2 .. Підтверджує, що її донька ОСОБА_1 приходиться двоюрідною племінницею померлій тітці, тобто її сестрі, ОСОБА_2 , і має право як спадкоємець за законом п`ятої черги успадкувати майно, яке не охоплено заповітом, який спадкодавець залишила на її ім`я.

Суд визнає покази свідків достовірними і приймає їх в якості доказів, оскільки свідки є близькими родичами померлої ОСОБА_2 , також є спадкоємцями за законом після її смерті і добре знали її і її сім`ю.

З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Дані про їхню заінтересованість в результаті розгляду справи - відсутні, їх показання об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Встановлення такого факту в даному випадку необхідне заявниці для оформлення спадкових прав за законом на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , і яке не було охоплено заповітом, який остання залишила на ім`я позивача по справі.

Згідно ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти родинних відносин між фізичними особами, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Верховний Суд України в листі від 01 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначає, що заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: - спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; - особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; - інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

Згідно із частиною першою та другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами … У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

При цьому, до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Виходячи з вимог діючого ЦК України поняттями «родичі», «родинні стосунки» охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.

Законодавство України не встановлює вичерпного переліку документів, які підтверджують родинні стосунки, а тому вони визначаються в кожному випадку окремо, в залежності від ступеня їх споріднення.

Встановлення факту родинних відносин може мати місце, якщо з певних причин зазначений факт не був зареєстрований органами Державної реєстрації актів цивільного стану, у реєстрації цього факту було відмовлено або помилка органу Державної реєстрації актів цивільного стану у актовому запису має настільки давнє походження, що її виправлення має потягнути за собою цілу низку виправлення в інших актових записах.

Тому суд повинен перевірити наявність причин, за яких неможливо отримати документ, що посвідчує цей факт, а потім наявність цього факту.

Позивачем доведено не можливість отримання єдиного відсутнього документу, це свідоцтва про народження дідуся ОСОБА_5 , 1906 року народження, оскільки метрична книга Георгіївської церкви села Курчі Ізмаїльського повіту (с.Виноградівка Болградського району Одеської області) за 1906 рік на зберігання до Державного архіву Одеської області не надходила і вважається втраченою у період окупації та воєнних дій 1941-1945 років (а.с.17).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у справі у їх сукупності, враховуючи, що заявник ОСОБА_1 не має можливості у позасудовому порядку підтвердити факт її родинних відносин з ОСОБА_2 , а його встановлення породжує юридичні наслідки, оскільки з встановленням їхніх родинних відносин законодавство пов`язує здійснення заявником особистих немайнових чи майнових прав, при цьому спір щодо встановлення вказаного факту відсутній, суд вважає доведеним факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 яка є двоюрідною племінницею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Ізмаїл Одеської області, а тому позовна вимога в частині встановлення факту родинних відносин підлягає задоволенню.

Встановлення факту родинних відносин позивачу потрібно для оформлення спадщини на земельні ділянки та можливості розпорядження цим майном.

Щодо визнання права власності в порядку спадкування.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за законом відповідно до ст.1217 ЦПК України.

За ч. 2 ст. 182 ЦК України, право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною 1 статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов`язання встановлено законодавством у зв`язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.

Як вище зазначалося, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 видане 20.05.2022 року Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с11).

Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, до складу якої входить земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,

- площею 0.21 га, яка належна померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №274779(а.с.227

- площею 0,52 га, яка належна померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №274876(а.с.28)

?? - площею 2.79 га, яка належна померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №274528 (а.с.26).

Як вбачається з копії спадкової справи №47/2022, заведеної 10.06.2022 року щодо майна померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом звернулась ОСОБА_1 (а.с.60). Після отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру, належну спадкодавцю (а.с.105), ОСОБА_1 17 березня 2023 року подала заяву про прийняття спадщина після смерті ОСОБА_2 за законом як спадкоємець п`ятої черги спадкування на інше майно, яке не охоплено заповітом (а.с.75). В матеріалах цієї спадкової справи відсутні заяви будь-якого іншого зі спадкоємців за законом.

Однак, як зазначалось раніше приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Гончаровою О.С було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки не був встановлений факт родинних відносин між спадкодавцем та позивачем по справі (а.с.23-25).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ст.1221 ч.1 ЦК України).

Статтею 1223 ЦК України врегульовано, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Стаття 1258 ЦК України визначають положення щодо черговості спадкування за законом.

Так, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1268 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п`яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім`ї (статті 1261-1265 ЦК України).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що під час вирішення питання, хто є спадкоємцями за законом, необхідно враховувати такі юридичні факти, як: родинні відносини (кровна спорідненість), шлюбні відносини, усиновлення (удочеріння), перебування на утриманні спадкодавця.

Ступінь споріднення визначається кількістю народжень, що пов`язують між собою двох осіб, які перебувають у родинних відносинах.

Таким чином, у п`яту чергу право на спадкування мають родичі четвертого-шостого ступеня споріднення, якщо відсутні спадкоємці перших чотирьох черг (родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення). До родичів четвертого ступеня споріднення належать діти рідних племінників та племінниць спадкодавця (двоюрідні онуки та онучки) і рідні брати та сестри його діда та баби (двоюрідні дід та баба). До родичів п`ятого ступеня споріднення належать діти його двоюрідних онуків і онучок (двоюрідні правнуки та правнучки), діти його двоюрідних братів та сестер (двоюрідні племінниці та племінники), діти його двоюрідних дідів та бабок (двоюрідні дядьки та тітки). Родичі шостого ступеня споріднення - це діти його двоюрідних правнуків та правнучок (двоюрідні праправнуки та праправнучки), діти його двоюрідних племінників та племінниць (троюрідні онуки та онучки), діти його двоюрідних дядьків та тіток (троюрідні брати та сестри).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 755/12382/17 (провадження № 61-19049св20), від 11 червня 2020 року у справі № 148/2025/17 (провадження № 61-39080св18), від 16 вересня 2019 року у справі № 204/5527/16-ц (провадження № 61-32011св18).

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 обґрунтовувала позовні вимоги тим, що вона має право на спадщину за законом у п`яту чергу, що підтверджується встановленим вище юридичним фактом родинних відносин.

Згідно положень ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Статтею 1296 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до статті 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Приписами ст. 1225 ч.1 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. «а» ч.3 ст. 152 Земельного Кодексу України.

Частиною 2 ст. 373 ЦК України передбачено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.125 Земельного Кодексу України право власності на земельні ділянки виникає після одержання її власником документу, що посвідчує право власності та його державної реєстрації.

Таким чином, позивач, як спадкоємець п`ятої черги за законом, вважається такою, що прийняла спадщину, яка відкрилася після смерті двоюрідної тітки ОСОБА_2 .. На підставі, що передбачена законом у порядку спадкування позивач набула право на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області.

У відповідності до положень ст.ст.13, 81, 83 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно ст.82 ч.1 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення (стаття 229 ЦПК України).

Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв`язку у їх сукупності.

При таких обставинах суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст.125, 152 Земельного Кодексу України, ст.ст. 328, 373, 1216-1218, 1223, 1258, 1265, 1268, 1269, 1270 ЦК України та керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-83, 89, 95, 258, 259, 263-265, 273, 315, 319, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Болградської міської ради Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно -задовольнити.

Вважати встановленим юридичний факт про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є двоюрідною племінницею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Ізмаїл Одеської області.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_9 , виданий 23.03.1998 року Болградським РВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_10 , право власності як за спадкоємцем за законом п`ятої черги після смерті тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на:

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,5172 га, що розташована на території Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки: 5121481600:01:003:0581, яка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 274876, виданого Болградською районною державною адміністрацією Одеської області від 03.05.2006 року;

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,7877 га, що розташована на території Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки: 5121481600:01:005:0892, яка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 274528, виданого Болградською районною державною адміністрацією Одеської області від 03.05.2006 року;

?? -земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,21 га, що розташована на території Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки: 5121481600:01:001:0672, яка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 274779, виданого Болградською районною державною адміністрацією Одеської області від 03.05.2006 року

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 14.11.2023 року

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя С.В.Кодінцева