Ухвала

від 13.11.2023 по справі 175/685/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/685/23

Провадження № 2-з/175/69/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Бойко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Бабко-Малій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Міністерство оборони України, Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області, Виконавчий комітет Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, про визнання шлюбу недійсним, застосування правових наслідків, шляхом позбавлення статусу члена сім`ї військовослужбовця.

13 листопада 2023 року позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:

Вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Міністерство Оборони України Департамент внутрішнього аудиту Міністерства Оборони України, Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), виконавчий комітет Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання шлюбу недійсним, застосування правових наслідків, шляхом позбавлення статусу члена сім?ї військовослужбовця, у спосіб застосування арешту грошових коштів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на відкритих нею рахунках в банківських установах, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів ОСОБА_2 , в межах суми одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 (п?ятнадцять мільйонів) гривень, отриману в зв?язку з загибеллю військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_2 солдата ОСОБА_3 .

Суд дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову, передбачені ст. 150 ЦПК України.

Так, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 151 ЦПК Українизабезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов`язково зазначаються: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Пленум Верховного Суду України в постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», а саме: у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 754/4437/18 (провадження № 61-47464св18) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729 цс 19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Дослідивши заяву про забезпечення позову, встановлено, що позивач обґрунтовує свою заяву про забезпечення позову тим, що вважає, що заявлений вид забезпечення позову спроможний забезпечити виконання судового рішення в разі задоволення позову; є адекватним, так як цілком відповідає вимогам, на забезпечення яких він вживається; вказаний захід забезпечення позову, в разі його вжиття судом, не порушуватиме прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Стверджує, що невжиття судом зазначеного заходу забезпечення позову може призвести (у разі задоволення позову) до утруднення виконання або невиконання рішення суду, що є недопустимим.

Проте, суд не може погодитись з доводами позивача.

Позивачем не підтверджено доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

На підставі викладеного, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову у спосіб застосування арешту грошових коштів ОСОБА_2 , на відкритих нею рахунках в банківських установах, що може призвести до утруднення чи неможливості виконання можливого майбутнього рішення суду у даній справі, заходи забезпечення позову запропоновані позивачем є неспівмірними із заявленими позовними вимогами та можуть порушувати права відповідача, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви в цій справі. А тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст.149-150,153,258,260 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Міністерство оборони України, Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області, Виконавчий комітет Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, про визнання шлюбу недійсним, застосування правових наслідків, шляхом позбавлення статусу члена сім`ї військовослужбовця.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом 15 днів з дня її складання.

Суддя О.М.Бойко