Ухвала

від 14.11.2023 по справі 759/21961/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/5795/23

ун. № 759/21961/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ЕЛЕКТРОСЕРВІС»</a>, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про визнання наказу про звільнення неправомірним, поновлення на роботі,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ЕЛЕКТРОСЕРВІС»</a>, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про визнання наказу про звільнення неправомірним, поновлення на роботі.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2023 року визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.

Справу передано судді 10.11.2023 року.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Суд звертає увагу на ст. 233 КЗпП України, у відповідності до котрої із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Ст. 234 КЗпП України передбачає, що у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Позовна заява містить відомості про те, що 20.10.2023 року представник позивача отримав належним чином завірену копію рішення позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ЕЛЕКТРОСЕРВІС»</a> за №11 від 09.09.2022 року та копію наказу №10 від 09.09.2022 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «ТД «ЕЛЕКТРОСЕРВІС».

Таким чином, позивач вважає, що початок перебігу строку позовної давності слід рахувати з 20.10.2023 року.

Однак, прохальна частина позовної заяви не містить вимоги про поновлення строків звернення до суду.

Зважаючи на те, що позивача звільнено 09.09.2022 року, а позовна заява направлена до суду лише у листопаді 2023 року, ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду із позовною заявою про вирішення трудового спору.

Отже, позивач має заявити клопотання про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважності причин його пропуску.

Крім того, як вбачається із поданої позовної заяви, позивач вважає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Пункт 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняє позивачей - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Позивач у поданому позові заявляє наступні вимоги: 1. Визнати неправомірним та скасувати наказ про звільнення, 2. Поновлення на посаді.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору лише за вимоги про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Вказане положення законодавства не звільняє особу від сплати судового збору за вимогу про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення.

Позовна вимога про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення не є тотожною позовним вимогам про поновлення на роботі. Такі вимоги повинні бути оплачені на загальних підставах, як вимоги немайнового характеру. При цьому, позивачем не надано квитанції про сплату судового збору за вимогу про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, як і не зазначено належних підстав для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для встановлення ставки судового збору за подання позовної немайнового характеру, яка подана фізичною особою необхідно звернутись до положень Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік». Відповідно до ст.7 зазначеного закону, з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684 гривні.

Отже, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1073,60 грн.

Позивачем заявлено одну вимогу, від сплати судового збору за яку його не звільняє п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, ОСОБА_1 має сплати судовий збір за одну немайнову вимогу: визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення у розмірі 1073,60 грн.

Дослідивши матеріали, додані до позовної заяви, суд також встановив, що до позовної заяви документи, зокрема, копії протоколу №1 загальних зборів учасників ТОВ «ТД «ЕЛЕКТРОСЕРВІС», рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Торговий дім «ЕЛЕКТРОСЕРВІС» від 09.09.2022 року та наказ №10 від 09.09.2022 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «ТД «ЕЛЕКТРОСЕРВІС», які не відповідають критеріям належної якості, зокрема на них неможливо прочитати весь текст документа, що позбавляє суд можливості встановити фактичні дані з поданих документів.

Суддя звертає увагу позивача, що готуючи документи різних видів, слід дотримуватися єдиних вимог до їхнього оформлення, структури та змісту, які встановлюються нормативними актами (державними стандартами), в даному випадку Вимогами до оформлення документів ДСТУ 4163-2020.

Вимоги до оформлення документів встановлюють вимоги до документів, які скеровуються до державних органів, в тому числі і до суду.

Безумовною вимогою до усіх документів є їх чіткість та читабельність.

Враховуючи вказане, позивач має подати до суду чіткі та читабельні документи, що нададуть змогу прочитати весь текст документа та встановити його зміст.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Додатково вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.185 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ЕЛЕКТРОСЕРВІС»</a>, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про визнання наказу про звільнення неправомірним, поновлення на роботі - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який становить 10 (десять) днів з дня отримання позивачем ухвали суду.

У разі невиконання вимог ухвали у визначений судом строк позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.О. Горбенко