Ухвала

від 14.11.2023 по справі 484/6193/23

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження: 2/484/1662/23

Справа: 484/6193/23

УХВАЛА

про забезпечення позову

14 листопада 2023 року м. Первомайськ

Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Закревський В.І., розглянувши заяву адвоката Ремського Євгена Вікторовича, в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства "КУСТОС" про визнання договору оренди землі недійсним,

ВСТАНОВИВ:

до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області надійшов позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Ремський Є.В., до ПП "КУСТОС" про визнання договору оренди землі недійсним. Одночасно із позовом представником позивачки адвокатом Ремським Є.В. подано заяву про забезпечення позову.

Заява мотивована тим, що, в інтересах позивачки ОСОБА_1 , він звернувся до суду із зазначеним позовом з наступних підстав: 31.05.2021 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області у справі № 484/1409/21, провадження № 2/484/836/21 прийнято рішення, яким позов ОСОБА_1 до ПП «Кустос» задоволено повністю. Визнано з 25.12.2021 року припиненим договір оренди землі від 01.12.2010 року, укладений між ОСОБА_2 та приватним підприємством "КУСТОС", із змінами, внесеними на підставі додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 01.12.2010 року, укладеної 18.09.2018 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "КУСТОС". 08.09.2021 року Миколаївським апеляційним судом у справі № 484/1409/21, провадження № 22-ц/812/1514/21 винесено постанову, якою рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 31.05.2021 року залишено без змін. Отримавши належним чином завірені копії рішень судів першої та апеляційної інстанцій, позивачка мала намір укласти договір оренди належної їй земельної ділянки з іншим господарством. Але, як з`ясувалось в подальшому, Позивач не мала можливості укласти та зареєструвати договір оренди земельної ділянки, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про інше речове право № 43814626, а саме: 04.09.2021 року державним реєстратором Виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області внесено в реєстр інформацію про реєстрацію договору оренди належної Позивачці земельної ділянки площею 6.0547 га, кадастровий номер 4825487600:03:000:0058, з Приватним підприємством "КУСТОС", запис про інше речове право № 43814626. При цьому, договір оренди датований 15.02.2021 року. З Витягу вбачається, що підставою внесення даного запису є заява ОСОБА_3 , керівника ПП "КУСТОС".

Позивачка не мала намірів на укладення договору з даним підприємством, про що неодноразово повідомлялось нею письмово. Також, Позивачка звернулась за захистом свого порушеного права до суду з позовом по визнання договору оренди припиненим, який був задоволений. За таких обставин позивачка мала всі підстави вважати, що даний договір є підробленим, оскільки вона його не укладала, крім того, ПП "КУСТОС" під час розгляду справи судами не повідомляло про наявність укладеного 15.02.2021 року договору оренди земельної ділянки.

Оскільки, на думку представника позивача, між сторонами виник спір, предметом якого є земельна ділянка, належна позивачці, яка перебуває в користуванні ПП "КУСТОС" на підставі договору оренди, зареєстрованого під час розгляду справи Миколаївським апеляційним судом та без відома позивачки, а також з метою уникнення можливих недобросовісних дій із боку відповідача в майбутньому, під час розгляду даної справи, вважає, що є необхідність в забезпеченні позову шляхом заборони вчинення усім суб`єктам, уповноваженим на вчинення реєстраційних дій, вчиняти будь-які дії та вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки площею 6,0547 га, кадастровий номер 4825487600:03:000:0058, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Тарасівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

Дослідивши подану заяву та додані до неї докази, приходжу до наступного висновку.

Частинами першою, другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Положеннями статті 152 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.

Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Як роз`яснив Верховний Суд України у пунктах 4, 10 Постанови Пленуму від 22 грудня 2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду.

Пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України передбачено забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3 статті 150 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної у рішенні Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року у справі№ 4-рп/2011 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв`язку зі статтями 151, 152, 153 ЦПК України: з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини цьогорішення).

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в господарському судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

У заяві про забезпечення позову заявник просить забезпечити позов шляхом заборони вчинення усім суб`єктам, уповноваженим на вчинення реєстраційних дій, вчиняти будь-які дії та вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки площею 6,0547 га, кадастровий номер 4825487600:03:000:0058, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Тарасівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

У разі, якщо до закінчення розгляду даної справи спірна земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва може бути передана у користування третім особам, чи з нею будуть вчинені інші реєстраційні дії щодо змін умов договору оренди тощо, позивачка не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки.

Водночас вжиття заходів забезпечення позову не призведе до порушення принципу співмірності забезпечення позову щодо предмету спору, оскільки ці заходи спрямовані виключно на збереження вже існуючих обставин спірних правовідносин та не накладають обтяжливих обов`язків на відповідача та третіх осіб.

При цьому обраний представником позивача вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки майно фактично перебуватиме у користуванні власника, а обмежуватиметься лише вчиненням певних дій.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про правомірність застосування заходу забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 258-260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

заяву адвоката Ремського Євгена Вікторовича, в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства "КУСТОС" про визнання договору оренди землі недійсним - задовольнити.

Забезпечити позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства "КУСТОС" про визнання договору оренди землі недійсним, шляхом накладення заборони вчинення усім суб`єктам, уповноваженим на вчинення реєстраційних дій, вчиняти будь-які дії та вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки площею 6,0547 га, кадастровий номер 4825487600:03:000:0058, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Тарасівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Дані про стягувача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Дані про представника стягувача: адвокат Ремський Євген Вікторович, адреса здійснення адвокатської діяльності: вул. Івана Виговського, 16-Є, м. Первомайськ, Миколаївська область, РНОКПП: НОМЕР_2 .

Дані про боржника: Приватне підприємство "КУСТОС", місце знаходження: вул. Молодіжна, буд. 18, с. Тарасівка, Первомайський район, Миколаївська область, 55244, код ЄДРПОУ 36855462.

Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено 14 листопада 2023 року.

СУДДЯ: