Рішення

від 14.11.2023 по справі 681/872/23

ПОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 681/872/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року м.Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Горгулько Н.А., розглянувши в м.Полонному в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовомакціонерного товариства"Акціонернийкомерційцний банк"Конкорд"до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся - акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» (далв АТ «АКБ «Конкорд») зверрнувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову вказано, що 28.02.20218 між АТ «АКБ «Конкорд» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №46901-МПК строком на 24 місяці зі щомісячною сплатою процентів у розмірі 45 % річних. Банк виконав своє зобов`язання за кредитним договором перерахував на поточний рахунок ОСОБА_1 кошти в сумі 10204 грн, проте відповідач умов кредитного договору не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 59286,04 грн, що складається із: заборгованості за прострочене тіло кредиту10204 грн, заборгованості за простроченими відсотками4316,64 грн, плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості20147,57 грн, пені 24617,83 грн. Просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, судовий збір, сплачений за подання позову в сумі 2684 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.

Ухвалою суду від 09.06.2023 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Проти такого порядку розгляду справи сторони не заперечили.

З дотриманням вимог цивільного процесуального законодавств відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено ухвалу про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками за зареєстрованим місцем проживання, отриманим з Єдиного державного демографічного реєстру у порядку ч.8ст.187 ЦПК України. У зв`язку із проставленням у поштовому повідомленні відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою» відповідач у порядку п.5 ч.6ст.272 ЦПК Українивважається таким, якому вручено судове рішення.

За умовами ч.4 ст.263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

У постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 з посиланням на практику Європейського суду з прав людини у справі «Гарячий проти України» (заява № 43925/18) висловлено правову позицію про те, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод не заходить так далеко, щоб зобов`язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи. Органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за ненадіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник, не отримав кореспонденцію, надіслану йому судом, сам по собі недостатній для того, щоб стати аргументованою підставою для заяви про те, що були порушені його права, передбачені п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Судом вжито передбачених цивільним процесуальним законодавством заходів для повідомлення відповідача та створено умови для реалізації принципу змагальності сторін.

Відзив на позов відповідачем не подано та жодних клопотань не заявлено.

Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Вирішуючи спір, суд дійшов такого висновку.

У відповідності до ст.ст.12,13,81 ЦПК Українисуд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2ст.11 ЦК України).

Виходячи із положень ч.1ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка),

грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнту кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обовуязки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу ст.ст.1046-1057-1ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч.1, 2ст.1069 ЦК України).

Уст.1054 ЦК Українипередбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положенняпараграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до ст.ст.526,530ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк. За умовамист.629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 28.02.2018 між сторонами укладено кредитний договір шляхом підписання у відповідності дост.207 ЦК Українивідповідачем заяви № 46901-МПК (з додатком № 1, що є невід`ємною частиною), в якій відповідачем указано свої особисті (персональні) дані, наявна дата підписання та підпис. У даному випадку діє презумпція правомірності правочину (ст.204 ЦК України), яка не спростована.

За умовами укладеного кредитного договору сума кредиту становить 10204 грн строком користування на 24 місяці зі сплатою 45,0% річних; сторонами погоджено порядок повернення кредитукількість та розмір платежів, періодичність внесення (графік платежів), погашення процентів і частини кредиту здійснюється щомісячно.

Заявляючи вимоги про стягнення 10204 грн заборгованості за простроченим тілом кредиту, позивачем надано виписку з особового рахунку клієнта (позичальника) за договором. Дана виписка у відповідності дост.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженогопостановою правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, підтверджує виконання за день операцій клієнтом.

Аналіз наявної виписки з урахуванням виданої кредитної картки свідчить про користування кредитними коштами:розрахунок (оплата) за товари та послуги, поповнення картки і ін.

Підписана відповідачем заява та виписка з рахунку відповідача з урахуванням довідки позивача про видану кредитну картку у сукупності та взаємозв`язку є достатніми для висновку очевидності здійснення операцій саме відповідачем, у тому числі із ідентифікацією особи, яка користується карткою.

Беручи до уваги викладене, позивачем умови укладеного договору виконано, проте відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконував, внаслідок чого, згідно з розрахунком позивача, станом на 23.02.2023 має заборгованість: 10204 грн - запростроченим тіломкредиту; 4316,64 грн - заборгованість за простроченими відсотками (нараховані в межах строку кредитування, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16).

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Відповідачем наведений розрахунок не заперечено, власного не проведено, доказів його неправильності не надано. З огляду на таке у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунку, який береться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.

Розглядаючи вимоги про стягнення заборгованості за плату за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості у розмірі 20147,57 грн та пені у розмірі 24617,83 грн, суд дійшов наступного.

У заяві відповідача від 28.02.2018 року зазначено, що останній ознайомлений з публічним договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб Публічного акціонерного товариства «АКБ «Конкорд». Натомість наданий суду публічний договір банку не містить підтвердження, що саме з ним відповідач ознайомився та погодився з такими, а тому такий не може вважатися складовою частиною спірного договору.

У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин положення ч.1ст.634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки зміст публічного договору повністю залежить від волевиявлення однієї сторони (банку) і неможливо перевірити редакцію такого на час укладення наведеного вище кредитного договору.

Саме такий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.

Оскільки за положеннями ч.5ст.81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а тому суд не приймає наданий позивачем публічний договір як підставу нарахування і стягнення плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості та пені, який окрім цього, не містить не розмірів таких, ні порядку їх нарахування. Докази того, що сторони обумовили порядок нарахування та розміри плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості та пені матеріали справи не містять, а у позовній заяві позивач жодним чином не зазначає з яких міркувань виходив при розрахунку заборгованості по таких.

Суд не може визнати у якості належного доказу розрахунок заборгованості в підтвердження вимог про стягнення плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості та пені, який за відсутності погоджених сторонами розмірів та порядку нарахування таких є внутрішнім документом банку, підготовленим його працівниками, та відображає односторонню арифметичну калькуляцію позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача.

За позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.05.2022 за № 393/126/20, ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

З урахуванням взятих на себе відповідачем зобов`язань за кредитним договором, який ним не виконувався належним чином, та обов`язковості договору для сторін, доводи позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу, що складається із: заборгованості за прострочене тіло кредиту10204 грн та заборгованості за простроченими відсотками4316,64 грн, з наданням переконливих доказів є обгрунтованими та позов в цій частині підлягає до задоволення. Порушене відповідачем цивільне право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

За відсутності відзиву відповідача суд вирішив справу за наявними матеріалами (ч.8ст.178 ЦПК України).

У матеріалах справи відсутні відомості, які б доводили протилежне та спростовували даний висновок суду, який узгоджується із такими засадами цивільного судочинства як свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України) та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Неподання відзиву відповідачем не звільняє позивача від тягаря доказування. Принцип змагальності не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, і саме такі належним чином вчинені дії позивача, за загальним правилом, є підставою для задоволення його позову. Натомість відсутність належного спростування іншою стороною обставин, на які посилається сторона без належного їх доведення, сама по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки суперечить загальним принципам доказування у цивільних справах, встановлених процесуальним законом (постанова Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 2-879/13, від 23.11.2022 у справі № 208/6630/19).

У контексті наведених положень у частині позовних вимог про стягнення плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості20147,57 грн, пені 24617,83 грн, непідтверджених позивачем достатніми доказами, слід відмовити.

За умовамист.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до останніх належать витрати на професійну правничу допомогу.

Розподіляючи судові витрати, у порядкуст.141 ЦПК Українина відповідача слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 загальну суму кредитної заборгованості 59286,04 грн, судом задоволено позов на суму 14520,64 грн, що становить 24,5 %.

Отже, з відповідача слід стягнути 657 грн 58 коп. судового збору (24,5% від суми 2684грн) понесених позивачем та підтверджених документально.

Що стосується заявленої позивачем вимоги про відшкодування за рахунок відповідача 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу суд дійшов такого висновку.

За умовамист.137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. Крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. У ч.8ст.141 ЦПК Українивизначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Види робіт або послуг адвоката, витрат, про відшкодування яких у справі заявлено вимогу, мають відповідати умовам договору про надання правової допомоги, положеннямЗакону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»і процесуального закону. Витрати на оплату робіт та послуг адвоката, про відшкодування яких заявлено вимогу, мають бути виконані саме тим адвокатом, з яким укладено договір про надання правової допомоги, інакше суд не матиме підстав для вирішення питання про їх відшкодування (постанова Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17).

У підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 11/22 від 28.11.2022, довіреність позивача, свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката, досліджуючи які суд дійшов такого висновку.

Позов поданий до суду адвокатом Кізко Л.С., в якому вона вказана як представник позивача.

Договір про надання правової допомоги № 11/22 від 25.11.2022, укладений позивачем з адвокатським об`єднанням «СмартЛекс», де сторонами у п.2.1 погоджено, що правова допомога надається адвокатами об`єднання, їх помічниками, іншими адвокатами, залученими до виконання договору об`єднанням відповідно до ч.6ст.15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також фахівцями у галузі права у випадках, не заборонених законодавством України. Розмір гонорару за наданням правової допомоги визначено у п.4.1 договору.

Проте, матеріали справи не містять доказів, що адвокат Кізко Л.С. входить до складу адвокатського об`єднання «СмартЛекс» чи залучалася останнім до виконання згаданого договору правової допомоги.

Довіреністю позивача від 15 травня 2023 року за № 3/2023 уповноважено тільки адвоката Кізко Л.С. на представлення інтересів банку, посилання на договір про надання правової допомоги не йдеться.

Наведене вище та відсутність доказів витрат на оплату робіт та послуг адвоката Кізко Л.С. за договором про надання правової допомоги № 11/22 від 28.11.2022 зумовлює відмову у заявленому відшкодуванні.

Керуючись ст.ст.258,259,263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» заборгованість за кредитним договором № 46901-МПК від 28.02.2018, яка станом на 23.02.2023 становить 14520 (чотирнадцять тисяч п`ятсот двадцять) грн 64 коп. і складається із: заборгованості зі прострочене тіло кредиту10204 грн, заборгованості за простроченими відсотками4316,64 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» 657(шістсотп`ятдесят сім)грн 58коп.судового збору.

Відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Конкорд», код ЄДРПОУ 34514392, місцезнаходження: м.Дніпро, пл.Троїцька, 2 Дніпропетровської області, поштовий індекс 49000.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.А.Горгулько