Постанова

від 14.03.2024 по справі 681/872/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 681/872/23

Провадження № 22-ц/4820/403/24

Хмельницький апеляційнийсуд ускладі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В.(суддя-доповідач), ГринчукаР.С., КорніюкА.П.,

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 14 листопада 2023 року (суддя ГоргулькоН.А.).

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У червні 2023 року АТ «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначалось, що 28.02.2018 між АТ «АКБ «Конкорд» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №46901-МПК про перерахування кредитних коштів на поточний рахунок в сумі 10204 грн строком на 24 місяці зі щомісячною сплатою процентів у розмірі 45 % річних.

Банк виконав своє зобов`язання за кредитним договором перерахував на поточний рахунок ОСОБА_1 кошти в сумі 10204 грн, проте відповідач умов кредитного договору не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість станом на 23.02.2023 в сумі 59286,04 грн, що складається із: заборгованості за прострочене тіло кредиту 10204 грн, заборгованості за простроченими відсотками - 4316,64 грн, плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості - 20147,57 грн, пені - 24617,83 грн.

За таких обставин, позивач просив суд стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також судові витрати по справі.

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 14 листопада 2023року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» заборгованість за кредитним договором № 46901-МПК від 28.02.2018, яка станом на 23.02.2023 становить 14520 грн 64 коп. і складається з: заборгованості з простроченого тіла кредиту 10204 грн, заборгованості за простроченими відсотками 4316,64 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» 657 грн 58коп.судового збору. Відмовлено у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, АТ «АКБ «Конкорд» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати у цій частині та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на порушення судом норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що залишаючи без задоволення заявлені вимоги про стягнення заборгованості за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості та пені, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що 28.02.2018 ОСОБА_1 особисто підписав та подав до банку підписані ним документи Заяву про надання кредиту/кредитний договір №46901-МПК від 28.02.2018 року, Розрахунок сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки за обраним видом кредиту від 28.02.2018, паспорт споживчого кредиту «GOLDEN DREAM», таким чином відповідач, підписавши Заяву про надання кредиту/Кредитний договір та приєднавшись до Індивідуальної та Публічної частини кредитного договору, підтвердив ознайомлення та згоду з умовами Публічного договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АКБ «КОНКОРД», який діяв на момент укладання договору, повністю погодився з істотними умовами договору, а саме з Графіком платежів, Розрахунком сукупної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки, Тарифами Банку, терміном кредитування, процентною ставкою.

Вказує, що всі умови та тарифи були погоджені сторонами, у зв`язку із чим суд дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення без задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості та пені.

Рішення в частині задоволення позовних вимог не оскаржується, а тому апеляційним судом, відповідно до ч. 1ст. 367 ЦПК України, не переглядається.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні вимоги позивача про стягнення заборгованості за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості та пені, суд виходив із того, що вони є не доведеними належними та допустимими й достатніми доказами.

Такий висновок суду, на думку колегії суддів, відповідає обставинам справи та ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 28.02.2018 між АТ «АКБ «Конкорд» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №46901-МПК про перерахування кредитних коштів на поточний рахунок в сумі 10204 грн строком на 24 місяці зі щомісячною сплатою процентів у розмірі 45 % річних, шляхом підписання заяви про надання кредиту/кредитного договору № 46901-МПК заяви про відкриття поточного рахунку та надання платіжної катки (а.с.12-14).

ОСОБА_1 отримав в ПАТ «АКБ «Конкорд» платіжну картку № НОМЕР_1 , про що свідчить письмова розписка клієнта (а.с. 23).

Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості за договором №46901-МПК від 28.02.2018 станом на 23.02.2023 за ОСОБА_1 значиться заборгованість за використання кредитних коштів у розмірі 59286,04 грн, що складається із: заборгованості за прострочене тіло кредиту 10204 грн, заборгованості за простроченими відсотками - 4316,64 грн, плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості - 20147,57 грн, пені - 24617,83 грн (а.с.94-103).

На адресу ОСОБА_1 14.03.2018 банком направлено повідомлення -вимогу про сплату заборгованості вих. №1868981 від 13.03.2023 (а.с.26).

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Кредитний договір № 46901-МПК від 28.02.2018, укладений між АТ «АКБ «Конкорд» та ОСОБА_1 є споживчим кредитом, тому на нього розповсюджується дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно статті 1 Закону України «Про споживче кредитування»(тут і надалі в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Частиною 6 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.

За змістом частин 1, 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (частина 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Із заяви про надання кредиту/кредитний договір № 46901-МПК від 28.02.2018, яка була підписана відповідачем, вбачається, що вона не містить умови щодо зобов`язань позичальника по сплаті платежів за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості, санкцій за порушення зобов`язань за кредитним договором, порядок та строки таких нарахувань.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за супроводження простроченої заборгованості по кредиту/несанкціонованої заборгованості у розмірі 20147,57 грн та пені у розмірі 24617,83 грн, посилався на публічний договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ПАТ "АКБ "Конкорд", як невід`ємну частину укладеного між банком та відповідачем договору.

Як вбачається з наданого позивачем до позовної заяви публічного договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ПАТ "АКБ "Конкорд", даний документ не містить підпису відповідача та доказів того, що саме така редакція договору та тарифів діяла на момент укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору № 46901-МПК від 28.02.2018 та матеріали справи не містять інформації, що в подальшому їх умови не змінювались.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме надану редакцію публічного договору розумів відповідач, ознайомився і погодився з нею, підписуючи заяву про надання кредиту/кредитний договір № 46901-МПК від 28.02.2018, а також відсутні у підписаній позичальником заяві про надання кредиту погоджені з позичальником умови щодо розміру вартості послуги за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості та санкцій за порушення зобов`язань.

А тому, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що при укладені договору сторони не обумовили у письмовому вигляді умови кредитування щодо розміру вартості послуги за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості та санкції за порушення зобов`язань, порядок та розмір їх нарахування.

А тому, доводи апеляційної скарги щодо обізнаності відповідача про умови кредитування, а саме розмір вартості послуги за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості та санкції за порушення зобов`язань, порядок та розмір їх нарахування, які викладені в публічному договорі комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ПАТ "АКБ "Конкорд", та погодженні з ним є безпідставними.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду в частині відмови у задоволенні позову і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» залишити без задоволення.

Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 14 листопада 2023року залишити без змін.

Постанова набираєзаконної силиз дняїї прийняттята касаційномуоскарженню непідлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 14 березня 2024 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: Р.С. Гринчук

А.П. Корніюк