Постанова

від 13.11.2023 по справі 520/6438/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 р. Справа № 520/6438/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Бартош Н.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2023, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., м. Харків, повний текст складено 08.06.23 по справі № 520/6438/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТРІ»

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТРІ» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Харківській області №2197/20-40-18-04-25 від 02.11.2022; зобов`язати ГУ ДПС у Харківській області переглянути заяву ТОВ ЮТРІ від 21.09.2022 №21/09 повторно.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЮТРІ задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС у Харківській області №2197/20-40-18-04-25 від 02.11.2022. Зобов`язано ГУ ДПС у Харківській області переглянути заяву ТОВ ЮТРІ від 21.09.2022 №21/09 повторно. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЮТРІ суму судового збору у розмірі 2147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 року та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що підприємством не було надано документів на право власності або договір оренди за юридичною адресою: Харківський район, с.Кутузівка, вул. Шкільна, 6, та не надано інформації щодо знаходження (розміщення) серверів, комп`ютерної техніки, з якої здійснювалося надання звітності, сплата та реєстрація податкових накладних. Зазначає, що реєстрацію податкових накладних в ЄРПН підприємство почало здійснювати з 15.06.2022 року. Протягом березня - грудня 2022 року підприємством сплачувався до бюджету податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, військовий збір та ЄСВ, що є підтвердженням здійснення господарської діяльності. Вказує, що по ТОВ «ЮТРІ» обліковується 15 об`єктів нерухомого майна, за якими проводиться діяльність підприємства та які знаходяться за різними адресами, тому посилання підприємства, що пошкоджене приміщення магазину за адресою: Харківська обл. м. Чугуїв, вул. Жадановського. буд. 16, та склад за адресою: Харківська обл. м. Дергачі. вул. Золочівський шлях, буд. 5, суттєво вплинуло на можливість своєчасно виконати свої податкові зобов`язання у зв`язку зі складністю відновлення повноцінної роботи щодо ведення бухгалтерського та податкового обліку, подання звітності і сплати податків, є таким, що не відповідає дійсності. Стверджує, що ТОВ «ЮТРІ» мало можливість своєчасно виконувати свої податкові обов`язки. Зауважує, що до заяви не надано достатнього переліку документів, що підтверджують неможливість платника податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі податкового агента, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТРІ» подало до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 року без змін. Зазначає, що відповідач у своєму рішенні щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, а також у попередньому рішенні не визначив, які саме документи не були надані позивачем, всупереч обов`язку контролюючого органу зазначати, які саме документи слід надавати платнику. Вказує, що відповідач, всупереч ч.1 розділу III Порядку, не звертався до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах. Стверджує, що відповідач не спростував наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії російської федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку. Вважає, що відповідач прийняв не вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку. Наголошує, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про неможливість виконання податкового зобов`язання, та що такі документи були надані контролюючому органу, відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції було розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи і сторонами не заявлялись клопотання про розгляд справи за їх участі, колегія суддів вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних листів.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 21.09.2022 ТОВ ЮТРІ на адресу ГУ ДПС в Харківській області направлено заяву №21/09 (вх. ГУ ДПС у Харківській області 22.09.2022 №31544/6/ЕП) про неможливість виконання податкових зобов`язань на підставі пункту 3 розділу ІІ Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, затвердженого наказом Мінфіну України від 29 липня 2022 року №225.

Посадовими особами контролюючого органу прийнято рішення №2197/20-40-18-04-25 від 02.11.2022 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Підставами для винесення вказаного рішення слугувало те, що надано заяви з недостатністю документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі податкового агента, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року №225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу України та переліків документів на підтвердження.

Не погоджуючись із таким рішенням суб`єкта владних повноважень та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся із зазначеним позовом до Харківського окружного адміністративного суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, без доведення до відома позивача, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, а тому рішення прийняте відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 67 Конституції України закріплено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).

За визначенням, наведеним у підпункті 15.1 статті 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

В силу обов`язків, закріплених у статті 16 ПК України, платник податків, зокрема, зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022 та №58/2023 від 06.02.2023, строк дії воєнного часу продовжувався.

Отже, з 24.02.2022 та по теперішній час на території України триває воєнний стан.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16 квітня 2022 року № 457 "Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України" наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (зі змінами) затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Згідно з підпунктом 3 пункту 6 розділу VI зазначеного переліку Вільхівська сільська територіальна громада входила до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) до 27.12.2022 (дата втрати чинності вказаного наказу).

Законом України від 12.05.2022 № 2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" (далі - Закон № 2260-IX), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Відповідно до положень підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (застосовуються починаючи з 27 травня 2022 року), у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

При цьому, як вбачається зі змісту підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України та підпункту 5пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №375, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303 (далі по тексту - Порядок №225), затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента.

Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу І Порядку №225 Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України розроблено відповідно до підпункту 69.1пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб - резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування, та на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов`язків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Положеннями пункту 1 розділу ІІ Порядку №225 передбачено, що до платників податків / податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов`язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов`язку, передбачені цим Порядком.

Підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є:

1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

2) неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

3) використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов`язків);

5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами: посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи; юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.

6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;

7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Заява має містити: повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); податкову адресу платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається заява; дату подання заяви; чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов`язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів; вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ); які саме податкові обов`язки не мав / не має можливості виконати платник податків; інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов`язки, або інформацію щодо обставин, пов`язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією Російської Федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями Російської Федерації; підписи платника податку - фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За наявності інших документів, інформації, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок, платники податків - юридичні особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, надають такі документи (копії документів). Платники податків - фізичні особи, зокрема самозайняті особи надають інші документи, інформацію, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок разом із документом, що підтверджує таку особу.

Відповідно до Переліку документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, до таких належать:

1. Акт, що засвідчує факт пожежі, складений відповідно до вимог пункту 7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030.

2. Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у разі його знищення відповідно до Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. № 599).

3. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, у разі викрадення основних засобів або руйнування/втрати майна.

4. Інші документи, складені відповідно до вимог підпунктів 14, 15 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326.

5. Документ, що підтверджує відсутність коштів на банківських рахунках платника податків (виписка з рахунків клієнта банку на дату подання до банку розрахункового документа на сплату податків).

6. Копія наказу підприємства про призупинення роботи підприємства та його працівників або встановлення простою в роботі підприємства, викликане обставинами непереборної сили (із зазначенням дати початку і закінчення такого призупинення (за можливості)).

7. Документ або повідомлення оператора поштового зв`язку (вказується посилання на офіційну сторінку оператора, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення функціонування оператора поштового зв`язку та/або об`єктів поштового зв`язку на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

8. Документ або повідомлення банку (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення роботи банку або його відокремлених підрозділів та/або платіжних систем у зв`язку із введенням воєнного стану.

9. Копії платіжних доручень (розрахункових та інших документів щодо ініціювання переказу коштів) або їх скріншот (знімок екрану) платника податків на сплату узгоджених сум грошових зобов`язань, податкового боргу, поданих до банку, що залишилися невиконаними, оскільки кошти не були зараховані до бюджету у зв`язку з відключенням банку від системи електронних платежів або порушенням у роботі системи авторизації банку. Надається разом із документом або повідомленням, зазначеним у пункті 8 цього Переліку.

10. Документ або повідомлення (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщено таке повідомлення), що підтверджує вимушене призупинення роботи головних управлінь Казначейства у зв`язку з введенням воєнного стану.

11. Повідомлення, що підтверджує аварійне (незаплановане) відключення постачання електроенергії в умовах воєнного стану, суб`єкта господарювання до сфери обслуговування якого належить таке підприємство, зокрема скріншот повідомлення в месенджер (Viber, Telegram тощо) і мобільних додатках.

12. Документ, що підтверджує вимушене відключення надання послуг глобальної мережі Інтернет, пов`язане з введенням воєнного стану, що унеможливило надання податкової звітності в електронній формі (інформаційне повідомлення інтернет-провайдера).

13. Документи, що свідчать про пошкодження, знищення, втрату майна, що знаходиться на балансі підприємства і є об`єктом оподаткування, єдиним джерелом для сплати податків або яке перебуває у податковій заставі (акт про надзвичайну подію, інвентаризаційний опис, протокол інвентаризаційної комісії, підписаний представником територіального органу ДСНС, згідно з якими відбувається відображення таких подій у бухгалтерському обліку та викладаються фактичні події, зазначаються понесені матеріальні втрати (перелік майна, його вартість); заява до правоохоронних органів; акт незалежного оцінювача; наявність страхового полісу, заява про страховий випадок тощо).

14. Документи, що свідчать про акти мародерства, грабежу, рейдерства, захоплення майна та примусове захоплення приміщення (копія заяви до територіального органу внутрішніх справ та документ, виданий відповідним правоохоронним органом щодо реєстрації кримінального провадження тощо).

15. Документи, що свідчать про подання заяви до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення та реєстрації кримінального провадження за результатами розгляду такої заяви.

16. Документи, що свідчать про пошкодження, втрату, знищення, зіпсуття документів бухгалтерського обліку або неможливості їх вивезення з територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації (інформація про подання до контролюючого органу повідомлення згідно пункту 44.5 статті 44 глави 1 розділу II Податкового кодексу України, повідомлення про неможливість вивезення первинних документів згідно пункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України).

17. Подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, програмними засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія).

За обставинами справи, 21.09.2022 ТОВ ЮТРІ на адресу ГУ ДПС в Харківській області направлено заяву №21/09 (вх. ГУ ДПС у Харківській області 22.09.2022 №31544/6/ЕП) про неможливість виконання податкових зобов`язань на підставі пункту 3 розділу ІІ Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, затвердженого наказом Мінфіну України від 29 липня 2022 року №225.

До заяви №21/09 (вх. ГУ ДПС у Харківській області 22.09.2022 №31544/6/ЕП) додано: копію довідки Вільхівської сільської ради від 25.07.2022 №574/03-11; копію інвентаризаційної відомості від 31.12.2021; копію наказу №5 від 15.09.2016; копію наказу №34 від 28.02.2022; копію наказу №35 від 19.04.2022; копію договору №02/07/1 комісії на продаж від 02.07.2018; копію договору №01/06 комісії на продаж від 01.06.2017; копію договору №01/06-12 комісії на продаж від 01.06.2017; копію договору №27/05-01 комісії на продаж від 27.05.2017; копію додаткової угоди №1 від 01.03.2022 до договору №02/07/1 комісії на продаж від 02.07.2018: копію додаткової угоди №1 від 01.03.2022 до договору №01/06 комісії на продаж від 01.06.2017; копію додаткової угоди №1 від 01.03.2022 до договору №01/06-12 комісії на продаж від 01.06.2017; копію додаткової угоди №1 від 27.02.2022 до договору №27/05-01 комісії на продаж від 27.05.2017; копію договору №6 на надання послуг з надання працівників від 03.07.2020; копію додаткової угоди №1 від 24.02.2022 до договору №6 на надання послуг з надання працівників від 03.07.2020; копію договору оренди №1 від 01.01.2022; копію договору оренди №2 від 01.01.2022; копію витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження: 12022221240000533; копія заяви в поліцію.

У заяві позивачем зазначено, що юридичною адресою підприємства є Харківська область, Харківський район, с. Кутузівка, вул. Шкільна, 6. Саме за цією адресою розміщувався кабінет головного бухгалтера з оснащенням згідно Інвентаризаційного опису від 31.12.2021, що підтверджується наказом №5 від 15.09.2016. Вказано, що у зв`язку з воєнною агресією російською федерації товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТРІ» не має можливості виконати податкові зобов`язання, а саме: нарахувати та сплачувати податок на прибуток, реєструвати податкові накладні/розрахунки коригування, нараховувати та сплачувати податок на додану вартість, своєчасно нараховувати та сплачувати єдиний внесок, податок з доходів фізичних осіб та військовий збір під час звільнення працівників.

Підставами неможливості виконання податкових обов`язків, за твердженням позивача, є втрата (знищення чи псування) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації.

Так, довідкою Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області від 25.07.2022 року №574/03-11 підтверджено факт, що приміщення за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Кутузівка, вул. Шкільна, 6, було пошкоджено внаслідок бойових дій в період з березня по квітень 2022 року. Приміщення за вищезазначеною адресою перебувало в тимчасовій окупації через військову агресію російської фередації з 07.03.2022 року по 08.03.2022 року включно та з 18.03.2022 року по 27.04.2022 року. Первинна документація, а також офісна та комп`ютерна техніка підприємства, які знаходились у зазначеному приміщенні, на момент його огляду відсутні.

Крім того, згідно з довідкою в.о. директора ДП "ДГ "Кутузівка" ІСГ Північного Сходу НААН" від 07.10.2022 року, приміщення за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Кутузівка, вул. Шкільна, 6, зазнало значних ушкоджень. На даний час перебування осіб та розміщення офісу неможливе.

Позивачем також вказано, що 01.03.2022 призупинено роботу до 01.10.2022 (наказ №34 від 28.02.2022, наказ №35 від 19.04.2022). Основним видом діяльності ТОВ ЮТРІ (40794830) згідно КВЕД є 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. ТОВ ЮТРІ здійснював реалізацію хліба, хлібобулочних та кондитерських виробів виробників: ТОВ «УСП «Хлібопекарський комплекс «Кулиничівський» (37532566), ТОВ «Хлібна мрія» (41867595) та здійснював до окупації ТОВ «Ізюмський хлібокомбінат «Кулиничі» (37714687), ТОВ «Куп`янський хлібокомбінат «Кулиничі» (38281708) по Харківській, частині Донецької та Луганської областях оптовим та дрібно-оптовим покупцям. У зв`язку з військовими діями на територіях, де реалізовувався хліб, та окупацією територій, де розміщені заводи-виробники, ТОВ ЮТРІ припинено реалізацію хліба та розірвано договори з виробниками. Крім того, ТОВ ЮТРІ здійснює діяльність із забезпечення трудовими ресурсами за договорами надання кадрів. У зв`язку із зупиненням роботи підприємств частину договорів було розірвано. Внаслідок чисельних ракетних обстрілів території Харківської області було пошкоджено орендоване ТОВ ЮТРІ нерухоме майно, а саме магазин у м. Чугуїв, вул. Жадановського, 16, та склад у м. Дергачі, вул. Золочівський шлях, 5, що призвело до неможливості здійснення в них діяльності. Дані обставини суттєво вплинули на можливість ТОВ ЮТРІ своєчасно виконати свої податкові зобов`язання у зв`язку зі складністю відновлення повноцінної роботи щодо ведення бухгалтерського і податкового обліку, подання звітності і сплати податків.

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №225 визначено, що заява платника податків у довільній формі та відповідні документи (копії документів) розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання, з можливістю продовження терміну розгляду з урахуванням строку, передбаченого для направлення попереднього рішення. Платники податків надають документ чи кілька документів (копію документа чи документів), інформацію, що можуть бути використані для підтвердження неможливості виконання ними своїх податкових обов`язків.

У разі недостатності документів (копій документів), що підтверджують неможливість виконання у платника податків податкових обов`язків, контролюючий орган направляє попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Попереднє рішення) за формою, що додається, з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків.

Попереднє рішення має бути направлене платнику податків не пізніше 20 календарних днів з дня, наступного за днем отримання контролюючим органом заяви та відповідних документів (копії документів), інформації у порядку передбаченому пунктом 3 цього розділу.

Платник податку може подати до контролюючого органу додаткові документи (копії документів) обґрунтування / пояснення на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем отримання попереднього рішення.

Додаткові документи (копії документів) обґрунтування / пояснення розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання.

Якщо платник податку не надав додаткових документів (копій документів), обґрунтувань / пояснень на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання податкових обов`язків, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення на підставі попередньо поданої платником податків заяви, документів (копій документів) та інформації, що можуть бути використані для підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку своїх податкових обов`язків.

Контролюючий орган у разі потреби може звертатися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах.

Обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

На виконання приписів пункту 3 вказаного Порядку контролюючий орган направляє попереднє рішення та рішення платнику податків у порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

Направлення попереднього рішення та рішення шляхом його надіслання до Електронного кабінету платника податків здійснюється з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до Електронного кабінету.

Попереднє рішення та рішення, надіслане контролюючим органом до Електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо воно сформовано з дотриманням вимог, встановлених розділом II Кодексу.

Матерілами справи встановлено, що посилаючись на недостатність наданих підприємством документів, що підтверджують неможливість виконання ним податкових обов`язків, за результатами розгляду заяви Комісією щодо підтвердження можливості чи неможливості виконання обов`язків платником податків, визначених підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та вимогами наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року №225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків», винесено попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 04.10.2022 року №230/20-40-18-04-25, яке направлене до Електронного кабінету платника. Позивачу запропоновано надати додаткові документи на підтвердження зазначеної у заяві підстави неможливості виконання податкового обов`язку, у терміни, визначені Порядком, а саме зазначено 17 пунктів, тобто всіх, які передбачені відповідним Переліком.

Після винесення попереднього рішення позивачем 06.10.2022 року повторно подано заяву про неможливість виконання платником податків обов`язків, визначених у пункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України від 21.09.2022 року №21/09 (вх. від 06.10.2022 року №35425/ЕКПП), до якої додано вищенаведений пакет документів.

Враховуючи недостатність наданих підприємством документів, що підтверджують неможливість виконання ним податкових обов`язків, за результатами розгляду заяви Комісією щодо підтвердження можливості чи неможливості виконання обов`язків платником податків, визначених підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та вимогами наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року №225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків», винесено попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 20.10.2022 року №1572/20-40-18-04-25, яке направлене до Електронного кабінету платника. Позивачу запропоновано надати додаткові документи на підтвердження зазначеної у заяві підстави неможливості виконання податкового обов`язку, у терміни, визначені Порядком, а саме зазначено 17 пунктів, тобто всіх, які передбачені відповідним Переліком.

Отже, у двох попередніх рішеннях Комісії щодо підтвердження можливості чи неможливості виконання обов`язків платником податків (від 04.10.2022 року №230/20-40-18-04-25 та від 20.10.2022 року №1572/20-40-18-04-25) відповідачем зазначено про недостатність документів, що підтверджують неможливість виконання платником податків податкових обов`язків, однак, запропоновано фактично надати загальний перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків юридичної особи своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі податкового агента, який складається з 17 пунктів, тобто всіх, які передбачені відповідним Переліком.

Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності поданої заяви прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду документів, які необхідно надати на підставі наведеного аналізу попередньо наданих, які відповідач вважає недостатніми для задоволення заяви. Вживання податковим органом загального посилання на Порядок № 225 з перерахуванням усіх документів, які він містить, без наведення відповідної підстави є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів, яких саме не достає, а не всіх, які тільки передбачені Порядком № 225.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до порушення принципу юридичної визначеності. Отже, є неприйнятним.

Колегія суддів звертає увагу, що у випадку неконкретизації переліку документів у попередньому рішенні платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про можливість своєчасного виконання платником податків своїх податкових зобов`язань.

Вищенаведена правова позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.07.2019 у справі №140/2160/18, від 27.04.2023 у справі №460/8040/20, від 20.06.2023 у справі №200/6012/20-а, згідно яких загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень "суб`єктивізує" акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Враховуючи, що рішення від 04.10.2022 року №230/20-40-18-04-25 та від 20.10.2022 року №1572/20-40-18-04-25 не містять чіткого переліку документів, які мав подати позивач для прийняття позитивного рішення, а лише дублюють в цілому зміст Переліку документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року №225, незважаючи на надані документи, та не надаючи їм вмотивовану оцінку (реальність відомостей цих документів, а також правильність їх складання не поставлена контролюючим органом під сумнів та не спростована), слід дійти висновку про його необґрунтованість та невмотивованість.

Також, колегією суддів взято до уваги, що у спірних відносинах контролюючий орган у разі потреби відповідно до вимог Порядку №225 мав можливість звернутися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах, однак, цього зроблено не було.

Крім того, обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається саме на контролюючий орган, який в силу вищенаведених вимог Порядку №225 приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Таким чином, прийняття невмотивованих попередніх рішень у спірних відносинах не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України та Порядком №225, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування в подальшому рішення Головного управління ДПС у Харківській області №2197/20-40-18-04-25 від 02.11.2022 року щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового зобов`язання.

Доводи апеляційної скарги відповідача, що підприємством не було надано документів на право власності або договір оренди за юридичною адресою: Харківський район, с.Кутузівка, вул. Шкільна, 6, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується місцезнаходження (юридична адреса) ТОВ «ЮТРІ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 40794830): Харківська обл., Харківський р-н, селище Кутузівка, вул. Шкільна, будинок 6.

Щодо посилання відповідача на те, що під час розгляду наданих ТОВ «ЮТРІ» документів за інформацією, наявною в інформаційних системах ДПС України, встановлено реєстрацію позивачем податкових накладних в ЄРПН з 15.06.2022 року та підтверджено, що протягом березня - грудня 2022 року підприємством сплачувався до бюджету податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, військовий збір та ЄСВ, колегія суддів зазначає, що з огляду на приписи чинного законодавства наведені обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог та скасування рішення суду першої інстанції.

Інші доводи і заперечення сторін, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Як зазначено вище, відповідач обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, без доведення до відома позивача, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, а тому рішення прийняте відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже відповідач діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством, що є підставою для скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень.

Колегія суддів зазначає, що спосіб захисту має враховувати суть порушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем, а тому суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Chahal проти Об`єднаного королівства» (заява №22414/93) зазначив, що ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист (параграф 145).

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (параграф 75 рішення Європейського суду з прав людини від 05 квітня 2005 у справі «Афанасьєв проти України»).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ефективним та належним способом відновлення порушеного права позивача буде визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Харківській області області №2197/20-40-18-04-25 від 02.11.2022 та зобов`язання ГУ ДПС у Харківській області переглянути заяву ТОВ ЮТРІ від 21.09.2022 № 21/09 повторно.

Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги, у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. В апеляційній скарзі також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведених аргументів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 по справі № 520/6438/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк Н.С. Бартош