Постанова

від 13.11.2023 по справі 914/1650/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2023 р. Справа №914/1650/23

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача) Бойко С.М.,

суддівБонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянув апеляційну скаргу комунального підприємства Адміністративно-технічне управління за № 2410-10-2807 від 11.09.2023

на рішення Господарського суду Львівської області від 07.08.2023 суддя Манюк П.Т., м. Львів, повний текст рішення складено 10.08.2023

за позовом комунального підприємства Адміністративно-технічне управління, м. Львів,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Сиріус-Захід, м. Львів,

про стягнення 7 962,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

короткий зміст позовних вимог

24.05.2023 комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління (надалі КП Адміністративно-технічне управління) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Сиріус-Захід (надалі ТОВ Сиріус-Захід) про стягнення 7 962,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач самовільно, без отримання дозволу на розміщення реклами, встановив спеціальну конструкцію зовнішньої реклами на вул. Рахівська, 19 у м. Львові, чим порушив вимоги ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу», у зв`язку з чим Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради скеровано відповідачу вимогу від 17.02.2020 за № 23/Р-2-386, в якій запропоновано відповідачу добровільно усунути допущені порушення у зазначений у вимозі термін. Однак, оскільки відповідач зазначених вимог про демонтаж не виконав, на підставі доручень Департаменту економічного розвитку позивач здійснив демонтаж та транспортування конструкцій зовнішньої реклами, внаслідок чого ним понесено витрати в розмірі 7 962,00 грн. (демонтаж рекламних конструкцій та вивісок 430,00 грн., зберігання конструкцій на складі 6 205,00 грн. та ПДВ 20% 1 327, 00 грн.).

Правовою підставою позову зазначено ст. 173-175, 193, 224, 225 ГК України, ст.ст. 11, 16, 525, 526 ЦК України.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.08.2023 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем не було доведено, що власником демонтованої рекламної конструкції на вул. Рахівській, 19 у м. Львові є відповідач, а тому суд дійшов висновку про недоведеність позивачем вини товариства у завданих йому збитках.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

КП Адміністративно-технічне управління (позивач) подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає вказане рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт посилається на те, що відповідачу (на юридичну адресу) скеровувалася вимога Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про усунення допущених порушень (встановлення спеціальної конструкції зовнішньої реклами з порушенням ст. 16 Закону України «Про рекламу»), проте ТОВ «Сиріус-Захід» вимоги про демонтаж не виконало. Також посилається на те, що відповідачу скеровувалися листи-вимоги щодо відшкодування понесених витрат на демонтаж, транспортування та зберігання демонтованої конструкції. Проте, відповідачем відповіді та належного реагування на зазначені вимоги надано не було.

Вищенаведене, на думку позивача, спростовує висновок місцевого господарського суду про недоведеність позивачем належності спірної демонтованої конструкції відповідачу.

Також апелянт посилається на те, що судом не надано правової оцінки інформації (щодо приймання металобрухту, макулатури та склобою), що містилися на демонтованій рекламній конструкції.

Просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 07.08.2023 та задоволити позовні вимоги.

Відповідач не скористався своїм правом передбаченим ст. 263 ГПК України, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою комунального підприємства Адміністративно-технічне управління за № 2410-10-2807 від 11.09.2023 на рішення Господарського суду Львівської області від 07.08.2023 у справі №914/1650/23 та ухвалено здійснювати розгляд справи № 914/1650/23 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 1 Закону України Про рекламу передбачено, що реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб, призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Відповідно до пунктів 1, 4 статті 20 Закону України Про благоустрій населених пунктів, організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковими для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Відповідно до пункту 4.2.10. Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 569 від 21.05.2010 (надалі - Правила), підставою для розміщення конструкцій зовнішньої реклами є у встановленому порядку виданий дозвіл.

Пунктом 2.1. Правил передбачено, що самовільно встановлений рекламний засіб - рекламний засіб, розміщений без виданого у встановленому порядку дозволу або не демонтований власником після прийняття робочим органом рішення про відмову у продовженні дозволу або виконавчим комітетом рішення про його скасування у встановлений термін.

Відповідно до п. 1.1. рішення Львівської міської ради від 17.05.2013 № 332, примусовий демонтаж конструкції це засіб для примусового усунення виявленого порушення вимог законодавства про рекламу (самовільного встановлення рекламного засобу), не усунутого суб`єктом господарювання у добровільному порядку.

Згідно з пунктом 2.1. Правил, робочий орган з регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами - орган, уповноважений Львівською міською радою виконувати покладені на нього функції, передбачені Правилами розміщення зовнішньої реклами у м. Львові, Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067.

У межах своєї компетенції Робочий орган (Департамент економічного розвитку ЛМР) забезпечує контроль за виконанням вимог Закону України Про рекламу, Типових Правил розміщення зовнішньої реклами, Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові усіма особами незалежно від форм власності та відомчої належності. Робочий орган уповноважений у сфері реклами звертатися до юридичних і фізичних осіб з вимогами про усунення виявлених порушень у визначений у вимогах термін.

Судами встановлено, що Департаментом містобудування Львівської міської ради 07.04.2020 винесено наказ №27-Д «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами», за змістом якого КП «Адміністративно-технічне управління» зобов`язано до 08.10.2020 демонтувати самовільно встановлені конструкції зовнішньої реклами, зокрема, розміщені за адресою м. Львів, вулиця Рахівська, 19, власник конструкції ТОВ «Сиріус-Захід»; оформити демонтаж актом і транспортувати демонтовані конструкції на склад для їх подальшого зберігання.

За змістом вимоги Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 17.02.2020 №23/Р-2-386 (яка була скерована ТОВ «Сиріус-Захід») запропоновано відповідачу добровільно усунути допущені порушення у зазначений у вимозі строк. Проте, ТОВ «Сиріус-Захід» вимоги Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про демонтаж не виконало.

На підставі вищенаведеного наказу, 27.10.2020 уповноваженими представниками КП «Адміністративно-технічне управління» та представником ФОП Флиса Тараса Івановича (інша організація, яка відповідно до договору про надання послуг № 10/02/2020 від 10.02.2020 здійснює демонтаж рекламних конструкцій) складено акт проведення демонтажу зазначеної спеціальної конструкції за № 4.

За змістом акту, демонтована конструкція може бути повернута власнику після звернення до КП «Адміністративно-технічне управління», а в разі незвернення протягом 15 календарних днів, останнє залишає за собою право на відшкодування понесених витрат в судовому порядку.

Зазначений акт надіслано 05.11.2020 відповідачу на адресу: 79022, м. Львів, вул. Виговського, 25/21.

Вартість проведення демонтажу спеціальної конструкції склала 1 180,00 грн., що підтверджується договором від 10.02.2020 за №10/02/2020 про надання послуг, який укладено КП «Адміністративно-технічне управління» та ФОП Флисом Т.І., рахунком на оплату №2710 від 27.10.2020 на суму 430,00 грн. та актом надання послуг №2710 від 27.10.2020.

Після демонтажу відповідну вивіску транспортовано до КП «Адміністративно-технічне управління» для подальшого зберігання.

Згідно з пунктом 8.3. Правил примусовий демонтаж рекламних засобів проводиться власними силами Оператора (КП «Адміністративно-технічне управління») або на його замовлення - підрядною організацією.

Пунктом 8.4. Правил передбачено, що у разі відсутності власника (користувача) рекламного засобу при демонтажі, примірник акту про проведений демонтаж скеровується власнику (користувачу) рекомендованим листом за його місцезнаходженням.

Відповідно до пункту 13.4. Правил благоустрою м. Львова, затверджених Ухвалою сесії Львівської міської ради від 21.04.2011 № 376: витрати з проведення демонтажу самовільно встановлених рекламних конструкцій, вивісок, їх транспортування та зберігання відшкодовують їх власники:

- п. 13.4.1. за демонтаж та транспортування спеціальної конструкції у розмірі фактичних витрат;

- п. 13.4.2. за зберігання спеціальної конструкції у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну добу зберігання.

Згідно з пунктом 8.5. Правил, компенсація витрат оператора, який організував демонтаж або проводив самостійно демонтаж рекламного засобу, покладається на власника (законного користувача) демонтованого рекламного засобу.

Пунктом 3 частини 2 статті 27 Закону України «Про рекламу» передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2021 та 26.02.2021 позивач скерував на адресу відповідача лист-вимогу про відшкодування в добровільному порядку витрат, понесених КП «Адміністративно-технічне управління» у зв`язку з демонтажем, транспортуванням та зберіганням спеціальної конструкції, які залишені відповідачем без відповіді та належного реагування.

Обговорюючи питання щодо власника (законного користувача) демонтованого спеціальної конструкції (рекламного засобу) та оцінюючи доводи апеляційної скарги про належність спірної демонтованої конструкції відповідачу, апеляційний господарський суд зазначає.

Відповідно п.1 ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно з п.1 ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ місцезнаходження юридичної особи (ТОВ «Сиріус-Захід») місто Львів, вул. Грунтова.

Як вбачається з матеріалів справи спеціальна конструкція була розташована за адресою м. Львів, вул. Рахівська, 19, і як вбачається з довідки з ЄДРПОУ (ТОВ «Сиріус-Захід») зазначена адреса (м. Львів, вул. Рахівська, 19) не вказана як адреса здійснення діяльності відповідача або місцезнаходження його філії, іншого відокремленого підрозділу.

Крім цього, номер телефону, який вказано на демонтованій рекламній конструкції не вказаний як номер зв`язку із відповідачем (згідно довідки з ЄДРПОУ).

Вищевикладене спростовує доводи апеляційної скарги про належність спірної демонтованої конструкції відповідачу.

При цьому, відображення на спеціальній конструкції (рекламному засобі) тексту наступного змісту: «Прийом металобрухту, макулатури, склобою» також не свідчить про її належність ТОВ «Сиріус-Захід».

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що судом не надано правової оцінки інформації (щодо приймання металобрухту, макулатури та склобою), що містилися на демонтованій рекламній конструкції апеляційний господарський суд зазначає, що як вбачається з фотознімків з місця демонтажу, доданих до акту проведення демонтажу спеціальних конструкцій від 27.10.2020 № 4 вказана конструкція не містять жодної інформації щодо її власника чи розповсюджувача, у тому числі відомостей про їх приналежність саме відповідачу.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що позивачем не доведено та матеріалами справи не підтверджено, що відповідач є власником спеціальної конструкції на вул. Рахівська, 19 у м. Львові, а звідси про недоведеність позивачем вини товариства у завданих йому збитках.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає обгрунтованим висновок місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Рішення Господарського суду Львівської області прийняте з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

Апелянтом не спростовано висновки суду першої інстанції, які тягнуть за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення, оскільки не доведено неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга комунального підприємства Адміністративно-технічне управління за № 2410-10-2807 від 11.09.2023 підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 ГПК України (в редакції Закону №132-IX від 20.09.2019), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про покладення на апелянта (відповідача) судового збору в розмірі 4 026,00 грн., який сплачений згідно з платіжною інструкцією за № 754 від 29.08.2023.

Керуючись ст.ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу комунального підприємства Адміністративно-технічне управління за № 2410-10-2807 від 11.09.2023 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Львівської області від 07.08.2023 у справі № 914/1650/23 залишити без змін.

Судовий збір в розмірі 4 026,00 грн. покласти на апелянта.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя Бойко С.М.

Судді Бонк Т.Б.

Якімець Г.Г.