Постанова

від 17.10.2023 по справі 43/550-50/327-2012

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2023 р. Справа№ 43/550-50/327-2012

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Копитової О.С.

суддів: Полякова Б.М.

Доманської М.Л.

за участю секретаря судового засідання: Гріщенко А.О.

у присутності представників сторін:

від апелянта - не з`явилися,

від КП «Київтеплоенерго» - Богомоленко Н.М.,

від ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» - Кирищук В.П.,

від ПрАТ « Київводоканал» - Махмет Б.Ю.,

від ОСОБА_1 - Пустовіт О.Ю.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-комунальне господарство «Геолог» арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни

на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.04.2023 року

(повний текст складено 18.05.2023 року)

у справі № 43/550-50/327-2012 (суддя Мандичев Д.В.)

за заявою громадської організації інвалідів «Реабілітаційний центр «Довіра»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-комунальне господарство «Геолог»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.04.2023 року у справі № 43/550-50/327-2012 у задоволенні заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-комунальне господарство «Геолог» арбітражний керуючий Потупало Н.І. (надалі по тексту - ліквідатор ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» арбітражний керуючий Потупало Н.І., апелянт) звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 05.04.2023 року у справі № 43/550-50/327-2012 в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким покласти субсидіарну відповідальність на засновника боржника - ОСОБА_1 у зв`язку з доведенням до банкрутства ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог», стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» грошові кошти в сумі 8 850 960,73 грн. 73 коп. Крім того, просить суд поновити строк на подання апеляційної скарги та прийняти її до розгляду.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала винесена з неповною оцінкою доказів і фактичних обставин справи та без урахування позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 30.08.2022 року у даній справі.

Апелянт зазначає, що ТОВ «-Житлово-комунальне господарство «Геолог» та ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» зареєстровані за однією адресою. Засновником та кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_1 , основний вид діяльності - управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту. Керівником ТОВ «-Житлово-комунальне господарство «Геолог» є Ліманський М.В. , який в свою чергу у 2013-2015 роках був керівником ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог».

Фактично ОСОБА_1 , на думку ліквідатора, прийняв рішення про створення нового підприємства та передачу йому всіх активів ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» з метою ухилення від сплати існуючих боргів.

Ліквідатор стверджує, що створивши нову юридичну особу та прийнявши рішення передати всі оборотні активи від боржника до іншої юридичної особи, власником вирішене питання про правонаступництво особи, яка отримала майнові активи боржника. Отже, кредиторська заборгованість ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» залишається без майнового забезпечення. На доказ зазначених доводів ліквідатором долучено витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно новоствореного ОСОБА_1 підприємства та копію повідомлення мешканців будинку.

Також ліквідатор стверджує, що ОСОБА_1 не вжив жодного заходу для уникнення банкрутства.

Таким чином, ліквідатор вважає, що матеріали справи містять всі наявні докази дій та бездіяльності вказаної особи, надані ліквідатором, процесуальні документи свідчать про недобросовісну поведінку ОСОБА_1 та зловживання своїми процесуальними правами.

Ліквідатор вважає, що обставини справи № 43/550-50/327-2012 та наявні у ній процесуальні документи беззаперечно підтверджують, що ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» набуло стану банкрутства саме у зв`язку з умисними діями та бездіяльністю керівника та засновника товариства - ОСОБА_1 , його неефективними і недобросовісними управлінськими діями.

Таким чином, ліквідатор вважає, що судом першої інстанції прийнято необґрунтоване та неправомірне рішення, яке підлягаю скасуванню.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2023 року апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» арбітражного керуючого Потупало Н.І. передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Сотнікова С.В., Полякова Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2023 року витребувано з господарського суду міста Києва сформовані матеріали оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 05.04.2023 року у справі № 43/550-50/327-2012 за заявою громадської організації інвалідів «Реабілітаційний центр «Довіра» до ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» про банкрутство та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ліквідатора ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» арбітражного керуючого Потупало Н.І. на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.04.2023 року у справі № 43/550-50/327-2012 до надходження матеріалів справи № 43/550-50/327-2012 до Північного апеляційного господарського суду.

26.06.2023 року від господарського суду міста Києва на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2023 року надійшли матеріали справи № 43/550-50/327-2012.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 року заяву судді Північного апеляційного господарського суду Сотнікова С.В. про самовідвід у справі № 43/550-50/327-2012 задоволено. Відведено суддю Північного апеляційного господарського суду Сотнікова С.В. від розгляду справи № 43/550-50/327-2012. Матеріали справи № 43/550-50/327-2012 передано для визначення складу суду відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 року, у зв`язку з задоволенням заяви про самовідвід судді Сотнікова С.В., призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2023 року, для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді: Копитової О.С. суддів: Остапенка О.М., Полякова Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 року заяву судді Північного апеляційного господарського суду Остапенка О.М. про самовідвід у справі № 43/550-50/327-2012 задоволено. Відведено суддю Північного апеляційного господарського суду Остапенка О.М. від розгляду справи № 43/550-50/327-2012. Матеріали справи № 43/550-50/327-2012 передано для визначення складу суду відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 року, у зв`язку з задоволенням заяви про самовідвід судді Остапенка О.М., призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2023 року, для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді: Копитової О.С. суддів: Буравльова С.І., Полякова Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 року апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» арбітражного керуючого Потупало Н.І. на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.04.2023 року у справі № 43/550-50/327-2012 залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 року поновлено ліквідатору ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» арбітражному керуючому Потупало Н.І. пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 05.04.2023 року у справі № 43/550-50/327-2012. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ліквідатора ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» арбітражного керуючого Потупало Н.І. на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.04.2023 року у справі № 43/550-50/327-2012. Розгляд апеляційної скарги ліквідатора ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» арбітражного керуючого Потупало Н.І. призначено на 09.08.2023 року. Вирішено інші процесуальні питання.

25.07.2023 року через відділ документообігу суду від приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (надалі по тексту - ПрАТ «АК «Київводоканал», кредитор) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому кредитор підтримує апеляційну скаргу ліквідатора та просить суд апеляційної інстанції її задовольнити.

В обґрунтуваннях поданого відзиву кредитор зазначає, що ліквідатором було встановлено, що фінансовий стан боржника характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності, відновлення платоспроможності та задоволення вимог кредиторів є неможливим.

Тому, покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із задоволенням до банкрутства є додатковою гарантією задоволення вимог кредиторів та сприятиме забезпеченню належного виконання зобов`язань.

Також кредитор зазначає, що ТОВ «-Житлово-комунальне господарство «Геолог» та ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» зареєстровані за однією адресою. Засновником та кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_1 , основний вид діяльності - управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту. Керівником ТОВ «-Житлово-комунальне господарство «Геолог» є Ліманський М.В. , який в свою чергу у 2013-2015 роках був керівником ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог».

Усі житлові будинки з вбудованими нежитловими приміщеннями, які перебували в управлінні боржника перешли до створеного 13.04.2016 року

ТОВ «-Житлово-комунальне господарство «Геолог» засновником та керівником якого є ті ж особи, які мали безпосереднє відношення до створення та управління боржником.

Тому, кредитор вважає, що обставини справи та наявні процесуальні документи беззаперечно підтверджують, що ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» набуло стану банкрутства саме у зв`язку з умисними діями та бездіяльністю керівника та засновника товариства - ОСОБА_1 , його неефективними і недобросовісними управлінськими діями.

Таким чином, апеляційна скарга ліквідатора, на думку кредитора, підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню.

02.08.2023 року через відділ документообігу суду від кредитора комунального підприємства «Київтеплоенерго» (надалі по тексту - КП «Київтеплоенерго», кредитор) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому кредитор підтримує апеляційну скаргу ліквідатора, вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими і такими, що ґрунтуються на дійсних обставинах справи.

Обґрунтовуючи поданий відзив кредитор зазначає, що субсидіарним відповідачем не вживались будь-які заходи з метою погашення наявної перед кредиторами боржника заборгованості.

Кредитор наголошує, що ТОВ «-Житлово-комунальне господарство «Геолог» та ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» зареєстровані за однією адресою. Засновником та кінцевим бенефіціарним власником зазначених товариств є ОСОБА_1 .

На думку кредитора, ОСОБА_1 фактично прийняв рішення про створення нового підприємства та передачу йому всіх активів ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» з метою ухилення від сплати існуючих боргів.

Доказів того, що житлові будинки перейшли в обслуговування ТОВ «-Житлово-комунальне господарство «Геолог» на підставі змін у законодавстві про житлово-комунальні послуги, зокрема, рішення співвласників багатоквартирних будинків про обрання управителем будинків ТОВ «-Житлово-комунальне господарство «Геолог» субсидіарним відповідачем не надано, хоч такі документи мають бути наявні у нього, як у власника нового управителя житловими будинками.

Кредитор зазначає, що створивши нову юридичну особу та прийнявши рішення передати всі оборотні активи від боржника до іншої юридичної особи, власником не вирішене питання про правонаступництво особи, яка отримала майнові активи боржника. Отже, кредиторська заборгованість боржника залишається без майнового забезпечення.

Крім того, кредитор зазначає, що місцевим судом залишилось поза увагою питання щодо дебіторської заборгованості, яка виникла у боржника через несвоєчасну оплату комунальних послуг мешканців житлових будинків, орендарями нежитлових приміщень та іншими дебіторами боржника. ОСОБА_1 не надано до суду будь-яких доказів правомірності зникнення дебіторської заборгованості з балансу боржника.

Отже, факт бездіяльності засновника та керівника боржника ОСОБА_1 , як особи, яка мала вплив на діяльність товариства, що призвело до банкрутства боржника та мало наслідком неможливість задоволення вимог кредиторів, свідчить про наявність підстав для покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності.

07.08.2023 року через відділ документообігу суду від представника ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» Потупало Н.І., в якому останній просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду міста Києва від 05.04.2023 року у справі №43/550-50/327-2012 залишити без змін.

Обґрунтовуючи поданий відзив, представник ОСОБА_1 зазначає, що ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» створено та зареєстровано 20.04.2004 року, дата запису - 20.09.2006 року.

В свою чергу до складу учасників (засновників) ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» громадянин ОСОБА_1 був включений 18.10.2006 року.

Таким чином, на час включення до складу учасників товариства ОСОБА_1 , ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» вже здійснювало господарську діяльність з обслуговування житлових будинків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2008 року у справі №43/550 порушено провадження про банкрутство . Підстави для порушення справи про банкрутство ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» стали борги, що виникли до 2008 року, тоді як ОСОБА_1 став директором з 24.05.2017 року коли господарська діяльність підприємства не велася.

При цьому, сама по собі обставина, що ОСОБА_1 є учасником ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» з 18.10.2006 року не підтверджує вину у виникненні заборгованості товариства.

Матеріали справи не містять доказів, які вказували б на наявність вини ОСОБА_1 у виникненні заборгованості товариства.

Представник зазначає, що ОСОБА_1 вчиняв дії щодо стягнення заборгованості та звертався до суду з заявами про стягнення заборгованості зі споживачів послуг та погашення простроченої заборгованості.

При цьому, у матеріалах справи наявні копії судових рішень (судових наказів) про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.

На час відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» у 2008 році, від ПАТ «Київенерго» (правонаступником якого є КП «Київтеплоенерго») було подано заяву про визнання останнього кредитором у справі про банкрутство ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» на суму 4 666 348,08 грн.

Натомість, на час розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності кредиторські вимоги КП «Київтеплоенерго» становлять 92 012,01 грн.

Зазначене підтверджується відомостями з Реєстру вимог кредиторів ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» від 12.08.2020 року.

Таким чином, представник вважає, що твердження про повну бездіяльність ОСОБА_1 спростовується доказами наявними у матеріалах справи.

Крім того, представник зазначає, що згідно статуту ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» статутний капітал товариства складає лише 26 00 грн., що свідчить про незначну фінансову спроможність товариства в частині залучення значної кількості працівників в тому числі юристів.

Щодо тверджень ліквідатора про наявність нерухомого майна у ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог», то представник ОСОБА_1 зазначає, що ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» не мало у власності нерухомого майна. Будучи протягом певного часу балансоутримувачем нерухомого майна, товариство здійснювало обслуговування цього майна шляхом надання житлово-комунальних послуг.

Представник зазначає, що рішенням господарського суду міста Києва від 31.05.2007 року у справі №7/301 визнано право власності за ТОВ «Васильківське КСМ» на нерухоме майно: нежитлове приміщення підвалу, що знаходяться за адресами: м. Київ, вул.. Підвисоцького буд. 5, площею 84,8 кв.м.; м. Київ, вул.. Лєскова, буд. 3, площею 51 кв.м.; м.Київ, вул.. Кіквідзе, буд. 14-В, площею 89,2 кв.м.; м. Київ, вул.. вул.. Кіквідзе, буд. 13-В, площею 70,0 кв.м.; м. Київ, вул.. Безстужева, буд. 36, площею 955 кв.м.; м.Київ, вул.. Безстужева, буд. 36, площею 330 кв.м.; м. Київ, вул.. вул.. Л. Первомайського, буд. 11, площею 330,3 кв.м.

Так, зі змісту вказаного рішення, вбачається, що ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» на підстави заяви від 11.09.2006 року відмовилося від права власності на вищезазначене нерухоме майно на користь ТОВ «Васильківське КСМ».

Проте, як було вищезазначено, ОСОБА_1 був включений до складу учасників ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» лише 18.10.2006 року.

Наведене вище жодним чином не спростовується у поданій заяві ліквідатора.

Крім того, представник ОСОБА_1 у своєму відзиві заперечує і проти Звіту ТОВ «Юридичної групи «Пріоритет» за результатами проведення аналізу господарської діяльності боржника та зазначає, що Звіт не містить жодного аналізу ведення ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» господарської діяльності за період 3-х років до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство.

На підтвердження невідповідності Звіту «Юридичної групи «Пріоритет» представник просить суд долучити до матеріалів справи Аудиторський звіт ПП «Інформаудит».

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 року, у зв`язку з перебуванням судді Буравльова С.І., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2023 року, для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді: Копитової О.С. суддів: Полякова Б.М., Кравчука Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2023 року прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» арбітражного керуючого Потупало Н.І. на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.04.2023 року у справі № 43/550-50/327-2012. Розгляд апеляційної скарги ліквідатора ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» арбітражного керуючого Потупало Н.І. призначено на 09.08.2023 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 року розгляд справи № 43/550-50/327-2012 за апеляційною скаргою ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» арбітражного керуючого Потупало Н.І. відкладено на 23.08.2023 року.

17.08.2023 року на електронну адресу суду від ліквідатора боржника арбітражного керуючого Потупало Н.І. надійшли заперечення на відзив ОСОБА_1 .

В поданих запереченнях ліквідатор зазначає, що в матеріалах справи наявні докази дій та бездіяльності субсидіарного відповідача, надані ліквідатором.

Щодо тверджень ОСОБА_1 про те, що ним вживались заходи, щодо стягнення дебіторської заборгованості та погашення вимог кредиторів, то ліквідатор зазначає, що відповідно до фінансової звітності, наданої органами статистики на запит арбітражного керуючого, вбачається наявність на початок 2017 року дебіторської заборгованості, однак на кінець 2017 року дебіторська заборгованість у товариства відсутня, як і будь-які активи. Фактично встановити куди саме було спрямовано наявну дебіторську заборгованість неможливо, оскільки на численні запити арбітражного керуючого, ОСОБА_1 жодної інформації та документів на підтвердження використання дебіторської заборгованості надано не було.

Щодо тверджень ОСОБА_1 про те, що грошові вимоги ПАТ «Київенерго» (правонаступником якого є КП «Київтеплоенерго») на дату порушення справи про банкрутство складали 4 666 348,00 грн., однак до реєстру вимог кредиторів включено вимоги КП «Київтеплоенерго» на суму 92 012,01 грн., то ліквідатор зазначає, що відповідачем не враховано те, що ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» також є правонаступниками ПАТ «Київенерго» та його вимоги також включено до реєстру вимог кредиторів.

Щодо тверджень ОСОБА_1 стосовно невідповідно Звіту ТОВ «Юридичної групи «Пріоритет», то ліквідатор зазначає, що аналіз фінансово-господарської діяльності боржника було проведено на підставі наявної фінансової звітності, отриманої від Головного управління статистики у м. Києві на запит ліквідатора боржника.

Що стосується Аудиторського звіту відповідача, то ліквідатор зазначає, що поданий відповідачем Звіт за своєю суттю не є аудиторським звітом, відповідно до вимог чинного законодавства, а включає в себе лише огляд звіту за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності та співставлення його з вимогами Методичних рекомендацій.

Таким чином, ліквідатор просить суд апеляційної інстанції залишити клопотання відповідача про долучення Аудиторського звіту без задоволення, апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати в повному обсязі.

18.08.2023 року через відділ документообігу суду від КП «Київтеплоенерго» надійшла відповідь на відзив ОСОБА_1 .

В поданій відповіді на відзив кредитор зазначає, що субсидіарним відповідачем не було надано суду жодних доказів та підтвердження того, що банкрутство боржника не було спричинене його діями та прийнятими рішеннями.

Доводи ОСОБА_1 стосовно того, що останній став учасником боржника з 18.10.2006 року, а керівником з 24.05.2017 року і не несе відповідальності за виникнення заборгованості боржника перед кредиторами, на думку кредитора, спростовуються недобросовісною поведінкою відповідача.

Кредитор стверджує, що бухгалтерські документи та інформацію щодо фінансового стану боржника ОСОБА_1 не надав ні на вимогу розпорядника майна боржника, ні на запит ліквідатора боржника, ні на вимогу суду (ухвала господарського суду міста Києва від 28.10.2020 року у даній справі).

Кредитор вважає, що субсидіарним відповідачем не вживались будь-які заходи з метою погашення наявної перед кредиторами боржника заборгованості.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, кредитор просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі.

21.08.2023 року через відділ документообігу суду від кредитора ПрАТ «АК «Київводоканал» надійшли пояснення у справі.

У поданих поясненнях кредитор стверджує, що обставини справи та наявні у ній процесуальні документи беззаперечно підтверджують, що ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» набуло стану банкрутства саме у зв`язку з умисними діями та умисною бездіяльністю керівника та засновника ОСОБА_1 , його неефективними та недобросовісними управлінськими діями.

Тому, кредитор вважає, що апеляційна скарга ліквідатора підлягає задоволенню.

23.08.2023 року у зв`язку з перебуванням головуючого судді Копитової О.С. на лікарняному, судове засідання не відбулося.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2023 року, у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2023 року, для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді: Копитової О.С. суддів: Полякова Б.М., Доманської М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2023 року прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» арбітражного керуючого Потупало Н.І. на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.04.2023 року у справі № 43/550-50/327-2012. Розгляд справи призначено на 26.09.2023 року.

26.09.2023 року у судовому засіданні оголошено перерву по справі до 17.10.2023 року.

До початку судового засідання на електронну адресу суду від апелянта надійшла заява про проведення засідання за відсутності апелянта.

17.10.2023 року в судове засідання представники сторін, які з`явились надали усні пояснення по справі.

17.10.2023 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Згідно зі статтею 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

21.10.2019 року вступив в дію Кодекс України з процедур банкрутства та відповідно втратив дію Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в зв`язку із цим подальше провадження у справі про банкрутство здійснюється відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства.

Як вбачається з матеріалів справи, на розгляді господарського суду міста Києва перебуває справа №43/550-50/327-2012 про банкрутство ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог».

Постановою господарського суду міста Києва від 12.08.2020 року визнано банкрутом ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог»; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» арбітражного керуючого Потупало Н.І. Вирішено інші процесуальні питання.

08.12.2020 року до господарського суду міста Києва надійшла заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства.

Обґрунтовуючи зазначену заяву, ліквідатор вказує, що під час вивчення фінансової звітності ТОВ «ЖКГ «Геолог» встановлено, що в період розгляду заяви ініціюючого кредитора про порушення справи про банкрутство ТОВ «ЖКГ «Геолог», а саме 2017 рік (заяву про банкрутство подано у 2008 році та декілька разів провадження у справі зупинялося та поновлювалося за рішеннями судів), підприємством було відчужено все нерухоме майно, запаси та дебіторська заборгованість, що призвело до зменшення активів підприємства та неможливості розрахуватися за наявними боргами.

Як зазначає ліквідатор, керівником та засновником ТОВ «ЖКГ «Геолог» ОСОБА_1 було порушено приписи чинного законодавства та відчужено все нерухоме та рухоме майно банкрута, а також наявну дебіторську заборгованість та безоплатно передано на баланс ТОВ «-ЖКГ «Геолог», про що повідомлено мешканців будинків, що перебували на балансі ТОВ «ЖКГ «Геолог».

Арбітражна керуюча зазначає, що ТОВ «-ЖКГ «Геолог» (код ЄДРПОУ 40423057) зареєстроване за тією ж адресою, що й ТОВ «ЖКГ «Геолог», а саме: 04123, м. Київ, вул. Бестужева, 36, вбудовано - прибудоване приміщення. Засновником та кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_1 , основний вид діяльності - управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту. Керівником ТОВ «-ЖКГ «Геолог» є Ліманський М.В. , який в свою чергу у 2013 - 2015 роках був керівником ТОВ «ЖКГ «Геолог».

Ліквідатор приходить до висновку, що створивши нову юридичну особу та прийнявши рішення передати всі оборотні активи від боржника до іншої юридичної особи, власником не вирішене питання про правонаступництво особи, яка отримала майнові активи боржника.

Таким чином, на думку ліквідатора, скориставшись своїми правами як власника банкрута та органу управління майном банкрута, ОСОБА_1 прийняв рішення про відчуження майна боржника та його передачу іншій юридичній особі, при цьому усвідомлюючи, що своїм рішенням завдає шкоди інтересам кредиторів боржника, у зв`язку з чим, ОСОБА_1 є винним у неплатоспроможності та банкрутстві боржника, як його засновник, який має право давати та давав обов`язкові для боржника вказівки (рішення) щодо майна.

Також, ліквідатором зазначено, що ОСОБА_1 , будучи керівником та єдиним засновником банкрута, після прийняття заяви господарським судом про порушення справи про банкрутство, одноособово прийняв рішення про передачу житлових будинків на баланс іншої юридичної особи без погодження з органом управління - Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, чим порушив приписи ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.08.2021 року у задоволенні заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог" арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 у справі № 43/550-50/327-2012 залишено без змін.

Суди, здійснивши оцінку доводів ліквідатора та наданих на їх підтвердження доказів, зазначили, що вирок Печерського районного суду міста Києва у справі № 1-664/12 від 19.11.2013 року стосується ОСОБА_3 , а не ОСОБА_1 . Крім того, суди звернули увагу, що зазначений вирок суду не набрав законної сили, оскільки ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 26.02.2014 року був скасований, а кримінальну справу направлено на додаткове розслідування. Також суд встановив, що 24.12.2014 року постановою старшого слідчого СВ Печерського РУ ГУ МВС України у місті Києві кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення.

Суди встановили, що засновником ТОВ "ЖКГ «Геолог» та ТОВ «-ЖКГ «Геолог» (ідентифікаційний код 32960711) є ОСОБА_1 , керівником ТОВ «-ЖКГ «Геолог» є Ліманський М.В. , який в свою чергу у 2013 - 2015 роках був керівником ТОВ «ЖКГ «Геолог».

Суди звернули увагу, що ліквідатором не встановлено період, коли боржник втратив платоспроможність, а лише констатовано, що на початок періоду, що аналізується, боржник вже був неплатоспроможним. Разом з тим, суди зауважили, що дії, вчинені щодо боржника, який вже перебуває у стані неплатоспроможності, не можуть бути кваліфіковані як доведення до банкрутства, оскільки на час вчинення таких дій боржник вже перебуває у неплатоспроможному стані.

З посиланням на положення Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємств та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14, суди дійшли висновку, що ліквідатором банкрута не доведено належними та допустимими доказами неправомірності дій засновника банкрута.

Крім того, суди зазначили, що звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, складений відповідно до зазначених Методичних рекомендацій не є безумовним доказом доведення боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду.

Постановою Верховного Суду від 30.08.2022 року касаційну скаргу комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 року та ухвалу господарського суду міста Києва від 25.08.2021 року у справі № 43/550-50/327-2012 скасовано. Справу № 43/550-50/327-2012 в частині розгляду заяви ліквідатора ТОВ «Геолог» арбітражної керуючої Потупало Н.І. про покладення субсидіарної відповідальності направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховий Суд у постанові від 30.08.2022 по справі № 43/550-50/327-2012 зазначив, що судами не досліджено обставини, на які посилалась арбітражна керуюча Потупало Н.І. щодо дій керівника боржника ОСОБА_1 та наслідків таких дій до моменту його заміни іншим керівником, щодо причинно-наслідкового зв`язку таких дій із настанням обставин неможливості погашення заборгованості боржником. Також судами не надано оцінки наявності факту відчуження майна (активів) боржника та участі у таких обставинах ОСОБА_1 , не надано оцінки факту безоплатного передання майна боржника третій особі, засновником якої є ОСОБА_1 , та не досліджено обставини щодо можливості здійснення основної статутної діяльності боржника без наявності відчуженого майна на користь ТОВ «-ЖКГ "Геолог».

Під час нового розгляду справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 05.04.2023 року у справі № 43/550-50/327-2012 у задоволенні заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства відмовлено.

Обґрунтовуючи прийняту ухвалу місцевий суд зазначив, що матеріали справи не містять відомостей стосовно того, на підставі яких первісних документів керівними органами боржника (в тому числі засновниками) було вчинено відчуження майна та дебіторської заборгованості боржника у 2017 році, а також доказів, що підтверджують безпосередню участь ОСОБА_1 у відчуженні активів боржника на користь третьої особи ТОВ «-Житлово-комунальне господарство «Геолог».

Зазначена ухвала місцевого суду і переглядається апеляційним судом.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги ліквідатора ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» арбітражного керуючого Потупало Н.І. слід відмовити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 05.04.2023 року у справі № 43/550-50/327-2012 залишити без змін, виходячи з наступного.

Загальні умови для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України), Господарським кодексом України (далі - ГК України), Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Так, ч. 1 ст. 619 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства. При цьому, частиною третьою цієї статті ГК України унормовано, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Застосування субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство урегульовано положеннями ст.61 КУзПБ, якою передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Отже, субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

Першочерговою метою застосування цього механізму є створення для кредиторів у межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав, законних інтересів та задоволення вимог, що відповідає загальній меті процедур банкрутства та кореспондується з обов`язком ліквідатора здійснити всю повноту передбачених законом заходів, спрямованих на досягнення цієї мети у ліквідаційній процедурі.

Субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства за своєю правовою природою є відповідальністю за зловживання суб`єктивними цивільними правами, які завдали шкоди кредиторам. Законодавство не пов`язує можливості покладення на третіх осіб субсидіарної відповідальності в порядку частини другої ст. 61 КУзПБ з наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення. У цьому випадку особи згідно зі спеціальним приписом КУзПБ притягуються до цивільної відповідальності у формі стягнення.

Визначена ч. 2 ст. 61 КУзПБ відповідальність засновника (учасника, акціонера), керівника боржника та іншої особи, яка має право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, застосовується у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника та повинна обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення - об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у цьому випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника. Притягнення винних у доведені до банкрутства осіб до субсидіарної відповідальності є механізмом відновлення порушених прав кредиторів, а також стимулюванням добросовісної поведінки засновників, керівників та інших осіб пов`язаних з боржником і як наслідок недопущення здійснення права власності на шкоду інших осіб.

Об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки. Щодо об`єктивної сторони правопорушення для покладення на суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство слід зазначити, що хоча приписи ч. 2 ст. 61 КУзПБ і містять диспозицію (зміст) правопорушення- «доведення до банкрутства», за яке передбачені наслідки у вигляді субсидіарної відповідальності, однак не конкретизують дії/бездіяльність суб`єктів цієї відповідальності, які вказують/доводять на його існування.

Оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності на предмет покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, слід відмежовувати дії та обставини, які належать до ризиків підприємницької/господарської діяльності (ст. 42 ГК України).

Особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. Між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) у процесі діяльності складаються відносини довірчого характеру, у зв`язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень (така правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 05.07.2022 у справі № 916/1272/18).

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 61 КУзПБ, суб`єктів субсидіарної відповідальності умовно можна поділити на дві групи:

І група - засновники (учасники, акціонери) та інші особи, які відповідно до закону за своїм юридичним статусом та відповідно до установчих документів мають право безпосередньо давати обов`язкові для виконання боржником (його органів управління) вказівки, приймати рішення, видавати розпорядження чи накази боржнику. У законодавстві України віднесені до цієї групи особи іменуються як: "заінтересовані особи стосовно боржника" (ст. 1 Закону про банкрутство, ст. 1 КУзПБ), «пов`язані особи» (стаття 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», стаття 14.1.159. Податкового кодексу України, стаття 52 Закону України «Про банки та банківську діяльність»), «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)» (стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення");

ІІ група - інші особи, які не мають формалізованих зав`язків із юридичною особою-боржником однак мають змогу іншим чином визначати та впливати на поведінку боржника в господарських відносинах. Такі особи самостійно або спільно з іншими особами визначають волю боржника щодо здійснення або утримання від здійснення певних дій.

Слід зазначити, що можливістю подання в межах справи про банкрутство заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства наділений виключно ліквідатор банкрута, який, здійснивши на виконання своїх повноважень аналіз фінансового становища банкрута (ч. 1 ст. 61 КУзПБ), зобов`язаний звернутись до суду із відповідним позовом.

Суб`єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб`єктом (суб`єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника (аналогічну за змістом правову позицію висловлено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17, від 24.02.2021 у справі № 902/1129/15, від 01.06.2021 у справі № 904/4855/17, від 10.06.2021 у справі № 5023/2837/11, від 19.08.2021 у справі № 25/62/09, від 15.02.2022 у справі № 927/219/20, від 05.07.2022 у справі № 916/1272/18).

Суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

Для вирішення питання щодо кола необхідних і достатніх обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, необхідна конкретизації об`єктивної сторони правопорушення з доведення до банкрутства/банкрутства з вини відповідальних суб`єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, виходячи, зокрема, із сукупності таких обставин щодо боржника та дій (бездіяльності) відповідальних суб`єктів:

1) вчинення суб`єктами відповідальності, за відсутності у боржника будь-яких активів, будь-яких дій/бездіяльності, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення (вказівка на вчинення/вчинення правочину без наміру його реального виконання боржником через відсутність матеріальних, фінансових, інформаційних, технічних, кадрових ресурсів; невиконання податкових зобов`язань, бездіяльність щодо стягнення дебіторської заборгованості тощо); при цьому не забезпечені реальними активами внески до статутного фонду боржника, активами не вважаються;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення/вчинення майнових дій з виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника (що вказує на мету - ухилення від погашення боржником заборгованості та її збільшення);

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення дій/бездіяльності з набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той же період часу (податковий період тощо) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення, вказівкою на вчинення/вчиненням майнових дій з виведення активів боржника за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржником.

Така правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 16.06.2020 року у справі № 910/21232/16, та не втратила своєї актуальності із введенням в дію КУзПБ.

Дослідження обставин поведінки (дій чи бездіяльності), яка має причинно-наслідковий зв`язок із відповідальністю, передбаченою ч. 2 ст.61 КУзПБ, а також встановлення вини суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство здійснюється судом, що вирішує спір про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство. Водночас при вирішенні питання щодо вини (виду вини) суб`єкта субсидіарної відповідальності, слід виходити з обов`язків та повноважень суб`єктів відповідальності щодо боржника, покладених на них законом та/або статутом, враховуючи при цьому положення частин першої-третьої статті 4 КУзПБ (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 14.07.2020 у справі № 904/6379/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17, від 01.06.2021 у справі № 904/4855/17, від 15.02.2022 у справі № 927/219/20).

Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, які підтверджують обставини доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує наявність підстав для притягнення керівника/засновника боржника до відповідальності за доведення до банкрутства (банкрутства), а відтак - не надає можливості визначити суб`єкт відповідальності, встановити його вину у діях/бездіяльності та покласти субсидіарну відповідальність на такого суб`єкта (такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21323/16, від 15.02.2022 у справі № 927/219/20.

Водночас, з урахуванням положень ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, особа, щодо якої подано заяву про покладення субсидіарної відповідальності (засновник, керівник, учасник тощо), повинна надати докази з метою спростування доводів заявника та підтвердження відсутності власної вини у банкрутстві або доведенні до банкрутства боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором арбітражною керуючою Потупало Н.І. на підставі складеного ТОВ «Юридична група «Пріоритет» звіту за результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «ЖКГ «Геолог» на предмет виявлення ознак неплатоспроможності, дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства зроблено висновок про те, що засновник ТОВ «ЖКГ «Геолог» ОСОБА_1 є винним у неплатоспроможності та банкрутстві боржника, як його засновник, який має право давати та давав обов`язкові для боржника вказівки (рішення) щодо майна.

При цьому, з поданого звіту вбачається, що аналіз ТОВ «Юридична група «Пріоритет» проводився за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 із використанням інформації про юридичну особу з ЄДРПОУ, форми № 1-м «Баланс» станом на 31.12.2016; на 31.12.2017; на 31.12.2018; форми № 2-м «Звіт про фінансові результати» за 2016, 2017 та 2018 роки; інформаційної довідки станом на 20.11.2020 року з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушення провадження у справі про банкрутство, витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 17.08.2020, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 17.08.2020 року, копій відповідей на запити ліквідатора про наявність/відсутність майна та активів на товаристві.

Правовими підставами складання Звіту є Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства (надалі по тексту - Рекомендації), затверджені Наказом Мінекономіки від 19.01.2006 року № 14.

Згідно з п. 1 Рекомендацій Методичні рекомендації розроблені з метою визначення однозначних підходів під час аналізу фінансово-господарського стану підприємств на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації.

Відповідно до п. 3.2 Рекомендацій визначення ознак дій з доведення до банкрутства здійснюється за період, що починається за три роки до дати порушення справи про банкрутство, у разі наявності ознак неправомірних дій відповідальних осіб боржника, що призвели до його стійкої фінансової неспроможності, у зв`язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов`язкові платежі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2008 року у справі № 43/550 порушено справу про визнання банкрутом ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог».

Звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, складений відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 року №14, не становить безумовний доказ доведення боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами оцінки всіх наявних у справі доказів, у тому числі й цього звіту, який є лише одним із засобів доказування.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 року по справі № 915/1624/16.

З огляду на викладене, долучений ліквідатором звіт ТОВ «Юридична група «Пріоритет» за результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «ЖКГ «Геолог» на предмет виявлення ознак неплатоспроможності, дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства не доводить вини ОСОБА_1 у неплатоспроможності та банкрутстві боржника, оскільки у тому числі не охоплює період виникнення загрози неплатоспроможності товариства (до моменту порушення справи про банкрутство ухвалою господарського суду від 11.07.2008 року).

Як вбачається з матеріалів справи та було вищезазначено, направляючи справу на новий розгляд, Верховий Суд у постанові від 30.08.2022 року по справі № 43/550-50/327-2012 зазначив, що судами не досліджено обставини, на які посилалась арбітражна керуюча Потупало Н.І. щодо дій керівника боржника ОСОБА_1 та наслідків таких дій до моменту його заміни іншим керівником, щодо причинно-наслідкового зв`язку таких дій із настанням обставин неможливості погашення заборгованості боржником. Також судами не надано оцінки наявності факту відчуження майна (активів) боржника та участі у таких обставинах ОСОБА_1 , не надано оцінки факту безоплатного передання майна боржника третій особі, засновником якої є ОСОБА_1 , та не досліджено обставини щодо можливості здійснення основної статутної діяльності боржника без наявності відчуженого майна на користь ТОВ «-ЖКГ «Геолог».

Місцевим судом ухвалою від 04.10.2022 року зобов`язано ліквідатора надати суду відомості щодо активів боржника (у тому числі дебіторської заборгованості), які було відчужено ТОВ «-ЖКГ «Геолог»; відомості, на підставі яких первісних документів керівними органами боржника (в тому числі засновниками) було вчинено таке відчуження (з долученням до матеріалів справи); докази, що підтверджують безпосередню участь у відчуженні активів боржника на користь ТОВ «-ЖКГ «Геолог» ОСОБА_1 ; Акт прийому-передачі житлового фонду на баланс боржника від 01.03.2004 року.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання вимог ухвали від 04.10.2022 року ліквідатором надані наступні пояснення.

З балансів боржника вбачається, що ТОВ «ЖКГ «Геолог» на праві повного господарського відання були передані житлові та нежитлові будівлі. Відповідно до Акту прийому-передачі житлового фонду на баланс з метою обслуговування до ТОВ «ЖКГ «Геолог». При цьому, ТОВ «ЖКГ «Геолог» являється балансоутримувачем житлових будинків, що знаходяться за адресами: вул. Кіквідзе, 13 в, вул. Кіквідзе, 14 в, вул. Лескова, 3, вул. Німанська, 10, вул. Підвисоцького, 5, вул. Щорса, 25, вул. Л. Первомайського, 111, вул. Дяченка, 8, вул. Геофізиків, 8, вул. Бєстужева, 36 в м. Києві. Цей факт також підтверджено листом РВ ФДМУ по м. Києву.

На виконання приписів постанови господарського суду та вимог Кодексу України з процедур банкрутства, згідно з наказом за підприємством ТОВ «ЖКГ «Геолог» було проведено інвентаризацію майна банкрута станом на 10.09.2020 року.

За результатом проведеної інвентаризації будь-яке майно, товарно-матеріальні цінності, грошові кошти чи дебіторська заборгованість, яке відповідно до п. 1 ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства повинно бути включено до складу ліквідаційної маси виявлено не було.

Відповідно до інформації, наданої Печерською Районною в м. Києві Державною адміністрацією, відповідно до Акту прийому-передачі житлового фонду, на баланс ТОВ «ЖКГ «Геолог» від 01.03.2004 року передано житлові будинки, розташовані, зокрема, на території Печерського району м. Києва за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; вул. Є. Коновальця (колишня вул. Щорса), 26; вул. Л. Первомайського, 11.

Станом на 12.05.2021 року зазначені житлові будинки (окрім будинку АДРЕСА_5 ) перебувають на обслуговуванні/в управлінні ТОВ «-ЖКГ «Геолог» (зареєстроване 13.04.2016, код ЄДРПОУ 40423057).

Ліквідатор зазначає, що на замовлення ТОВ «-ЖКГ «Геолог» 24.03.2017 ТОВ «Б-Т-І» було розроблено технічний паспорт на багатоквартирний житловий будинок літер. «А» № 36 по вулиці Бестужева, що також свідчить про те, що обслуговування цього будинку з 2017 року проводить саме ТОВ «-ЖКГ «Геолог».

Арбітражна керуюча Потупало Н.І. вважає, що ОСОБА_1 було порушено приписи чинного законодавства та у 2017 році, відповідно до фінансової звітності банкрута, відчужено все нерухоме та рухоме майно банкрута, а також наявну дебіторську заборгованість та безоплатно передано на баланс ТОВ «-ЖКГ «Геолог», про о повідомлено мешканців будинків, що перебували на балансі ТОВ «ЖКГ «Геолог».

Стосовно відчуження нежитлових приміщень ліквідатором зазначено наступне.

20.04.2004 року ВАТ «Північукргеологія» було засноване ТОВ «ЖКГ «Геолог», як правонаступник ВАТ «Північукргеологія» в господарській і фінансово-правовій діяльності, що пов`язана з утриманням та обслуговуванням відомчого житлового фонду, який був переданий з балансу ТОВ «Північукргеологія» на баланс ТОВ «ЖКГ «Геолог».

Заявою від 11.09.2006 року ТОВ «ЖКГ «Геолог» відмовилось від права власності на нерухоме майно на користь ТОВ «Васильківське КСМ» в порядку ст. 347 Цивільного кодексу України та передало нерухомість ТОВ «Васильківське КСМ».

У подальшому рішенням господарського суду міста Києва по справі 3 7/301 від 31.05.2007 року визнано право власності ТОВ «Васильківське КСМ» (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 4-б, код ЄДРПОУ 33801629) на наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення підвалу, що знаходиться в житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Підвисоцького, 5, загальною площею 84,8 кв.м.; групи нежитлових приміщень № 23, № 24, що знаходяться в підвалі житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В, загальною площею 89,2 кв.м.; нежитлове приміщення підвалу, що знаходиться в житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 13-В, загальною площею 70 кв.м.; нежитлове приміщення підвалу, що знаходиться в житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 3, загальною площею 51 кв.м.; нежитлове вбудовано-прибудоване приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бестужева, 36, загальною площею 955 кв.м.; нежитлове приміщення підвалу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бестужева, 36, загальною площею 330 кв.м.; групи нежитлових приміщень №53, що знаходяться в цокольному поверсі житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Леоніда Первомайського,11, загальною площею 330,3 кв.м.

В подальшому ТОВ «Васильківське КСМ» відповідно до Договору міни від 30.06.2007 р. поміняло належне йому на праві приватної власності нерухоме майно (вбудовано - прибудоване приміщення), загальною площею 949,10 кв.м. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аларіт Буд» на 6 ноутбуків.

На думку ліквідатора, зазначене свідчить, що ТОВ «ЖКГ «Геолог» здійснив безоплатне відчуження всіх нежитлових приміщень, розташованих в житлових будинках, які перебували на балансі боржника.

Дослідивши належним чином матеріали справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У рішенні господарського суду міста Києва від 31.05.2007 року по справі № 7/301 судом встановлено, що заявою від 11.09.2006 року ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» відмовилося від права власності на нерухомість на користь ТОВ «Васильківське КСМ» в порядку ст. 347 Цивільного кодексу України та передала нерухомість товариству, що підтверджується Актом приймання-передачі від 14.09.2006 року.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Матеріали реєстраційної справи ТОВ «ЖКГ «Геолог» містять Договір купівлі-продажу корпоративних прав від 16.10.2006 року, укладений між ВАТ «Північукргеологія» (надалі - Продавець) та ОСОБА_1 (надалі - Покупець).

Згідно з п. 1 Договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти корпоративні права на Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-комунальне господарство «Геолог», юридична адреса: 04123, м. Київ, вул. Бестужева, 36 вбудовано-прибудоване приміщення (надалі - Підприємство); свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи видано Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією 20.04.2004 за номером 1 071 120 000 021562, код ЄДРПОУ 32960711, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити їх згідно з умовами даного договору. Зазначені корпоративні права належать Продавцю на підставі Статуту Підприємства.

Пунктом 1.3 Договору визначено, що із моменту укладення Договору до Покупця переходять усі права засновника Підприємства, передбачені його Статутом.

З огляду на викладене, ліквідатором не доведено, що ОСОБА_1 , набувши права засновника ТОВ «ЖКГ «Геолог» за Договором купівлі-продажу корпоративних прав від 16.10.2006 року мав будь-яке відношення до заяви боржника від 11.09.2006, якою ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» відмовилося від права власності на нерухомість на користь ТОВ «Васильківське КСМ» в порядку ст. 347 Цивільного кодексу України та подальшої передачі нерухомості товариству, що підтверджується Актом приймання-передачі від 14.09.2006 року.

Крім того, Договір міни від 13.06.2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Васильківське КСМ» та ТОВ «Аларіт Буд», на який у тому числі посилається ліквідатор як на доказ, що підтверджує обставини виникнення неплатоспроможності боржника та вину ОСОБА_1 , взагалі не стосується предмету доказування у даній справі, адже Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-комунальне господарство «Геолог» не є стороною вказаного правочину.

Частиною 3 ст. 92 Цивільного кодексу України визначено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Задля встановлення обсягу прав та обов`язків ОСОБА_1 як засновника (з 16.10.2006 року) та керівника (з 25.07.2017 року) ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» судом досліджено Статут ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог», затверджений Протоколом №2 загальних зборів учасників ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог» від 07.04.2016 року.

Так, згідно з пунктом 9 Статуту учасником товариства може бути фізична та юридична особа, яка має право: брати участь в управлінні справами Товариства; брати участь у розподілі прибутку Товариства та одержувати його частину (дивіденди); одержувати інформацію про діяльність Товариства, зокрема знайомитися з усіма необхідними документами; передавати в користування Товариству власне майно; отримувати на праві користування майно, що належить Товариству, згідно з актом, що йому видається; вийти в установленому порядку із Товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у Товаристві.

У свою чергу, Статутом боржника визначено, що учасник товариства зобов`язаний: додержуватися положень Статуту Товариства та виконувати рішення загальних зборів; не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність Товариства; вносити вклади у порядку і розмірах, передбачених цим Статутом; виконувати свої зобов`язання перед товариством, у тому числі ті, що пов`язані з майновою участю, а також робити вклади у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчими документами; всебічно сприяти Товариству у його діяльності; своєчасно інформувати адміністрацію Товариства про зміни у внутрішній структурі, організації Товариства; не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність Товариства.

Пунктом 12.18 Статуту боржника визначено, що директор товариства: затверджує поточні плани діяльності Товариства і заходів, що є необхідними для вирішення його завдань: затверджує щорічний кошторис, штатний розклад і посадові оклади співробітників апарату, встановлює показники, розмір та строки їх преміювання; затверджує ціни на продукцію і тарифи на послуги; затверджує локальні акти, що визначають відносини між підрозділами та філіями Товариства; приймає на роботу і звільняє з роботи співробітників Товариства, застосовує до них заходи заохочення і накладає стягнення; подає на затвердження Учасникам річний звіт та баланс Товариства; забезпечує виконання рішень Учасників; приймає рішення щодо інших питань поточної діяльності Товариства.

Директор товариства має право: без довіреності діяти від імені Товариства, репрезентувати в усіх установах, товариствах і організаціях; розпоряджатися майном Товариства, укладати угоди та чинити юридичні дії від імені Товариства, видавати довіреності, відкривати та використовувати рахунки Товариства в установах банків; здійснювати інші дії для досягнення цілей Товариства в межах його компетенції.

Так, долучений технічний паспорт від 24.03.2017 року на багатоквартирний житловий будинок літер. А № 36 по вулиці Бестужева Олександра у місті Києві, виданий ТОВ «Б-Т-І» на замовлення ТОВ «-Житлово-комунальне господарство «Геолог», не є доказом доведення ОСОБА_1 до банкрутства ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог».

Статтею 215 Господарського кодексу України визначено відповідальність за порушення законодавства про банкрутство. У випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства. Фіктивним банкрутством визнається завідомо неправдива заява суб`єкта підприємництва до суду про нездатність виконати зобов`язання перед кредиторами та державою. Встановивши факт фіктивного банкрутства, тобто фактичну платоспроможність боржника, суд відмовляє боржникові у задоволенні заяви про визнання банкрутом і застосовує санкції, передбачені законом. Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом. Приховування банкрутства, фіктивне банкрутство або умисне доведення до банкрутства, а також неправомірні дії у процедурах неплатоспроможності, пов`язані з розпорядженням майном боржника, що завдали істотної шкоди інтересам кредиторів та держави, тягнуть за собою кримінальну відповідальність винних осіб відповідно до закону.

Крім того, субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства за своєю правовою природою є відповідальністю за зловживання суб`єктивними цивільними правами, які завдали шкоди кредиторам.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що матеріали справи не містять відомостей стосовно того, на підставі яких первісних документів керівними органами боржника (в тому числі засновниками) було вчинено відчуження майна та дебіторської заборгованості боржника у 2017 році, а також доказів, що підтверджують безпосередню участь ОСОБА_1 у відчуженні активів боржника на користь третьої особи ТОВ «-Житлово-комунальне господарство «Геолог».

При цьому апеляційний суд також вважає за доцільне зазначити, що в своїй більшості пояснення ліквідатора та викладені на їх підтвердження доводи кредиторів зводяться до вчинення ОСОБА_1 дій направлених на відчуження майна боржника, які вони вважають були вчинені останнім в 2017 році, однак, як встановлено матеріалами справи і не заперечується сторонами провадження по справі про банкрутство боржника було порушено ухвалою господарського суду м. Києва 11.07.2008 року.

Тобто, ліквідатор визначаючи підстави для притягнення особи до субсидіарної відповідальності визначає період, на його думку, винних дій ОСОБА_1 після порушення провадження по справі про банкрутство, що не підпадає під дію приписів ст. 61 КУзПБ, яка визначає відповідальність у вигляді субсидіарної відповідальності саме за доведення боржника до банкрутства, тобто вказані дії винної особи повинні були бути вчинені саме до порушення відносно боржника справи про банкрутство.

Наслідки вчинення керівними органами боржника винних дій направлених на зменшення активів боржника або вчинення угод на шкоду інтересам боржника або кредиторів після порушення провадження у справі про банкрутство визначені, зокрема в ст. 42 КУзПБ.

У відповідності до ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст.ст. 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У п. 1-3 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В силу викладених обставин колегія суддів вважає, що ліквідатором не доведено належними доказами викладених в заяві обставин, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не підтверджені належним чином та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а відтак підстав для її задоволення та скасування ухвали господарського суду міста Києва від 05.04.2023 року у справі № 43/550-50/327-2012 не вбачається.

При цьому колегія суддів, в силу приписів п.3 ст. 269 ГПК України не приймає в якості доказу Аудиторський звіт ПП «Інформаудит», поданий представником ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції. Вказаний доказ не досліджувався судом першої інстанції під час розгляду заяви ліквідатора, оскільки не подався до місцевого суду, крім того, представником не доведено неможливість отримання вказаного доказу (замовлення відповідного аудіторського дослідження) до прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. 269, ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-комунальне господарство «Геолог» арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.04.2023 року у справі № 43/550-50/327-2012 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 05.04.2023 року у справі № 43/550-50/327-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи №43/550-50/327-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано 10.11.2023 року

Головуючий суддя О.С. Копитова

Судді Б.М. Поляков

М.Л. Доманська