Постанова

від 02.11.2023 по справі 910/4425/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2023 р. Справа№ 910/4425/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Станіка С.Р.

Шаптали Є.Ю.

без повідомлення учасників справи

розглянув апеляційну скаргу Українського культурного фонду на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2023

у справі №910/4425/23 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.)

за позовом Українського культурного фонду

до Громадської організації «Інститут дослідження театру «Шостий поверх»

про стягнення 3183,40 грн.

в с т а н о в и в:

У березні 2023 року Український культурний фонд (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації «Інститут дослідження театру «Шостий поверх» (відповідач) про стягнення 3183, 40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови договору №3INST51-06941 про надання гранту інституційної підтримки від 30.10.2020 щодо строків реалізації проекту.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2023 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Український культурний фонд 08.08.2023 (згідно поштового трекера на конверті) звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2023 у справі № 910/4425/23 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Просив вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об`єктивно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, таке рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/4425/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4425/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Українського культурного фонду на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2023 у справі № 910/4425/23.

04.09.2023 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Українського культурного фонду на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2023 у справі №910/4425/23. Справу призначено до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи.

04.10.2023 відповідач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив проти доводів останньої та просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, Указом від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, Указом від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 15 листопада 2023 року.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, частиною 7 вказаної статті визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Колегією суддів враховано, що ціна поданого позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Отже, справа №910/4425/23 призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 30.10.2020 між Українським культурним фондом (позивач, Фонд) і Громадською організацією «Інститут дослідження театру «Шостий поверх» (відповідач, грантоотримувач) був укладений Договір №3INST51-06941 про надання гранту інституційної підтримки.

За умовами договору фонд зобов`язувався надати грантоотримувачу на умовах, визначених цим договором, грант інституційної підтримки з метою забезпечення стабільної діяльності та розвитку (далі - проект інституційної підтримки) в умовах обмежувальних заходів, запроваджених упродовж дії режиму карантину, опис та мінімальні технічні вимоги до якого наведено у проектній заявці та у кошторисі згідно з додатками 1 та 2 до цього Договору, а грантоотримувач реалізує проект інституційної підтримки на умовах, визначених цим договором.

Згідно умов пункту 1 розділу ІІ Договору відповідач зобов`язувався реалізувати проект інституційної підтримки до 31.12.2020 та надати позивачу пакет звітної документації у строк до 15.01.2021.

Відповідно до пункту 3 Розділу ІІ Договору для підтвердження здійснення діяльності, відповідачем було надано позивачу змістовний звіт про виконання Проекту інституційної підтримки (Додаток №3 до Договору), звіт про надходження та використання коштів для реалізації Проекту інституційної підтримки (Додаток №4 до Договору) з копіями первинних бухгалтерських документів.

Датою завершення проекту інституційної підтримки є день підписання фондом акта про виконання Проекту інституційної підтримки (п. 4 розділу ІІ договору).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ загальна сума гранту становить 736352,78 грн. без ПДВ.

Згідно з п.1 розділу VII договору сторони домовились, що фактичні витрати мають відповідати принципам раціонального управління фінансами, бути відображені в бухгалтерському обліку грантоотримувача та відповідати витратам, передбаченим у кошторисі проекту, форму якого наведено в додатку 2 до цього договору.

При цьому, п.2 цього ж розділу сторони обумовили типи та види витрат гранту інституційної підтримки: оплата праці; соціальні внески; оренда техніки, обладнання, земельних ділянок та приміщень; експлуатаційні витрати на утримання приміщень та комунальні послуги; придбання матеріальних засобів (за винятком капітальних витрат); витрата на послуги зв`язку, інтернет, обслуговування сайтів та програмного забезпечення; витрата на банківське обслуговування; інші витрати, пов`язані з основною діяльністю організації; аудиторські послуги.

Сторони домовились, що витрати, які не визначено у пункті 2 цього розділу є неприпустимими (п. 3 розділу VII договору).

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2020 року, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Зміни до цього Договору вносяться шляхом укладення додаткових договорів (п. 1 розділу XII. Договору).

Згідно платіжного доручення за №216 від 10.11.2020 Фондом були перераховані кошти гранту інституційної підтримки у розмірі 736352,78 грн., згідно погодженого Сторонами Графіку платежів, який є додатком 5 до Договору,

Позивач зазначає, що відповідачем було надано пакет фінальної звітності, підтверджений звітом незалежного аудитора про реалізацію проекту інституційної підтримки.

31.12.2020 товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал аудит Системс» був виконаний звіт незалежного аудитора з надання впевненості щодо достовірності та відповідності вимогам Українського культурного фонду фінальної звітності про реалізацію проекту інституційної підтримки, відповідно до Договору про надання гранту між Громадською організацією «Інституту дослідження театру «Шостий поверх» та Українським культурним фондом від 30.10.2020 №3INST51-06941.

На думку аудитора, фінальна звітність Громадської організації «Інституту дослідження театру «Шостий поверх» про використання суми гранту, отриманого від Українського культурного фонду для реалізації проекту інституційної підтримки відповідно до Договору про надання гранту №3INST51-06941 від 30.10.2020 року, подає достовірно, в усіх суттєвих аспектах у відповідності з вимогами Українського культурного фонду суми витрат, понесених ГО «Інституту дослідження театру «Шостий поверх» за рахунок гранту, отриманого від Українського культурного фонду для реалізації проекту інституційної підтримки відповідно до Договору про надання гранту №3INST51-06941від 30 жовтня 2020 року.

Проте, як стверджує позивач, при опрацюванні наданих копій первинних бухгалтерських документів, з метою встановлення правильності та обґрунтованості витрачання бюджетних коштів, наданих відповідно до Договору, позивачем виявлено здійснення витрат після закінчення строку реалізації проекту на загальну суму 3183,40 грн, про що свідчить видаткова накладна ТОВ «Епіцентр К» від 02.01.2021 №29000001262 на суму 3073, 40 грн та Акт здачі-прийняття робіт ТОВ «Епіцентр К» від 02.01.2021 №29000001262 на суму 110, 00 грн.

Отже, позивач вважає, що відповідачем було здійснено витрати після закінчення строку реалізації проекту, який згідно умов Договору було завершено 31.12.2020.

На думку, позивача, такі дії відповідача призвели до порушення вимог підпункту 5.2.1. пункту 5.2. Порядку здійснення контролю за виконанням суб`єктами, які отримують фінансування, зобов`язань перед Українським культурним фондом, затвердженого рішенням Наглядової ради Українського культурного фонду №217 від 09.11.2020, та сума бюджетних коштів у розмірі 3183, 40 грн підлягає поверненню на розрахунковий рахунок Фонду.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про український культурний фонд" (далі - Закон) Український культурний фонд є бюджетною установою, що виконує передбачені цим Законом спеціальні функції щодо сприяння національно-культурному розвиткові України. Діяльність Українського культурного фонду спрямовується та координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону на виконання покладених на нього завдань Український культурний фонд, зокрема, надає гранти юридичним особам незалежно від форми власності, гранти та стипендії фізичним особам, здійснює інші види підтримки проектів, визначені Положенням про Український культурний фонд; надає гранти на підтримку та розвиток проектів у сферах культури та мистецтв, креативних індустрій та культурно-пізнавального (внутрішнього) туризму; забезпечує прозоре, цільове та ефективне використання коштів Українського культурного фонду; набуває цивільні права та обов`язки в порядку, передбаченому цивільним законодавством, у тому числі шляхом укладення договорів, контрактів, зокрема зовнішньоекономічних, інших правочинів, а також у встановлених законодавством межах несе відповідальність за порушення Українським культурним фондом законодавства.

Згідно частини 3 статті 3 Закону Під терміном "грант інституційної підтримки" у цьому Законі розуміється надання на безоплатній і безповоротній основі фінансових ресурсів юридичним особам усіх форм власності сфери культури, культурно-пізнавального (внутрішнього) туризму, національного музичного продукту та фізичним особам - підприємцям, які здійснюють економічну діяльність за видами, що належать до креативних індустрій, затвердженими Кабінетом Міністрів України з метою забезпечення їх стабільної діяльності та розвитку в умовах дії обмежувальних заходів, зумовлених запровадженням воєнного чи надзвичайного стану, надзвичайної ситуації або карантину, внаслідок яких скасовуються або обмежуються масові заходи або іншим чином прямо або опосередковано обмежується діяльність у сфері культури та креативних індустрій.

Згідно з частиною 3 статті 12 Закону У разі прийняття Дирекцією Фонду рішення про надання фінансування певному проекту за рахунок коштів Українського культурного фонду з отримувачем коштів укладається договір про надання гранту.

За договором про надання гранту Український культурний фонд набуває право здійснювати контроль за реалізацією проекту відповідно до порядку, встановленого таким договором та законодавством, у тому числі вимагати виконання зазначеного порядку та вживати заходів у разі його порушення. Договір про надання гранту не може передбачати замовлення та (або) отримання Українським культурним фондом будь-яких товарів, робіт, послуг, майнових прав та (або) витрачання грошей на такі товари, роботи, послуги, майнові права.

Істотними умовами договору про надання гранту є визначення конкретного проекту, для реалізації якого надаються кошти; сума гранту (обсяг коштів) з відповідним кошторисом із зазначенням об`єктів, на які вона витрачатиметься; графік платежів; зобов`язання особи, яка отримує кошти, у тому числі щодо звітності; мінімальні технічні вимоги до проекту, які мають бути забезпечені; строк реалізації гранту; порядок надання доказів на підтвердження належного виконання договору про надання гранту; відповідальність за порушення умов договору. Типова форма договору про надання гранту затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором надання гранту.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

В частині 4 статті 631 Цивільного кодексу України зазначено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог підпункту 5.2.1. Порядку здійснення контролю за виконанням суб`єктами, які отримують фінансування, зобов`язань перед Українським культурним фондом, затвердженого рішенням Наглядової ради Українського культурного фонду №217 від 09.11.2020 (надалі - Порядок), кошти надані для проекту інституційної підтримки використовуються виключно на цілі, передбачені умовами конкурсу відповідно до строків, обсягів і статей витрат, які визначені Договором гранту інституційної підтримки та додатками до нього.

Як вже зазначалось вище, за умовами Договору відповідач зобов`язувався реалізувати проект інституційної підтримки до 31.12.2020 та надати позивачу пакет звітної документації у строк до 15.01.2021.

Підпунктом 5.3.1. розділу 5 Порядку визначено, що з метою підтвердження реалізації проекту інституційної підтримки, грантоотримувач у терміни, визначені сторонами в Договорі гранту інституційної підтримки, формує та надає Фонду пакет фінальної звітності, підтверджений звітом незалежного аудитора.

Отже, враховуючи вимоги п.5.2.1 Порядку здійснення контролю за виконанням суб`єктами, які отримують фінансування, зобов`язань перед Українським культурним фондом, дійсно, кошти, які надані для проекту інституційної підтримки мали бути використані грантоотримувачем у строк до 31.12.2020.

Умовами договору, а також у додатку №2 до Договору сторони погодили кошторис проекту інституційної підтримки, в тому числі, такий кошторис передбачає матеріальні витрати (за винятком капітальних видатків).

Згідно з підпунктом 5.2.3.2. розділу 5 Порядку також визначено перелік допустимих типів та видів витрат за рахунок гранту інституційної підтримки, який включає, в тому числі, витрати на придбання матеріальних засобів (за винятком капітальних витрат).

Відповідно до інформації, зазначеної в «Реєстрі документів, що підтверджують достовірність витрат та цільове використання коштів за проектом надання гранту інституційної підтримки за договором №3INST51-06941 від 30.10.2020» підтверджено, що спірна сума 3183,40 грн. була перерахована відповідачем 30.12.2020 згідно з платіжним дорученням №189 та включена до суми «Матеріальних витрат (за винятком капітальних видатків)».

Звітна документація, що підтверджує такі витрати мала бути подана відповідачем позивачеві до 15.01.2021, що було виконано відповідачем, в порядку, визначеному умовами договору та вимогами Порядку здійснення контролю за виконанням суб`єктами, які отримують фінансування, зобов`язань перед Українським культурним фондом.

Згідно з п. 3.3.1 Порядку здійснення контролю за виконанням суб`єктами, які отримують фінансування, зобов`язань перед Українським культурним фондом, з метою підтвердження реалізації культурно-мистецького проекту, грантоотримувач у терміни, визначені сторонами в Договорі, формує та надає Фонду пакет фінальної звітності, підтверджений звітом незалежного аудитора.

Після завершення реалізації проекту грантоотримувач формує та надає Фонду пакет фінальної звітності, що підтверджується звітом незалежного аудитора, невід`ємним додатком якого є реєстр документів, які підтверджують достовірність витрат, цільове використання коштів гранту та співфінансування (за наявності), у тому числі реінвестицій (надалі - Реєстр). Реєстр оформлюється аудитором у вигляді таблиці, що є Додатком №1 до цього Порядку (п.3.5.1 Порядку).

Відповідно до п. 3.5.5-3.5.6 Порядку здійснення контролю за виконанням суб`єктами, які отримують фінансування, зобов`язань перед Українським культурним фондом звіт про надходження та використання коштів для реалізації проекту - документ, і складений за формою, що є додатком до Договору про надання гранту (далі - Фінансовий звіт), в і якому відображено використання коштів в рамках реалізації проекту. Фінансовий звіт включає, в тому числі, належним чином завірені копії: банківських (казначейських) виписок; всіх первинних документів, які підтверджують фактично понесені грантоотримувачем витрати за рахунок коштів гранту та співфінансування (у тому числі реінвестицій) на реалізацію проекту, та інших документів, що розкривають, деталізують та конкретизують зміст господарських операцій, зазначених у первинних документах, а також підтверджують зв`язок господарських операцій із результатами реалізації проекту.

Матеріали справи містять матеріали аудиторської перевірки, а саме: Звіт незалежного аудитора, що складений ТОВ «Глобал аудит системс» 31.12.2022 та додатки до нього.

У Звіті незалежний аудитор зазначив, що у Додатку №1 «Реєстр документів, які підтверджують достовірність витрат, цільове використання коштів за проектом» видно, що всі витрати, які відображені у Звіті про надходження використання коштів для реалізації проекту підтверджені відповідними первинними документами. За результатами співставлення звіту про надходження та використання коштів, аудитор дійшов висновку, що всі витрати, які понесені грантоотримувачем по реалізації проекту відповідають досягнутим цілям, які вказані у змістовному звіті.

Тобто згідно зі звітом незалежного аудитора, який перевірив реєстр документів, які підтверджують достовірність витрат, цільове використання коштів гранту, документально підтвердженими витратами є в тому числі матеріальні витрати (за винятком капітальних видатків) на суму 3183, 40 грн. у контрагента ТОВ «Епіцентр-К» згідно рахунку на оплату №29002599074 від 27.12.2020.

При цьому, місцевий суд вірно звернув увагу, що позивач не стверджує в позові про використання відповідачем коштів гранту не за цільовим призначенням та не заперечує щодо висновків аудитора, що наведені в Звіті незалежного аудитора.

В матеріалах справи наявний рахунок ТОВ «Епіцентр-К» №29002599074 від 27.12.2020 на оплату товарі та їх доставки у сукупному розмірі 3183, 40 грн.

Згідно з Реєстром документів, що підтверджують достовірність витрат, датою списання коштів в сумі 3183,40 грн на оплату рахунку ТОВ «Епіцентр-К» №29002599074 від 27.12.2020 - є 30.12.2020.

Проаналізувавши надані суду докази, а саме: видаткову накладну №29000001262 від 02.01.2021 у розмірі 3073, 40 та Акт здачі-прийняття робіт №29000001262 від 02.01.2021 у розмірі 110, 00 грн (сукупна сума 3183, 40 грн), місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що такі первинні документи відповідають рахунку на оплату виставленому ТОВ «Епіцентр К» 27.12.2020 №29002599074, витрати за яким були здійснені 30.12.2020, а отже в строк реалізації проекту інституційної підтримки.

Тому, колегія суддів погоджується з місцевим судом, що подання первинних документів, які були складені 02.01.2020 на підтвердження понесення витрат у розмірі 3183,40 грн, які були фактично понесені 30.12.2020, не є порушенням умов Договору та Порядку, оскільки згідно 1 Розділу ІІ Договору позивач подає первинні документи разом із пакетом звітної документації до 15.01.2021.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що аргументи апеляційної скарги не спростовують висновки господарського суду міста Києва, а зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди позивача з ухваленим у справі судовим рішенням.

Отже, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення ґрунтується на засадах верховенства права, є законним - ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права і обґрунтованим - ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Українського культурного фонду на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2023 у справі №910/4425/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2023 у справі №910/4425/23 - залишити без змін.

3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

4. Матеріали справи №910/4425/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 13.11.2023.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.Р. Станік

Є.Ю. Шаптала