Постанова

від 07.11.2023 по справі 924/564/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 року Справа № 924/564/22

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Гудак А.В.

суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Стафійчук К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.11.2022 (суддя Димбовський В.В., повний текст рішення складено 06.12.2022)

за позовом Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі:

1) Хмельницької обласної ради

2) Комунального некомерційного підприємства "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Хмельницької обласної ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Кард"

про визнання недійсним п.3 додаткової угоди №4 від 10.02.2022 та стягнення 81636,15 грн

за участю представників:

прокуратури - Мельничук Л.О.,

позивача 1 - не з`явився,

позивача 2 - не з`явився,

відповідача - Стецик Н.В.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 28.11.2022 у справі №924/564/22 позов задоволено. Визнано недійсним п.3 додаткової угоди №4 від 10.02.2022 до договору №040420-10/08/2021-ШК517 від 10.08.2021, укладеного між комунальним некомерційним підприємством "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Хмельницької обласної ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Хард", в частині збільшення ціни за одиницю товару з 01.01.2022. Стягнуто з ТОВ "Вест Хард" на користь КНП "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Хмельницької обласної ради кошти в сумі 81636,15 грн.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження наявності законних підстав для укладення додаткової угоди №4 від 10.02.2022 року в частині збільшення ціни за одиницю товару, починаючи з 01.01.2022, оскільки відповідачем документально не підтверджено наявності підстав для підвищення ціни на пальне. Також відповідач не обґрунтував, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику у договорі про закупівлю, не навів причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Таким чином, сторонами не підтверджено законності дій щодо зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання та до виконання сторонами в повному обсязі.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що оспорюваний пункт додаткової угоди №4 від 10.02.2022 в частині збільшення ціни за одиницю товару, починаючи з 01.01.2022, суперечить п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, встановлених ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому наявні законні підстави для визнання його недійсним відповідно до ст.203, 215 ЦК України.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача коштів в сумі 81636,15 грн, суд першої інстанції, враховуючи недійсність оспорюваного п. 3 додаткової угоди №4 в частині збільшення ціни за одиницю товару з 01.01.2022 та приписи ч. 1 ст.216 ЦК України, зазначив, що зобов`язання сторін регулюються умовами договору, зокрема, специфікацією до договору про закупівлю товарів з додатковими угодами, які є чинними. Відтак, приймаючи до уваги отримання відповідачем коштів за товар, але не здійснення останнім поставки товару, суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурор правомірно в межах максимально можливого розміру заявив до стягнення 81636,15 грн, тому дані кошти підлягають стягненню з відповідача на підставі ч.1 ст. 670 ЦК України.

Крім того, господарський суд вважає, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, з огляду на що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Хмельницької обласної ради.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.11.2022 у справі №924/564/22 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник, зокрема, вказує, що ні оскаржувана додаткова угода, ні специфікація, не встановлюють ціну на товар з 01.01.2022 року, оскільки додаткова угода №4 укладена 10.02.2022, відповідно й істотні умови договору були змінені лише після укладення оскаржуваної додаткової угоди. Отже, збільшення ціни за одиницю товару відбулося 10.02.2022 року, як наслідок укладення оскаржуваної додаткової угоди.

Скаржник зазначає, що в результаті невірного трактування умов оскаржуваної додаткової угоди, положень ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та неврахування вимог пп.2 п.11.6 договору суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення, де безпідставно зазначає, що "відповідач мав довести коливання цін в період з дати укладення договору до 01.01.2022", а не до - 10.02.2022, як того вимагає п.11.6 договору. Вважає, що надана ТОВ "Вест Кард" довідка Хмельницької торгово-промислової палати, а також інформація з інтернет ресурсу: minfin.com.ua підтверджують факт коливання цін на пальне у бік збільшення та вважаються належним документальним підтвердженням такого коливання за відсутності нормативних вимог до форм та способів такого підтвердження.

Апелянт також звертає увагу, що господарський суд неправильно застосував ст. 203, 215 ЦК України щодо умов, необхідних для визнання господарського договору недійсним як такого, що суперечить інтересам держави, оскільки відповідач не мав наміру порушувати Закон України "Про публічні закупівлі", а навпаки керувався метою, яка не суперечить інтересам держави і суспільства, - привести ціну договору до ринкової, у зв`язку з її істотним підвищенням.

Учасники справи своїм правом подачі відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст.263 ГПК України не скористались.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.11.2022 скасовано; позов залишено без розгляду.

Постановою Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 22.08.2023 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 скасовано в частині залишення без розгляду позову заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної ради. Справу №924/564/22 передано до Північно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду у вказаній частині. У решті постанову залишено без змін.

Суд касаційної інстанції, зокрема, вказав, що апеляційний суд належно не з`ясував та не дослідив обставин дотримання прокурором при зверненні до суду з позовом в інтересах Хмельницької обласної ради порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", а також не встановив наявність або відсутність бездіяльності цього органу після отримання такого звернення, що може слугувати достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Ради.

20.09.2023 матеріали справи №924/564/22 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 прийнято апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.11.2022 у справі №924/564/22 до провадження та призначено її до розгляду на 07.11.2023 о 14.30 год.

У судове засідання, що відбулося 07.11.2023 року, позивачі не забезпечили явку повноважних представників, хоча належним чином повідомлялись про розгляд справи в суді апеляційної інстанції (т.2, а.с.142-144), про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 269 ГПК України.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в них, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, а також враховуючи вказівки Верховного Суду, викладені в постанові від 22.08.2023 у даній справі, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням тендерного комітету КНП "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Хмельницької обласної ради, оформленого протоколом №1 від 26.07.2021 року (а.с.38-39), визначено переможцем торгівлі на закупівлю код ДК 021:2015 09130000-9 "Нафта і дистиляти" (бензин А-92, дизельне паливо) 2 лоти в частині лоту №1 - ТОВ "Вест Кард", а також прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю з ТОВ "Вест Кард" в частині лоту № 1.

10.08.2021 між КНП "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Хмельницької обласної ради (замовник) та ТОВ "Вест Кард" (постачальник) укладено договір про закупівлю товарів №040420-10/08/2021-ШК517 (а.с.22-26), згідно з п.1.1 якого постачальник зобов`язується у 2021 році поставляти замовникові товари, зазначені в специфікації, а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Відповідно до п. 1.2-1.3 договору, найменування товару - код ДК 021:2015 - 09130000-9 "Нафта і дистиляти" (бензин А-92, дизельне паливо) 2 лоти. Лот №1: дизельне паливо та бензин А-92 (АЗС в Хмельницькій області). Кількість товарів: згідно зі специфікацією (додаток №1). Обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

За умовами п.3.1 договору загальна вартість цього договору становить: 5405000,00 грн., у тому числі ПДВ - 900833,33 грн. Загальна вартість цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п.3.3 договору).

Згідно з п.3.4 договору, сторони мають право змінити ціну за одиницю товару, у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів.

У відповідності до п.4.1 договору, оплата за товар здійснюється за ціною, що визначається постачальником в накладних на день поставки товару, але не більше ціни, що встановлена за одиницю товару визначеного в специфікації до договору.

Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що ціна за одиницю товару вказана в специфікації може бути збільшена не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціпи такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в пункті 3.1 договору.

За умовами п.5.1-5.2 договору, строк поставки товару: до 31.12.2021. Місце поставки товарів: м. Хмельницький, згідно місць базування транспортного засобу КНП "ХОЦЕМД та МК ХОР".

Цей договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків (п.10.1 договору).

Згідно з п.11.2 договору основні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до п.11.5 договору зміна істотних (основних) умов договору може здійснюватися за згодою сторін у випадках, які передбачені ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", про що укладається відповідна додаткова угода, яка оприлюднюється відповідно до вимог ст.10 Закону України "Про публічні закупівлі".

Пунктом п.11.6 договору сторони встановили, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, зокрема, крім випадків:

- зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Внесення таких змін можливе за наявності пред`явленого учасником обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, отриманого від уповноваженого органу (довідка з Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення, територіальних підрозділів Головного управління статистики або іншого органу, який має на це повноваження. Документ, що надається постачальником повинен містити інформацію про ринкову (середньо ринкову) ціну на товар станом на дату укладання договору та ринкову (середньо ринкову) ціну на товар станом на момент укладання додаткової угоди) (п.п.2);

- дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Дані зміни можуть бути внесені до закінчення терміну дії договору. 20% буде відраховуватись від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності) (п.п.8 договору).

Специфікацію на закупівлю код ДК 021:2015 - 09130000-9 "Нафта і дистиляти" (бензин А-92, дизельне паливо) 2 лоти (додаток № 1 до договору відповідно до п.12.1 договору т.1, а.с.27) визначено загальну вартість тендерної пропозиції - 5405000,00 грн, у тому числі ПДВ - 900833,33 грн, з яких: 1200000,00 грн за бензин марки А-92 в кількості 40000 л (вартість 1 л - 30,00 грн з ПДВ) та 4205000,00 грн. за дизельне паливо в кількості 145000 л (вартість 1 л - 29,00 грн з ПДВ).

Додатковими угодами №1 від 28.12.2021 року (а.с.28), №2 від 28.12.2021 року (а.с.30), №3 від 09.02.2022 року (т.1, а.с.31) у відповідності до п.5 ч.1, п.8 ч.5, ч.6 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" вносились зміни в договір про закупівлю товарів щодо загальної вартості договору та продовження строку дії договору.

10.02.2022 між сторонами укладено додаткову угоду №4 до договору про закупівлю товарів (т.1, а.с.33), згідно з якою замовник та постачальник дійшли згоди змінити ціну договору та викласти п. 3.1 договору у новій редакції: "Загальна вартість цього договору за 2021 рік становила: 4505000,00 грн. в тому числі ПДВ. Сума цього договору з 01.01.2022 по 31.03.2022 не перевищує 20% загальної суми договору за 2021рік та становить 900816,15 грн. в тому числі ПДВ. Усього за договором: 5405816,15 грн., в тому числі ПДВ - 900969,36 грн. Ця зміна не призвела до збільшення загальної суми договору".

За умовами п. 3 додаткової угоди №4 змінено додаток №1 "Специфікація" до договору №040420-10/08/2021-ШК517 від 10.08.2021 та викладено його в новій редакції, зокрема, згідно із вказаною специфікацією (т.1, а.с.34) загальна вартість пропозиції становить: 5405816,15 грн, у тому числі ПДВ - 900969,36 грн.

Загальна вартість товару за період з 01.01.2022 по 31.03.2022 становить 900816,15 грн, з них 840939,30 грн за дизельне паливо в кількості 26370 л (вартість 1 л - 31,89 грн з ПДВ) та 59876,85 грн за бензин А-92 в кількості 1815 л (вартість 1 л - 32,99 грн з ПДВ).

Отже, ціну за літр дизельного палива збільшено на 9,9% (з 29,00 грн до 31,89 грн), вартість бензину марки А.-92 також збільшено на 9,9% (з 30,00 грн до 32,98 грн).

Згідно договору постачальник передав, а замовник прийняв пальне на загальну суму 5405816,15 грн., що підтверджується видатковими накладними (т.1, а.с.47-53, 55, 57-64, 66-75, 77, 79-91).

У відповідності до платіжних доручень №5972 від 24.02.2022 (т.1, а.с.46), №5888 від 17.02.2022 (т.1, а.с.54), №5473 від 28.12.2021 (т.1, а.с.56), №4474 від 29.09.2021 (т.1, а.с.65), №4458 від 27.09.2021 (т.1, а.с.76), №4135 від 13.08.2021 (т.1, а.с.78) замовник сплатив вказану суму постачальнику.

Прокурор вважаючи, що сторонами, всупереч інтересів держави без будь-яких належних на те підстав, в порушення норм ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та положень договору, укладено додаткову угоду №4, згідно умов якої суттєво зменшено обсяги пального, що планувалось закупити та безпідставно збільшено ціну за одиницю товару, що в свою чергу не відповідає вимогам тендерної документації, а також враховуючи пасивну поведінку позивачів після виявлених порушень законодавства щодо захисту порушених інтересів, звернувся з даним позовом до суду.

Враховуючи вказівки Верховного Суду, викладені в постанові від 22.08.2023 у даній справі, а також оцінюючи дотримання прокурором при зверненні з позовом до суду порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", та відповідно наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Хмельницької обласної ради, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до абз.1-3 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Відтак, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

З огляду на викладене, встановлюючи підстави для представництва прокурором інтересів держави, суд повинен здійснити оцінку не тільки виконання ним обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову, а й наявних у справі інших доказів щодо обставин, які йому передували, зокрема попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, що за своїм змістом може мати різний характер.

Колегія суддів, враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в п.8.47 постанови від 21.06.2023 року у справі №905/1907/21, вважає, що Хмельницька обласна рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження вжиття заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, передбачених ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурором додані до позовної зави відповідні листи.

Апеляційним судом встановлено, що у відповідь на лист від 18.05.2022 № 15/2-492 вих-22 Хмельницька обласна рада листом №621/01-11 від 01.06.2022 повідомила Хмельницьку обласну прокуратуру, що вказаний лист взято до відома та направлено за належністю до КНП "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" (т.1, а.с.94).

Таким чином, Рада як орган місцевого самоврядування, завданням якого є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності, та обов`язком - контроль виконання обласного бюджету (в даному випадку законність та ефективність використання Підприємством коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів), отримавши лист прокурора про порушення інтересів держави, обмежилася лише направленням вказаного листа за належністю до відповідного органу, не вживаючи будь-яких самостійних заходів ні цивільно-правового, ні претензійного-позовного характеру щодо усунення виявлених порушень прокурором, а тому суд вважає, що Рада фактично усунулась від реалізації повноважень по захисту інтересів держави, територіальної громади та виконання функцій управління об`єктами комунальної власності.

Листом №15/2-583вих-22 від 30.06.2022 (т.1, а.с.97-98) перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся, зокрема, до Хмельницької обласної ради з повідомленнями про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді. При цьому, будь-якої відповіді на вказане повідомлення Рада не надала.

Водночас, суд враховує також той факт, що прокурор звернувся з даним позовом до суду 09.08.2022 (т.1, а.с.99), при цьому Раду повідомлено про наявні порушення ще листом 18.05.2022, а тому в позивача був час і можливість самостійно звернутися до суду за захистом інтересів держави, однак останній цим правом не скористався, що свідчить про невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, а відтак про його бездіяльність.

З огляду на вказане, надаючи оцінку наявності підстав представництва прокурором інтересів держави, колегія суддів дійшла висновку про дотримання прокурором порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Хмельницької обласної ради, оскільки позивач належним чином не здійснив захист інтересів територіальної громади в спірних правовідносинах, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, що свідчить про його бездіяльність, у зв`язку з чим у прокурора були обґрунтовані правові підстави для звернення з даним позовом до суду.

Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду справи по суті заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст.15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

До способів захисту цивільних прав та інтересів належить визнання правочину недійсним (ст.16 ЦК України, ст. 20 ГК України).

У даній справі заявлено вимогу про визнання недійсним п.3 додаткової угоди №4 від 10.02.2022 до договору про закупівлю товарів від 10.08.2021 на підставі ст.203, 215 ЦК України, як таких, що укладені з порушенням вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з абз.1 ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як встановлено судом першої інстанції, КНП "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" за результатами проведеної процедури закупівлі товарів відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" було укладено з переможцем товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Хард" договір №040420-10/08/2021-ШК517 про закупівлю товарів від 10.08.2021 (т.1, а.с.22-26).

Згідно з п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Аналіз змісту спірної додаткової угоди свідчить про те, що сторони уклали її з метою зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% з обґрунтуванням коливання ціни такого товару на ринку, при цьому не збільшуючи суму закупівлі визначену в договорі, тобто, правовою підставою для їх укладення були норми п. 2 ч.5 ст. 41 цього Закону.

За приписами п.8 ч.2 ст.22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Частиною 4 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Із наведеного вбачається, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Тобто, обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №927/4058/21, від 22.06.2022 у справі №917/1062/21, від 07.12.2022 у справі №927/189/22 прийнятих у подібних правовідносинах, за наслідками розгляду спорів про визнання недійсними додаткових угод, що були укладені під час дії нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі", яка вступила в законну силу 19.04.2020 та застосовується до спірних правовідносин.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.525 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища після підписання договору та до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі.

Тобто, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

При цьому, існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами, та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок погодження між КНП "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" та ТОВ "Вест Кард" спірного пункту додаткової угоди №4 від 14.02.2022, ціна з 1 л бензину марки А-92 збільшилась на 9,9 % (з 30,00 грн до 32,99 грн) та за 1 л дизельного палива - на 9,9 % (з 29,00 грн до 31,89 грн).

Щодо документального підтвердження коливання цін на пальне на ринку, апеляційний суд вважає за необхідне вказати наступне.

Чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які саме органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).

Підпунктом 2 п. 11.6 договору передбачено, що внесення змін щодо ціни товару можливе за наявності пред`явленого учасником обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, отриманого від уповноваженого органу (довідка з Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення, територіальних підрозділів Головного управління статистики або іншого органу, який має на це повноваження. Документ, що надається постачальником повинен містити інформацію про ринкову (середньо ринкову) ціну на товар станом на дату укладання договору та ринкову (середньо ринкову) ціну на товар станом на момент укладання додаткової угоди).

Відповідачем в підтвердження зміни ціни пального на ринку, що стало підставою для укладення додаткової угоди №4, надано довідку Хмельницької торгово-промислової палати №22-05/128 від 11.02.2022 (т.1, а.с.106) та роздруківки з регіональними цінами на пальне (Хмельницька обл.) за серпень 2021, лютий 2022 (т.1, а.с.107, 108).

Як вірно зауважив суд першої інстанції, п.3 додаткової угоди №4 від 10.02.2022 визначено "замінити додаток №1 "Специфікація" до договору від 10.08.2021 та викласти його в новій редакції, що додається", у вказаній Специфікації визначено дату, з якої відбулося збільшення ціни на товар, а саме - з 01.01.2022 року, тобто відповідачем надано докази в підтвердження коливання ціни за інші періоди, які не стосуються спірного.

При цьому, апеляційним судом враховується, що згідно з доданою прокурором до позовної заяви інформаційною довідкою Хмельницької ТПП №22-05/451 від 20.07.2022 (т.1, а.с.45) відсоток коливання ціни на ринку з моменту укладання основного договору до 01.01.2022 становив для бензину А-92 - 0,9% (з 29,11 грн/л до 29,37 грн/л), для дизельного пального - 3% (з 28,36 грн/л до 29,19 грн/л), що є значно меншим від відсотку, погодженого сторонами у специфікації, затвердженої п.3 додаткової угоди № 4 від 14.02.2022.

Оцінюючи докази надані відповідачем в підтвердження обставин коливання ціни пального на ринку, колегія суддів вважає їх неналежними та недопустимими у розумінні ст.76,77 ГПК України, оскільки вказана довідка та роздруківки не містять відомостей та аналізу щодо динаміки ціни на товар в спірний період.

З огляду на що, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач не довів факт коливання ціни на пальне на ринку в бік збільшення, що може бути підставою для зміни істотних умов договору, а також необхідність збільшення ціни додатковою угодою №4 від 10.02.2022, а відтак постачальником не дотримано порядку, встановленого п.2 ч.5 ст.41 Законом України "Про публічні закупівлі" та п. 11.6 договору.

Варто зауважити, що виключно коливання цін на ринку не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що постачальнику необхідно не лише довести підвищення ціни на товар на ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі, він також повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також повинен довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Однак, колегією суддів встановлено, що будь-яких доказів в підтвердження доказів письмового звернення постачальника до замовника з документальним обґрунтуванням необхідності збільшення ціни та неможливості виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, відповідачем не надано.

Натомість, сторони збільшили вартість пального, за відсутності доказів, що вартісні показники товару упродовж дії договору зросли настільки, що виконання його умов стало вочевидь невигідним (збитковим) для ТОВ "Вест Кард".

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України "Про публічні закупівлі" (постанова Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).

Законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Замовник, як сторона договору, розпоряджався не власними коштами, а коштами місцевого бюджету, тобто коштами відповідної громади.

Відтак, таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та громади, з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі", засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами) та принципів максимальної економії, ефективності, пропорційності закупівель згідно ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі", з огляду на що, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання недійсним п.3 додаткової угоди №4 від 10.02.2022 до договору №040420-10/08/2021-ШК517 про закупівлю товарів від 10.08.2021 недійсною відповідно до ст.203, 215 ЦК України.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 81636,15 грн безпідставно сплачених коштів, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

За приписами ч.1 ст.670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Недійсність п.3 додаткової угоди №4 щодо встановлення нової ціни на товар означає, що зобов`язання сторін регулюються первинним договором з урахуванням чинних додаткових угод. Відтак, постачання товарів (бензин А-95, дизельне паливо) споживачу, і його оплата мала здійснюватися сторонами відповідно до умов укладеного договору №040420-10/08/2021-ШК517 про закупівлю товарів від 10.08.2021 та специфікації в редакції додаткової угоди №3 від 09.02.2022 (ціна за бензин А-92 становить 30,00 грн/л та за дизельне паливо - 29,00 грн/л).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в період дії договору відповідач поставив, а замовник отримав та оплатив товару на загальну суму 5405816,15 грн, яка сплачена Підприємством у повному обсязі, що підтверджується відповідними видатковими накладними (т.1, а.с.47-53, 55, 57-64, 66-75, 77, 79-91) та платіжними дорученнями (т.1, а.с.46, 54, 56, 65, 76, 78).

Водночас, здійснюючи розрахунок за поставлений товар за цінами, визначеними у специфікації в редакції додаткової угоди №3 від 09.02.2022, замовник повинен був сплатити 5324180,00 грн, з яких за бензин А-92 354450 грн (10000 + 1815 л * 30 грн/л), за дизельне паливо - 4969730 грн (145000 + 26370 л. * 29,00 грн/л).

Відтак, внаслідок виконання КНП "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" своїх фінансових зобов`язань згідно укладеного договору, ТОВ "Вест Кард" було надмірно отримано грошові кошти на загальну суму 81636,15 грн (5405816,15 грн - 5324180,00 грн), яка становить вартість товару, недопоставленого на виконання договору, а тому отримана відповідачем оплата у сумі 81636,15 грн за товар, який не був поставлений, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч.1 ст.670 ЦК України.

При цьому, встановлюючи належного отримувача вказаних коштів, колегія суддів враховує наступне.

Із аналізу правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами 1-3, 5, 6 ст.203 ЦК. При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом "Про публічні закупівлі", та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору.

Частинами 1 ст.216 ЦК передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено в п.64 і 65 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15).

Відповідно до правової позиції, викладеної в п.56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №125/2157/19 та п.8.49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, вимоги особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (ч.3 ст.215 ЦК України) та застосування реституції, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину. Інтерес іншої особи полягає в тому, щоб відновити свої права через повернення майна відчужувачу. Якщо повернення майна його відчужувачу не відновлює права позивача, то судом може бути застосований іншій ефективний спосіб захисту порушеного права в рамках заявлених позовних вимог.

Отже, аналізуючи викладене, застосування реституції є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину, не може бути проігнорована сторонами, застосовується виключно до сторін правочину, а не когось іншого та відновлює становище саме сторін укладеного правочину, а не когось іншого.

Апеляційний суд зауважує, що позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

Схожий правовий висновок, викладено у п.48 постанови від 26.05.2023 у справі №905/77/21 Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду.

З огляду на вказане, а також враховуючи, що договір про закупівлю товарів №040420-10/08/2021-ШК517 від 10.08.2021 є виконаним, то визнання його недійсним без одночасного застосування наслідків недійсності правочину не призведе до поновлення майнових прав держави у даній справі, а відтак колегія суддів вважає, що прокурором обрано ефективний спосіб захисту при поданні вказаного позову.

Натомість, КНП "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" фактично втратив процесуальний статус позивача у даній справі, у зв`язку із залишенням апеляційним судом, з яким погодився і суд касаційної інстанції, позову прокурора без розгляду в частині захисту інтересів позивача-2 з підстав відсутності підстав для представництва інтересів держави в особі Підприємства.

Водночас, колегія суддів враховує, що ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи, та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 16.02.2021 у справі №910/2861/18 та постановах Верховного Суду від 04.10.2022 у справі №914/2476/20, від 20.12.2022 у справі №914/1688/21.

Апеляційний суд звертає увагу, що КНП "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" в спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі пального за договором, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня.

Комунальне некомерційне підприємство є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ міст Хмельницької області в особі Хмельницької обласної ради, підпорядковане, підзвітне та підконтрольне Раді як засновнику.

Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців Хмельницької області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади Хмельницької області.

Враховуючи положення абз.2 ч.1 ст.216 ЦК України, згідно якої реституція застосовується виключно до сторін правочину, зважаючи на сформовані позовні вимоги у межах даної справи та обраний прокурором ефективний спосіб захисту, встановлення факту невідповідності укладеної додаткової угоди №4 положенням п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та як наслідок визнання її недійсною, приймаючи до уваги правову позицію Великої Плати Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, що Рада є належним позивачем в аналогічних справах, а також те, що засновником Підприємства та власником її майна є територіальна громада Хмельницької області в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального некомерційного підприємства, а також зобов`язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема, законність та ефективність використання Підприємством коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, а також враховуючи принцип процесуальної економії, який передбачає забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення безпідставно отриманих коштів за недійсним правочином саме на користь КНП "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Хмельницької обласної ради як сторони укладеного спірного правочину.

Згідно з ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції в частині задоволення позову в інтересах держави в особі Хмельницької обласної ради, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст. 73, 76-79, 86 ГПК України.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення в частині задоволення позову прокурора в інтересах держави в особі Хмельницької обласної ради, а наведені в ній доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.

Оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги та витрати на професійну правничу допомогу згідно заяви відповідача покладається на скаржника згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.11.2022 у справі №924/564/22 в частині задоволення позову Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної ради про визнання недійсним пункту 3 додаткової угоди №4 від 10.02.2022 та стягнення 81636,15 грн на користь Комунального некомерційного підприємства "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Хмельницької обласної ради - залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "10" листопада 2023 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.