Рішення

від 08.11.2023 по справі 906/624/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2023 р. м. Житомир Справа № 906/624/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І. В.,

секретар судового засідання: Воробйова І. Г.

за участю представників сторін:

- від позивача: Попова Н.В. представник за довіреністю від 02.01.2023 (в засіданні суду 02.11.2023)

- від відповідача: Костюкевич-Тарнавська О. В. адвокат, ордер серії ЖТ №102178

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області

до Приватного підприємства "Брикетуючі технології"

про стягнення 173470,14 грн

У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення господарського суду та повідомлено дату складення повного рішення згідно із ст. 238 ГПК України.

Семенівська сільська рада звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з ПП "Брикетуючі технології" 173470,14 грн безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою у період з 04.05.2020 по 03.05.2023.

В обґрунтування позову зазначено, що використання відповідачем як власником нерухомого майна земельної ділянки без оформлення права користування нею та не сплата орендної плати, призвело до безпідставного збереження коштів за рахунок неотримання їх позивачем; як правову підставу позову вказано ст. 1212 ЦК України.

Ухвалою господарського суду від 23.05.2023 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду на 21.06.2023 о 12:00 (а. с. 47).

21.06.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 21.06.2023 з додатками із запереченнями проти позовних вимог (а. с. 48 - 58).

05.07.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 04.07.2023, вих. №413 з доказами її направлення відповідачу (а. с. 66 - 72).

Ухвалою від 13.07.2023 господарський суд продовжив підготовче провадження у справі по 21.08.2023, розгляд справи відклав на 08.08.2023 10:30 (а. с. 78).

20.07.2023 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив з додатками (а. с. 79 - 84).

18.08.2023 до суду від позивача надійшли письмові пояснення на вимогу ухвали суду (а. с. 89 - 98).

28.08.2023 до суду від позивача надійшов супровідний лист від 23.08.2023, вих. №519 із доданими до нього копіями договору оренди землі №9/22 від 14.06.2023, укладеного між сторонами, та відповідними запитами (а. с. 114 - 121).

Ухвалою від 01.09.2023 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу для розгляду по суті на 04.10.2023 14:30 (а. с. 125).

04.10.2023 до суду від відповідача надійшла заява про відшкодування витрат на правничу допомогу на суму 10400,00 грн (а. с. 126 - 129).

Ухвалою від 04.10.2023 господарський суд розгляд справи по суті відклав на 02.11.2023 о 11:30 (а. с. 132).

02.11.2023 до суду від відповідача надійшла заява про відшкодування витрат на правничу допомогу на суму 1200,00 грн (а. с. 133 - 135).

В засіданні суду 02.11.2023 протокольно оголошено перерву до 10:00 08.11.2023 відповідно до ст. 216 ГПК України.

Представник позивача у судове засідання після перерви не прибув.

Представник відповідача в засіданні суду заперечила щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відповідних процесуальних заявах по суті спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, а в попередніх судових засіданнях і представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги , об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Приватному підприємству "Брикетуючі технології" (відповідач) на підставі свідоцтва, зареєстрованого приватним нотаріусом Бердичівського районного нотаріального округу в реєстрі за №802 від 25.07.2012, на праві власності належить майно, що складається з будівлі майстерні літера Б-2, площею 1366,0 кв. м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Шелушкова, №116, стартова ціна майна - 552996,50 грн (а. с. 26).

Відповідно до вказаного свідоцтва зазначене нерухоме майно придбане відповідачем у ТОВ "Оазис-М" за договором купівлі-продажу 07.11.2006, реєстр. №7999, що посвідчений приватним нотаріусом Бердичівського районного нотаріального округу та зареєстрований у КП "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради в книзі №68, реєстраційний запис 16669623.

Згідно з витягом КП "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради про Державну реєстрацію прав №35493262 право власності на відповідне майно зареєстроване за відповідачем 13.09.2012 (а. с. 26 на звороті).

Рішенням виконавчого комітету Семенівської сільської ради (позивач) від 28.03.2019 № 39 "Про присвоєння фактичної адреси" визначено фактичну адресу об`єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності відповідача та розташовані на території позивача за межами населеного пункту с. Іванківці, а саме: Житомирська область, Бердичівський район, за межами населених пунктів Семенівської сільської ради, комплекс будівель та споруд №1. У п. 1.1 цього рішення зазначено, що до комплексу будівель і споруд входять об`єкти нерухомого майна: буд. №1 - будівля майстерні (Б-2), загальною площею 1366,3 кв.м.; буд. №2 - будівля трансформаторної (Н-1), загальною пл. 18,7 кв.м (а. с. 30).

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №166470039 від 14.05.2019 та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №330340039 від 26.04.2023 право власності за ПП "Брикетуючі технології" на будівлі майстерні (Б-2) (загал. пл. - 1366,3 кв. м.) та трансформаторної (Н-1) (загал. пл. - 18,7 кв. м.) зареєстровано 08.05.2019 (а. с. 27, 28-29).

Відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1800318442022 від 18.02.2022 земельна ділянка з кадастр. №1820882400:03:001:0002, площею 0,9556 га, розташована за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, Семенівська сільська рада, комплекс будівель та споруд №1, буд. 1 та зареєстрована на праві комунальної власності за Семенівською сільською радою (а. с. 20-23, 54 - 56).

Крім того, у розділі "Відомості про оренду, суборенду згідно з Державним реєстром земель" наявні відомості про орендаря ТОВ "Оазис-М", дата державної реєстрації речового права: 18.05.2009.

За витягом Житомирської філії ДП "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 23.08.2022 нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1820882400:03:001:0002 складає 1140802,92 грн (а. с. 23).

25.10.2022 позивачем зареєстровано заяву за вх. №60 від ПП "Брикетуючі технології" від 25.10.2022 про надання в оренду земельної ділянки "для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02), кадастровий номер 1820882400:03:001:0002, розташованої за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, за межами населених пунктів Семенівської сільської ради, комплекс будівель та споруд №1, буд. 1", на якій знаходяться будівлі та споруди, що перебувають у власності, терміном на 49 років (а. с. 31).

Рішенням від 02.11.2022 №592 "Про передачу в оренду земельної ділянки ПП "Брикетуючі технології" Семенівська сільська рада вирішила передати в оренду відповідачу земельну ділянку комунальної форми власності з кадастровим номером 1820882400:03:001:0002 терміном на 49 років (а. с. 32, 33).

У п. 2, 3 вказаного рішення орган місцевого самоврядування встановив розмір орендної плати в розмірі 12% від діючої нормативно грошової оцінки землі в рік та доручив сільському голові Семенюк Н. В. укласти від імені сільської ради відповідний договір.

Позивач зазначає, що, на підставі вказаного рішення відповідачу було надано для підписання та належного оформлення два примірники проекту договору оренди землі, однак останній ухилявся від його укладення.

Мотивуючи позовні вимоги Семенівська сільська рада вказує на той факт, що відповідач, набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином не оформив правовідносини щодо користування земельною ділянкою та не сплачував орендні платежі. Відтак, позивач вважає, що відповідач зберіг без достатньої на те правової підстави кошти в розмірі 173470,14 грн орендної плати за період з 04.05.2020 по 03.05.2023, відповідно до розрахунку відділу фінансів Семенівської сільської ради боргу від 03.05.2023 (а. с. 24, 25).

На підставі викладеного, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

У відзиві на позовну заяву від 21.06.2023 ПП "Брикетуючі технології" зазначає, що право власності позивача на земельну ділянку з кадастровим номером 1820882400:03:001:0002 зареєстровано 10.05.2023, тому нарахування боргу за вказаний у позовній заяві період є безпідставним. Також повідомляє суд, що з 07.11.2019 вживав заходи для оформлення права оренди на вказану земельну ділянку (а. с. 48 - 58).

У відповіді на відзив від 04.07.2023, вих. №413 позивач зазначає, що Семенівська сільська рада набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1820882400:03:001:0002 з дати набрання чинності підп. 58 п. 4 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" №1423-ІХ від 28.04.2021, яким доповнено Перехідні положення ЗК України п. 24, щодо визначення порядку переходу земель із державної власності у комунальну; оскільки вказана земельна ділянка була сформованою, однак не була зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то перейшла у комунальну власність Семенівської сільської ради з 27.05.2021 (дата набрання чинності відповідного пункту Закону України №1423-ІХ від 28.04.2021).

Також позивач заперечує щодо аргументів відповідача про вживання Приватним підприємством "Брикетуючі технології" заходів для оформлення права оренди на вказану земельну ділянку (а. с. 66 - 72).

У запереченнях на відповідь на відзив від 19.07.2023 відповідач звертає увагу суду на те, що у позовній заяві позивач розраховує суму, що підлягає стягненню, з відповідача за період з 04.05.2020 по 03.05.2023, а у відповіді на відзив вказує, що Семенівська сільська рада стала розпорядником земельної ділянки з 27.05.2021. Також відповідач зазначає, що позивач здійснив відповідний розрахунок виходячи з площі земельної ділянки, у той час як ПП "Брикетуючі технології" є власником нерухомого майна та користувачем земельної ділянки площею 1366 кв. м. До поданого заперечення відповідачем подано відповідь Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 14.07.2023, вих. №29-6-0.2-2481/2-23 на адвокатський запит, у якому повідомив, що в управління відсутня інформація щодо передачі з державної у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 1820882400:03:001:0002 (а. с. 79 - 84).

2. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував господарський суд.

За змістом гл. 15 ЗК України, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частина 1 ст. 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За ч. 2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Водночас, за змістом ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права є предметом регулювання гл. 83 ЦК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно з ч. 1 ст. 1214 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

За змістом гл. 15, ст. 120, 125 ЗК України та положень ст. 1212 ЦК України, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними (постанова Верховного Суду від 28.02.2020 у справі №913/169/18).

Зокрема, Верховний суд зазначив, що кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція ст. 1212 ЦК України, як і загалом норм гл. 83 ЦК України, свідчить про необхідність встановлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

3. Щодо обґрунтованості позовної вимоги про стягнення з відповідача 173470,14 грн безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою.

Суд зазначає, що для вирішення даного спору необхідно з`ясувати наявність земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства; реальну можливість передачі позивачем цієї земельної ділянки в оренду відповідно до Закону України "Про оренду землі" у зазначений період, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого землекористувачем за рахунок територіальної громади майна (коштів), основою для визначення розміру якої для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, оформлена як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №904/4737/18, від 11.09.2019 у справі №922/393/18, від 04.03.2021 у справі №922/3463/19).

Згідно з ч. 1 ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.

Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч. 4 ст. 79-1 ЗК України).

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (ч. 9 ст. 79-1 ЗК України).

Так, на підтвердження сформованості даної земельної ділянки позивач надав до справи копії витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1800318442022 від 18.02.2022 (а. с. 20 - 22, 54 - 56), відповідно до яких земельна ділянка площею 0,9556 га, розташована за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, Семенівська сільська рада, комплекс будівель та споруд №1, буд. 1, має кадастровий номер 1820882400:03:001:0002 з цільовим призначенням: 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; належить до комунальної форми власності; дата державної реєстрації земельної ділянки - 05.11.2008.

Однак, у розділі "Інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки" зазначено відповідну технічну документацію від 12.11.2021.

У розділі "Відомості про оренду, суборенду згідно Державним реєстром земель" наявні відомості про орендаря ТОВ "Оазис-М", дата державної реєстрації речового права: 18.05.2009.

Документом, який є підставою для виникнення права власності вказано рішення Семенівської сільської ради від 28.10.2021 №403.

У той же час, з наданого позивачем на вимогу суду копії вказаного рішення вбачається, що воно має назву "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності за межами населених пунктів", стосується іншої земельної ділянки і не має відношення до земельної ділянки з кадастровим № 1820882400:03:001:0002 (а. с. 74), що не заперечується позивачем.

Таким чином, суд вважає за необхідне звернути увагу Семенівської сільської ради на невідповідність даних, внесених в Державний земельний кадастр, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1820882400:03:001:0002, фактичним обставинам, встановленим судом під час розгляду цієї справи.

Разом з тим, суд погоджується з аргументами позивача щодо виникнення у нього права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1820882400:03:001:0002 з дати набрання чинності (27.05.2021) підп. 58 п. 4 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" №1423-ІХ від 28.04.2021, яким доповнено Перехідні положення Земельного кодексу України п. 24, яким визначено порядок переходу земель із державної власності у комунальну, з огляду на те, що право державної власності на вказану земельну ділянку не було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

Єдиною можливою формою здійснення плати за землю для відповідача як землекористувача є орендна плата на підставі договору оренди земельної ділянки.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п. 288.5.1 ст. 288 ПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (таку правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 28.01.2019 у справі №922/3782/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17).

При стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 01.10.2019 у справі №922/2082/18, від 06.11.2019 у справі №922/3607/18, від 04.03.2021 у справі №922/3463/19).

До позовної заяви позивач додав розрахунок відділу фінансів Семенівської сільської ради за період з 04.05.2020 по 03.05.2023 на загальну суму 173470,14 грн (а. с. 24, 25).

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про оцінку землі" технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Протягом місяця з дня надходження технічної документації з нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

У матеріалах справи відсутнє відповідне рішення Семенівської сільської ради про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим №1820882400:03:001:0002, тому, на думку суду, розрахунок збережених відповідачем коштів без достатньої правової підстави у розмірі орендної плати, здійснений позивачем на підставі відповідного витягу з такої технічної документації, є безпідставним.

Беручи до уваги вищевикладене, а також необґрунтованість періоду розрахунку суми, заявленої Семенівською сільською радою до стягнення з відповідача - з 04.05.2020, суд відмовляє у задоволенні такої позовної вимоги.

4. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

4.1. Щодо судового збору.

За п. 1 ч. 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, відмову у задоволенні позову, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

4.2. Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Для позивача такою заявою є позовна заява.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив про понесені судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9200,00 грн (а. с. 48, 49).

Згідно з ч. 1, абз. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами за результатами розгляду справи. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою їх розподілу, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги, а також понесених витрат

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок сплати, умови повернення визначаються в договорі про надання правової допомоги. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу від 04.10.2023 ПП "Брикетуючі технології" просив стягнути з відповідача 10400,00 грн (а. с. 126-129).

02.11.2023 до суду від відповідача надійшла заява про відшкодування витрат на правничу допомогу на суму 1200,00 грн (а. с. 133 - 135).

14.06.2023 між відповідачем (клієнт) та адвокатом Костюкевич-Тарнавською О. В. (адвокат) укладено договір про надання послуг представництва (далі - договір від 14.06.2023) (а. с. 50).

Згідно з п. 4.1 договору від 14.06.2023 за надання юридичної допомоги клієнт зобов`язаний виплатити адвокату гонорар:

1) за консультування щодо характеру правовідносин, вивчення та правовий аналіз письмових документів, підготовка та подання відзиву на позов по справі №906/624/23 у розмірі 8000,00 грн;

2) за участь у судових засіданнях - 1200,00 грн за кожне судове засідання.

22.06.2023 сторонами складено акт здачі-приймання наданих послуг за договором від 14.06.2023, за п. 1 якого адвокат передав, а клієнт прийняв послуги представництва по наданню юридичної допомоги, а саме:

- консультування щодо характеру правовідносин, вивчення та правовий аналіз письмових документів, підготовка та подання відзиву на позов по справі;

- участь у судовому засіданні по справі, що відбулось 21.06.2023 (а. с. 127).

За п. 2 акту здачі-приймання наданих послуг за договором від 14.06.2023 вартість послуг становить 9200,00 грн.

Згідно з п. 1, 2 акту здачі-приймання наданих послуг від 12.08.2023 за договором від 14.06.2023 адвокат надала клієнту послуги з участі у судових засіданнях, що відбулись 05.07.2023, 13.07.2023, 08.08.2023, загальна вартість яких складає 1200,00 грн (а. с. 128).

Відповідно до п. 1, 2 акту здачі-приймання наданих послуг від 05.10.2023 за договором від 14.06.2023 адвокатом надано клієнту послугу з участі у судовому засіданні у справі, що відбулось 04.10.2023, вартість якої складає 1200,00 грн (а. с. 134).

Загальна сума наданих послуг адвокатом клієнту складає 11600,00 грн.

У матеріалах справи є копія ордеру серії ЖТ №102178 на надання правничої (правової) допомоги від 14.06.2023, виданого адвокату Костюкевич-Тарнавській О. В. для представництва ПП "Брикетуючі технології" у суді ( а. с. 51).

Також у матеріалах справи є копії платіжної інструкції №863 від 15.06.2023 та банківських виписок від 14.08.2023 та від 05.10.2023 на підтвердження здійснення оплати відповідачем" послуг, наданих вказаним адвокатом (а. с. 58, 129, 135).

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 126 Кодексу розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Разом з тим судом взято до уваги, що згідно з п. 9 ст. 129 ГПК України якщо, серед іншого, спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на те, що відповідач після ухвалення Семенівською сільською радою рішення від 02.11.2022 №592, яким передано в оренду відповідачу земельну ділянку комунальної форми власності терміном на 49 років, не вживав заходи щодо укладення відповідного договору, що спонукало позивача звернутись із даним позовом до суду, суд покладає витрати на професійну правничу допомогу, які поніс відповідач, на сторін спору в рівних частинах.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області (13372, Житомирська область, Бердичівський район, с. Семенівка, вул. Героїв Майдану, буд. 4; код ЄДРПОУ 04345463) на користь Приватного підприємства "Брикетуючі технології" (13372, Житомирська область, Бердичівський район, сільрада Іванковецька, за межами населених пунктів Семенівської сільської ради, комплекс будівель та споруд №1, буд. 1; код ЄДРПОУ 36802651): 5800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 14.11.23

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - у справу

2 - позивачу на ел. пошту: 04345463@mail.gov.ua

3 - відповідачу на ел. пошту представника: ІНФОРМАЦІЯ_1