Рішення

від 11.10.2023 по справі 914/339/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2023 Справа № 914/339/23

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Лілії Бернацької розглянув справу

за позовом: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ксена», м. Львів,

предмет позову: стягнення 25 392,03 грн, зобов`язання звільнити та повернути об`єкт оренди шляхом виселення,

підстава позову: порушення зобов`язань по договору оренди нерухомого майна від 04.12.2020,

за участю представників:

позивача: Чернобай Сергій Сергійович, Карасюк Марта Володимирівна,

відповідача: Колібанич Олег Ярославович, Косик Галина Мирославівна.

1. ПРОЦЕС

1.1.До Господарського суду Львівської області 25.01.2023 надійшла позовна заява Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ксена» про стягнення 25 392,03 грн, зобов`язання звільнити та повернути об`єкт оренди шляхом виселення.

1.2.Ухвалою суду від 30.01.2023 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Хід судових засідань відображено в протоколах судових засідань та в ухвалах суду. Зокрема, 08.05.2023 подано відзив на позовну заяву, 05.07.2023 позивачем подано відповідь на відзив, 26.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

1.3.Відводів складу суду сторонами не заявлено.

1.4. У судовому засіданні 11.10.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

2.1.Позивач вважає, що 27.10.2022 достроково припинено договір оренди приміщень, укладеного з відповідачем, через допущення заборгованості по сплаті орендної плати, на підставі листа позивача від 20.10.2022 і наказу від 26.10.2022. Проте, відповідач не повернув орендоване майно та не сплатив заборгованість у розмірі 25 392,03 грн, що і стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення 25 392,03 грн (включають і орендну плату і неустойку за листопад 2022), зобов`язання звільнити та повернути об`єкт оренди шляхом виселення.

2.2.Відповідач заперечує позовні вимоги. Звертає увагу на таке: як зазначає позивач, станом на 12.08.2022 заборгованість становила 94 674,04 грн, відповідач здійснив оплати 24.10.2022, 28.10.2022 і 31.10.2022 на загальну суму 76 000,00 грн. Тому, на переконання відповідача, станом на 01.11.2022 і станом на дату подання позову не існувало заборгованості у розмірі, більшому як за три місяці.

2.3.Також відповідач вважає, що здійснення нарахування орендної плати за період 2022 року в 100-відсотковому розмірі не відповідає постанові Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану». Крім цього, незважаючи на повідомлення про дострокове припинення договору оренди, позивач продовжував виставляти рахунки на оплату оренди, включаючи січень 2023 в сумі 17 737,97 грн, а відповідач продовжував користуватись приміщенням.

3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

3.1.Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради як орендодавець та Товариство з обмеженою відповідальністю «Ксена» як орендар уклали договір № Ш-12235-20 (АП) оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 04.12.2020.

3.2.Відповідно до договору об`єктом оренди є нежитлові приміщення, загальною площею 209,3 м кв. (п. 4.1 договору). Цільове призначення майна для перукарні (п. 7.1 договору).

3.3.Відповідно до п. 9 договору місячна орендна плата становить 9 320,42 грн без ПДВ, витрати на утримання орендованого майна компенсуються орендарем у порядку, передбаченому п. 6.5 договору.

3.4.Відповідно до п. 10 договору розмір авансового внеску орендної плати становить 22 369,00 грн з ПДВ (дві місячні орендні плати), сума забезпечувального депозиту 18 640,83 грн без ПДВ.

3.5.Відповідно до п. 3.3 розділу ІІ договору орендар сплачує орендну плату до місцевого бюджету щомісяця: до 15 числа поточного місяця оренди для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону (договори типу 5 (А) і 5 (В).

3.6.Відповідно до п. 12.7 договору такий може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці (пп. 12.7.1).

3.7.Відповідно до п. 12.8 договору про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи орендодавця, передбачених пунктом 12.7 цього договору, орендодавець або балансоутримувач повідомляє орендареві та іншій стороні договору листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимогу про його усунення в строк не менш як 15 та не більш як 30 робочих днів з дати реєстрації листа (у строк п`яти робочих днів, якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійсненні орендодавцем або балансоутримувачем контролю за використанням майна). Лист пересилається на адресу електронної пошти орендаря і поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого майна.

3.8.Якщо протягом встановленого у приписі часу орендар не усунув порушення, орендодавець надсилає орендарю лист, у якому повідомляє про дострокове припинення договору на вимогу орендодавця. У листі зазначається підстава припинення договору, посилання на вимогу про усунення порушення, а також посилання на обставини, які свідчать про те, що порушення триває після закінчення строку, відведеного для його усунення.

3.9.Договір вважається припиненим на п`ятий робочий день після надіслання орендодавцем або балансоутримувачем орендарю листа про дострокове припинення цього договору. Орендодавець надсилає орендарю лист про дострокове припинення цього договору електронною поштою, а також поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого майна. Дата дострокового припинення цього договору на вимогу орендодавця встановлюється на підставі штемпеля поштового відділення на поштовому відправленні орендодавця.

3.10.Листом від 05.09.2022 позивач звернувся до відповідача із приписом про усунення порушень договору оренди, а саме вказано, що на 12.08.2022 товариство має заборгованість по орендній платі в сумі 94 674,04 грн, що перевищує суму орендної плати за шість місяців. Позивач вимагав заплатити вказану заборгованість, а в разі невиконання вимог припису орендодавцем буде заявлено про дострокове припинення договору. Припис надіслано відповідачу 08.09.2022 і такий отриманий відповідачем відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

3.11.Листом від 20.10.2022 позивач звернувся до відповідача і до балансоутримувача з повідомленням про дострокове припинення договору оренди, оскільки станом на 17.10.2022 відповідач не усунув порушень, не сплатив заборгованість з орендної плати, і крім того, заборгованість ще зросла до 109 869,74 грн, що перевищує суму орендної плати за 10 місяців. Тому договір вважається припиненим на п`ятий робочий день після надання цього листа. Також у повідомленні вказано про обов`язок орендаря протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути об`єкт оренди балансоутримувачу за актом повернення.

3.12.Позивачем долучено опис вкладення і поштову накладну від 20.10.2020, адресовані ЛКП Балатон-409. На підтвердження надіслання листа відповідачу подано рекомендоване повідомлення з відміткою про отримання кореспонденції відповідачем 26.10.2022. Більше того, відповідач не покладає в основу заперечень позовних вимог обставину неотримання ним такого повідомлення. Тому факт надіслання та отримання повідомлення про припинення договору оренди не є спірним.

3.13.Тобто 27.10.2022 договір вважається припиненим, так як 21.10 (п`ятниця), 24.10 (понеділок), 25.10 (вівторок), 26.10 (середа) є чотирма робочими днями, а 27.10.2022 п`ятим робочим днем.

3.14.Крім цього, наказом позивача від 26.10.2022 № 91-з визнано договір № Ш-12235-20 (АП) оренди нерухомого майна від 04.12.2020 припиненим з 27.10.2022; фінансово-розрахунковому відділу зарахувати забезпечувальний депозит, сплачений відповідно до п. 11 змінюваних умов договору, та залишок авансового внеску, сплаченого відповідно до п. 10 змінюваних умов договору, в рахунок невиконаних зобов`язань орендаря, в порядку, визначеному п. 4.8 та п. 3.11 незмінюваних умов договору; в разі неповернення об`єкта оренди орендарем до 01.11.2022 нараховувати неустойку за договором з 02.11.2022; спільно з балансоутримувачем організувати огляд майна з метою його повернення з оренди за актом повернення, зміст якого повинен відповідати п. 4.2 незмінюваних умов договору. Юридичному відділу: у разі неповернення майна з оренди до 01.12.2022 звернутись із позовом до суду про виселення орендаря та стягнення заборгованості (за наявності); протягом 10 календарних днів від дня отримання інформації про вивільнення об`єкта оренди звернутись до балансоутримувача із листом про надання клопотання про включення майна до одного з Переліків.

3.15.Відповідно до довідки позивача станом на 22.12.2022 заборгованість відповідача по орендній платі становить 25 392,03 грн, в яку включено 24 984,18 грн неустойки за листопад 2022, 43 792,59 грн заборгованості станом на 01.11.2022, тобто після припинення договору, і 430,76 грн за 01.11.2022.

3.16.Водночас відповідачем отримано рахунки за оренду приміщень за жовтень 2022 в сумі 12 922,85 грн, за листопад 2022 в сумі 12 922,85 грн, за грудень 2022 в сумі 12 922,85 грн, за січень 2023 в сумі 17 737,97 грн, які долучено до матеріалів справи відповідачем.

3.17.У свою чергу відповідачем здійснено такі платежі:

-після повідомлення про розірвання договору: 24.10.2022 - 3 000,00 грн за вересень 2022, 28.10.2022 - 50 000,00 грн за вересень 2022, 31.10.2022 23 000,00 грн за вересень 2022, 09.11.2022 - 3 000,00 грн, 04.11.2022 - 4 990,00 грн, 18.11.2022 - 3 000,00 грн, 08.12.2022 - 3 000,00 грн, 28.12.2022 - 3 300,00 грн (всього 93 290,00),

-після відкриття провадження у справі: 16.01.2023 - 3 000,00 грн за грудень 2022, 30.01.2023 - 3 000,00 грн за грудень 2022, 27.02.2023 - 4 900,00 грн за січень 2023, 06.03.2023 - 3 000,00 грн за оренду, 10.03.2023 - 3 000,00 грн, 13.03.2023 - 3 300,00 грн, 23.03.2023 - 19 000,00 грн, 24.03.2023 - 7 100,00 грн, 14.04.2023 - 6 400,00 грн, 28.04.2023 - 4 950,00 грн (всього 57 350,00 грн).

4. ВИСНОВКИ СУДУ

4.1.Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, а в частині заборгованості підлягають закриттю, з огляду на таке.

4.2.Як вбачається із описаних обставин справи, спір між сторонами виник з обставин порушення виконання відповідачем зобов`язань по сплаті орендної плати, що стало підставою для дострокового припинення орендних відносин.

4.3.Так, відповідно до листа позивача від 05.09.2022 позивач у відповідача на 12.08.2022 існувала заборгованість по орендній платі в сумі 94 674,04 грн. Відповідач не подав доказів на спростування такої суми боргу та після отримання листа позивача від 05.09.2022 про усунення порушень не відреагував на вимоги позивача.

4.4.Відповідно до довідки позивача за період 04.12.2020 31.12.2022 у відповідача виникла заборгованість в сумі 25 392,03 грн. Факт несвоєчасних оплат за оренду майна відповідачем не заперечується. Перевіряючи допущений відповідачем розмір боргу на час пред`явлення вимоги про усунення порушення та на час пред`явлення повідомлення про дострокове припинення договору, суд аналізує обставини нарахування орендної плати та здійснені відповідачем у відповідний період платежі, і зазначає таке.

4.5.Стаття 24 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» передбачає, що договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором. Тобто визначена сторонами у договорі оренди умова і погоджений порядок, що передбачені п. 12.7.1, п. 12.8 договору, не суперечать законавству і дають право позивачу на дострокове одностороннє припинення договору з повідомленням про таке рішення орендаря.

4.6.Щодо заперечень відповідача із покликаннями на постанову Кабінету міністрів України № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», то така передбачає категорії суб`єктів орендарів державного і комунального майна, які на період воєнного стану звільняються від орендної плати, сплачують 50 або 75 відсотків розміру орендної плати. Проте, відповідач не довів та не конкретизував, до якої з категорій він міг би належати, щоб не сплачувати оренду плату, починаючи з введення воєнного стану. Тому такі заперечення сторони є не доведеними і не спростовують підстав позову в частині наявності обов`язку сплати орендних платежів.

4.7.Враховуючи що розмір орендної плати з квітня 2022 становив 12 922,85 грн, то незважаючи на те, чи на кінець серпня 2022 року заборгованість становила 94 674,04 грн, чи 97 674,04 грн, чи 106 869,74 грн, такі суми однозначно перевищували вартість сукупної орендної плати за три місяці, адже така становила 38 768,55 грн (12 922,85 * 3). Тому за таких обставин позивач мав підстави звертатись із приписом до відповідача, що і зробив у вересні 2022 року, тобто розпочав процедуру, спрямовану на припинення договору, яка передбачена п. 12.8 договору. Відповідач після отримання припису (повідомлення про вручення поштового відправлення долучене до позовної заяви) не виконав його вимоги у п`ятиденний строк, адже здійснювати оплати почав лише 24.10.2022, що сам підтверджує долученими до відзиву платіжними дорученнями і квитанціями. Оскільки оплачувати відповідач почав з 24.10.2022, тобто вже після повідомлення про розірвання договору, то здійснені оплати впливають на розмір боргу, заявлений до стягнення, але не на підстави для розірвання договору за ініціативою орендодавця.

4.8.Відповідач стверджує, що 24, 28 і 31.10.2022 сплатив 76 000,00 грн, і це підтверджується матеріалами справи, у тому числі і відомостям, зазначеним у довідці позивача. Так, суму боргу в розмірі 106 869,74 грн, визначену станом на кінець вересня 2022 року, суд зменшує на сплачені в жовтні 2022 року 76 000,00 грн та отримує суму 30 869,74 грн, що є меншим за 38 768,55 грн. Проте, станом на 27.10.2022, тобто на час припинення договору, сплачено було лише 3 000 грн, а решта оплат здійснено уже після припинення договору 27 і 31 жовтня 2022 року. Тому визначення боргу станом на 01.11.2022 уже не впливає на розмір боргу, який існував на 20.10.2022 і навіть на 27.10.2022, коли позивач реалізував право на дострокове припинення договору.

4.9.Враховуючи встановлені та проаналізовані обставини, суд зазначає, що заперечення відповідача стосовно того, що здійсненими оплатами 24.10.2022, 28.10.2022 і 31.10.2022 на загальну суму 76 000,00 грн він не допустив прострочення понад 38 768,55 грн, з урахуванням того, що такі оплати здійснені уже за межами встановленого у вимозі строку та навіть після припинення договору (27.10.2022), не відповідають обставинам справи. Відповідно, відповідач не спростував правомірності дій позивача стосовно дострокового припинення договору.

4.10.Суд зауважує, що позовну заяву про стягнення 25 392,03 грн подано суду 25.01.2023. Як уже зазначалося, розмір заборгованості визначено позивачем станом на 22.12.2022 і в таку включено 24 984,18 грн неустойки за листопад 2022, 43 792,59 грн заборгованості, нараховану станом на 01.11.2022, тобто після припинення договору, і 430,76 грн, нараховану станом на 01.11.2022. Суд не визнає обґрунтованим включення 430,76 грн за листопад 2022, оскільки договір є припиненим 27.10.2022. Тому орендна плата за жовтень має бути порахована за 27, а не за 31 день, і така становить 11 255,39 грн (12 922,85/12*27).

4.11.Відповідно до наданих позивачем письмових пояснень сплачені відповідачем авансові платежі - 11 184,50 грн зараховані за останній місяць оренди - грудень 2022. Так, дійсно, відповідно до п. 3.10 договору такі кошти мають зараховуватись за останній місяць оренди. Проте, таким місяцем оренди був жовтень 2022, так як 27.10.2022 договір достроково розірваний. Тому борг за жовтень 2022 має визначатись так: 11 255,39 грн (оренда за 27 днів жовтня) - 11 184,50 грн = 70,89 грн, а не 12 922,85 як вказано в довідці позивача (тобто на 12 851,96 грн менше). Тому на кінець жовтня заборгованість становила 30 940,63 грн, а не 43 792,59 як вказує позивач.

4.12.Щодо суми неустойки, нарахованої за листопад 2022, то така згідно з ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України мала б нараховуватись як 12 922,85 грн*2 = 25 845,70 грн. Проте, не виходячи за визначені позивачем межі, суд враховує суму, визначену позивачем, 24 984,18 грн, і додавши її до встановленого вище боргу - 30 940,63 грн, виходить сума 55 924,81 грн. Крім цього, оскільки позивач вказує в довідці листопадову оплату в сумі 22 174,50 грн і враховує її в суму боргу, то у суду немає підстав не визнавати таку оплату. Тому 55 924,81 грн - 22 174,50 грн = 33 750,31 грн, що є залишком боргу на кінець листопада 2022, а не 47 033,03 грн як вказує позивач.

4.13.Надалі позивач враховує оплату, здійснену в грудні 2022 в сумі 21 641,00 грн. Аналогічно з попереднім пунктом, від 33 750,31 грн відмінусуванню підлягає 21 641,00 грн, внаслідок чого заборгованість залишається в розмірі 12 109,31 грн, а не 25 392,03 грн, як кінцево зазначено позивачем у довідці.

4.14.Як зазначено вище, позов подано 25.01.2023. Згідно з поданими відповідачем документами 16.01.2023 ним сплачено ще 3 000,00 грн. Тобто на час звернення з позовом борг існував у меншому розмірі: 12 109,31 грн 3 000 = 9 109,31 грн. Тому позовна вимога про стягнення заборгованості могла бути заявлена у розмірі 9 109,31 грн. Відповідно, позовна вимога в частині стягнення 16 282,72 грн підлягає відмові через необгрунтованість, а провадження в частині позовної вимоги про стягнення 9 109,31 грн підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, адже здійсненими відповідачем оплатами в січні квітні 2023 на значно більшу суму сплачено існуючий борг (9 109,31 грн).

4.15.Враховуючи зазначене, позовна вимога про стягнення грошових коштів задоволенню не підлягає.

4.16.Щодо позовної вимоги про зобов`язання звільнити та повернути об`єкт оренди шляхом виселення суд зазначає таке.

4.17.Відповідно до обставин справи встановлено суперечливу поведінку орендодавця та бездіяльність балансоутримувача. Так, за змістом рішення ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України» суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

4.18.Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

4.19.Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності врахування принципу добросовісності (пункт 6 статті 3 ЦК України) - стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 28.09.2021 у справі №918/1045/20, від 11.08.2021 у справі №909/436/20, від 06.10.2021 у справі №925/1546/20). Доктрина «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), в основі якої лежить принцип добросовісності, базується ще на римській максимі «non concedit contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (постанови Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №910/9351/20, від 09.06.2021 у справі №911/3039/19, від 08.09.2021 у справі №910/10444/20).

4.20.Проте згідно з обставинами справи, незважаючи на повідомлення про припинення договору оренди з 27.10.2022, позивач пред`являв для оплати відповідачу рахунок від 31.10.2022 за жовтень на суму 12 922,85 грн (хоча мав бути рахунок за 27 днів оренди, а не за повний місяць), рахунок від 30.11.2022 за листопад на суму 12 922,85 грн, рахунок від 31.12.2022 за грудень на суму 12 922,85 грн, рахунок від 31.01.2023 за січень на суму 17 737,97 грн, тобто всього на суму 56 506,52 грн. Такими діями орендодавець створював враження продовження чинності договору оренди, очікував платежів за оренду від відповідача, приймав здійснювані відповідачем платежі, внаслідок чого у орендаря обґрунтовано могли виникати розумні очікування, що відносини оренди продовжуються.

4.21.Разом з тим, враховуючи неспростованість обставини припинення договору оренди, згідно з позицією Верховного Суду у справі № 910/11131/19 (постанова від 19.04.2021) користування майном після припинення договору найму є таким, що здійснюється не відповідно до його умов, тобто є неправомірним користуванням майном, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивним нормам ЦК України та ГК України. В такому випадку у наймодавця виникає право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Тобто положення ст. 785 Цивільного кодексу України мають негативні наслідки як для орендодавця у вигляді відсутності права отримувати орендну плату, так і для орендаря у вигляді можливого нарахування неустойки.

4.22.Крім цього, правові наслідки припинення договору оренди, встановлені ст. 25 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», передбачають, що у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди. Тобто норма ст. 25 закону має відсилковий характер до умов договору.

4.23.У свою чергу договором визначено конкретний порядок такого повернення, а з сукупності умов і змісту повідомлення про припинення, а також наказу позивача, вбачається активна участь балансоутримувача у процедурі повернення майна з оренди.

4.24.Так, відповідно до п. 12.12 договору майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувача з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна. Такій події передує обов`язок орендаря звільнити протягом трьох робочих днів з дати припинення договору орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу (п. 4.1).

4.25.Тим самим розділом договору «Повернення майна з оренди і забезпечувальний депозит» передбачено також і те, що протягом трьох робочих днів з дати припинення договору балансоутримувач зобов?язаний оглянути майно і зафіксувати його поточний стан, а також стан розрахунків за цим договором і за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю в акті повернення з оренди орендованого майна. Балансоутримувач складає акт повернення з оренди орендованого майна у трьох оригінальних примірниках і надає підписані балансоутримувачем примірники орендарю (п. 4.2).

4.26.Орендар зобов`язаний підписати три примірники акта повернення з оренди орендованого майна не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з моменту їх отримання від балансоутримувача і одночасно повернути балансоутримувачу два примірники підписаних орендарем актів разом із ключами від об?єкта оренди (у разі, коли доступ до об?єкта оренди забезпечується ключами); звільнити майно одночасно із поверненням підписаних орендарем актів.

4.27.Не пізніше, ніж на четвертий робочий день після припинення договору балансоутримувач зобов?язаний надати орендодавцю примірник підписаного акта повернення з оренди орендованого майна або письмово повідомити орендодавцю про відмову орендаря від підписання акта та/або створення перешкод орендарем у доступі до орендованого майна з метою його огляду, та/або про неповернення підписаних орендарем примірників акта.

4.28.Відповідно до п. 4.3 договору майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.

4.29.Тобто договором погоджено, що виконанню орендарем обов`язку по поверненню майна мали передували активні дії балансоутримувача по складенню і пред`явленню для підписання орендарем акта про повернення майна. Однак, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, акт повернення майна з оренди не складався, орендарю для підписання не вручався. Більше того, балансоутримувачем після отримання повідомлення позивача про припинення договору оренди не вживалось жодних дій, передбачених договором, який підписував і балансоутримувач до речі, для виконання покладених на нього договором обов`язків по сприянню та початку процедури повернення майна. До того ж, розділом 4 договору на орендаря не покладено обов`язку звертатися до орендодавця чи балансоутримувача із проханнями надати акт повернення майна. Тому суд вважає, що балансоутримувач, котрий був повідомлений про припинення договору оренди, допустив бездіяльність щодо здійснення дій для повернення об`єкта оренди.

4.30.Саме через бездіяльність балансоутримувача у відповідача станом на момент розгляду судом справи не виникло обов`язку повертати об`єкт оренди балансоутримувачу, оскільки: 1) умови договору оренди ставлять відповідача у залежність від дій балансоутримувача щодо повернення об`єкта оренди, які останній не здійснив (виготовлення проектів актів повернення, надання їх для підписання орендареві, огляд майна); 2) закон та договір оренди не передбачають обов`язків орендаря здійснювати дії щодо повернення об`єкта оренди, які мав здійснити балансоутримувач (виготовлення проектів актів повернення, надання їх для підписання орендареві, огляд майна), оскільки орендареві такі повноваження не можуть бути надані.

4.31.Крім того, в сукупності поведінка орендодавця та балансоутримувача об`єктивно впливали і на відповідну поведінку відповідача продовження користування майном, внесення часткових оплат.

4.32.Суд звертає увагу на те, що наслідком продовження користування об`єктом оренди для орендаря є сплата неустойки, а тому і отримання бюджетом територіальної громади грошових коштів за час користування майном за межами строку договору, і ця сплата неустойки також може бути цивільним інтересом позивача та причиною нездійснення балансоутримувачем дій щодо повернення майна із оренди. Однак, суд звертає увагу на те, що у разі припинення договору дії для повернення майна балансоутримувач повинен здійснити у будь-якому випадку, і лише після цього відповідач, який ухилиться від підписання акту повернення об`єкта оренди, вважатиметься таким, що порушив право балансоутримувача на повернення майна, і таке право підлягатиме судовому захисту у визначений законодавством спосіб.

4.33.Також і відповідач може мати цивільний інтерес у продовженні користування майном після припинення договору оренди, і таке прямо передбачено законом та договором. У цій справі орендар (відповідач) продовжував користуватись майном, знаючи про припинення договору оренди, продовжував частково сплачувати грошові кошти в рахунок орендної плати, і за умови відсутності дій балансоутримувача щодо повернення майна міг мати цивільний інтерес у продовженні користування майном. Суд наголошує, що порядок повернення майна з оренди, визначений сторонами в договорі не є абстрактним, а навпаки згідно з приписами ст. 25 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» є обов`язковим для реалізації обов`язку по поверненню майна.

4.34.За таких обставин нездійснення активних дій відповідачем щодо повернення майна із оренди, які за умовами договору не передбачені як обов`язок орендаря, не порушує прав позивача в цій справі та не може бути підставою для задоволення передчасної позовної вимоги про повернення майна шляхом виселення.

4.35.Щодо судової практики, зазначеної позивачем, на спростування наявності обставини прострочення кредитора у поведінці балансоутримувача, то суд зазначає, що висновки Верховного Суду у постановах від 07 лютого 2018 року справа № 910/49/17, 20 грудня 2018 року Справа № 910/19702/17, від 22 травня 2018 року Справа № 923/712/17, від 23 січня 2018 року справа № 910/9472/17, від 10 жовтня 2018 року Справа № 910/21406/17, від 05 вересня 2018 року Справа № 910/22589/17, формувались з урахуванням того, що «за своєю правовою природою рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги», «наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов`язку з оплати поставленого товару», «сторони у договорі визначили, що підставою оплати є акт приймання-передачі виконаних робіт та рахунок-фактура, а строк виконання зобов`язання з оплати отриманих послуг - протягом 10 банківських днів, починаючи з дня, наступного за днем підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі виконаних робіт та скріплення його печатками сторін, який не пов`язано з моментом отримання рахунку замовником».

4.36.Натомість правова природа акта повернення майна з оренди є дещо іншою, ніж просто «реквізити для здійснення оплати». На відміну від рахунку на оплату, крім якого у описаних справах складались ще й акти наданих послуг, у спірній ситуації акт повернення майна з оренди мав бути єдиним документом для вчинення орендарем обов`язку по поверненню майна. Тому суд не вважає висновки Верховного Суду про відсутність прострочення кредитора універсальним і таким, що має застосовуватись у ситуації, що склалась в цій справі, що розглядається.

4.37.Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає, що сплачений позивачем судовий збір за вимоги, в задоволенні яких відмовлено, залишається за позивачем, а в частині закриття провадження може бути повернутий з бюджету відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 237, 231, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Провадження в частині позовних вимог про стягнення 9 109,31 грн закрити.

2.Відмовити у задоволенні позову про стягнення 16 282,72 грн і про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ксена» звільнити та повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень, загальною площею, 209,3 кв. м, відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 13.11.2023.

Суддя Матвіїв Р.І.