Рішення

від 13.11.2023 по справі 400/12101/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2023 р. № 400/12101/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина степу", вул. Кіровоградська, 1,Капустине,Миколаївський район, Миколаївська область,57243,

до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,м. Миколаїв,54001,

про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.09.2023 року № 829014290708,

До Миколаївського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Перлина степу"(надалі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (надалі - відповідач) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №829014290708 від 21.09.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що факти викладені посадовими особами ГУ ДПС у Миколаївській області не доведені, висновки викладені в Акті перевірки є поверхневими та необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, з підстав того, що є наявність підтверджених Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин, відповідно до пп.112.8.9. п.112.8 ст. 112 Податкового кодексу України та ч.6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», які звільняють ТОВ «ПЕРЛИНА СТЕПУ» від відповідальності за порушення вимог ч.3 ст.13 Закону № 2473-VIII та нарахування пені за ч.5 ст.13 зазначеного Закону.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якій просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки станом на 29.08.2023 (останній день перевірки) ТОВ «ПЕРЛИНА СТЕПУ» по зовнішньоекономічному контракту від 09.08.2021 №09/08/21 до перевірки не було надано документів, які звільняють позивача від відповідальності, оскільки безумовними умовами щодо звільнення від відповідальності за порушення термінів розрахунків(отриманням товару) за вищезазначеним зовнішньоекономічним контрактом укладеним з компанією "Awali for food stuff W.L.L." (Бахрейн), є наявність довідок (сертифікатів) щодо підтвердження виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, які до перевірки позивачем надано не було. Отже, факти, викладені в акті перевірки від 04.09.2023 №7820/14-29-07-08/36895730, ґрунтуються на наявних фактах порушення ТОВ «ПЕРЛИНА СТЕПУ» норм чинного законодавства, за результатами якого відповідно до вимог законодавства прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.09.2023 року №823014290708.

Ухвалою суду від 29.09.2023 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

16.10.2023 року надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 18.10.2023 року призначено судове засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

25.10.2023 року надійшли заперечення (на відповідь на відзив)

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

09.08.2021р. між ТОВ «ПЕРЛИНА СТЕПУ» (Україна, Продавець) та «Awali for food staff W.L.L.» (Бахрейн, Покупець) укладено контракт №09/08/21. Предмет контракту: Продавець продав, а Покупець купив готовий корм для декоративних птахів , згідно ТУУ10.9-36895730-001:2017. Кількісні характеристики Товару, ціна за одиницю кількості по позиціях відображаються в специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного контракту. Загальна вартість контракту складає 13704 доларів США, валютою контракту і платежів є долар США. Поставка здійснюється на умовах CFR - Khalifa Bin Salman port Bahrain. Датою поставки товару вважається дата оформлення митної декларації. Оплата за товар проводиться Покупцем в порядку: 30% оплати протягом 1 банківського дня від дати інвойсу та 70 % протягом 45 днів після отримання товару покупцем.

Відповідно до додаткової угоди від 10.08.2021 року №10/08 до контракту від 09.08.2021 року №09/08/21 термін дії контракту продовжено до 31.12.2023 року.

Відповідно до додаткової угоди від 09.01.2022 року № l сторони внесли зміни до п.1, а саме: платником за даним контрактом виступає «EUROSTAR OTOMOTIV INSAAT GIDA HAYVANCILIK SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI» (Туреччина).

ТОВ «ПЕРЛИНА СТЕПУ» екскортовало товар згідно митної декларації від 20.08.2021 року №UA500130/2021/206365 на суму 13704,0 доларів США (за курсом НБУ на дату здійснення операції становить 365217,08 грн).

Оплата за відвантажену продукцію надійшла на валютний рахунок ТОВ «ПЕРЛИНА СТЕПУ» № НОМЕР_1 в Миколаївське РУ «ПРИВАТБАНК» м. Миколаїв 26.06.2023 року у сумі 13704,0 доларів США (501136,09 грн за курсом НБУ на дату надходження коштів). Копія платіжної інструкції та листа про зарахування коштів додається.

Розрахунки з контрагентом завершено, дебіторська або кредиторська заборгованість відсутні, відповідно до виписки з рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями».

На підставі наказу Головного управління ДПС в Миколаївській області від 17.08.2023р. № 934-п та направлення від 22.08.2023р. №1448/14-29-07-10, відповідно до пп.19.1.4 п.191.1 ст.191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. б) пп. 69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та отриманої податкової інформації НБУ, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, у період з 03.08.2021р. по 22.08.2023р. відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ПЕРЛИНА СТЕПУ» з питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактом від 09.08.2021 р. № 09/08/21 за період з 03.08.2021 р. по 22.08.2023 р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 04.09.2023р. №7820/14-29-07-08/36895730, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем пункту 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018р. №2473-VIII, та пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019р. №5, в частині несвоєчасного надходження валютної виручки на суму 13704,0 доларів США (501136,1 грн) по експортному контракту від 09.08.2021 року №09/08/21, укладеного з нерезидентом «Awali for food staff W.L.L.» (Бахрейн).

В акті перевірки зазначено, що резидентом було укладено експортний контракт з компанією-нерезидентом «Awali for food staff W.L.L.» від 09.08.2021р. №09/08/21 про експорт готового корму для декоративних птахів, згідно ТУУ10.9-36895730-001:2017 на суму 13704,0 доларів США (501136,1 грн)

Відповідно до п.2 ст.13 Закону №2473-VIII, з урахуванням п. 21 розділу ІІ Положення №5, граничний строк надходження виручки в іноземній валюті становив 19.08.2022 року. Однак, оплата за відвантажену продукцію надійшла на валютний рахунок ТОВ «ПЕРЛИНА СТЕПУ» № НОМЕР_1 в Миколаївське РУ «ПРИВАТБАНК» м. Миколаїв 26.06.2023 року. До перевірки ТОВ «ПЕРЛИНА СТЕПУ» не надано висновку на подовження граничних строків розрахунків або доказів наявності форс-мажорних обставин. Також не надано доказів звернення за примусовим стягненням заборгованості у арбітраж.

Таким чином, станом на 22.08.2023р. (кінець періоду який перевірявся) порушено законодавчо встановлені строки надходження валютної виручки по експортному контракту від 09.08.2021 р. №09/08/21, укладеного з компанією «Awali for food staff W.L. L. » (Бахрейн), на суму 13704,0 доларів США, що тягне за собою нарахування пені за кожен день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором.

Згідно з додатком 3 «Розрахунок пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях» до акту перевірки від 04.09.2023р. №7820/14-29-07-08/36895730 за платежем від 23.06.2023p. пропущене на 311 днів (20.08.2022р. - 26.06.2023р.) - пеня 467559,98 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки ГУ ДПС в Миколаївській області прийняло податкове повідомлення-рішення №829014290708 від 21.09.2023р., яким позивачу нарахувало до сплати пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 467559,98 грн.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Позивач вважає дане повідомлення протиправним, виходячи з того, що обставини, які мають місце на території України та пов`язані із агресією російської федерації проти України, підпадають під визначення форс-мажорних обставин. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видається Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

Торгово-промислова палата України ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), та з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України 28.02.2022р. було розміщено загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

ТПП України підтверджено, що обставини агресії російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Про дані обставини Позивач зазначає, що він повідомив Відповідача листом від 01.09.2023 року №01/09, який містив пояснення та офіційний лист Торгово-промислової палати, проте даний лист під час прийняття повідомлення-рішення Відповідачем враховано не було.

Відповідачу було надано лист від 16.03.2022 року, який ТОВ «ПЕРЛИНА СТЕПУ» отримало від EUROSTAR OTOMOTIV INSAAT GIDA HAYVANCILIK ITHALAT IHRACATSANAYI TICARET LIMITED , відповідно до якого підприємство було повідомлено, що в наслідок форс-мажорних обставин ( в Т.Ч. ВІЙНА В УКРАЇНІ), зобов`язання по КОНТРАКТУ №09/08/21 від 21.08.2021року будуть виконані з боку EUROSTAR OTOMOTIV INSAAT GIDA HAYVANCILIK ITHALAT IHRACATSANAYI TICARET LIMITED після закінчення форс- мажорних обставин.

Крім того, Розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації від 11.09.2023 року №206-р ТОВ «ПЕРЛИНА СТЕПУ» внесено до переліку суб`єктів господарювання - сільськогосподарських товаровиробників, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили. Вказаним підтверджується, що неотримання вчасно валютної виручки позивачем за контрактом від 09.08.2021р. № 09/08/21 у встановлені строки відбулося саме внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну. Станом на дату прийняття Головним управлінням ДПС в Миколаївській області спірного податкового повідомлення-рішення від 21 вересня 2023 року №829014290708 про ці обставини контролюючий орган повідомлявся, однак надані листи не було враховано.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідачем вказано, що ТОВ «ПЕРЛИНА СТЕПУ» не надавало до Головного управління ДПС у Миколаївській області заперечення до акту перевірки. ТОВ «ПЕРЛИНА СТЕПУ» вважає, що з аналізу вказаних норм слідує, що обставини, які мають місце на території України та пов`язані із агресією російської федерації проти України, підпадають під визначення форс-мажорних обставин.

ТОВ «ПЕРЛИНА СТЕПУ» звертає увагу, що згідно з вимогами ч.6 ст.13 Закону №2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв?язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п?ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

У своїх доводах ТОВ «ПЕРЛИНА СТЕПУ» посилається на лист Торгово-промислової палати України (далі по тексту ТПП України) від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, та вважає, що зазначеним листом спрощено процедуру засвідчення форс-мажорних обставин, а саме позбавлення обов?язкового звернення до ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Підприємство зазначає, що розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації від 11.09.2023 №206-р ТОВ «ПЕРЛИНА СТЕПУ» внесено до переліку суб?єктів господарювання сільськогосподарських товаровиробників, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили.

Вказаним підприємство підтверджує, що неотримання вчасно валютної виручки за контрактом від 09.08.2021 №09/08/21 у встановлені строки відбулося саме внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну.

Щодо незгоди ТОВ «ПЕРЛИНА СТЕПУ» з встановленими порушеннями відповідач зазначає наступне.

Згідно з п.3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5), сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - це документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Станом на 29.08.2023 (останній день перевірки) ТОВ «ПЕРЛИНА СТЕПУ» по зовнішньоекономічному контракту від 09.08.2021 №09/08/21 до перевірки не було надано вищенаведених документів.

Тобто, безумовними умовами щодо звільнення позивача від відповідальності за порушення термінів розрахунків (отриманням товару) за вищезазначеним зовнішньоекономічним контрактом укладеним з компанією "Awali for food stuff W.L.L." (Бахрейн), є наявність довідок (сертифікатів) щодо підтвердження виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, які до перевірки надано не було.

Отже, факти, викладені в акті перевірки від 04.09.2023 №7820/14-29-07-08/36895730, ґрунтуються на наявних фактах порушення позивачем норм чинного законодавства, за результатами якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.09.2023 №823014290708.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, суд вказує про наступне.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Згідно із пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України, (далі ПК України).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Підпунктами 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:

-проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків;

-застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України, встановлено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи)-щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства, визначені Законом України "Про валюту і валютні операції" від 21 червня 2018 року № 2473-VIII, (далі Закон № 2473-VIII).

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10 статті 11 Закону № 2473-VIII, валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону № 2473-VIII, Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту: встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частин 1,2,5-8 статті 13 Закону № 2473-VIII, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав-з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до ст.13 Закону «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що Законом «Про валюту і валютні операції» визначено право Національного банку України встановлювати граничні строки розрахунків за операціями виключно з експорту та імпорту товарів, які потребують розрахунків між резидентом та нерезидентом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Згідно з п. 6.1, 6.2 «Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)», затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44(3), підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 3.1 регламенту, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов`язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною та неможливістю виконання зобов`язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов`язаннях/обов`язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Дійсно з початком військової агресії Російської Федерації проти України Торгово-промислова палата України спростила порядок засвідчення форс-мажорних обставин, опублікувавши на своєму офіційному веб-сайті 28.02.2022 року загальний офіційний лист, яким засвідчено форс-мажорні обставини - військову агресію Російської Федерації проти України.

Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань. Тобто, необхідно довести зв`язок між невиконанням зобов`язань та воєнними діями в Україні, шляхом отримання відповідного сертифікату.

Офіційні документи, які свідчать про настання форс-мажорних обставин, можуть надаватися різними уповноваженими органами країн відповідно до їх національного законодавства, і статус таких органів також буде визначатися національним законодавством цих країн.

Суд погоджується з позицією відповідача, що безумовними умовами щодо звільнення позивача від відповідальності за порушення термінів розрахунків (отриманням товару) за вищезазначеним зовнішньоекономічним контрактом укладеним з компанією "Awali for food stuff W.L.L." (Бахрейн), є наявність довідок (сертифікатів) щодо підтвердження виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, які до перевірки надано не було.

Суд зазначає, що Лист від 16.03.2022 року EUROSTAR OTOMOTIV INSAAT GIDA HAYVANCILIK ITHALAT IHRACATSANAYI TICARET LIMITED та Розпорядження Миколаївської ОДА від 11.09.2023 року №206-р яким ТОВ «ПЕРЛИНА СТЕПУ» внесено до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили не є тими документами на підставі яких передбачено звільнення від відповідальності за порушення термінів розрахунків (отриманням товару) за зовнішньоекономічним контрактом, оскільки органом який уповноважений на видання такого сертифікату є Торгово-промислова палата України та регіональні торгово-промислові палати, крім того матеріали справи не містять доказів звернення позивачем за отриманням сертифікату та фактичного отримання сертифікату до відповідного органу, яким би засвідчувались законні підстави для звільнення позивача від відповідальності за порушення термінів розрахунків (отриманням товару) за вищезазначеним зовнішньоекономічним контрактом.

Згідно з положеннями п. 109.1 ст. 109, ст. 112 Податкового кодексу України Податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, в межах спірних правовідносин неналежне виконання вимог податкового законодавства відбулося з вини позивача, оскільки ним не вживались відповідні заходи щодо отримання оплати у сфері ЗЕД або отримання сертифікату яким засвідчувались обставин непереборної сили (форс-мажору), що свідчить про протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності.

Враховуючи викладені обставини, податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛИНА СТЕПУ» є необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина степу", вул. Кіровоградська, 1, c. Капустине,Миколаївський район, Миколаївська область,57243, код ЄДРПОУ 36895730) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44104027) відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В. С. Брагар