Ухвала

від 09.11.2023 по справі 922/3846/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"09" листопада 2023 р.м. ХарківСправа № 922/3846/20 вх. №

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

розглянувши клопотання арбітражного керуючого Паркулаба В.Г. про затвердження виплати йому винагороди

По справі за заявою Фізична особа-підприємець Котлова Анастасія Олександрівна

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігмастелс"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду від 17.06.2021 ТОВ "Сігмастелс" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Паркулаба В.Г. та встановлено оплату послуг ліквідатора в розмірі трьох мінімальних розмірів заробітної плати за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

До господарського суду від ліквідатора надійшло клопотання про затвердження виплати йому винагороди з суми отриманих банкрутом коштів з аукціону в розмірі 352540,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, надане клопотання, суд дійшов висновку про наступне.

09.10.2023 р. відбулися збори кредиторів ТОВ "Сігмастелс", на яких комітетом було заслуховано ліквідаційний звіт, який вони вирішили затвердити, а також виплатити ліквідатору з коштів, отриманих з продажу майна банкрута 352540,00 грн.

Будь-яких письмових заперечень щодо дій ліквідатора кредитор суду не надав.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що за положеннями Кодексу України з процедур банкрутства комітет кредиторів є представницьким органом всіх кредиторів, однак оцінку діяльності учасників справи, доказам у справі про банкрутство у будь-якому випадку надає суд, на якого законодавець покладає повноваження щодо затвердження як звіту за наслідками ліквідаційної процедури, так і звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди.

Суд зазначає, що згідно зі ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.

Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство визначено положеннями статті ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства.

У відповідності до ч. 2 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства, сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна - перед забезпеченим кредитором.

Отже невиплата основної грошової винагороди арбітражного керуючого (ліквідатора) суперечить ст.43 Конституції України, де визначено, що кожен громадянин має право на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (заборона рабства та примусової праці) та метою антикорупційної спрямованості Закону про банкрутство, яка досягається через запровадження в Законі гарантованої оплати грошової винагороди арбітражним керуючому, що має забезпечити гарантії його незалежності від боржників та кредиторів.

З вищенаведеного вбачається, що суд, згідно вимог ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства, не може відмовити арбітражному керуючому в можливості отримати гарантовану нормами цього Закону грошову винагороду, оскільки таким чином суд примушує арбітражного керуючого виконувати повноваження за відсутності оплати його праці.

Повноваження арбітражного керуючого тривають безперервно, він постійно виконує свої повноваження і несе відповідальність за результат своїх дій, і в силу приписів норм законодавства, зокрема Кодексу України з процедур банкрутства, його труд має бути оплачений за весь період виконання повноважень .

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами, а також розумність строків розгляду справи судом.

При цьому суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (ч. 5 ст. 13 ГПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до ч.3 ст.12 Кодексу України з процедур банкрутства під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

При цьому "добросовісність" має трактуватися як категорія моральна, що відображає врахування особою інтересів інших учасників господарських правовідносин, публічного інтересу тощо, а "розсудливість" - як категорія інтелектуальна, що припускає адекватність оцінки особою цінності певного цивільного права, доцільності своїх дій, наслідки здійснення або нездійснення цивільного права. Тобто, під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

У відповідності до ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, суд зазначає, що при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) під час здійснення ним процедури ліквідації у справі про банкрутство, господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури ліквідації, а й, які фактичні дії вчинялись ліквідатором за заявлений ним період, та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура, враховуючи те, що арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності (ст.10 Кодексу України з процедур банкрутства)

Такої ж правової думки дотримується й Верховний Суд в своїй постанові від 15.05.2018 р. у справі №29/5005/486/2012.

Суд зазначає, що у справі про банкрутство суд може самостійно сам приймати рішення стосовно виду та інтенсивності судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи.

Перевіривши відповідні розрахунки арбітражного керуючого Паркулаба В.Г. за період процедури ліквідації , суд вважає заявлену суму винагороди обґрунтованою .

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані ліквідатором докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав викладених в звіті арбітражного керуючого, користуючись принципом об`єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає за необхідне затвердити виплату арбітражному керуючому Паркулабу В.Г. винагороди з суми отриманих банкрутом коштів з аукціону в розмірі 352540,00 грн.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 1, 12, 30, 58-67 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 13, 74, 77, 86, 234-235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Затвердити виплату арбітражному керуючому Паркулаб В.Г. винагороди з суми отриманих банкрутом коштів з аукціону в розмірі 352540,00 грн.

2. Ухвалу направити арбітражному керуючому Паркулабу В.Г. (вул. Потебні, 6, м. Харків, 61002),

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття (оголошення) та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання.

Ухвала підписана 10.11.2023.

Суддя Міньковський С.В.