Постанова

від 13.11.2023 по справі 806/1177/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 806/1177/18

адміністративне провадження № К/9901/3334/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

суддя-доповідач - Стародуб О.П.,

судді: Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 (суддя - Романченко Є.Ю.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 (головуючий суддя - Матохнюк Д.Б., судді: Совгира Д. І., Курко О. П.)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Малинської міської ради Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Малинської міської ради Житомирської області від 22.12.2017 № 243 «Про ліквідацію комунальної установи «Малинський міський центр фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх».

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Відповідно до розпорядження голови Малинської міської ради від 15.06.2011 №130-к позивач був призначений директором Малинського міського центру фізичного здоров`я населення "Спорт для всіх" з 20.06.2011 з посадовим окладом відповідно до штатного розпису.

22.12.2017 на сорок восьмій сесії сьомого скликання Малинською міською радою Житомирської області прийнято рішення №243 "Про ліквідацію комунальної установи "Малинський міський центр фізичного здоров`я населення "Спорт для всіх", яким вирішено припинити юридичну особу Малинський міський центр фізичного здоров`я населення "Спорт для всіх" (код ЄДРПОУ 37555845, місцезнаходження юридичної особи: Житомирська обл., м. Малин, площа Соборна, 6а) шляхом ліквідації; для здійснення дій, пов`язаних з ліквідацією Малинського міського центру фізичного здоров`я населення "Спорт для всіх" створено ліквідаційну комісію та затверджено її персональний склад.

Також вказаним рішенням на керівника Малинського міського центру фізичного здоров`я населення "Спорт для всіх" покладено обов`язок персонально попередити працівників центру про їх вивільнення відповідно до ст. 49-2 Кодексу законів про працю України та забезпечити додержання вимог трудового законодавства при звільненні працівників, які підлягають вивільненню.

Позивач, вважаючи, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем з порушенням вимог Конституції та законів України, звернувся до суду.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20.07.2018, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що вирішення питання про ліквідацію підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад. При цьому, доцільність прийняття рішення про ліквідацію певної юридичної особи також вирішується відповідною радою.

Також, суди виходили з того, що прийняте відповідачем рішення від 22.12.2017 № 243 "Про ліквідацію комунальної установи "Малинський міський центр фізичного здоров`я населення "Спорт для всіх" є ненормативним актом, яке стосується виключно юридичної особи - Малинського міського центру фізичного здоров`я населення "Спорт для всіх" (код ЄДРПОУ- 37555845), яку цим рішенням припинено шляхом ліквідації.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що рішення Малинської міської ради від 22.12.2017 № 243 не порушує прав позивача у сфері публічно - правових відносин.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, внаслідок чого, суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про відмову у задоволенні позовних вимог.

Зокрема, позивач покликається на те, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем з порушенням процедури, поза межами повноважень та без проведення громадських обговорень питання ліквідації центру. Також, покликається на несвоєчасне оприлюднення прийнятого рішення.

Також, позивач покликається на те, що рішення про ліквідацію Малинського міського центру фізичного здоров`я населення "Спорт для всіх" порушує його трудові права.

Також, позивач покликається на те, що суд апеляційної інстанції належним чином не повідомив його про розгляд справи і розглянув справу у його відсутності.

Також, позивач покликається на те, що справу розглянуто неповноважним судом, оскільки в судовому засіданні 20.07.2018 не вирішувалось питання довіри заміненого секретаря судового засідання.

Позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і постановити рішення про задоволення позовних вимог.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити у її задоволенні, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 №280/97-ВР, в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин (Закон №280/97-ВР), місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до статті 25 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 30 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР, серед іншого, передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Таким чином, вирішення питань ліквідації установ комунальної власності належить до повноважень відповідача.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Гарантоване статтею 55 Конституції України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача стосовно оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності було обґрунтованим, і таке порушення прав має бути реальним, стосуватися особистих прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів, які мають своїм завданням справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Відповідно до пунктів 1, 2, 8 ч. 1 ст. 4 адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша статті 5 КАС України).

Відповідно до висновку, сформованому у постанові Верховного Суду України від 15.11.2016 у справі № 800/301/16, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Такі висновки застосовано Верховним Судом під час розгляду справи №320/9959/20 у постанові від 19.10.2023.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 10.08.2020 (справа №522/1611/17):

«В контексті завдань адміністративного судочинства (статті 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для Позивача.

Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Тому для відкриття провадження у справі недостатньо лише твердження Позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу.».

У постанові від 31.03.2021 (справа №640/21611/19) Верховний Суд дійшов наступного висновку:

«….з`ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується. Відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення.

Суд може робити висновок про неправомірність рішень, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та про порушення у зв`язку із цим прав лише за позовом належного позивача. Оцінка рішень за позовом особи, яка не має права на звернення до суду, яка не є потерпілою у конкретних правовідносинах (є неналежним позивачем), апріорі не може призвести до захисту прав і не узгоджується із завданнями адміністративного судочинства.»

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що оскаржуваним рішенням відповідач, як орган місцевого самоврядування, відповідно до приписів Закону №280/97-ВР, в межах наданих повноважень прийняв рішення про ліквідацію установи комунальної власності.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач хоч був призначений директором ліквідованої установи, однак на час звернення з позовом до суду не був належним чином уповноважений на представлення інтересів указаної юридичної особи в суді. Відповідно до інформації, наявної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань законним представником Малинського міського центру фізичного здоров`я населення "Спорт для всіх" є Сніцаренко Л.А. - голова комісії з припинення юридичної особи. Позивачем такі обставини не спростовано.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку, що оскаржуване рішення не відповідає ознакам норматино - правового акту, стосується прав юридичної особи і не порушує прав, свобод та інтересів безпосередньо позивача.

Покликання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що судами попередніх інстанцій не надано оцінку допущеним, на його думку, під час прийняття оскаржуваного рішення порушенням закону, оскільки з`ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується.

При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій, безпосередньо оскаржуваним рішенням питання про припинення трудових відносин позивача не вирішувалось, відтак в разі незгоди з рішенням про звільнення, позивач був вправі оскаржити таке в окремому провадженні.

Також, безпідставним є покликання позивача в обґрунтування касаційної скарги на розгляд справи неповноважним складом суду, оскільки з протоколу судового засідання вбачається, що головуючим оголошено про заміну секретаря судового засідання, якому відводи учасниками справи не заявлялись.

Крім того, в обґрунтування касаційної скарги обставин, які б відповідно до статей 36, 38 КАС України виключали участь секретаря судового засідання в адміністративному процесі, позивачем також не наведено.

Покликання позивача на те, що його не було належним чином повідомлено про розгляд справи 11.12.2018 також є безпідставним і не може бути безумовною підставою для скасування судового рішення, оскільки розгляд справи 11.12.2018 відбувся у суді апеляційної інстанції в порядку письмового провадження. При цьому, про розгляд справи судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 28.11.2018 позивач був повідомлений належним чином, інформація про причини неявки в матеріалах справи відсутня і жодних нових доказів та пояснень учасників справи до суду не надходило.

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук