Ухвала

від 07.11.2023 по справі 754/11583/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/754/4909/23

Справа № 754/11583/23

У Х В А Л А

Іменем України

07 листопада 2023 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого - судді Галась І.А.,

при секретарі - Париста А.С.

за участі: представника позивача - Князьського О.С.

представника відповідача - Жука А.М.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дьолер Буковина» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

21 серпня 2023 року до Деснянського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дьолер Буковина» про стягнення заборгованості. Ціна позову - 1596629 гривень.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 25 серпня 2023 року заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 06 вересня 2023 року відкрито провадження в цивільній справі за вищевказаним позовом. Справу призначено до розгляду в порядку підготовчого провадження.

03 жовтня 2023 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі. Заявник обґрунтував клопотання тим, що у даній справі існують підстави для закриття провадження у справі, оскільки предмет спору відсутній. Зазначене обґрунтовується наступним. На розгляді Господарського суду м. Києва перебувала справа №910/3539/22 про банкрутство ТОВ «Дьолер Буковина». Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 року у справі №910/3539/22 судом, серед іншого, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Дьолер Буковина», введено процедуру розпорядження майна ТОВ «Дьолер Буковина» та призначено арбітражного керуючого Завору О.І. розпорядником майна. Відповідно до частини 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. ОСОБА_1 , в порядку визначеному Кодексом України з процедур банкрутства, звернулась до Господарського суду м. Києва із заявою з кредиторськими вимогами до ТОВ «Дьолер Буковина». Підставою для визнання кредиторських вимог ОСОБА_1 було Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 09.07.2019 року у справі №718/1161/16ц, відповідно до якого стягнуто з ТОВ «Дьолер Буковина» заборгованість в розмірі 2 833 826,81 грн. При цьому, ОСОБА_1 відповідно до заяви кредитора зазначила та підтвердила, що заборгованість за даним рішенням частково погашена в розмірі 67 405,45 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2367 від 09.07.2021 року та платіжним дорученням №2367 від 09.07.2021 року, а тому, загальна сума заборгованості складає - 2 766 421,41 грн. та витрати у справі про банкрутство в розмірі 4 962,00 грн. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.09.2022 року у справі № 910/3539/22, постановленою за результатами попереднього засідання, визнано вимоги кредиторів ТОВ «Дьолер Буковина», серед іншого, визнано кредитором у справі № 910/3539/22 по відношенню до ТОВ «Дьолер Буковина» ОСОБА_1 в розмірі 2 771 383,41 грн., з яких: 4 962,00 грн. - вимоги першої черги, 2 191 421,41 грн. - вимоги четвертої черги, 575 000,00 грн. - вимоги шостої черги. В подальшому, ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.11.2022 року у справі №910/3539/22 введено процедуру санації, призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Завору О.І., затверджено план санації ТОВ «Дьолер Буковина». Відповідно до затвердженого плану санації, всі вимоги кредиторів ТОВ «Дьолер Буковина» підлягають погашенню у строк та на умовах, визначених планом санації ТОВ «Дьолер Буковина», без виключення. Строк погашення першої - четвертої черги вимоги ОСОБА_1 наступить у 2030-2033 р. 07.11.2022 р. вимогу шостої черги ОСОБА_1 в розмірі 575 000,00 грн. списано за планом санації. Таким чином, планом санації врегульовано погашення всіх грошових вимог кредиторів ТОВ «Дьолер Буковина», які визнані ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.09.2022 року у справі № 910/3539/22 та включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, зокрема вимоги ОСОБА_1 . Станом на день подання даного клопотання ТОВ «Дьолер Буковина» не має перед ОСОБА_1 жодних грошових зобов`язань, строк виконання яких настав. Наслідком затвердження плану санації ТОВ «Дьолер Буковина» та відсутністю грошових зобов`язань ТОВ «Дьолер Буковина», строк виконання яких настав, стало закриття провадження у справі про банкрутство (ухвала Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 року у справі № 910/3539/22). А отже, строк виконання грошових зобов`язань ТОВ «Дьолер Буковина» перед ОСОБА_1 настане з 2030 року та триватиме до 2033 року. У зв`язку з відсутністю прострочених грошових зобов`язань ТОВ «Дьолер Буковина» перед ОСОБА_1 , нарахування інфляційних витрат, 3% річних та/чи будь-яких інших санкцій є безпідставним та протиправним. Крім того, представник зазначив, що спір з приводу зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів, який є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю, підлягає розгляду в тому судочинстві, що і спір за основним зобов`язанням, тобто в порядку господарського судочинства. Отже, справа не може розглядатися в порядку цивільного судочинства.

В підготовчому засіданні представник позивача проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на його безпідставності та необґрунтованості. Представник відповідача клопотання підтримав з урахуванням уточнень від 03 листопада 2023 року.

При визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого суб`єкт публічного права звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача, аніж розмежування юрисдикції виключно на підставі участі у спорі суб`єкта владних повноважень.

Визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення такого права або інтересу призвели дії суб`єкта владних повноважень при виконанні ним владних управлінських функцій.

За змістом статті 19 ЦПК України, під цивільною юрисдикцією розуміється компетенція загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 19 цього Кодексу визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство,у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Згідно матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 року у справі №910/3539/22 судом, серед іншого, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Дьолер Буковина», введено процедуру розпорядження майна ТОВ «Дьолер Буковина» та призначено арбітражного керуючого Завору О.І. розпорядником майна.

Відповідно до частини 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

08 липня 2022 року ОСОБА_1 , в порядку визначеному Кодексом України з процедур банкрутства, звернулась до Господарського суду м. Києва із заявою з кредиторськими вимогами до ТОВ «Дьолер Буковина». До заяви кредитора зазначила та підтвердила, що заборгованість за даним рішенням частково погашена в розмірі 67 405,45 грн., що підтверджується платіжним дорученням а тому, загальна сума заборгованості складає - 2 766 421,41 грн. та витрати у справі про банкрутство в розмірі 4 962,00 грн. Підставою для визнання кредиторських вимог ОСОБА_1 було Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 09.07.2019 року у справі №718/1161/16ц, відповідно до якого стягнуто з ТОВ «Дьолер Буковина» заборгованість в розмірі 2 833 826,81 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.09.2022 року у справі № 910/3539/22, постановленою за результатами попереднього засідання, визнано вимоги кредиторів ТОВ «Дьолер Буковина». ОСОБА_1 серед іншого, визнано кредитором у справі № 910/3539/22 по відношенню до ТОВ «Дьолер Буковина» в розмірі 2 771 383,41 грн., з яких: 4962,00 грн. - вимоги першої черги, 2191421,41 грн. - вимоги четвертої черги, 575 000,00 грн. - вимоги шостої черги. Строк погашення першої - четвертої черги вимоги ОСОБА_1 наступить у 2030-2033 р. 07.11.2022 р. вимогу шостої черги ОСОБА_1 в розмірі 575 000,00грн. списано за планом санації.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.11.2022 року у справі №910/3539/22 введено процедуру санації, призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Завору О.І., затверджено план санації ТОВ «Дьолер Буковина»,

Відповідно до затвердженого плану санації, всі вимоги кредиторів ТОВ «Дьолер Буковина» підлягають погашенню у строк та на умовах, визначених планом санації ТОВ «Дьолер Буковина», без виключення.

У статтях 1 та 2 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Аналогічне зазначено в статтях 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України.

Встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частина 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У пункті 8 частини 8 статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь- яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Згідно з частиною 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

19.04.2023 року ухвалою Господарського суду міста Києва закрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Дьолер Буковина» у зв`язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника.

У свою чергу, передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та 3 % річних від простроченої суми входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно- правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання. Інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19)).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09 лютого 2021 року у справі №520/17342/18 (провадження № 14-158цс20) зробила висновок, про те, що, ураховуючи акцесорний характер визначених статтею 625 Цивільного кодексу України зобов`язань, спори про відшкодування передбачених ними грошових сум, з огляду на їх похідний характер від основного спору, підлягають розгляду за правилами тієї юрисдикції, за правилами якої підлягає розгляду основний спір.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що з 15 грудня 2017 року - дати набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-'УТТТ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» спір щодо правочину, укладеного на забезпечення виконання основного зобов`язання, належить до юрисдикції господарського суду, якщо таке основне зобов`язання є господарським і спір щодо нього підлягає розгляду за правилами господарського судочинства (постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 753/12916/15-ц та від 23 листопада 2022 року у справі № 345/1537/21).

Таким чином, спір з приводу зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів, який є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю, підлягає розгляду в тому судочинстві, що і спір за основним зобов`язанням, тобто в порядку господарського судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

03.10.2023 року Велика Палата Верховного Суду у справі №366/203/21 постановила, що заявлені фізичною особою - кредитором акцесорні вимоги про стягнення 3% річних та індексу інфляції, нараховані за період, який охоплює перебування в провадженні господарського суду справи про банкрутство, яке закінчилось відновленням платоспроможності боржника, необхідно розглядати за правилами господарської юрисдикції в позовному порядку відповідно до пункту 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Враховуючи обставини справи, зважаючи на запроваджену процедуру санації та визначну ухвалою Господарського суду м. Києва черговість задоволення вимог позивача, суд вважає заявлені вимоги похідними і такими що підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20.

Протягом підготовчого розгляду судом не було встановлено підставність клопотання представника відповідача в частині закриття провадження з підстав відсутності спору, оскільки стороною позивача заявлені вимоги, які охоплюють період часу значно більший ніж період перебування справи про банкрутство в Господарському суді.

Враховуючи, що вказана справа на підставі п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства підлягає розгляду лише в порядку господарського судочинства, то відповідно до положень п. 1 ч 1 ст. 255 ЦПК України провадження у даній справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, 142, 206, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд -

У Х В А Л И В :

Закрити провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дьолер Буковина» про стягнення заборгованості.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 13 листопада 2023 року.

Суддя: