Вирок від 27.07.2010 по справі 1-49-10

копія

Справа № 1-49 2010 року

В И Р О К

І М Я М У К Р А Ї Н И

27 липня 2010 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді Прокулевича В.С.

при секретарі Крисюк Л.Л.

за участю прокурора Короп С.В., Менчинського С.В.

адвоката ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань справу про обвинувачення

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Умань, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, не одруженого, такого, що не має на утриманні неповнолітніх дітей, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1, раніше судимого:

1) 18.12.2000 року Уманським міським судом за ст. 81 ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. 46-1 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

2) 24.12.2002 року Уманським міським судом за ст. 185 ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання 6 місяців по вироку Уманського міського суду Черкаської області від 18.12. 2000 року і кінцево призначено до відбуття покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Умовно достроково звільнився 30.03. 2004 року з виправно трудової колонії м. Кременчука , Полтавської області , на підставі постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука , Полтавської області від 22.03. 2004 року згідно ст. 107 КК України, невідбутий строк покарання 1 рік 7 місяців 16 днів.

3) 19.11.2007 року Уманським міськрайонним судом за ст. 307 ч.2 КК України до 5-ти років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, судимості в встановленому законом порядку не зняті та не погашені.

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

в с т а н о в и в :

Підсудній ОСОБА_4 повторно в травні 2007 року невстановленого слідством числа, близько 16 години , перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_2, будучи в стані алкогольного спяніння, діючи умисно та цілеспрямовано з корисливих спонукань, погрожуючи застосуванням насильства та в подальшому застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого, що виразилось в нанесенні одного удару кулаком в грудну клітку ОСОБА_3, чим спричинив останньому фізичну біль та відкрито викрав в нього особисте майно, а саме: мобільний телефон „SITRONICS 1120” вартістю 225 гривень, зарядний пристрій до даного телефону вартістю 20 гривень, стартовий пакет мобільного оператора „Ді - Джус” вартістю 20 гривень на рахунку якого перебувало 2 гривні, гарантійний талон, коробку до телефону та інструкцію по експлуатації даного телефону, чим спричинив потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму в 267 гривень.

Допитаний на досудовому слідстві та в судовому засіданні підсудний свою вину в предявленому йому обвинуваченні визнав повністю, та показав, що дійсно він в травні 2007 року в дворі будинку АДРЕСА_2, будучи в стані алкогольного спяніння, погрожуючи та ударивши кулаком в грудну клітку ОСОБА_3, викрав в нього мобільний телефон „SITRONICS 1120”, зарядний пристрій до даного телефону, стартовий пакет мобільного оператора „Ді - Джус”, гарантійний талон, коробку до телефону та інструкцію по експлуатації даного телефону.

Винність підсудного у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України підтверджується:

- показами потерпілого ОСОБА_3 про те, що в березні місяці 2007 року він розлучився зі своєю дружиною Наталією та приїхав в м.Умань, для того, щоб працювати, так як в селі не було роботи. В м. Умані став проживати по АДРЕСА_2, дану квартиру знімав в ОСОБА_5 , до того часу його не знав . В даній квартирі, разом з ним проживав ОСОБА_6, він працював на центральному ринку м. Умані, тоді ж і він влаштувався на центральному ринку вантажником.

Так десь в кінці травня 2007 року, точної дати сказати не може, десь близько 16 години дня, до нього додому прийшов ОСОБА_4, до того особисто його не знав, його знав господар квартири ОСОБА_5. Коли побачив, що до будинку підходить ОСОБА_4, то вийшов із коридору квартири в двір будинку. Він підійшов до нього, та став вимагати в нього гроші, нічого при цьому не пояснював, на що йому сказав, що грошей в нього немає. В нього на той час в кишені штанів, в які був одягнений перебував мобільний телефон „ Сітронікс” 1120. Так двічі він вимагав в нього гроші, але йому пояснював, що в нього грошей не було. Після чого ОСОБА_4 нічого не пояснюючи підійшов до нього на відстань близько 50- 70 сантиметрів і наніс в грудну клітку правою рукою один удар, після даного удару залишився стояти на місці, після чого він побачив, що в нього в кишені видно мобільний телефон і він запитав, що в кишені штанів, він йому пояснив, що в кишені мобільний телефон і його дістав для того , щоб йому показати, що то дійсно телефон. В той же час ОСОБА_4 забрав у нього мобільний телефон, йому пояснив, що даний телефон тільки купив. Після чого ОСОБА_4 сказав, щоб виніс йому документи на даний телефон. Після чого пішов до квартири, та виніс з неї документи на даний телефон, а саме : гарантійний талон, коробку від телефону, зарядний пристрій, інструкцію по експлуатації. Після чого сам віддав йому дані документи та зарядний пристрій, так як розумів, що телефон він вже не поверне. Після чого сказав ОСОБА_4, що для чого йому сім карта, і після чого він вийняв із телефону сім карту „ Ді- Джус” та повернув йому. Йому говорив , щоб він повернув мобільний телефон, але він у відповідь сказав, що для чого він йому і так і не повернув. Також доповнив, що ОСОБА_4 тоді як відібрав телефон, то був напідпитку, від нього несло перегаром, та було видно по його поведінці, по тому як він стояв на ногах. Коли ОСОБА_4 відбирав в нього телефон то з ним був, ще один молодий хлопець, віком 25 років, зростом близько 170 см, середньої статури, русявий, в що був одягнений не розгледів , так як він перебував на самому провулку Некрасова, до двору не заходив, та й не спілкувався з ним, ні з ОСОБА_4. Його бачив на відстані близько 25 метрів, раніше даного хлопця не бачив, впізнати можливо зможе, якщо його побачить. Доповнив, що він в нього телефон не відбирав, не погрожував, та навіть не заходив у двір. Пояснив, що ОСОБА_4 наніс йому лише один удар в грудну клітку, більше не бив, також погрожував перед тим як відібрав телефон, дана погроза виражалась в тому, що він говорив, що вдарить його, а вже потім вдарив в груди, після того як відібрав телефон він нічого не говорив.

Після чого ОСОБА_4 нічого не говорячи пішов із двору будинку, особисто не бачив, чи підходив ОСОБА_4 потім до того хлопця, що стояв на вулиці, оскільки відразу ж пішов ж до квартири. Пояснив, що до міліції з приводу пограбування ОСОБА_4 не звернувся відразу, так як боявся, оскільки дізнався, що ОСОБА_4 проживає недалеко від нього і може нашкодити. Також пояснив, що мобільний телефон „ Сітронікс” купував новим в магазині „Телефончик” за 275 гривень, та зарядний пристрій за 20 гривень. Стартовий пакет „ Ді- Джус „ купував за 20 гривень, на рахунку якого в той момент, коли в нього ОСОБА_4 відібрав телефон перебувало 2 гривні, ні чохла, ні шнурка біля телефону не було. Також пояснив, коли ОСОБА_4 відібрав у нього телефон, то він нікого не бачив, ОСОБА_5 вдома тоді не було, це лише бачив, той хлопець, що прийшов із ОСОБА_4 та стояв на вулиці. Стартовий пакет, який повернув ОСОБА_4 він загубив згодом в м. Умань, де саме не памятає.

Показав, що тоді коли виніс документи та коробку на телефон, та зарядний пристрій ОСОБА_4, так як боявся того, що він знову буде погрожувати та знову почне наносити удари показав, що ОСОБА_4 нічого не боргував нічого подібного йому не був винен.

Показав, що для нього гарантійний талон, інструкція по експлуатації та коробка від телефону, будь якої матеріальної цінності не має і їх не може оцінити в грошовому виразі, так як це всього на всього папір. Крім нього, ОСОБА_4 та невідомого хлопця на вулиці під час вчинення злочину нікого не було.

- показами свідка ОСОБА_7 про те, що в травні місяці 2007 року точного числа не памятає він зайшов до свого знайомого ОСОБА_4, який проживає по АДРЕСА_3, точної адреси не памятає, але показати зможе, так як неодноразово там бував. Там ОСОБА_4 запросив його за стіл пообідати, це було десь близько 13 години дня точно сказати не може. З ним пообідали, при цьому випили горілки 250 грамів горілки на двох. Пообідавши разом вийшли в двір його будинку для того, щоб перекурити. Там на подвірї стали розмовляти, в процесі розмови ОСОБА_4 повідомив, що в нього є боржник, якийсь хлопець, який проживає неподалік, при цьому він не пояснив, що саме йому заборгували. Також сказав, щоб він пішов разом із ним до того хлопця, спочатку не хотів до нього йти, але потім вирішив піти за компанію, але при цьому відразу ж пояснив ОСОБА_4, що не буде заходити до даного хлопця і взагалі нехай він сам вирішує свої питання, лише може просто з ним пройтись, на що ОСОБА_4 погодився і вдвох пішли до того хлопця, підійшовши до будинку, що розташований десь в 5 хвилинах ходи, десь метрів 300, назви самої вулиці чи провулку не знає. Він залишився на дорозі, а ОСОБА_4 спустився до двору якогось будинку, там якраз в дворі перебував якийсь хлопець, його до цього не бачив та не знав і не був з ним знайомий. Потім побачив, що між тим хлопцем та ОСОБА_4 завязалась розмова, змісту самої розмови не чув, так як перебував на відстані близько 20 метрів від них, але спостерігав за ними. Так дана розмова тривала близько 10 хвилин, після чого побачив як ОСОБА_4 наніс даному хлопцеві один удар кулаком в область обличчя, від даного удару хлопець залився стояти на ногах, і через секунд 20- 30 побачив, як даний хлопець віддає якусь річ невеликого за розміром, що саме то було не розгледів, більше не бачив, щоб ОСОБА_4 бив того хлопця. Після чого ОСОБА_4 вийшов із двору будинку, підійшов до нього і сказав, щоб пішов з ним, в ОСОБА_4 не запитував, чому він вдарив даного хлопця, так як подумав, що це їхні проблеми і нехай вирішують їх між собою і не вплутують в них його. Після чого підійшли до будинку ОСОБА_4 і там ОСОБА_4 повідомив, що він забрав мобільний телефон у даного хлопця і зараз він зателефонує і його в нього куплять, куди і кому він телефонував не відомо . Через хвилин 15 до них підїхало таксі ВАЗ 2105 білого кольору із даному таксі сидів таксист молодий хлопець, віком близько 28-30 років, чорне волосся, він з автомобіля не виходив і тому повністю описати його не може. ОСОБА_4 підійшов до нього і відразу віддав даному таксисту мобільний телефон, той дав йому гроші і таксист поїхав. Потім ОСОБА_4 сказав йому, що за телефон йому дали 100 гривень. Він особисто також бачив даний телефон моделі даного телефону не запамятав, в корпусі сірого кольору, він був досить простий, чорнобілий екран. Після чого ОСОБА_4 запросив випити із ним пива і з ним пішли в кафе „ Лідія” що на Центральному ринку , де пили з ним пиво та горілку, за все куплене розраховувався він. Там пробули близько 30- 40 хвилин, після чого він пішов, а ОСОБА_4 залишився. При зустрічі він зможе впізнати того хлопця в якого ОСОБА_4 відібрав телефон, так як його запамятав.

(а.с.61)

- даними явки з повинною ОСОБА_4 від 11.12. 2007 року, з якої вбачається, ОСОБА_4 зізнається, що викрав Мобільний телефон у ОСОБА_3.

(а.с.5)

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності в результаті всебічного, повного і обєктивного їх розгляду в судовому засіданні, суд вважає , що предявлене обвинувачення доведене повністю.

Дії підсудного ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України відкрите викрадення чужого майна, (грабіж), вчинений повторно.

При призначенні покарання підсудному суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу підсудного, який і за своїм місцем проживання характеризується позитивно.

Обставинами, які помякшують покарання підсудного суд визнає визнання вини, щире каяття, відшкодування завданого збитку.

Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного спяніння не встановлено.

ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, повністю відшкодував нанесені збитки, за місцем проживання характеризується позитивно, суд визнає зазначені обставини, як такими, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, і вважає можливим застосувати до ОСОБА_4. вимоги ст.69 КК України та перейти до більш мякого покарання не зазначеного в санкції ч.2 ст.186 КК України.

Суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_4 вимог ст.ст.75,76 КК України і вважає, що виправлення підсудного можливе лише при призначенні йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_3 на суму 275 гривень відшкодовано на стадії судового розгляду.

Судових витрат не має.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_4, винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання з застосуванням ст.69 КК України - два роки позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання засудженим ОСОБА_4 відраховувати з 25 жовтня 2009 року, тобто з моменту його затримання.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 до набрання вироком чинності, залишити попередню тримання під вартою.

На підставі ст. 72 КК України, вирок Уманського міськрайонного суду від 19.11.2007 року відносно ОСОБА_4 - виконується самостійно.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області, через Уманський міськрайонний суд, протягом 15 діб учасниками процесу з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_4 в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Головуючий (підпис)

З оригіналом згідно суддя В.С.Прокулевич