Постанова

від 14.11.2023 по справі 465/2644/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/2644/20 Головуючий у 1 інстанції: Мигаль Г.П.

Провадження № 22-ц/811/1408/23 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретаря: Салати Я.І.,

без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 03 травня 2023 року у справі за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Пащука Артема Ігоровича про скасування забезпечення позову, яке подане в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Житлово-Будівельного Кооперативу «Парус Парк» про визнання недійсним договору,-

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Франківського районного суду м. Львова від 03 травня 2023 року перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Житлово-Будівельного Кооперативу «Парус Парк» про визнання недійсним договору.

В межах даної справи у березні 2023 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до суду клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 04 червня 2020 року.

В обґрунтування вищезгаданого клопотання покликався на те, що суду не представлено доказів оплати позивачем 10 000 грн. на депозитний рахунок суду на виконання ухвали суду від 04 червня 2020 року в частині зустрічного забезпечення.

Окрім цього, зазначав, що справа перебуває на розгляді в суді із червня 2020 року, а наявність арешту порушує право власності відповідачки.

Вказував, що позивачем до позовної заяви долучено копію рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 01 червня 2020 року по справі №466/2771/20 про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Даним рішенням встановлено, що шлюбні відносини між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 припинились в серпні 2018 року, тобто фактично сім`я перестала існувати з серпня 2018 року, що має дуже важливе значення, оскільки всі дії після серпня 2018 року після припинення шлюбних відносин, здійсненні ОСОБА_6 не можуть бути вчинені в інтересах сім`ї чи за спільні кошти сім`ї, адже сім`я перестала існувати. ОСОБА_6 укладаючи договір фактично на побудову квартири діяла виключно в своїх особистих інтересах та кошти, які вона надавала на придбання квартири, також не мали статусу спільних, адже це була позика від матері - ОСОБА_1 . Квартира була придбана за особисті кошти ОСОБА_6 та з метою особистого проживання, оскільки шлюбні відносини були припинені в серпні 2018 року. Крім того, відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18.12.2020 по справі №466/8066/20 судом відмовлено у визнанні позики на суму 2 млн. грн. спільним майном подружжя.

Просив скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Франківського районного суду м. Львова суду від 04 червня 2020 року.

Оскаржуваною ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 03травня 2023року у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Пащука Артема Ігоровича про скасування забезпечення позову відмовлено.

Ухвалу суду оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі покликається на те, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів.

Вказує, що справа перебуває на розгляді в суді із червня 2020 року, а наявність арешту порушує право власності відповідачки.

Стверджує, що суду представлені беззаперечні докази того, що позивач не має жодного відношення до придбання квартири та квартира не є спільним майном подружжя, що встановлено рішенням судів по інших справах.

Просить ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 03 травня 2023 року скасувати та пойняти нову ухвалу, якою скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 04 червня 2020 року.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 26 жовтня 2023 року, є дата складення повного судового рішення 14 листопада 2023 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом та матеріалами справи встановлено, що ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 04 червня 2020 року забезпечено позов ОСОБА_3 , шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 66,1 кв.м, що зареєстрована за ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), із забороною продавати, передавати, дарувати чи вчиняти інші дії щодо вказаної квартири до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили.

Вищезгаданим судовим рішенням також застосовано зустрічне забезпечення позову, шляхом зобов`язання позивача ОСОБА_3 протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову внести на депозитний рахунок Франківського районного суду м. Львова грошові кошти у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень, про що протягом трьох днів повідомити суд шляхом надання відповідних документів.

Відповідно до квитанції № 0.0.1733134300.1 ПАТ КБ «Приватбанк» від 12 червня 2020 року ОСОБА_7 оплатив 10 000 грн. на виконання ухвали про зустрічне забезпечення позову.

Згідно із ч.ч. 1-6 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч.7-10 ст.158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

За змістом роз`яснень, які містяться у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як зазначено в п. 168 цього рішення, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

За змістом наведених норм, право скасування заходів забезпечення позову пов`язане з тим, що відпала потреба у цих заходах, при цьому процесуальний закон встановлює чітко, що заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом із власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За наведених обставин, враховуючи, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, заявником не наведено достатніх доводів та доказів того, що заходи вжиті ухвалою про забезпечення позову порушують права відповідача а також те, що у вказаній цивільній справі рішення суду не ухвалено, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Франківського районного суду м. Львова суду від 04 червня 2020 року.

Доводи апеляційної скарги зводяться до обґрунтування заперечень проти позовних вимог, оцінка яких буде надана при розгляді позову по суті.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для їх задоволення немає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч. 1 ст.374 ст.ст.375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 03 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційногосуду набираєзаконної силиз дняїї прийняття,але можебути оскарженоюу касаційномупорядку шляхомподачі касаційноїскарги безпосередньодо судукасаційної інстанціїпротягом тридцятиднів здня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 14 листопада 2023 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.