Постанова

від 13.11.2023 по справі 910/11578/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2023 р. Справа№ 910/11578/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Кропивної Л.В.

Руденко М.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІН-СВІГ"</a> на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 у справі №910/11578/22 (суддя Андреїшина І.О., повний текст складено - 25.04.2023) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТА-КАПІТАЛ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІН-СВІГ"</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеріорз Інтернешнл" про стягнення 109 554,58 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТА-КАПІТАЛ" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІН-СВІГ"</a> про стягнення 109 554,58 грн. безпідставно утримуваних коштів.

Позивач стверджує, що відповідач не виконав робіт на сплачену суму авансу у розмірі 109 554,58 грн, у зв`язку з чим замовник відмовився від договору та набув права вимагати повернення вказаної суми.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 у справі №910/11578/22 позов задоволено повністю; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача попередню оплату у розмірі 109 554,58 грн.

Враховуючи відсутність доказів належного виконання відповідачем договірних зобов`язань з виконання робіт за договором, припиненого згідно зі статтею 849 ЦК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення суми 109 554,58 грн відповідно до статей 849 і 1212 ЦК України у їх сукупності.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТА-КАПІТАЛ" відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на пропуск позивачем строку позовної давності.

Від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому викладено заперечення проти задоволення її вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТА-КАПІТАЛ" (замовник), Товариством з обмеженою відповідальністю "КВІН-СВІГ" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеріорз Інтернешнл" (генеральний підрядник) 12.05.2015 було укладено договір підряду на виконання монтажних робіт №ЩВ-М4.04.12/05/15 від (далі - договір), відповідно до умов якого підрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик, власними або залученими силами виконати монтаж дерев`яних віконних та дверних конструкцій у кількості 812,62 кв.м. на об`єкті замовника: "Будівництво Реабілітаційного-оздоровчого комплексу", розташованого за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Обухівське шосе, 169-А, а замовник зобов`язується своєчасно прийняти та в повному обсязі оплатити виконану роботу (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 2.1. договору на момент підписання цього договору, сума договору визначається відповідно до додатку №1 - договірна ціна (складена на підставі договірної ціни №1, №2, №3), яка складена а основі тендерної документації, та становить 999 550,31 грн з ПДВ 20% - 166 591,72 грн.

Згідно з п. 2.2. договору договірна ціна - є динамічною і може бути змінена (збільшена або зменшена) урахуванням п. 2.3., 2.4. договору.

Відповідно до п.4.1.1. договору замовник перераховує підряднику авансовий платіж у розмірі 50% до договірної ціні.

У зв`язку із зміною проектної документації, до договору вносилися зміни. Так, між позивачем, відповідачем та генеральним підрядником була укладена додаткова угода №01 від 03.06.2016 року до договору.

Відповідно до п.2. додаткової угоди № 1 від 03.06.2016 року до договору підрядник зобов`язується виконати додаткові роботи на об`єкті замовника: "Будівництво Реабілітаційного-оздоровчого комплексу", розташованого за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Обухівське шосе, 169-А, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити зазначені роботи.

Відповідно до п.3.1. договору підрядник зобов`язується виконати роботи в строк 120 календарних днів з моменту підписання договору та отримання авансу.

Перелік, обсяг та вартість додаткових робіт визначені у додатку №1 до додаткової угоди №1 від 03.06.2016 року до договору (п. 3 додаткової угоди №1 від 03.06.2016 року).

Відповідно до п.5 додаткової угоди №01 від 03.06.2016 року до договору загальна сума договору становить 1 092 723,83 грн, у тому числі ПДВ.

На виконання умов договору позивачем було перераховано на банківський рахунок підрядника суму в розмірі 903 748,17 грн, що підтверджується:

платіжним дорученням №686 від 29.07.2015 - аванс в розмірі 499 775,16 грн;

платіжним дорученням №688 від 05.08.2016 на суму 46 586,76 грн;

платіжним дорученням № 1281 від 02.12.2016 на суму 170 851,90 грн;

платіжним дорученням №656 від 20.06.2017 на суму 186 534,35 грн.

Відповідно до п.7 додаткової угоди № 01 від 03.06.2016 року до договору, загальний термін виконання робіт за договором встановлено до 15 жовтня 2016 року.

Відповідачем було виконано роботи на загальну суму 794 193,59 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт форми №КБ-2в та довідками про вартість виконаних робіт та витрат форми КБ-3, а саме:

довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 30.11.2016 на 379 670,90 грн. Акт №1 від 30.11.2016 року на суму 379 670,90 грн;

довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 30.06.2017 на 414 522,69грн. Акт №1 від 30.06.2017 року на суму 414 522,69 грн.

Відповідачем не підтверджено документами форми №КБ-2в та №КБ-3 використання сплаченого замовником авансу в розмірі 109 554,58 грн.

Крім того, позивачем до матеріалів позовної заяви долучено Акт звіряння розрахунків станом на 27.11.2017 року, який був підписаний позивачем та відповідачем.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу від 21.04.2021 року №21-10/04-21. Докази направлення містяться в матеріалах справи. Вказана вимога залишилась без відповіді та без задоволення

Позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору від 25 січня 2022 року №25-01/22, в якому повідомив відповідача про розірвання договору підряду на виконання монтажних робіт №ЩВ-М4.04.12/05/15 від 12.05.2015 з 25 січня 2022 року.

Позивачем було пред`явлено письмову вимогу від 25 січня 2022 року №25-01/22 про повернення безпідставно утриманих коштів в розмірі 109 554,58 грн, грн. в т.ч. ПДВ протягом 7 календарних днів. Вказана претензія залишилась без відповіді та задоволення.

Предметом даного позову є вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно утриманих коштів в розмірі 109 554,58 грн.

Між сторонами виникли та склалися правовідносини у сфері виконання підрядних робіт.

Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Глава 61 Цивільного кодексу України у параграфах 2 - 4 регулює окремі різновиди договорів підряду. Тому загальні норми параграфа 1 глави 61 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до окремих видів договорів підряду, передбачених цим Кодексом.

Юридичний аналіз зазначених правових положень дозволяє зробити висновок про те, що договір підряду є одним з цивільно-правових договорів, який має власне правове регулювання умов його укладення та визначає особливості захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

Підстави для реалізації Замовником права на односторонню відмову від договору підряду визначено положеннями частин 2 - 4 статті 849, частини 2 статті 852, частиною 3 статті 858 Цивільного кодексу України.

Так, права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 Цивільного кодексу України, відповідно до якої:

- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті);

- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті);

- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті);

- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті).

Правовий аналіз частин 2 - 4 статті 849 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.

Так, частинами 2, 3 вказаної статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначених законодавством умов, при цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.

Натомість частина 4 зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору (без будь-яких причин та умов), але з обов`язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.

Отже, в залежності від підстави розірвання договору підряду настають різні правові наслідки захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

Позивач, як замовник, скористався власним безумовним правом, передбаченим частиною 4 статті 849 ЦК України щодо розірвання договору підряду № ЩВ-М4.04.12/05/15 від 12.05.2015 року в односторонньому порядку шляхом надсилання письмової претензії про розірвання договору, тому в цій частині звернувся до суду з позовною вимогою про повернення передоплати (авансу) по Договору як безпідставно набутого майна з підстав, передбачених положеннями статті 1212 Цивільного кодексу України.

При цьому, колегія суддів зазначає, що станом на час відмови позивача від договору він діяв, оскільки його умова - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, не може вважатися встановленням його строку в розумінні статті 252 ЦК України.

Відповідачем підрядні роботи на суму, сплаченого позивачем авансу, у розмірі 109 554,58 грн. виконані не були.

Доказів протилежного до суду не подано.

Положеннями частин 1, 3 статті 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

З огляду на викладене та враховуючи, що положення частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України не визначають умов повернення виконаного Замовником по договору підряду, колегія суддів дійшла висновку, що відмова Замовника від договору підряду відповідно до положень частини 4 вказаної статті, є підставою для задоволення вимоги про повернення невикористаної частини авансу (виконаного однією стороною у припиненому зобов`язанні) відповідно до вимог статті 1212 вказаного Кодексу.

Аналогічних правових висновків щодо застосування положень частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України України та можливість стягнення з Підрядника на користь Замовника коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 11.11.2018 у справі №910/13332/17, від 14.06.2018 у справі № 912/2709/17, від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17, від 25.02.2021 у справі №904/7804/16.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на невірність висновку місцевого господарського суду щодо відсутності обставин пропуску позивачем строку позовної давності.

Так, посилаючись на те, що платежі, щодо яких позивач заявляє до стягнення безпідставно набуті кошти, були здійснені відповідачем 29.07.2015, 05.08.2016, 02.12.2016, 20.06.2017, а роботи за договором мали бути виконані до 15.10.2016, за доводами скаржника, строк позовної давності сплив 16.10.2019 відповідно.

Згідно зі ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Цивільного кодексу України, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вже було вказано вище, договір, укладений між сторонами, діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 11.1 договору). Повідомлення про розірвання договору підряду про позивач направив у січні 2022 року.

При цьому, право на повернення попередньої оплати за договором підряду виникло у позивача лише після односторонньої відмови від договору (ч. 4 ст. 849 ЦК України), оформленої у відповідності до умов вказаного договору, тобто після направлення повідомлення про розірвання договору №25-01/22 від 25.01.2022.

За наведених обставин, доводи скаржника про те, що початок перебігу строку позовної давності пов`язано зі спливом строку виконання робіт є необґрунтованими.

Таким чином, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІН-СВІГ"</a> залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 у справі №910/11578/22 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 у справі №910/11578/22.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 286 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 13.11.2023 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді Л.В. Кропивна

М.А. Руденко