Постанова

від 15.11.2023 по справі 945/2311/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

15.11.23

22-ц/812/1245/23

Єдиний унікальний номер судової справи: 945/2311/23

Номер провадження: 22-ц/812/1245/23 Суддя-доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2023 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів - Темнікової В.І., Тищук Н.О.

із секретарем судового засідання - Андрієнко Л.Д.,

без участі сторін, розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

подану в її інтересах ОСОБА_1

на ухвалу Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09 жовтня 2023року, постановлену під головуванням судді Войнарівського М.М. в приміщенні того ж суду про повернення позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (надалі ПАТ «Миколаївобленерго» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (надалі - ТОВ Миколаївська електропостачальна компанія») про погашення боргів за рахунок держави, підключення до електромережі, закриття виконавчого провадження, здійснення перерахунків з урахуванням субсидій,

в с т а н о в и л а:

06 жовтня 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ПАТ «Миколаївобленерго» та ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія», в якому просили погасити їх борги за рахунок держави, підключити їх квартиру до електромережі, зробити відповідні перерахунки з урахуванням субсидій, а також закрити провадження в державній виконавчій службі, які були незаконно відкриті.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09 жовтня 2023року на підставі п.2 ч.4 ст. 185 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернено з підстав порушення правил об`єднання позовних вимог.

Ухвала суду мотивована тим, що позовна заява підлягає поверненню, оскільки позивачами порушено правила об`єднання позовних вимог, тому що об`єднання в одній позовній заяві позовних вимог з різними предметами спору є зловживанням процесуальними правами зі сторони позивачів при поданні позову.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, 17 жовтня 2023 року ОСОБА_1 діючи в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаюсь на незаконність оскаржуваної ухвали суду, яка постановлена з порушенням норм процесуального права, просила вказану ухвалу суду скасувати та розглянути позовні вимоги по суті.

Згідно до ч. 1 ст. 368ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.13ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на вказані обставини розгляд даної справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.3 ст.3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 4ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 2 частини 4 статті 185ЦПК України визначено, що заява повертається у випадках, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

Відповідно до окремих положень статті 188ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

При цьому,під вимогоюрозуміється матеріально-правовавимога,тобто предметпозову,який одночасноє способомзахисту порушеногоправа.При цьомуоб`єднанню підлягаютьвимоги,пов`язані міжсобою підставамивиникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Об`єднані можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 року у справі № 911/414/18 та постанові Верховного Суду від 22.04.2019 року у справі № 914/2191/18.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин, як зазначив Верховний Суд у постанові від 31.10.2020 року у справі № 922/1359/19.

Частиною 1 статті 188 ЦПК України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Не допускаєтьсяоб`єднання водне провадженнякількох вимог,які належитьрозглядати впорядку різногосудочинства,якщо іншене встановленозаконом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам (ч.4, 5 ст. 188 ЦПК України).

За положеннямч.6,7ст.188ЦПК Українисуд заклопотанням учасникасправи абоз власноїініціативи вправідо початкурозгляду справипо сутіроз`єднати позовнівимоги,виділивши однуабо декількаоб`єднаних вимогв самостійнепровадження,якщо цесприятиме виконаннюзавдання цивільногосудочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Аналіз вищенаведеного дозволяє зробити висновок, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання цивільного судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами статті 188ЦПК України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.

Отже, приписи частини 2 статті 188ЦПК України суд, з урахуванням конкретних обставин, має право застосувати як у разі дотримання правил об`єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення.

Крім того, відповідно до статті 175 ЦПК України позовна заява, яка подається до суду серед іншого повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведене, суд першої дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі пункту 2 частини 4 статті 185 ЦПК України.

Водночас, у разі встановлення після відкриття провадження за позовною заявою, що спільний розгляд заявлених у ній вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, суд не позбавлений можливості відповідно до частини шостої статті 188ЦПК України до початку розгляду справи по суті, зокрема, і з власної ініціативи роз`єднати позовні вимоги, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

З тексту ст. 6 Конвенції прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року, ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду.

За такого, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що позивачі фактично були позбавлені гарантованогоКонституцією України, законами таКонвенцією про захист прав людини і основоположних свободправа на доступ до правосуддя, що полягає у безперешкодному отриманні судового захисту.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена без додержання норм процесуального права.

Згідно з п. 4 ч.1ст.379 ЦПК Україниу випадку порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ухвала суду першої інстанції, яка перешкоджає провадженню у справі, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, що призвели до постановлення передчасної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та порушує права позивачів на гарантії захисту у суді своїх інтересів, а тому на підставі п.4 ч.1 ст. 379ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.367, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подану в її інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09 жовтня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуючий Т.В. Крамаренко

Судді В.І. Темнікова

Н.О. Тищук

Повний текст постанови складено 15 листопада 2023 року.