Ухвала

від 10.11.2023 по справі 760/1634/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 760/1634/22

провадження № 61-7042св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрій Олександрович,

третя особа: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2023 року в складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Нежури В. А., Поліщук Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс»), приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю. О., третя особа: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т. В., в якому просив:

визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т. В. 29 серпня 2020 року, зареєстрований у реєстрі за номером № 2977, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованості за кредитним договором від 28 липня 2008 року № 1389-016/ФКВ-08 у розмірі 130 605,48 грн таким, що не підлягає виконанню;

стягнути з ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти у розмірі 130 605,48 грн;

стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю. О. на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти в розмірі 13 060,55 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2022 року у складі судді Зуєвич Л. Л. позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т. В. 29 серпня 2020 року, зареєстрований у реєстрі за номером № 2977, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» 130 605,48 грн.

Стягнено з ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти у розмірі 130 605,48 грн, 1 436,66 грн судового збору та 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнено з приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю. О. на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті 13 060,55 грн.

Повернуто ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору в сумі 496,20 грн, сплаченого за подання позовної заяви.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оспорюваний виконавчий напис не відповідає вимогам законодавства України, зокрема статті 87 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за № 1172, оскільки він вчинений на підставі кредитного договору, який не був нотаріально посвідчений.

Визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, є підставою для повернення позивачу грошових коштів, отриманих ТОВ «ФК «Еліт Фінанс»» за таким виконавчим написом у сумі 130 605,48 грн, та винагороди, отриманої нотаріусом у межах такого виконавчого провадження, в розмірі 13 060,55 грн.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» залишено без задоволення, а апеляційну скаргу адвоката Левади В. В. в інтересах приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю. О. задоволено.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2022 року в частині вирішення позовних вимог до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю. О. скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову в позові.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю. О. витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 610,40 грн.

В решті рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2022 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції оскаржувалося лише в частині вирішення позовних вимог про стягнення безпідставно отриманих сум, а тому в іншій частині судом апеляційної інстанції не переглядалося.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення з приватного виконавця Лисенка Ю. О. безпідставно отриманих сум та відмовляючи в задоволенні таких вимог, апеляційний суд виходив із того, що основна винагорода приватного виконавця стягнута на підставі відповідної постанови приватного виконавця Лисенка Ю. О. від 25 січня 2021 року. Зазначена постанова приватного виконавця не оскаржувалася позивачем у порядку, встановленому чинним законодавством, не скасована, а дії приватного виконавця щодо винесення зазначеної постанови не визнані судом протиправними.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування статті 1212 ЦК України до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку з безпідставним, на думку позивача, стягненням основної винагороди приватного виконавця, оскільки такі кошти не можуть вважатися безпідставно набутими у розумінні статті 1212 ЦК України, а є витратами виконавчого провадження.

При цьому, встановивши, що правові підстави набуття відповідачем ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» грошових коштів, що стягнені з позивача на підставі виконавчого напису нотаріуса, який у подальшому визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, відпали, колегія суддів погодилася з висновком суду першої інстанції про те, що такі кошти підлягають поверненню позивачу відповідно до положень статті 1212 ЦК України.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 07 червня

2023 року заяву приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю. О. про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрія Олександровича витрати на правничу допомогу у розмірі 10 887,50 грн.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що витрати приватного виконавця Лисенка Ю. О. на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі підтверджені належними доказами, заперечень щодо розміру таких витрат суду не подано.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнення їх доводів

11 травня 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року в указаній справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року в частині скасування рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2022 року і в цій частині залишити без змін рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував статтю 1212 ЦК України без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 229/1026/21, від 22 жовтня 2020 року у справі № 910/4286/20 та від 05 лютого 2020 року у справі № 201/8493/18.

04 липня 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2023 року в указаній справі, у якій, посилаючись на неправильне порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати додаткову постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2023 року та здійснити розподіл судових витрат за результатами розгляду касаційної скарги.

Доводи відзиву на касаційну скаргу

У червні 2023 року приватним виконавцем Лисенком Ю. О., в інтересах якої діє адвокат Левада В. В., подано відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року, вякому просила її залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Провадження в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Підставою відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2023 року та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У серпні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом встановлено, що 29 серпня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т. В. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований у реєстрі за № 2977, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованості за кредитним договором від 28 липня 2008 року № 1389-016/ФКВ-08 в розмірі 130 605,48 грн.

25 січня 2021 року відкрито виконавче провадження № 64268173 з виконання вказаного виконавчого напису.

Станом на 17 січня 2022 року вказане виконавче провадження завершено.

Згідно з копією меморіального ордеру від 29 січня 2021 року № L0129947W9 та квитанцією від 28 січня 2021 року № 30628121 ОСОБА_1 у межах виконавчого провадження ВП № 64268173 сплачено 140 906,85 грн та 3 059,18 грн, з яких 13 060,55 грн - основна винагорода приватного виконавця Лисенка Ю. О.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг у межах, які стали підставою відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2023 року підлягає закриттю, з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

За статтею 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

За пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд може визнати справу малозначною.

Предметом позову у цій справі є вимоги немайнового характеру про визнання виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованості за кредитним договором від 28 липня 2008 року № 1389-016/ФКВ-08 у розмірі 130 605,48 грн таким, що не підлягає виконанню, а також майнові вимоги - стягнення безпідставно отриманих коштів у загальній сумі 143 666,03 грн (130 605,48+13 060,55).

Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Позовна вимога про стягнення безпідставно отриманих коштів є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі. Тобто ціна позову в цій справі становить 143 666,03 грн.

Касаційні скарги у вказаній справі подані до Верховного Суду у травні та липні 2023 року.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено, що у 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2023 року (на час подання касаційних скарг - 2 684 грн).

Тобто вимоги майнового характеру (143 666,03 грн) станом на 01 січня 2023 року не перевищують двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 250 = 671 050 грн).

Ураховуючи наведене, справа є незначної складності, не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд може визнати справу малозначною.

Враховуючи предмет позову, характер спірних правовідносин та складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Касаційні скарги та додані до них матеріали не містять посилання на випадки передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах, підлягають касаційному оскарженню.

При цьому Верховний Суд дослідив та взяв до уваги ціну і предмет позову, складність справи і її значення для сторін і суспільства та не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судового рішення у малозначній справі у касаційному порядку.

За пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, потрібно вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Оскільки Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2023 року у малозначній справі, а доводи касаційних скарг не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню, і такі випадки не встановлені судом касаційної інстанції, то є підстави для закриття касаційного провадження.

Відповідно до частини другої статті 396 ЦПК України про закриття касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.

Верховний Суд зазначає, що під час вирішення питання про закриття касаційного провадження у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, а встановлюється наявність підстав чи відсутність таких підстав для його касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку, що касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2023 року слід закрити.

Керуючись статтею129 Конституції України, статтями 19, 389, 400 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича, третя особа: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно отриманих сум - закрити.

Ухвала суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

С. О. Карпенко

І. М. Фаловська