Ухвала

від 15.11.2023 по справі 440/16805/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 листопада 2023 рокум. ПолтаваСправа №440/16805/23Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Полтавського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду 10 листопада 2023 року надійшов позов ОСОБА_1 до Полтавського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України про стягнення заборгованості, у якому позивач просив:

стягнути з Полтавського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 359143,92 грн. заборгованості з виплати суддівської винагороди за період з 18 квітня по 27 серпня 2020 року шляхом безспірного списання коштів з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 у справі №440/5618/20, серед іншого, зобов`язано Полтавський апеляційний суд провести перерахунок суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за період з 18 квітня по 27 серпня 2020 року, обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", та здійснити її виплату з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов`язкових платежів.

На виконання цього судового рішення відповідач провів перерахунок суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за період з 18 квітня по 27 серпня 2020 року, обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", визначивши розмір такої винагороди сумою 359143,92 грн, однак виплату заборгованості наразі не провів. Зазначає, що законодавством передбачено інший законний спосіб виконання подібних судових рішень, а саме - шляхом стягнення коштів з Державного бюджету України за бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", що зумовило необхідність звернення позивача до суду з цим позовом.

Відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (надалі також КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше особами стосовно їхніх прав та обов`язків у конкретних правовідносинах, у яких однієї із сторін є суб`єкт владних повноважень, наділений можливістю владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів.

Разом з цим, як визначено частиною першою статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

У силу частини другої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Умови та підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення визначені у статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частин першої, третьої якої за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Положеннями статті 382 КАС України визначені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.

Приписами частини першої статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Таким чином нормами процесуального закону встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для зобов`язання відповідача належним чином виконати рішення суду.

Вказані правові норми мають на меті забезпечити належне виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів суддя встановив, що цей спір фактично пов`язаний з протиправним, як на думку ініціатора звернення, невиконанням відповідачем рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі №440/5618/20 в частині зобов`язання Полтавського апеляційного суду здійснити виплату позивачу суми суддівської винагороди за період з 18 квітня по 27 серпня 2020 року, обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".

З огляду на вищенаведене, суддя зауважує, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не дозволяє ефективно захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

При розгляді позовних вимог стосовно невиконання окремого судового рішення в іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконання судового рішення являє собою завершальну стадію судового провадження.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а, від 06.02.2019 у справі №816/2016/17, а також в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, від 30.03.2021 у справі №580/3376/20.

Суд акцентує увагу на тому, що право позивача на отримання суддівської винагороди за період з 18 квітня по 27 серпня 2020 року, обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" захищене судом у ході розгляду справи №440/5618/20. Натомість заявлені ОСОБА_1 у цьому судовому провадженні позовні вимоги фактично покликані спонукати відповідача виконати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 у справі №440/5618/20, однак в інший спосіб, ніж це було нею визначено у справі №440/5618/20.

Відтак, у разі наявності у позивача переконання, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушені його права, свободи чи інтереси, таке порушене право підлягає захисту шляхом звернення позивача до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто, в порядку судового контролю за виконанням рішення суду у справі №440/5618/20), а не шляхом пред`явлення нового позову.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №522/10140/17, від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а та від 30.03.2021 у справі №580/3376/20.

В тому ж разі, якщо стягувач (позивач) або виконавець мають докази неможливості виконання рішення суду у спосіб, який в ньому визначений, не позбавлені права, з метою ефективного та належного виконання рішення суду, звернутися до суду, який розглядав таку справу із відповідною заявою про зміну способу виконання рішення суду у разі наявності передбачених законодавством підстав.

Крім того, суд наголошує, що відповідно до системи "Діловодство спеціалізованого суду" позивач не зверталась до суду в межах справи №440/5618/20 із заявою про зміну порядку та способу виконання судового рішення відповідно до статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України у такій справі чи із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Факт звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою про виплату коштів, нарахованих на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі №440/5618/20, та отримання листа від 28 серпня 2021 року, яким повідомлено, що добровільне виконання судового рішення за відкритою бюджетною програмою Полтавського апеляційного суду неможливе через відсутність бюджетних асигнувань, не зумовлює виникнення нового юридичного спору між сторонами, адже вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Суд звертає увагу ОСОБА_1 , що в цьому ж листі від 28 серпня 2021 року відповідач, окрім іншого, повідомив як її (стягувача у виконавчому провадженні №66073501) так і державного виконавця про їхнє право, в порядку статті 378 КАС України, за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, звернутися до суду із заявою про встановлення способу та порядку виконання рішення судового рішення шляхом безспірного списання відповідної суми коштів з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів".

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постанові від 30.01.2019 у справі №803/3/18 зазначила, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Оскільки для захисту порушених прав позивач має звернутись до суду із заявою в порядку статті 378 або 383 КАС України, суд дійшов висновку, що поданий ОСОБА_1 позов не підлягає розгляду у позовному провадженні в порядку адміністративного судочинства).

Відтак, у відкритті провадження у справі за цим позовом належить відмовити.

Керуючись статтями 4, 19, 170, 378, 383 КАС України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України про стягнення заборгованості.

Роз`яснити позивачу право звернутися до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою у порядку, визначеному статтею 378 або 383 Кодексу адміністративного судочинства України в межах справи №440/5618/20.

Позовну заяву разом з доданими до неї документами повернути позивачу.

Копію позовної заяви залишити в суді.

Копію ухвали надіслати ініціатору звернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяІ.Г.Ясиновський