Постанова

від 15.11.2023 по справі 420/14551/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/14551/23Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,

при секретарі Альонішко С.І.,

за участю представника апелянта Декалюка Д.Е.,

представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська пересувна механізована колона" Лук`янової А.О.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року у справі за позовною заявою Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська пересувна механізована колона" про визнання протиправними та скасування протоколу, наказу та спеціального дозволу на користування надрами, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2023 року Заступник керівника Херсонської обласної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави з позовною заявою до відповідачів, в якій просив поновити строк звернення з позовом до адміністративного суду;

- визнати протиправним та скасувати протокол № 3556 від 15.04.2016 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 20.10.2016 № 361 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю «Одеська пересувна механізована колона» (код ЄДРПОУ 38437055);

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 18.11.2016 № 6154, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Одеська пересувна механізована колона» (код ЄДРПОУ 38437055) для видобування корисних копалин видобування вапняків, придатних для виробництва вапна гідравлічного на території Білокриницького родовища (ділянка Основна) Херсонської області.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву заступника керівника Херсонської обласної прокуратури, відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

06.07.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду від Державної комісії України по запасах корисних копалин за вх №22481/23 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке обґрунтовано тим, що наказ Держгеонадра від 20.10.2016 № 361 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами" опублікований на офіційному сайті суб`єкта владних повноважень у розділі архів наказів за 2016 рік. Спеціальний дозвіл на користування надрами надано ТОВ "Одеська пересувна механізована колона" 18 листопада 2016 року, доступ до реєстру спеціальних дозволів на користування надрами був відкритий до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Протоколи засідання колегії ДКЗ оприлюднювались на сайті Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України", що входить до сфери управління Держгеонадра. Таким чином, заступник керівника Херсонської обласної прокуратури у прагненні стати на захист інтересів держави мав доступ до інформації щодо надання спеціального дозволу на користування надрами у 2016 році, крім того, протоколи ДКЗ перебували у вільному доступі до введення воєнного стану в Україні Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022. Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 р. рекомендувала Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органами вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування. Це Рішення введено в дію Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021. Проте, "прокурорське реагування", як вбачається з отриманої ухвали суду, розпочато лише з 21.06.2023.

20.07.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду від ТОВ «ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА» за вх №24473/23 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, крім іншого, просив застосувати до позовної заяви Херсонської обласної прокуратури строки позовної давності та визнати причини їх пропуску неповажними.

Таке клопотання ТОВ «ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА» обґрунтовує тим, що позивачем пропущений строк на звернення з позовною заявою та що спірний, на думку позивача, протокол № 3556 від 15.04.2016, Наказ від 20.10.2016 № 361, спеціальний дозвіл на користування від 18.11.2016 року, були прийняті 7 років тому назад, таким чином позивач пропустив строк позовної давності, що лічиться не у місяцях, а у роках, чому позивач сім років не звертався з даною позовною заявою, останній не обґрунтував. Лише 20.03.2023 Херсонська обласна прокуратура звернулась до Державної служби геології та надр України і зазначенням, що нею вивчаються питання раціонального використання природних ресурсів, зокрема корисних копалин на території Херсонської області і запитала документи. Вказує, що відповідач вважає, що дії Херсонської прокуратури є що не інше як тиск та неспровоковане переслідування законної діяльності ТОВ «ОПМК», спеціальний дозвіл на користування надрами було отримано 18.11.2016, до 20.03.2023 прокуратура не вивчала питання раціонального використання природних ресурсів ТОВ «ОПМК», а безпідставно вирішила зробити перевірку у 2023 році, після спливу 7 років, що свідчить про неповажність пропуску строку подання позову. Зазначає, що протокол № 3556 від 15.04.2016, наказ № 361 від 20.10.2016 та спеціальний дозвіл від 18.11.2016 є одноразовими індивідуальними актами які стосуються прав та обов`язків ТОВ «ОМПК», які вчинені одноразово у законний спосіб та порядок.

31.07.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду від Державної служби геології на надр України за вх №26024/23 надійшла заява про залишення позову без розгляду, яка обґрунтована тим, що позивач звернувся з адміністративним позовом 21.06.2023 поза межами трьох місячного строку, визначеного ст. 122 КАС України. Відповідач вказує, що наказ Держгеонадр № 361 від 20.10.2016 було опубліковано на офіційному сайті Держгеонадр України на протязі 5 днів з моменту прийняття, на виконання п. 25 Порядку 615. Таким чином, перебіг процесуального строку на звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів позивача, в частині визнання протиправними та скасування наказу Держгеонадр № 361 від 20.10.2016 починається з 25.10.2016. Позивач звернувся до адміністративного суду з адміністративним позовом 21.06.2023 року без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року відповідно до ч.13 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України позов заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали, роз`яснено, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду заяви про поновлення позивачу строку звернення до суду з даним позовом.

18.08.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду від позивача за вх. №28248/23 надійшла заява про поновлення процесуального строку звернення до суду, в якій зазначено, що: після прийняття Державною комісією України по запасах корисних копалин та Державною службою геології та надр України оскаржуваних рішень Херсонська обласна прокуратура не володіла інформацією про недотримання відповідачами вимог законодавства, які порушують інтереси держави. Оскаржуваний протокол ДКЗ № 3556 від 15.04.2016 та спеціальний дозвіл на користування надрами №6154 від 18.11.2016 з інформацією про його чинність органами прокуратури отриманий від Державної служби геології та надр України лише 05.04.2023 у відповідь на лист від 20.03.2023. Оскаржуваний наказ Державної служби геології та надр України від 20.10.2016 № 361 та інші документи, які обставинами позовних вимог, органами прокуратури отримані від Державної служби геології та надр України лише 30.05.2023 у відповідь на лист від 27.04.2023. Отже, підстави для звернення обласної прокуратури до суду з позовом про оскарження спірних рішень виникли лише після встановлення відомостей, що можуть свідчити про можливі порушення інтересів держави після отримання цих документів разом з іншими доказами від органів державного контролю та надання їм правової оцінки. Незаконність протоколу ДКЗ України № 3556 від 15.04.2016 наказу Державної служби геології та надр України від 20.10.2016 № 361, спеціального дозволу на користування надрами № 6154 від 18.11.2016 встановлена прокурором після 05.04.2023 (часу фактичного ознайомлення з протоколом та матеріалами), відтак, процесуальний строк для звернення до суду пропущений з поважних причин. Позивач вказує, що сам факт опублікування на офіційних сайтах суб`єктів владних повноважень - відповідачів у справі інформації про надання ТОВ «Одеська пересувна механізована колона» спеціального дозволу па користування надрами від 18.11.2016 № 6154 не свідчить про наявність у прокурора з нього часу підстав для звернення з позовом в інтересах держави до суду про його скасування. Прокуратура, згідно Закону України «Про прокуратуру», на цей час не здійснює функцію нагляду за додержанням та застосуванням законів та не проводить наглядових перевірок. До того ж, протокол ДКЗ України від 15.04.2016 № 3556 та наказ Державної служби геології та надр України від 20.10.2016 № 361 не перебувають у загальному доступі на офіційних сайтах даних суб`єктів владних повноважень. Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 є лише рекомендацією загального характеру щодо вжиття у майбутньому заходів на виявлення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування, а не підставою для пред`явлення позову.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року позов заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології на надр України, товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА», про визнання протиправними та скасування протоколу, наказу та спеціального дозволу на користування надрами - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду, Заступник керівника Херсонської обласної прокуратури надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводами апеляційної скарги зазначено, що прокурором у позовній заяві зазначено, що підстави для звернення Херсонської обласної прокуратури з даним позовом до суду виникли після надходження до прокуратури листів Держгеонадра №1808/03-4/2-23 від 05.04.2023 та №2828/03-4/2-23 від 30.05.2023, якими підтверджено чинність, наданого ТОВ «Одеська пересувна механізована колона» спеціального дозволу на користування надрами від 18.11.2016 № 6154 та надано документи, на підставі яких надано цей дозвіл. Підстави для звернення прокурора з позовом до суду виникли після отримання ним спірних документів, надання їм оцінки в сукупності, з точки зору законності та встановлення факту їх протиправності. Оцінка законності спірних документів здійснювалась за результатами вивчення інших матеріалів, на підставі яких видано спірні протокол, наказ та дозвіл. Отже дати видачі спірних протоколу, наказу та дозволу, а також опублікування їх на офіційному сайті суб`єктів владних повноважень та у відкритих реєстрах і можливість ознайомлення з ними не є підставами для звернення прокурора з позовом до суду для їх скасування. Апелянт вказує, що помилковим є посилання суду на рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021, введене в дію Указом Президента України №122/2021 від 25.03.2021 «Щодо стану справ у сфері надрокористування», оскільки цей документ визначає лише пріоритетний напрямок діяльності для органів державної влади та правоохоронних органів на майбутнє, однак дане рішення не свідчить про наявність підстав для звернення прокурора до суду з цим позовом з моменту його прийняття. Також, апелянт вказує на безпідставність винесення судом 07.08.2023 року ухвали про залишення позову без руху після відкриття судом провадження у справі. Ухвала суду від 07.08.2023 протирічить ухвалі суду від 26.06.2023 та винесена судом у порушення норм ст. ст. 122, 123, 169, 171 КАС України.

У відзиві на апеляційну скаргу директор ТОВ "Одеська пересувна механізована колона" зазначає, що спірний, на думку позивача протокол № 3556 від 15.04.2016 року, Наказ від 20.10.2016 року № 361, спеціальний дозвіл на користування від 18.11.2016 року, були прийняті 7 років тому назад, таким чином позивач пропустив строк позовної давності, що лічиться не у місяцях, а у роках, чому позивач сім років не звертався з даною позовною заявою, останній не обґрунтував. Лише 20.03.2023 року Херсонська обласна прокуратура звернулась до Державної служби геології та надр України і зазначенням, що нею вивчаються питання раціонального використання природних ресурсів, зокрема корисних копалин на території Херсонської області і запитала документи. Зазначає, що рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021, яке введено в дію Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021, рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органам вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування. Тобто мова йде про додаткові заходи, в той час коли органи прокуратури постійно здійснювали такі заходи відповідно до положень норм спеціального закону. Херсонська обласна прокуратура не надала до суду обґрунтованих пояснень, чому остання не здійснювала заходів щодо виявлення и розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування стосовно ТОВ «ОПМК» починаючи з 19.03.2021 року, але лише після спливу двох років вирішила запросити документи у Держгеонадра, таким чином маючи намір уникнути можливості застосування по позовної заяви прокуратури строків позовної давності. Відповідно, відсутність доказів невідкладної реакції органів прокуратури після введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021 свідчить про неповажність причин пропуску позивачем строку звернення до суду. Вказує, що Херсонська обласна прокуратура мала доступ до офіційного сайту Держгеонадр України, де офіційно був опублікований наказ Держгеонадр № 361 від 20.10.2016, і могла б звернутись з позовною заявою про їх скасування у трьохмісячний термін починаючи з 20.10.2016 року, однак цього не було зроблено. Суд першої інстанції залишив позовну заяву Херсонської обласної прокуратури без руху з додержанням вимог ст.ст. 160, 161 КАС України та надалі обґрунтовано залишив її без розгляду. З огляду на зазначене, директор ТОВ "Одеська пересувна механізована колона" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу суду першої інстанції без змін.

Відзивів на апеляційну скаргу іншими відповідачами до суду не надано.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до суду не надано доказів звернення до суду з дотриманням строку, визначеного ст.122 КАС України та не надано обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами на її підтвердження, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до вимог статті ч.3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За приписами частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У Законі України «Про прокуратуру» закріплений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у некримінальних провадженнях.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

На прокуратуру покладаються такі функції: представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України (п.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Згідно ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Також пунктом 8 ч. 1 ст. 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Наведеними вище правовими нормами передбачено, що адміністративний суд зобов`язаний в кожному випадку з`ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку. Якщо ж вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду є не поважними, то суд зобов`язаний залишити позовну заяву без розгляду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Отже, строк може бути поновлено виключно з поважних причин.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, вирішальним у визначенні строків звернення до адміністративного суду є встановлення фактів, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.

Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв`язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов`язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини, адже наслідки для особи настають незалежно від підстав, за яких прийнято оскаржуваний акт індивідуальної дії, а з моменту прийняття такого рішення.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду даної справи є протокол № 3556 від 15.04.2016 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, наказ Державної служби геології та надр України від 20.10.2016 № 361 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами товариству з обмеженою відповідальністю «Одеська пересувна механізована колона» (код ЄДРПОУ 38437055) та спеціальний дозвіл на користування надрами від 18.11.2016 № 6154, виданий товариству з обмеженою відповідальністю «Одеська пересувна механізована колона» (код ЄДРПОУ 38437055) для видобування корисних копалин видобування вапняків, придатних для виробництва вапна гідравлічного на території Білокриницького родовища (ділянка Основна) Херсонської області.

При цьому, як слушно зазначає Державна комісія України по запасах корисних копалин у своєму клопотанні, наказ від 20.10.2016 № 361 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами" опублікований на офіційному сайті суб`єкта владних повноважень у розділі архів наказів за 2016 рік, спеціальний дозвіл на користування надрами надано ТОВ "Одеська пересувна механізована колона" 18 листопада 2016 року, доступ до реєстру спеціальних дозволів на користування надрами був відкритий до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну та протоколи засідання колегії ДКЗ оприлюднювались на сайті Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України", що входить до сфери управління Держгеонадра.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, якщо оскаржувані протокол № 3556 від 15.04.2016, наказ Державної служби геології та надр України від 20.10.2016 № 361 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами товариству з обмеженою відповідальністю «Одеська пересувна механізована колона» (код ЄДРПОУ 38437055) та спеціальний дозвіл на користування надрами від 18.11.2016 № 6154 є протиправними, то вони є протиправними з дня їх прийняття, а відтак і підстави, що дають позивачу право на пред`явлення даних позовних вимог виникли з дати прийняття оскаржуваних протоколу, наказу та дозволу.

Крім цього, рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021, яке введено в дію Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021, рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органам вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування.

Згідно з ч.4 ст.10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію указами Президента України, є обов`язковими до виконання органами виконавчої влади.

Тобто, незважаючи на формулювання у рішенні Ради національної безпеки і оборони України вимоги вжиття додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування з використанням слова «рекомендувати», зважаючи на норми ч.4 ст.10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» органи прокуратури зобов`язані були своєчасно зреагувати на таке рішення та вжити відповідні заходи.

Відповідно, відсутність доказів невідкладної реакції органів прокуратури після введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021 свідчить про неповажність причин пропуску позивачем строку звернення до суду.

Водночас, триваюча пасивна поведінка позивача після прийняття оскаржуваних протоколу, наказу та спеціального дозволу та звернення за їх отриманням лише у 2023 році не свідчить про дотримання позивачем строку звернення до суду.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що спірні правовідносини виникли ще у 2016 році, про доцільність вжиття заходів щодо перевірки правомірності надання ТОВ «ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА» спеціального дозволу на користування надрами позивач дізнався з рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 «Щодо стану справ у сфері надрокористування», проте позовну заяву позивачем до суду надано лише 21.06.2023, тобто з порушенням трьохмісячного строку звернення до суду.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

При цьому, питання щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду у кожному конкретному випадку встановлюється на підставі фактичних обставин справи, з урахуванням обґрунтувань вимог учасників справи та на підставі наданих ними доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2023 року у справі № 697/1044/22.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду з даним позовом, доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку не надано. А причини, про які позивач зазначає, як підставу для поновлення пропущеного строку, колегія суддів вважає неповажними.

Що стосується доводів апелянта про безпідставність винесення судом 07.08.2023 року ухвали про залишення позову без руху після відкриття судом провадження у справі. Ухвала суду від 07.08.2023 протирічить ухвалі суду від 26.06.2023 та винесена судом у порушення норм ст. ст. 122, 123, 169, 171 КАС України, колегія суддів вважає такі доводи помилковими та звертає увагу на ч.13 ст. 171 КАС України, відповідно до якої суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, у зв`язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик