Постанова
від 14.11.2023 по справі 640/15530/19
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/15530/19 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Епель О.В.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Масловській К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Інститут ІМТ» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут ІМТ" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач 1) та Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 2), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві №00005521402 від 19.04.2019, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ "Інститут ІМТ" за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" (код платежу 11021000) за податковим зобов`язанням на суму 2726693,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 681673,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві №00005541402 від 19.04.2019, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ "Інститут ІМТ" за платежем "податок на додану вартість" (код платежу 14060100) за податковим зобов`язанням на суму 2380937,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 595234,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 09.07.2019 вих.№31521/6199-9911-04-01-25, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 19.04.2019 №00005521402 і №00005541402, а скаргу ТОВ "Інститут ІМТ" без змін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято ГУ ДФС у м. Києві безпідставно, оскільки висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій (безпідставне оформлення господарських операцій з одержання (купівлі) товару є необґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з наведеними в акті контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.

Щодо наявності вироків судів за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України по ТОВ «МІЛОУС», ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН» і ТОВ «ТОЛМІН», позивач зазначив, що за своїм змістом судові рішення у кримінальних справах не містять будь-яких зафіксованих порушень з боку посадових осіб ТОВ «Інститут ІМТ», як і не встановлено фіктивності господарських операцій, вчинених ТОВ «Інститут ІМТ» з наведеними контрагентами. До того ж вироками не встановлювалися ані фіктивність первинних документів, складених ТОВ «МІЛОУС», ТОВ «ТОЛМІН» та ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН», ані податкова звітність цих товариств.

Окрім того, позивач зазначив, що не може вплинути на контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України, зокрема і в частині своєчасної подачі до контролюючих органів податкової звітності.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2020 року, позовні вимоги було задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що господарські операції позивача із його контрагентами є реальними, підтверджуються належним чином оформленими бухгалтерськими та первинними документами позивача.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2020 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00005541402 від 19.04.2019 в частині збільшення суми зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 174 480,00 грн та за штрафними санкціями в сумі 43 620,00 грн.

Скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2020 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00005521402 від 19.04.2019 в частині збільшення суми зобов`язання з податку на прибуток у сумі 157033,00 грн та за штрафними санкціями в сумі 39258,00 грн.

Скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2020 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 09.07.2019 вих. № 31521/6199-9911-04-01-25.

Прийнято в цих частинах нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут ІМТ» відмовлено.

У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2020 року залишено без змін.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, апеляційний суд визнав господарські взаємовідносини з ТОВ "Мілоус", ТОВ "Толмін", ТОВ "Армагон Констракшн" нереальними у зв`язку з наявним у Єдиному державному реєстрі судових вироків Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 11.12.2018 по справі №199/5541/18, Дніпровського районного суду міста Києва від 29.11.2017 по справі №755/11092/17 та Шевченківського районного суду міста Києва від 25.04.2018 по №761/7436/18 визнано винними посадових осіб ТОВ "Мілоус", ТОВ "Толмін" та ТОВ "Армагон Констракшн" у здійсненні фіктивної підприємницької діяльності.

Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення саме по собі не є юридично значущим для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а відтак рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 09.07.2019 вих. № 31521/6199-9911-04-01-25 безпосередньо не порушує права та інтереси позивача.

Постановою Верховного суду від 31 травня 2023 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут ІМТ" задоволено частково.

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві залишено без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року в частині відмови задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут ІМТ" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00005541402 від 19.04.2019 у частині збільшення суми зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 174 480,00 грн та за штрафними санкціями в сумі 43 620,00 грн. та про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00005521402 від 19.04.2019 у частині збільшення суми зобов`язання з податку на прибуток в сумі 157 033,00 грн та за штрафними санкціями в сумі 39 258,00 грн. - скасовано.

Передано справу №640/15530/19 в цій частині на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

У решті рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року у справі №640/15530/19-залишено без змін.

При цьому, Верховний Суд вказав, що у цій справі дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті. Для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій платника податку судам слід з`ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у розглядуваних операціях; визначити об`єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; підтвердити або спростувати добросовісність позивача, у зв`язку з тим, що його контрагенти мають дефекти правового статусу, оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.

Крім того, у справі залишилися недослідженими обставини про те, чи контрагенти позивача були спроможними виконати умови правочинів; чи могли фактично виконати обсяг послуг в обумовлені сторонами строки; чи мали контрагенти технологічний й кадровий потенціал для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності.

Так само, не з`ясовано, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його контрагентами, хто персонально брав у цьому участь, з урахуванням того, що вказані обставини теж входять до предмета доказування в даній справі та мають істотне значення для вирішення питання щодо права позивача на формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями, з огляду на доводи податкового органу, згідно яких, особи, що значились керівниками контрагентів, у судовому порядку свідчать про відсутність мети здійснення господарської діяльності.

Для з`ясування обставин реальності вчинення господарської операції суду належить ретельно перевіряти доводи податкового органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладених в акті перевірки або підтверджених іншими доказами.

Щодо рішення Державної фіскальної служби України від 09.07.2019 вих.№31521/6199-9911-04-01-25 про результати розгляду скарги, Верховний суд зазначив наступне.

Указане рішення ДФС прийнято за наслідками вирішення податкового спору в досудовому порядку, не є актам реалізації контролюючими органами повноважень у сфері управлінської діяльності та не породжують для платника жодних правових наслідків, у зв`язку з чим правові підстави для визнання їх незаконними та скасування відсутні, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року прийнято справу до провадження та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03 жовтня 2023 року.

18.08.23 до суду від Головного управління Державної податкової служби України надійшли додаткові пояснення. Так, представник апелянта у справі зазначає, що сам факт наявності в позивача податкових, чи видаткових накладних, інших документів з посиланням на поставку товарів (послуг), не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

28.09.23 від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення. Враховуючи висновки і мотиви, з яких постановою Верховного суду від 31.05.2023 скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду, представник подає додаткові докази у справі. Крім того, представником заявлено клопотання про допит свідка - генерального директора ТОВ "Інститут ІМТ" ОСОБА_1 .

Колегія суддів зазначає, що згідно із статтями 72, 91 КАС України факти, отримані завдяки показанням свідків, є різновидом доказів, якщо вони мають значення для правильного вирішення справи. Свідчити в адміністративному процесі може будь-яка особа, котрій відомі обставини, що з`ясовуються судом.

Втім, матеріали справи містять достатню кількість інформації, яка б свідчила про налагодження господарських зв`язків між позивачем та контрагентами. Таким чином, колегія суддів відмовляє в задоволенні даного клопотання.

06.10.23 від представника відповідача до суду надійшла заява, в якій він просить здійснити заміну відповідача - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Згідно статті 21-1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» та Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 р. № 227 (зі змінами), Державна податкова служба України видала наказ від 30.09.2020 р. № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», яким наказано утворити як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, а Департаменту правової роботи - подати державному реєстратору документи для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідної інформації про утворення територіальних органів Державної податкової служби як її відокремлених підрозділів.

У відповідності до Наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 року № 755, розпочато з 01.01.2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови № 893.

Отже, з 01 січня 2021 року відбулося фактичне адміністративне правонаступництво, оскільки, саме норми адміністративного права врегулювали умови та порядок передання адміністративної компетенції від ліквідованого Головного управління ДПС у м. Києві, як юридичної особи публічного права, до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44116011).

У відповідності до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає зазначене клопотання таким, що підлягає задоволенню, тому слід замінити сторону - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Інститут ІМТ» з питань податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, за результатами якої складено акт №165/26-15-14-02-02/22950239 від 11.03.2019 (т.1 а.с.75-188).

Відповідно до висновків, закріплених в акті, в ході перевірки було встановлено наступні порушення ТОВ «Інститут ІМТ» норм податкового законодавства:

- пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено об`єкт оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 2726693,00 грн;

- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2400049,00 грн, та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 124670,00 грн за вересень 2018 року.

Такий висновок контролюючим органом зроблено, у зв`язку з безпідставністю формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за результатом господарських операцій між ТОВ «Інститут ІМТ» з контрагентами: ТОВ «МАКСВІТ ГРУП», ТОВ «ЕЛАДА ТРЕЙД», ТОВ «ЛЕОНЕС», ТОВ «КАРГО СОЛЮШН», ТОВ «ГОЕРО», ТОВ «ХОРСЕН», ТОВ «ПЛВ», ТОВ «ЯКТРЕЙД», ТОВ «АФІНА ТРЕЙД ЛТД», ТОВ «МАКСИМУС ГРУПП», ТОВ «БІЗ-АУДИТ», ТОВ «ХІМСЕРВІС», ТОВ «ЛЕКС БРАНЧ ГРУП», ТОВ «КАСТАНА», ТОВ «РЕЙКАРТС ІНВЕСТ», ТОВ «ЛІТІЯ ГРУП», ТОВ «АВІАНТ ПІВДЕНЬ», ТОВ «МІЛОУС», ТОВ «ВІЗМАРК», ТОВ «АМАРІС ЛІМІТЕД», ТОВ «ЄВРОКОМ-ЛТД», ТОВ «ГРАНТ ЛМС», ТОВ «ТОЛМІН», ТОВ «ФОЛК ДІСТРІБЮШЕН», ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН», ТОВ «АКІЛ ТРЕЙД», ТОВ «КОМЕРЦІЙНА ГРУПА «ФЕНІКС», ТОВ «СПРИНТ ЮГ», ТОВ «АЛЬЯНС МЕГА», ТОВ «ОМЕГА ТОР», ТОВ «ВАЛЕОН 2015», ТОВ «ЛАКІНС», ТОВ «АЗІЯ ІНТЕЛТРАНС СОЛЮШНС», ТОВ «ІМПЕР ГРУП», ТОВ «УРОЖАЙ ДНІПРО», оскільки реальність вчинення господарських операцій відсутня, а наслідком для податкового обліку не є фактичний рух активів, а лише задекларований на папері. У зв`язку з наведеним, за висновком контролюючого органу, у позивача не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Зазначений висновок контролюючим органом мотивується тим, що у ході перевірки встановлено, що ТОВ «Інститут ІМТ» у перевіряємому періоді здійснювало придбання фурнітури для швейної діяльності за готівкові кошти, які перераховувались на поточний рахунок контрагентів згідно з видатковими та податковими накладними, договорами. В акті перевірки зазначено, що у ході аналізу виданих та зареєстрованих податкових накладних контрагентами, крім зазначених деталей та фурнітури для швейної діяльності, декларувались на адресу інших СГД наступні інші товари, зокрема: овочі свіжі в асортименті, спеції, сумки жіночі, канцелярія, м`ясо свіже, м`ясо заморожене в асортименті, електротехніка, автозапчастини, тютюнові вироби в асортименті, побутова техніка, будівельні товари, послуги перевезення, послуги з ремонту автомобілів, продаж соняшнику, меблів, вживаного одягу, продаж скла, тощо. Широка номенклатура та значні обсяги реалізованих товарів (робіт, послуг), на переконання контролюючого органу, свідчать про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності з наявними у контрагентів трудовими та виробничими ресурсами. У зв`язку з наведеним за результатами перевірки зафіксовано, що операції з постачання товарів контрагентами реально не відбувались і мало місце лише документальне оформлення зазначених операцій всупереч діючому законодавству.

Як зазначено в акті перевірки, під час проведення перевірки було проаналізовано надані на перевірку первинні документи, дані бухгалтерського обліку по відображенню операцій ТОВ «Інститут ІМТ» з вказаними контрагентами, дані податкової та фінансової звітності та податкову інформацію по вказаним контрагентам, отриману з баз ДФС, ЄРПН та Єдиного державного реєстру судових рішень та встановлено: відсутність достатнього обсягу трудових ресурсів у вказаних контрагентів для здійснення відповідних фінансово-господарських операцій; не підтвердження фактів придбання зазначеними контрагентами товарів, які в подальшому було реалізовано ТОВ «Інститут ІМТ»; наявність вироків судів, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України по ТОВ «МІЛОУС», ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН», ТОВ «ТОЛМІН»; наявність допитів про не причетність посадових осіб та засновників до реєстрації та ведення діяльності підприємства по ТОВ «ЄВРО КОМЕРЦ ГРУП», ТОВ «ЛЕКС БРАНЧ ГРУП», ТОВ «ТОЛМІН»; наявність кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтею 205 Кримінального кодексу України по ТОВ «МАКСВІТ ГРУП», ТОВ «ЕЛАДА ТРЕЙД», ТОВ «ЛЕОНЕС», ТОВ «КАРГО СОЛЮШН», ТОВ «ГОЕРО», ТОВ «ХОРСЕН», ТОВ «РЕЙКАРТС ІНВЕСТ», ТОВ «ЛІТІЯ ГРУП», ТОВ «АВІАНТ ПІВДЕНЬ», ТОВ «МІЛОУС», ТОВ««ІМПЕР ГРУП», ТОВ «ВІЗМАРК», ТОВ «АМАРІС ЛІМІТЕД», ТОВ «ЄВРОКОМ-ЛТД», ТОВ «ВАЛЕОН 2015», ТОВ «АЗІЯ ІНТЕЛТРАНС СОЛЮШНС», ТОВ «АЛЬЯНС МЕГА», ТОВ «ЛАКІНС», ТОВ «СПРИНТ ЮГ», ТОВ «ОМЕГА ТОР», ТОВ «ПЛВ», ТОВ «ЄВРО КОМЕРЦ ГРУП», ТОВ «АФІНА ТРЕЙД ЛТД». ТОВ «МАКСИМУС ГРУПП», ТОВ «БІЗ-АУДИТ», ТОВ «УРОЖАЙ ДНІПРО», ТОВ «ХІМСЕРВІС», ТОВ «ЛЕКС БРАНЧ ГРУП», ТОВ «КАСТАНА», ТОВ «ГРАНТ ЛМС», ТОВ «ТОЛМІН», ТОВ «ФОЛК ДІСТРІБЮШЕН», ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН», ТОВ «АКІЛ ТРЕЙД», ТОВ «КОМЕРЦІЙНА ГРУПА «ФЕНІКС»; встановлені дані і факти доводять неможливість здійснення господарських операцій із зазначеними контрагентами.

За висновком ГУ ДФС у м. Києві, враховуючи оприбуткування підприємством вищезазначеного товару, що в подальшому використано у господарській діяльності підприємства, відповідний товар було отримано ТОВ «Інститут ІМТ» від інших постачальників на безоплатній основі.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 19.04.2019:

- №00005521402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 2726693,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 681673,00 грн (т.1 а.с.24-25);

- №00005541402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 2380937,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 595234,00 грн (т.1 а.с.26-28).

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

За результатами оскарження податкових повідомлень-рішень, рішенням Державної фіскальної служби України №31521/499/99/11-04-01-25 від 09.07.2019 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін (т.1 а.с.29-48).

Не погоджуючись з наведеними вище рішеннями відповідачів, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.14.1.181 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198ПК).

Згідно з абз. 1 та 2 п. 201.10 статті 201 указаного Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, з фактом реєстрації контрагентом (продавцем товарів/послуг) податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у позивача виникло право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

За приписами п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Згідно частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші).

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (п.5 статті 9 Закону № 996).

Згідно з пп. 2.1 та пп. 2.4 статті 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704 (далі за текстом - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За п.2.5 Положення № 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Отже, первинні документи, зокрема рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) оформлені відповідно до вимог, встановлених Законом № 996 та Положенням № 88 та складені в момент проведення кожної господарської операції або (якщо це неможливо) безпосередньо після її завершення є підставою для включення даних по проведеним господарським операціям до податкового обліку платника податку.

За статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції.

Перевіряючи реальність господарських операцій позивача з наведеними вище контрагентами на підставі допустимих і належних доказів та правомірність формування витрат за цими операціями, колегія суддів враховує висновки Верховного суду у постанові від 31 травня 2023 року та зазначає наступне.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Максвіт Груп", ТОВ "Елада Трейд", ТОВ "Леонес", ТОВ "Карго Солюшн", ТОВ "Гоеро", ТОВ "Хорсен", ТОВ "ПЛВ", ТОВ "Яктрейд", ТОВ "Афіна Трейд ЛТД", ТОВ "Максимус Групп", ТОВ "Біз-Аудит", ТОВ "Хімсервіс", ТОВ "Лекс Бранч Груп", ТОВ "Кастана", ТОВ "Рейкартс Інвест", ТОВ "Літія Груп", ТОВ "Авіант Південь", ТОВ "Візмарк", ТОВ "Амаріс Лімітед", ТОВ "Євроком-ЛТД", ТОВ "Грант ЛМС", ТОВ "Фолк Дістрібюшен", ТОВ "Акіл Трейд", ТОВ "Комерційна Група "Фенікс", ТОВ "Спринт Юг", ТОВ "Альянс Мега", ТОВ "Омега Тор", ТОВ "Валеон 2015", ТОВ "Лакінс", ТОВ "Азія Інтелтранс Солюшнс", ТОВ "Імпер Груп", ТОВ "Урожай Дніпро", колегія суддів зазначає, що у перевіряємий період вони мали реальні наслідки, а надана позивачем як до перевірки так і до суду документація є первинною та у повній відображає факт придбання позивачем товарів, які в подальшому використано позивачем у власній господарській діяльності.

Так, до перевірки надано копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг), видаткові накладні, платіжні доручення, податкові накладні, договори поставки та інші первинні документи.

Висновок контролюючого органу про безтоварність господарських операцій позивача з переліченими вище контрагентами ґрунтувався на відсутності у контрагентів трудових ресурсів, основних фондів, майна, транспортних засобів, інших умов для здійснення задекларованих обсягів господарських операцій; складення первинних документів за взаємовідносинами із контрагентами всупереч вимогам чинного законодавства України, та, як наслідок, неможливість підтвердження реального факту постачання товарів та надання послуг.

Окрім цього, варто зазначити, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 810/2202/16.

Ураховуючи те, що ТОВ «Інститут ІМТ» було надано до матеріалів даної справи первинні документи в т.ч. податкові накладні, які на переконання Товариства та суду, засвідчують факт надання та отримання послуг, тобто виникнення події, що дає право на отримання позивачем податкового кредиту. Крім того, контрагенти позивача у відповідності до вимог чинного законодавства, на момент здійснення позивачем господарських операцій, були платником податку на додану вартість; установчі документи вищезазначеного товариства невизнані недійсними, відсутні вироки суду, які набрали законної сили стосовно посадових осіб зазначеного підприємства, правовідносини відбулися на підставі укладених договорів, належне виконання яких підтверджуються актами виконаних робіт та податковими накладними, а сплата коштів - відповідними банківськими виписками з банківського рахунку.

Стосовно посилання контролюючого органу на недостатність трудових та матеріальних ресурсів для проведення відповідних обсягів робіт контрагентами, колегія суддів зазначає, що висновки про відсутність достатніх як трудових так і матеріальних ресурсів контролюючим органом здійснено на підставі податкової інформації, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, проте така інформація носить інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку.

Крім того, можлива відсутність у контрагентів трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов`язань, не свідчить про неможливість виконати відповідні роботи, послуги чи поставки та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів (робіт, послуг), у тому числі й по ПДВ.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.

Податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, відсутність за юридичною адресою на момент звірки тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Указана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 №820/4648/13-а.

Крім того, платник податків (покупець товару) не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням виконавцем послуг вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів, а надто тих, з якими у нашого підприємства відсутні взаємовідносини. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Натомість, податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Однак, згідно з матеріалами справи, зустрічна перевірка контрагентів позивача податковим органом не проводилась, податкові правопорушення щодо нарахування ПДВ та акцизного податку не встановлені, тому висновки акту перевірки є недоведеними.

Указана позиція щодо обов`язковості проведення зустрічних перевірок контрагентів викладена у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі №П/811/217/17 (адміністративне провадження №К/9901/38084/18).

Так, Верховний суд вважає необґрунтованими доводи податкового органу в частині взаємовідносин позивача з ТОВ "Максвіт Груп", ТОВ "Елада Трейд", ТОВ "Леонес", ТОВ "Карго Солюшн", ТОВ "Гоеро", ТОВ "Хорсен", ТОВ "ПЛВ", ТОВ "Яктрейд", ТОВ "Афіна Трейд ЛТД", ТОВ "Максимус Групп", ТОВ "Біз-Аудит", ТОВ "Хімсервіс", ТОВ "Лекс Бранч Груп", ТОВ "Кастана", ТОВ "Рейкартс Інвест", ТОВ "Літія Груп", ТОВ "Авіант Південь", ТОВ "Візмарк", ТОВ "Амаріс Лімітед", ТОВ "Євроком-ЛТД", ТОВ "Грант ЛМС", ТОВ "Фолк Дістрібюшен", ТОВ "Акіл Трейд", ТОВ "Комерційна Група "Фенікс", ТОВ "Спринт Юг", ТОВ "Альянс Мега", ТОВ "Омега Тор", ТОВ "Валеон 2015", ТОВ "Лакінс", ТОВ "Азія Інтелтранс Солюшнс", ТОВ "Імпер Груп", ТОВ "Урожай Дніпро" при формуванні податкового кредиту з ПДВ щодо визнання господарських операцій з вказаними контрагентами нереальними тільки у зв`язку з посиланням в акті перевірки, що згідно інформації наявної в Єдиному реєстрі досудових розслідувань вказані суб`єкти підприємницької діяльності є фігурантами кримінальних проваджень, порушених відносно різних осіб за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 та ч.27, ст.205 ч.3 ст.209, ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України.

Сам факт наявності кримінального провадження не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентом. Більш того, за відсутності доказів щодо непричетності засновників до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та дослідження їх судом, не є достатнім лише посилання відповідача на наявність розслідування та/або відкритого кримінального провадження, оскільки вказане не містить встановлених обставин, які б доводили невиконання контрагентом своїх договірних зобов`язань саме за господарськими відносинами з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.

У постанові від 7 липня 2022 року у справі №160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду визнала обґрунтованим висновок про те, що суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

У наведеній постанові Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок, що вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею КК України у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

Колегія суддів зазначає, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду та з огляду на положення статті 90 КАС України обставини підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, причому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.

Отже, визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.

Так, долучені позивачем до матеріалів справи копії належним чином оформлених документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, містять достатні дані про зміст господарських операцій і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Податковим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не надано достатніх доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Таким чином, відповідною первинною документацією позивачем підтверджено реальність спірних господарських операцій з ТОВ "Максвіт Груп", ТОВ "Елада Трейд", ТОВ "Леонес", ТОВ "Карго Солюшн", ТОВ "Гоеро", ТОВ "Хорсен", ТОВ "ПЛВ", ТОВ "Яктрейд", ТОВ "Афіна Трейд ЛТД", ТОВ "Максимус Групп", ТОВ "Біз-Аудит", ТОВ "Хімсервіс", ТОВ "Лекс Бранч Груп", ТОВ "Кастана", ТОВ "Рейкартс Інвест", ТОВ "Літія Груп", ТОВ "Авіант Південь", ТОВ "Візмарк", ТОВ "Амаріс Лімітед", ТОВ "Євроком-ЛТД", ТОВ "Грант ЛМС", ТОВ "Фолк Дістрібюшен", ТОВ "Акіл Трейд", ТОВ "Комерційна Група "Фенікс", ТОВ "Спринт Юг", ТОВ "Альянс Мега", ТОВ "Омега Тор", ТОВ "Валеон 2015", ТОВ "Лакінс", ТОВ "Азія Інтелтранс Солюшнс", ТОВ "Імпер Груп", ТОВ "Урожай Дніпро" за період, що перевірявся.

Посилання податкового органу на висновки Верховного Суду, ухвалені у постановах від 02.04.2019 по справі №826/14331/13-а, від 23.01 2018 по справі № 826/7047/13-а, від 27.03.2018 у справі №2а-1670/5096/12, від 30.01.2018 у справі №2а-0870/6083/11, від 18.03.2020 по справі №804/708/16, постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 справа № 21-421а11, постанові Верховного Суду України від 01.12.2015 у справі № 21-1661а5; постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 21-3849а15, постанові Верховного Суду України від 01.12.2015 у справі №21-3788а15 (№826/150:4/14), постанові Верховного Суду України від 14.03.2017 у справі №21-1513а16, які, на думку скаржника, не враховані судами при вирішенні цієї справи, є безпідставними, оскільки рішення в зазначеній справі ухвалені за інших фактичних обставин, з урахуванням певного об`єму доказів, їх достатності, належності і допустимості.

Щодо взаємовідносин позивача ТОВ "Мілоус", ТОВ "Толмін", ТОВ "Армагон Констракшн", колегія суддів зазначає наступне.

За висновками відповідача, з`ясовано, що господарські операції позивача здійснені з ТОВ "Мілоус", ТОВ "Толмін", ТОВ "Армагон Констракшн" не мали реального характеру, у зв`язку з наявним вироками Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 11.12.2018 по справі №199/5541/18, Дніпровського районного суду міста Києва від 29.11.2017 по справі №755/11092/17 та Шевченківського районного суду міста Києва від 25.04.2018 по №761/7436/18 визнано винними посадових осіб ТОВ "Мілоус", ТОВ "Толмін" та ТОВ "Армагон Констракшн" у здійсненні фіктивної підприємницької діяльності.

Проте, відповідно до висновку, який викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Верхоний суд в постанові від 31.05.23 по даній справі вказав, що судом не було з`ясовано, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його контрагентами.

Налагодження господарських зв`язків між позивачем та ТОВ «Мілоус», ТОВ «Толмін», ТОВ «Армагон Констракшн» здійснював генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» ОСОБА_1 , якого було призначено на вказану посаду відповідно до протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» від 3 квітня 2014 року (копія протоколу додана до позовної заяви, додаток 7).

Щодо того, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його контрагентами, хто персонально брав у цьому участь, позивач повідомляє наступне:

1.ТОВ «МІЛОУС»

В середині грудня 2017 року за одним із телефонів, розміщених в той час на сайті позивача за посиланням https://imt.ua генеральному директору ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» зателефонувала жінка, яка представилася представником ТОВ «МІЛОУС» та запропонувала йому купити запасні частини для швейних машин.

Вона повідомила про те, що проживає та працює не в Києві, але в найближчі дні планує прибути в Київ з метою реалізації товару.

Генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» повідомив про орієнтовну потребу товариства у відповідних запасних частинах та про орієнтовний рівень цін на такі запасні частини, які є прийнятними для покупця.

Між генеральним директором ТОВ «ІНСТУТУ ІМТ» та представницею ТОВ «МІЛОУС» було досягнуто домовленість про укладення договору поставки та про те, що для визначення безпосередньої номенклатури, кількості та вартості товару представниця ТОВ «МІЛОУС» привезе зразки товару в офіс ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ», в якому знаходиться склад, за адресою: місто Київ, вулиця Ізюмська, 5. Вказаний офіс зі складом (приміщення площею 33 м2, 33,7 м2 та 69,52 м2) ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» орендував за договором суборенди нерухомого майна №1 415 від 10.04.2017 у ТОВ «ПРОФРІЕЛТІНГ» (копії договорів оренди, актів наданих послуг та документів про оплату за оренду приміщень додаються).

18.12.2017 представниця ТОВ «МІЛОУС» приїхала до офісу ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» за адресою: місто Київ, вулиця Ізюмська, 5 на легковій автомашині та привезла товар ручною поклажею в кількох сумках.

Представниця ТОВ «МІЛОУС» та генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» спільно занесли товар у складське приміщення офісу, в якому генеральним директором ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» було відібрано необхідну кількість та номенклатуру товару, після чого було досягнуто згоди про його ціну та про оформлення первинних документів.

Після цього генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» за даними єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, розміщених на Web-порталі Міністерства юстиції України у загальному доступі, перевірив дані про державну реєстрацію ТОВ «МІЛОУС», прізвище, ім`я та по-батькові керівника товариства та дані про те, що контрагент здійснює діяльність за КВЕД 46.64 оптова торгівля машинами та устаткованням для текстильного, швейного та трикотажного виробництва.

Наявність в єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань інформації про те, що на день укладення договору ТОВ «МІЛОУС» здійснював діяльність за КВЕД 46.64 оптова торгівля машинами та устаткуванням для текстильного, швейного та трикотажного виробництва підтверджується витягом з реєстру станом на 15.12.2017, який додається до даних пояснень.

Після цього вони перевірили документи, що посвідчують особу один у одного, в тому числі реєстраційні номери облікової картки платника податків фізичних осіб, і генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» записав вказаний номер на чернетці.

Оскільки телефонна домовленість про укладення договору була досягнута

15.12.2017, договір було укладено з датою укладання 15.12.2017, а видаткова накладна № 154 виписана в день передачі товару - 18.12.2017.

При цьому, сторони домовилися про те, що через кілька днів директор ТОВ «МІЛОУС» повторно привезе потрібні ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» товари.

22.12.2017 керівник ТОВ «МІЛОУС» повторно приїхала до офісу ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» за тією ж адресою та привезла товар ручною поклажею.

Одразу ж після досягнення згоди сторонами знов було оформлено видаткову накладну № 155 від 22.12.2017.

25.12.2017 до генерального директора ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» знов зателефонувала директор ТОВ «МІЛОУС» та запропонувала придбати дрібні запасні частини для щвейних машин, про необхідність закупівлі яких під час попередньої зустрічі їй повідомляв генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» та яких в той час у ТОВ «МІЛОУС» в наявності не було.

26.12.2017 керівник ТОВ «МІЛОУС» приїхала до офісу ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» за тією ж адресою та знов привезла товар ручною поклажею.

Оскільки телефонна домовленість про укладення договору була досягнута

25.12.2017, договір № 25/12/17 було укладено з датою укладання 25.12.2017, а видаткова накладна № 367 виписана в день передачі товару - 26.12.2017.

04.01.2018 до генерального директора ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» знов зателефонувала директор ТОВ «МІЛОУС» та повідомила про те, що вона може прямо в цей день привезти для продажу дрібні запасні частини для щвейних машин, про необхідність закупівлі яких під час попередніх зустрічей їй повідомляв генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» та яких в той час у ТОВ «МІЛОУС» в наявності не було.

В той же день, 04.01.2018 керівник ТОВ «МІЛОУС» приїхала до офісу ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» за тією ж адресою та знов привезла товар ручною поклажею.

04.01.2018 сторонами було укладено договір № 04/01/18 та підписано видаткову накладну № 96 від 04.01.2018.

Одразу ж після досягнення згоди сторонами знов було оформлено видаткову накладну № 155 від 22.12.2017.

Оскільки телефонна домовленість про укладення договору була досягнута

04.01.2018 сторонами було укладено договір № 04/01/18 та підписано видаткову накладну № 96 від 04.01.2018.

2. ТОВ «Томлін»

03 жовтня 2016 року під час моніторингу різних сайтів на яких пропонуються для продажу запасні частини до швейних машин, генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» знайшов оголошення з пропозицією продажу запасних частин та комплектуючих в асортименті, необхідному товариству.

За підсумками телефонних переговорів виявилося, що товар пропонується для придбання ТОВ «ТОЛМІН». В ході переговорів сторони домовились про те, що генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» приїде на склад, розташований на шпалерному ринку по Кільцевій дорозі в місті Києві, проведе відбір необхідної йому номенклатури та візуальну перевірку якості товару. Ціни на товари сторони погодили при телефонному спілкуванні.

При цьому, представник ТОВ «ТОЛМІН» повідомив про те, що товар необхідно буде забирати з павільйону, який ТОВ «ТОЛМІН» не належить та в якому зберігаються товари різних суб`єктів господарювання, тому при отриманні товару необхідно буде передати особі, яка розподіляє (передає) товар надруковані договір та накладну з переліком обраних покупцем товарів, після чого забрати підписані документи та товар.

10.10.2016 генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» приїхав на шпалерний ринок, зустрівся з особою, на яку вказав керівник ТОВ «ТОЛМІН» як на комірника та провів вибірку товару.

Після проведення вибірки товару комірник повідомив генеральному директору ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» реквізити ТОВ «ТОЛМІН» для складення договору та видаткових накладних на товар, показав ксерокопію паспорта та ідентифікаційного номеру керівникаTOB «ТОЛМІН» та повідомив про те, що наприкінці дня можна буде забрати товар або його частину та передати підписані документи (договори, видаткові накладні).

Генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» повернувся в офіс та за даними єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, розміщених на Web-порталі Міністерства юстиції України у загальному доступі, перевірив дані про державну реєстрацію ТОВ «ТОЛМІН», прізвище, ім`я та по-батькові керівника товариства та дані про те, що контрагент здійснює діяльність за КВЕД 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

Після цього, генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» склав договір та видаткову накладну на першу партію товару, підписав їх, повернувся на склад та передав комірнику підписані документи, отримавши першу партію товару. Через деякий час в той же день комірник повернув підписаний керівником ТОВ «ТОЛМІН» один екземпляр договору № 102016 від 03.10.2016 та підписану видаткову накладну № 9 від 10.10.2016 року.

Отриманий товар генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» на належному йому автомобілі WOLKSWAGEN CADDY, реєстраційний номер НОМЕР_1 (копія технічного паспорта додається), перевіз на склад ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» за адресою: місто Київ, вулиця Ізюмська, 5, який в 2016 році орендувався товариством за договором №1 261 від

23.03.2016 (копія договору оренди, яктів надання послуг та доказів оплати орендної плати додаються).

Оскільки телефонна домовленість про укладення договору була досягнута 03.10.2016, договір було укладено з датою укладання 03.10.2016, а видаткова накладна № 9 виписана в день передачі товару - 10.10.2016.

Оскільки асортимент, кількість та ціна товару були погоджені раніше, 17.10.2016 генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» склав видаткову накладну № 13 від

17.10.2016 та знов приїхав за товаром на шпалерний ринок, зустрівся з особою, на яку вказав керівник ТОВ «ТОЛМІН» як на комірника, передав вказаній особі два екземпляри видаткової накладної, а через деякий час в той же день отримав товар та другий екземпляр накладної.

Отриманий товар генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» на належному йому автомобілі WOLKSWAGEN CADDY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевіз на склад ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» за адресою: місто Київ, вулиця Ізюмська, 5.

27.10.2016 генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» склав видаткову накладну № 83 від 27.10.2016 та знов приїхав за товаром на шпалерний ринок, зустрівся з особою, на яку вказав керівник ТОВ «ТОЛМІН» як на комірника, передав вказаній особі два екземпляри видаткової накладної, а через деякий час в той же день отримав товар та другий екземпляр накладної.

3. ТОВ «Армагон Констракшн».

18 липня 2016 року під час моніторингу різних сайтів на яких пропонуються для продажу запасні частини до швейних машин, генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» знайшов оголошення з пропозицією продажу запасних частин та комплектуючих в асортименті, необхідному товариству.

За підсумками телефонних переговорів виявилося, що товар пропонується для придбання ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН». В ході переговорів сторони домовились про те, що директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» приїде на перехрестя проспекту Перемоги та вулиці Полковника Шутова в Києві, де неподалік зі слів представника ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН» знаходиться склад, на якому зберігаються запасні частини.

В обумовленому місці генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» зустрів представника ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН» з кількома сумками.

Генеральний директор TOB «ІНСТИТУТ ІМТ» на належному йому автомобілі WOLKSWAGEN CADDY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевіз на склад ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» за адресою: місто Київ, вулиця Ізюмська, 5, який в 2016 році орендувався за договором №1261 від 23.03.2016 (копія договору оренди, яктів надання послуг та доказів оплати орендної плати додаються), представника ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН» та товар.

Представник ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН» та генеральний директор ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» спільно занесли товар у складське приміщення офісу, в якому генеральним директором ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» було відібрано необхідну кількість та номенклатуру товару, після чого було досягнуто згоди про його ціну та про оформлення первинних документів.

Сторонами одразу було підготовано та підписано договір поставки № 07/2016 від

18.07.2016 та видаткову накладну № 81 від 18.07.2016.

Представник позивача стверджує, що перевірка контрагентів шляхом вивчення податкової інформації, розміщеної у відкритій частині Електронного кабінету платника керівником позивача не здійснювалася в зв`язку з тим, що Порядок функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637, набув чинності 01.09.2017, але станом на період початку співпраці із ТОВ «МІЛОУС» відкрита частина Електронного кабінету належним чином не функціонувала. Про вказане свідчить і інформація, зазначена у пункті 2 Наказу Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження порядку функціонування Електронного кабінету», а саме - « 2. Державній фіскальній службі України до 01 січня 2018 року забезпечити створення інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» на базі існуючого електронного сервісу «Електронний кабінет платника», що функціонує у дослідній експлуатації».

Відкрита частина Електронного кабінету станом на період взаємовідносин ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» із ТОВ «ТОЛМІН» та ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН» не функціонувала взагалі, оскільки Порядок функціонування Електронного кабінету, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637, набув чинності

01.09.2017, тобто набагато пізніше налагодження співпраці з вказаними товариствами.

Таким чином, за твердженням позивача, перевірка достовірності відомостей, внесених до первинних документів контрагентами ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ»: ТОВ «МІЛОУС», ТОВ «ТОЛМІН» та ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН» здійснювалася генеральним директором ТОВ «ІНСТИТУТ ІМТ» шляхом:

1. Перевірки даних єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, розміщених на Web-порталі Міністерства юстиції України у загальному доступі, про державну реєстрацію контрагентів, прізвище, ім`я та по-батькові керівників товариств та даних про те, що контрагент здійснює діяльність за КВЕД 46.64 оптова торгівля машинами та устаткованням для текстильного, швейного та трикотажного виробництва або 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

2. Перевірки документів, які посвідчують особу керівників контрагентів з подальшим виписуванням на чернетку прізвища, ім`я та по-батькові таких осіб, їх реєстраційних номерів облікових карток платника податків.

Судом першої інстанції щодо господарських операцій з ТОВ «МІЛОУС», встановлено наступне.

Як свідчить акт перевірки (т.1 а.с.115-116) позивачем до перевірки надано видаткові накладні на загальну суму 469112,40 грн. До перевірки не надано підтверджуючих первинних документів щодо постачання товару (ТТН, специфікація, тощо), які могли б підтвердити факт постачання товару від контрагента-постачальника ТОВ «МІЛОУС». Під час проведення перевірки проаналізовано наявну в ГУ ДФС у м. Києві податкову інформацію по ТОВ «МІЛОУС», отриману з ІС «Податковий блок» та інших публічних джерел інформації встановлено, що підприємством подано до ДПІ де перебуває на обліку останню звітність за січень 2018 року; інформація про працюючих відсутня; згідно Єдиного реєстру податкових накладних, за період діяльності, ТОВ «МІЛОУС» здійснювало придбання: продуктів харчування, автозапчастини, тощо.

Також відповідач вказує на те, що згідно інформації з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що це підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №32018100060000023 від 23.10.2017, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України.

На підставі наданих позивачем документів судом встановлено, що 15.12.2017 ТОВ «Інститут ІМТ» (Покупець) уклало з ТОВ «МІЛОУС» (Продавець) договір поставки №15/12/17 (т.2 а.с.183-184), за умовами якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах дійсного договору промислове швейне, прасувальне обладнання та запчастини до нього (п.1.1 Договору №15/12/17). Оплата товару здійснюється протягом 90 днів після отримання. Продавець зобов`язується поставити товар вчасно (п.2.2 Договору №15/12/17). Поставка товару здійснюється зі складу покупця за адресою м. Київ, вул. Ізюмська, 5, офіс 1, продавцем протягом 45 календарних днів з дня підписання договору (п.3.1 Договору №15/12/17). Згідно п.3.2 Договору №15/12/17 доставку товару здійснює продавець власним транспортом, причому вартість доставки включається до вартості проданих і доставлених товарів, і окремо в документах на поставку товару не виділяється.

Аналогічні за змістом договори укладені позивачем з ТОВ «МІЛОУС» №25/12/17 від 25.12.2017 (т.2 а.с.185-186), №04/01/18 від 04.01.2018 (т.2 а.с.187-188).

04.01.2018 між ТОВ «МІЛОУС» (Перший кредитор) та ТОВ «СПЕКТР-ПРО» (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №0401 (т.2 а.с.189-190), за умовами якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе права та зобов`язання Первісного кредитора і стає Кредитором за договором №15/12/17 від 15.12.2017 між Боржником (ТОВ «Інситут ІМТ») і Первісним кредитором (п.1.1 Договору №0401).

За даною угодою Боржник зобов`язується здійснити наступні зобов`язання перед Новим кредитором (замість Первісному кредитору): сплачує первісному кредитору 96952,18 грн, згідно видаткової накладної за №154 від 18.12.2017, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Первісного кредитора (п.2.1 Договору №0401).

Також, 05.01.2018 між ТОВ «МІЛОУС» (Перший кредитор) та ТОВ «СПЕКТР-ПРО» (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №0501 (т.2 а.с.191-192), за умовами якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе права та зобов`язання Первісного кредитора і стає Кредитором за договором №15/12/17 від 15.12.2017 між Боржником (ТОВ «Інситут ІМТ») і Первісним кредитором (п.1.1 Договору №0501).

За даною угодою Боржник зобов`язується здійснити наступні зобов`язання перед Новим кредитором (замість Первісному кредитору): сплачує первісному кредитору 289697,45 грн, згідно видаткової накладної за №155 від 22.12.2017, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Первісного кредитора (п.2.1 Договору №0501).

09.01.2018 між ТОВ «МІЛОУС» (Перший кредитор) та ТОВ «САПОРО» (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №0901 (т.2 а.с.193-194), за умовами якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе права та зобов`язання Первісного кредитора і стає Кредитором за договором №25/12/17 від 25.12.2017 між Боржником (ТОВ «Інситут ІМТ») і Первісним кредитором (п.1.1 Договору №0901).

За даною угодою Боржник зобов`язується здійснити наступні зобов`язання перед Новим кредитором (замість Первісному кредитору): сплачує первісному кредитору 31077,31 грн, згідно видаткової накладної за №367 від 26.12.2017, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Первісного кредитора (п.2.1 Договору №0901).

Також, 17.01.2018 між ТОВ «МІЛОУС» (Перший кредитор) та ТОВ «САПОРО» (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №1701 (т.2 а.с.195-196), за умовами якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе права та зобов`язання Первісного кредитора і стає Кредитором за договором №04/01/18 від 17.01.2018 між Боржником (ТОВ «Інситут ІМТ») і Первісним кредитором (п.1.1 Договору №1701).

За даною угодою Боржник зобов`язується здійснити наступні зобов`язання перед Новим кредитором (замість Первісному кредитору): сплачує первісному кредитору 51385,42 грн, згідно видаткової накладної за №97 від 04.01.2018, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Первісного кредитора (п.2.1 Договору №1701).

Отриманий на виконання умов договорів поставки товар оприбуткований позивачем за видатковими накладними (т.2 а.с.197-201) на загальну суму 469112,36 грн: №154 від 18.12.2017 на загальну суму 96952,18 грн (з них ПДВ - 16158,70 грн); №155 від 22.12.2017 на суму 289697,45 грн (з них ПДВ - 48282,91 грн), №367 від 26.12.2017 на суму 31077,31 грн (з них ПДВ - 5179,55 грн), №96 від 04.01.2018 на суму 51385,42 грн (з них ПДВ - 8564,24 грн).

На цю ж суму 469112,36 грн здійснено оплату за поставлений товар платіжними дорученнями (т.2 а.с.202-205): №1486 від 09.01.2018, №1487 від 09.01.2018, №1497 від 15.01.2018, №1519 від 23.01.2018.

На підтвердження відображення спірних господарських операцій з ТОВ «МІЛОУС» позивачем надано відповідний витяг з оборотно-сальдової відомість по рахунку 631 за січень 2016 року - вересень 2019 року (т.2 а.с.206).

Щодо господарських операцій з ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН».

Згідно наведених в акті перевірки висновків (т.1 а.с.122-123), що ґрунтуються на підставі аналізу наданих платником податків видаткових і податкових накладних і даних бухгалтерського обліку, а також отриманої з ІС «Податковий блок» податкової інформації, контролюючий орган вказує на те, що контрагент позивача подано до ДПІ де перебуває на обліку останню звітність за червень 2016 рік; інформація щодо працівників відсутня; згідно ЄРПН, за період діяльності, ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН» здійснювало придбання: будівельних матеріалів, засобів гігієни тощо та реалізовувало: будівельних послуг, послуг ремонту, послуги з надання в оренду ОЗ тощо. Згідно інформації з «Єдиного реєстру судових рішень» встановлено, що дане підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №32018100020000002 від 17.01.2018 за ч. 2 ст.205 КК України.

Відповідач вказує на те, що до перевірки не надано підтверджуючих первинних документів щодо постачання товару (ТТН, специфікація, тощо), які могли б підтвердити факт постачання товару від контрагента - постачальника ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН».

Відповідно до вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 25.04.2018 у справі №761/7436/18 встановлено, що гр. ОСОБА_2 не має відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства.

На підставі наданих позивачем документів судом встановлено, що 18.07.2016 ТОВ «Інститут ІМТ» (Покупець) уклало з ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН» (Продавець) договір поставки №07/2016 (т.3 а.с.15-16), за умовами якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах дійсного договору промислове швейне, прасувальне обладнання та запчастини до нього (п.1.1 Договору №07/2016). Оплата за отримання товару покупцем здійснюється на умові 100 % передплати (п.2.2 Договору №07/2016). Поставка товару здійснюється зі складу в Києві, протягом 45 календарних днів після оплати (п.3.1 Договору №07/2016).

Отриманий на виконання умов цього договору товар оприбуткований позивачем за видатковою накладною №РН-000079 від 16.12.2016 (т.3 а.с.17) на загальну суму 37634,10 грн (з них ПДВ - 6272,35 грн), а оплата за поставлений товар здійснена платіжними дорученнями: №286 (т.3 а.с.18) на суму 8000,00 грн; №293 від 19634,10 грн (т.3 а.с.19). Також позивачем надано виписку по рахунку ПАТ «ПриватБанк» (т.3 а.с.20).

На підтвердження відображення спірних господарських операцій позивачем надано відповідний витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за січень 2016 - вересень 2019 (т.3 а.с.21).

Щодо господарських операцій з ТОВ «ТОЛМІН».

В акті перевірки (т.1 а.с.120-121), як і у попередніх епізодах, зазначається про ненадання до перевірки підтверджуючих первинних документів щодо постачання товару (ТТН, специфікація, тощо), які могли б підтвердити факт постачання товару від контрагента-постачальника ТОВ «ТОЛМІН». Також контролюючим органом встановлено, що підприємством подано звітність лише за вересень 2016 року; до ДПІ за місцем обліку ТОВ «ТОЛМІН» подано звіт про суми нарахованої заробітної плати за вересень 2016 року, в якому зазначено середню кількість працюючих - 1 особа; згідно Єдиного реєстру податкових накладних, за період діяльності, ТОВ «ТОЛМІН» здійснювало придбання: м`яса та ріпаку та реалізацію: транспортно експедиційних послуг, автозапчастин, послуг з бухгалтерського супроводження тощо.

Також відповідач вказує на те, що згідно інформації з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що це підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №32017170000000012 від 27.02.2017, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

Крім того, за результатами аналізу інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень та Реєстрі облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва встановлено, що по ТОВ «ТОЛМІН» наявна облікова картка суб`єкта фіктивного підприємства, зокрема зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Однак, на підставі наданих позивачем первинних документів судом встановлено, що 03.10.2016 між ТОВ «ТОЛМІН» (Продавець) і ТОВ «Інститут ІМТ» (Покупець) укладено договір поставки за №102016 (т.2 а.с.249-250), за умовами якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах дійсного договору промислове швейне, прасувальне обладнання та запчастини до нього, далі Товар (п.1.1 Договору №102016). Асортимент, кількість та вартість товару, належного поставці по дійсному договору, вказується в рахунках на оплату та видаткових накладних на Товар, які являються невід`ємною частиною дійсного договору (п.1.2 Договору №102016).

Пунктами 2.1, 2.2 Договору №102016 передбачено, що оплата та отримання товару здійснюється на умові 100% передплати або за домовленістю сторін. Продавець зобов`язується поставити товар вчасно. Оплата Договору здійснюється Покупцем в гривнях шляхом безготівкового банківського перерахування на рахунок Продавця.

Згідно пункту 3.1 Договору №102016 поставка товару здійснюється зі складу в Києві, протягом 45 календарних днів після оплати товару або з відстрочкою платежу за домовленістю сторін.

Однак, 10.10.2016 між ТОВ «ТОЛМІН» (Первісний кредитор) та ТОВ «СЕЛМ ЛТД» (Новий кредитор) і ТОВ «Інститут ІМТ» (Боржник) укладено договір про відступлення права вимоги №102016 (т.3 а.с.1), за умовами якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе права та зобов`язання Первісного кредитора і стає Кредитором за №102016 від 03.10.2016 між Боржником і Первісним кредитором на підставі ст.512-1 Цивільного кодексу України (п.1.1 Договору №102016).

За даною угодою Боржник зобов`язується здійснити наступні зобов`язання перед Новим кредитором (замість Первісному кредитору) оплатити поставлений товар за видатковими накладними №РН-00009 від 10.10.2016 протягом 7 днів з моменту підписання цієї угоди (п.1.2 Договору №102016).

Оприбуткування товару здійснено позивачем на підставі видаткових накладних на загальну суму 82987,46 грн (т.3 а.с.2-4): №РН-00009 від 10.10.2016, №РН-000013 від 17.10.2016, №РН-000083 від 27.10.2016. На цю ж суму ТОВ «Інститут ІМТ» оформлені платіжні доручення (т.3 а.с.5-7): №500 від 28.10.2016, №515 від 01.11.2016, №486 від 19.10.2016, №488 від 21.10.2016.

Позивачем наданий також і витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за січень 2016 року - вересень 2019 року (т.3 а.с.8).

Відносно посилань в акті перевірки на кримінальне провадження за №32017170000000012 від 27.02.2017 в якому, за твердженням перевіряючих інспекторів, фігурує ТОВ «ТОЛМІН», суд як і в попередньому епізоді констатує, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень встановив, що ТОВ «ТОЛМІН» наводиться у судових рішеннях (ухвали Київського районного суду міста Полтави і Апеляційного суду міста Полтави) серед тих підприємств «які не мають відношення до учасників «конвертаційного центру» та використовувались у незаконній діяльності останнього», що було встановлено в ході досудового слідства по цьому кримінальному провадженню. Доказів наявності вироку відносно посадових осіб ТОВ «ТОЛМІН» з оцінкою господарської діяльності цього Товариства, зокрема і взаємовідносини з ТОВ «Інститут ІМТ», відповідач в ході розгляду справи також не надав.

Щодо наявності ділової мети у розглядуваних операціях, позивач зазначає таке.

Отримання позивачем економічного ефекту від операцій з придбання товару у ТОВ «МІЛОУС», ТОВ «ТОЛМІН» та ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН» підтверджується тим, що придбаний позивачем товар у ТОВ «МІЛОУС», ТОВ «ТОЛМІН» та ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН» було в подальшому реалізовано, на підтвердження чого позивач подав до суду апеляційної інстанції додаткові докази.

Щодо наявних вироків Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 11.12.2018 по справі №199/5541/18, Дніпровського районного суду міста Києва від 29.11.2017 по справі №755/11092/17 та Шевченківського районного суду міста Києва від 25.04.2018 по №761/7436/18, якими визнано винними посадових осіб ТОВ "Мілоус", ТОВ "Толмін" та ТОВ "Армагон Констракшн" у здійсненні фіктивної підприємницької діяльності слід вказати, що мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

Сам факт наявності порушеного кримінальних проваджень не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого необхідно перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій з урахуванням обставин, встановлених в рамках відповідного кримінального провадження.

Так, за даними Єдиного реєстру судових рішень вбачається: вироки Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 11.12.2018 по справі №199/5541/18, Дніпровського районного суду міста Києва від 29.11.2017 по справі №755/11092/17; Шевченківського районного суду міста Києва від 25.04.2018 по №761/7436/18, стосовно фіктивності господарських операцій ТОВ «МІЛОУС», ТОВ «ТОЛМІН» та ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН».

Так, вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 11.12.2018 по справі №199/5541/18 (провадження №1-кп/199/440/18, http://reyestr.court.gov.ua/Review/78464650), ОСОБА_3 визнано винуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу.

Згідно мотивувальної частини вироку ОСОБА_3 на початку липня 2017 року, знаходячись поблизу торгово-розважального центру, розташованого за адресою: пр-т. Слобожанський, 31-д в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпра, познайомилась із невстановленою особою та погодилась на пропозицію останнього за грошову винагороду стати засновником та директором або тільки директором декількох суб`єктів підприємницької діяльності, не маючи на меті фактичного наміру займатися діяльністю підприємств, пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, усвідомлюючи при цьому, що підприємства створюються з метою прикриття незаконної діяльності і, допускаючи, що в результаті діяльності цих фіктивних підприємств, може бути заподіяна шкода державним або іншим інтересам. Зокрема, як зазначається у вироку, ОСОБА_3 була керівником та головним бухгалтером ряду СПД, в тому числі і ТОВ «МІЛОУС» (код ЄДРПОУ 41448671).

Крім того, згідно досягнутої з невстановленою особою домовленості, за раніше наданим ОСОБА_3 паспортом громадянина України, а також карткою фізичної особи - платника податків з ідентифікаційним номером, та засвідчивши свою особу, підписала установчі документи суб`єктів господарювання: (…), ТОВ «Мілоус» (код ЄДРПОУ 41448671), (…), на підставі яких було створено склад учасників юридичних осіб та проведена їх державна реєстрація або перереєстрація та повернула зазначені офіційні документи вказаній особі, яка в подальшому, використовувала реквізити зазначених підприємств з метою прикриття незаконної діяльності у вигляді створення умов для ухилення від сплати податків підприємствам реального сектору економіки.

Вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 29.11.2017 по справі №755/11092/17(провадження №1кп/755/891/17, http://reyestr.court.gov.ua/Review/70609444) затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 19.07.2017 між прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Філімоновим О.В. та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №32017110200000039; ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день постановлення вироку становить 8 500 /вісім тисяч п`ятсот/ гривень.

За змістом цього вироку ОСОБА_4 , в серпні 2016 року, перебуваючи в м. Києві, з метою отримання грошової винагороди, погодився на пропозицію невстановленої досудовим розслідуванням особи перереєструвати на своє ім`я юридичну особу ТОВ «Толмін» (код ЄДРПОУ 40018317) податкова адреса: 08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софїївська-Борщагівка, провулок Шкільний, 2-А, усвідомлюючи при цьому, що керівництво даним товариством фактично здійснювати не буде. У подальшому, з метою реалізації умислу направленого на сприяння невстановленим особам у придбанні суб`єкту господарської діяльності з метою прикриття незаконної діяльності ОСОБА_4 , надав невстановленій особі, копію свого паспорта громадянина України (…) та копію картки фізичної особи - платника податків - (…), які були використані невстановленими досудовим розслідуванням особами для підготовки статутних і реєстраційних документів щодо перереєстрації ТОВ «Толмін», з метою прикриття незаконної діяльності.

19 липня 2017 року між прокурором Філімоновим О.В. та обвинуваченим ОСОБА_4 , у присутності його захисника укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України.

Шевченківським районним судом міста Києва від 25.04.2018 у справі №761/7436/18(провадження№1кп/761/1312/2018,http://reyestr.court.gov.ua/Review/73693307) постановлено вирок відносно ОСОБА_2 , яким затверджено угоду про визнання винуватості від 25.04.2018, що укладена у кримінальному провадженні за №32018100020000002 від 17.01.2018 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.205; ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч. 2 ст.205; ч.2 ст.205-1 КК України, між прокурором Київської місцевої прокуратури №2 Піяком К.Л. та обвинуваченим ОСОБА_2 , у присутності захисника Удовиченка Д.Г.; визнано ОСОБА_2 винуватим у вчиненні наведених кримінальних правопорушень та призначено йому узгоджене сторонами покарання.

За змістом цього вироку ОСОБА_2 звинувачується в тому, що зареєструвавши ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШИН», він відповідно до раніше досягнутих домовленостей з невстановленою особою, що полягали у вчиненні пособницьких дій, спрямованих на придбання суб`єкта підприємницької діяльності - ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШИН», фактично не здійснював підприємницьку діяльність від імені Товариства.

У мотивувальній частині вироку зазначається, що дослідивши угоду про визнання винуватості, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що укладена між прокурором та обвинуваченим у присутності захисника, угода відповідає вимогам КПК України, суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 вніс в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, за попередньою змовою групою осіб; вчинив пособництво фіктивного підприємництва, тобто придбання суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України; вніс в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документи, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.205-1 КК України; вчинив пособництво фіктивного підприємництва, тобто придбанні суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 КК України та також кваліфікує дії обвинуваченого за ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.205; ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.205; ч.2 ст.205-1 КК України. При цьому, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 КК України.

Разом з цим, судом апеляційної інстанції встановлено, що в ході розгляду справ за кримінальними провадженнями Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 11.12.2018 по справі №199/5541/18, Дніпровського районного суду міста Києва від 29.11.2017 по справі №755/11092/17 та Шевченківського районного суду міста Києва від 25.04.2018 по №761/7436/18 судами не досліджувались господарські відносини ТОВ «Інститут ІМП» з ТОВ «МІЛОУС», ТОВ «ТОЛМІН» та ТОВ «АРМАГОН КОНСТРАКШН».

На думку колегії суддів, позивач в повній мірі довів спосіб налагодження господарських зв`язків, подав первинні документи, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, наявність ділової мети в розглядуваних операціях, реалізацію придбаного товару, зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності. Таким чином, позивач підтвердив свою добросовісність, у зв`язку з тим, що його контрагенти мають дефекти правового статусу.

Таким чином, обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у контрагента товарів, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до податкового кредиту, відповідачем не спростовано.

Жодного спростування інформації, викладеної судом в оскаржуваному рішенні, податковим органом в апеляційній скарзі не наведено, як і не обґрунтовано його незгоду із таким висновком, будь-яких інших доводів, відмінних від наведених в суді першої інстанції, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено, порушення суд норм права не доведено.

Враховуючи зазначене, та оскільки судом не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентами правочинів, необґрунтованими є висновки, викладені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства.

Відтак, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві №00005521402 від 19.04.2019 та №00005541402 від 19.04.2019 є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Замінити відповідача у справі - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2020 року в частині визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у місті Києві №00005521402 від 19.04.2019 та №00005521402 від 19.04.2019 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 14 листопада 2023 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: О.В. Епель

Є.І. Мєзєнцев


Дата ухвалення рішення	14.11.2023
Оприлюднено	17.11.2023
Номер документу	114938453
Судочинство	Адміністративне

Ханова Р.Ф.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 14.11.2023 по справі 640/15530/19ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —640/15530/19

Постанова
від 14.11.2023 по справі 640/15530/19
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД