Постанова

від 08.11.2023 по справі 369/4896/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 369/4896/18 Головуючий у суді І інстанції Карабаза Н.Ф.

Провадження № 22-ц/824/6259/2023 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Голуб С.А.

суддів: Писаної Т.О., Таргоній Д.О.,

за участю секретаря судового засідання - Череп Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2022 року про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання набутого під час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу майна об`єктом спільної сумісної власності та його поділ,

в с т а н о в и в:

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання набутого під час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу майна об`єктом спільної сумісної власності та його поділ.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 03 травня 2018 року зазначеній справі був присвоєний єдиний унікальний номер 369/4896/18.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 травня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 січня 2020 року справу передано за підсудністю на розгляд Ірпінському міському суду Київської області.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 липня 2020 року справу прийнято до провадження цього суду.

11 жовтня 2021 року представник ОСОБА_2 - адвокат Тернова В.О. подала до суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 квітня 2018 року у справі № 369/4195/18, яка постановлена за результатом розгляду заяви позивача про забезпечення позову, поданої до пред`явлення позову, а саме: скасувати арешт земельної ділянки площею 0,25 га, реєстраційний номер: 467501132224, кадастровий номер 3222480805:05:008:5008, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_2 , та земельної ділянки площею 0,0975 га, реєстраційний номер: 67013532224, кадастровий номер 3222480805:05:013:5001, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_2 .

Клопотання обґрунтоване тим, що станом на 18 квітня 2018 року, постановляючи ухвалу про арешт вказаних земельних ділянок на підставі заяви ОСОБА_1 , поданої до подання позову, суд не мав ніякої інформації про дати, підстави та порядок набуття ОСОБА_2 права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222480805:05:008:5008, 3222480805:05:013:5001. Враховуючи наявні на цей час в матеріалах справи докази, існуючий арешт земельних ділянках як на спірні об`єкти нерухомості, які можуть перебувати в спільній сумісній власності подружжя, є неадекватним засобом забезпечення позову ОСОБА_1 , оскільки ці земельні ділянки є особистою власністю особи, яка їх приватизувала відповідно до положень закону, і щодо них навіть не може вирішуватись питання про поділ між подружжям. На протязі 3,5 років ОСОБА_2 безпідставно обмежена в реалізації її права особистої приватної власності на приватизовані нею земельні ділянки, право власності на які набуте нею на підставі свідоцтв від 02 жовтня 2014 року та від 24 травня 2013 року, тобто режим власності на ці земельні ділянки не може бути змінений рішенням суду за пред`явленим позовом.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2022 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Тернової В.О. про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить зазначене судове рішення змінити в мотивувальній частині з підстав невідповідності висновків суду першої інстанціїобставинам справи та неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, виключивши із його мотивувальної частини наступну частину речення: «оскільки забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання набутого під час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу майна об`єктом спільної сумісної власності та його поділу в цивільній справі № 369/4896/18 не було задоволено».

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 зазначив, що 16 квітня 2018 року ним до Києво-Святошинського районного суду Київської області була подана заява про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви до ОСОБА_2 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 квітня 2018 року у справі № 369/4195/18 заява була задоволена та накладено арешт на нежитлове приміщення загальною площею 52,3 кв. м, реєстраційний номер 167790332108, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , і належить на праві власності ОСОБА_2 , земельну ділянку площею 0,25 га, реєстраційний номер: 467501132224, кадастровий номер 3222480805:05:008:5008, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і належить на праві власності ОСОБА_2 , та земельну ділянку площею 0,0975 га, реєстраційний номер: 67013532224, кадастровий номер 3222480805:05:013:5001, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і належить на праві власності ОСОБА_2

02 травня 2018 року ним був пред`явлений позов до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання набутого під час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу майна та майнових прав об`єктами спільної сумісної власності та їх поділ.

03 травня 2018 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/4195/18 клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову залишене без задоволення.

04 травня 2018 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області відкрито провадження у справі № 369/4896/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання набутого майна та майнових прав об`єктами спільної сумісної власності та їх поділ.

28 січня 2020 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області справа № 369/4896/18 передана за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області.

Позивач вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про те, що у справі № 369/4896/18 ухвалою Києво-Свяошинського районного суду Київської області від 15 травня 2018 року було відмовлено у забезпеченні позову, отже позов в цій справі не забезпечувався. При цьому суд проігнорував наявність ухвали від 18 квітня 2018 року у справі № 369/4195/18, якою була задоволена його заява подана до подання позовної зави і накладено арешти на нерухоме майно відповідача.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надійшов.

Сторони та/або їх представники в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки до апеляційного суду не повідомили, тому колегія суддів дійшла висновку, що їх неявка відповідно до вимог частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

За правилом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що у справі № 369/4896/18 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання набутого під час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу майна об`єктом спільної сумісної власності та його поділ не забезпечувався. Ухвала про забезпечення позову до подання позовної заяви від 18 квітня 2018 року була постановлена в іншій справі за № 369/4195/18, отже клопотання про скасування заходів забезпечення позову безпідставне та задоволенню не підлягає.

Такий висновок місцевого суду відповідає обставинам справи та вимогам закону з огляду на наступне.

За змістом статей 149, 150 ЦПК України метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до вимог статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Аналіз правових норм глави 10 розділу І ЦПК України, якими врегульовано скасування заходів забезпечення позову дає можливість зробити висновок про те, що підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо, а також за наявності обставин, зазначених в частині тринадцятій статті 158 ЦПК України.

Згідно із роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 10 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Отже, при розгляді справи та/або задоволенні позову суд не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 квітня 2018 року у справі № 369/4195/18 було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позову, накладено арешт на нежитлове приміщення загальною площею 52,3 кв. м, реєстраційний номер 167790332108, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , і належить на праві власності ОСОБА_2 , земельну ділянку площею 0,25 га, реєстраційний номер: 467501132224, кадастровий номер 3222480805:05:008:5008, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і належить на праві власності ОСОБА_2 , та земельну ділянку площею 0,0975 га, реєстраційний номер: 67013532224, кадастровий номер 3222480805:05:013:5001, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і належить на праві власності ОСОБА_2 .

Згідно описової частини цієї ухвали, 16 квітня 2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви до суду, яка була мотивована тим, що з кінця 1997 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство та поділяли побут, разом відпочивали, ходили на дні народження до знайомих та родичів, вели спільний бюджет. Протягом спільного проживання із ОСОБА_2 , для поліпшення сімейно-житлових умов, ними спільно було набуто та зареєстровано на ім`я ОСОБА_2 нерухоме майно, на яке він просив накласти арешт. На даний момент заявник та ОСОБА_2 , у зареєстрованому шлюбі між собою не перебувають, проживають окремо, не ведуть спільного побуту та господарства, сімейні стосунки між нами припинено. Права заявника на частку у спільно нажитому майні ОСОБА_2 не визнає. У зв`язку із цим, заявник має намір у порядку статті 4 ЦПК України звернутися до Києво-Святошинського районного суду Київської області за захистом своїх законних прав та інтересів шляхом подачі позову про встановлення факту спільного проживання, визнання майна об`єктом спільної сумісної власності та поділ майна.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову до пред`явлення позову, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане нерухоме майно, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, вказаний вид забезпечення є співмірним із позовними вимогами, що будуть заявлятись заявником і стосуються встановлення факту спільного проживання, визнання майна об`єктом спільної сумісної власності та поділ майна.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 травня 2018 року у справі № 369/4195/18 залишено без задоволення клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову з тих підстав, що згідно інформації, яка розміщена на офіційному веб-порталі Судова влада України встановлено, що 02 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до відповідача ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю. Таким чином, на виконання вимог частини четвертої статті 152 ЦПК України ОСОБА_1 повинен був пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову, тобто до 28 квітня 2018 року. Разом з тим, в частині третій статті 124 ЦПК України зазначено, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Тож, строк звернення ОСОБА_1 до суду із позовом закінчується 02 травня 2018 року. На підставі вищенаведеного, суд вважав клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно інформації щодо стадій розгляду судових справ, розміщеної на офіційному сайті Києво-Святошинського районного суду Київської області, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю надійшов до суду 02 травня 2018 року, справі присвоєно єдиний унікальний номер 369/4828/18.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 травня 2018 року у справі № 369/4828/18 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, а ухвалою від 29 травня 2018 року - визнано неподаною та повернуто позивачу в зв`язку з неусуненням недоліків.

Крім того, як вбачається із виділених матеріалів справи, 03 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання набутого під час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу майна та майнових прав об`єктами спільної сумісної власності та їх поділ, справі присвоєно єдиний унікальний номер 369/4896/18.

В подальшому справа була передана за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області.

Із наведеного вище вбачається, що справа № 369/4195/18 була зареєстрована за заявою про забезпечення позову до подання позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ майна.

В подальшому, при поданні позову були зареєстровані дві інші справи за № 369/4828/18 та з № 369/4896/18, при цьому позовна заява у справі № 369/4828/18 була провернута позивачу, а справа № 369/4896/18 перебуває на розгляді у Ірпінському міському суді Київської області.

Отже, суд першої інстанції при вирішенні клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову обґрунтовано зазначив, що заходи забезпечення позову у справі № 369/4896/18 не вживалися, а тому відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_4 в цій справі.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ОСОБА_4 , погоджуючись із висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, просить змінити лише мотиви, для такої відмови. Разом із тим не наводить інших мотивів, за яких, у разі погодження судом апеляційної інстанції із його доводами, має бути відмовлено ОСОБА_2 в скасуванні заходів забезпечення позову.

За наведених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_4 та внесення змін до мотивувальної частини ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2022 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що посилання апеляційної скарги є необґрунтованими, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, які не вживалися у межах даної справи, постановлена відповідно до вимог матеріального та процесуального законодавства і підстави для її зміни відсутні.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати у вигляді судового збору за перегляд справи в суді апеляційної інстанції згідно із статтями 141, 382 ЦПК України слід віднести в рахунок держави.

Керуючись статтями 367, 372, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2022 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 квітня 2018 року у справі № 369/4195/18 - залишити без змін

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий С.А. Голуб

Судді: Т.О. Писана

Д.О. Таргоній