Ухвала

від 14.11.2023 по справі 677/222/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 листопада 2023 року

м. Київ

справа №677/222/22

адміністративне провадження № К/990/22501/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 677/222/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про скасування постанови, -

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Красилівського районного суду Хмельницької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просила:

-скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 03 лютого 2022 року № 544-ДК/0003По/08/01/-22 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляд штрафу на суму 765 грн, а провадження у справі закрити.

Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 23 травня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_1 оскаржила вказане судове рішення до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2022 року повернуто без розгляду заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 23 травня 2022 року. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 23 травня 2022 року.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 21 серпня 2022 року ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2022 року та відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 23 травня 2022 року.

Постановою Верховного Суду від 17 січня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2022 року скасовано та направлено справу до Сьомого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

07 листопада 2023 року ОСОБА_1 через «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення та просила ухвалити додаткове судове рішення у справ № 677/222/22 про стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на її користь судового збору у сумі 1 984,80 грн.

Питання, які вирішує суд при ухваленні рішення, визначені статтею 244 КАС України.

Так, під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Отже, питання розподілу судових витрат не є вимогою позову, яка направлена на захист порушених суб`єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів позивача. Розподіл судових витрат має компенсаційний характер і є, певною мірою, відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов`язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом.

При цьому, за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Разом з тим, КАС України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: 1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина 3 статті 143); 2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143); 3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини 1 статті 252).

Відповідно до частини 5 статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Частина 1 статті 252 КАС України передбачає, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 252 КАС України.

Частиною 3 статті 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Перевіривши доводи заяви щодо необхідності ухвалення додаткового рішення та розподілу судових витрат, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За загальними правилами розподілу судових витрат, передбаченими статтею 139 КАС України, стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, компенсуються понесені у зв`язку з розглядом справи судові витрати за рахунок іншої сторони. У разі часткового задоволення адміністративного позову судові витрати розподіляються за принципом пропорційності.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що судове рішення про направлення справи для продовження розгляду або на новий розгляд не є рішенням, прийнятим на користь однієї із сторін у справі, оскільки передбачає повторну передачу справи до суду відповідної інстанції для нового розгляду по суті.

Системний аналіз викладених положень дає підстави для висновку про те, що у випадках передачі справи на новий розгляд або для продовження розгляду розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання касаційної скарги, здійснює адміністративний суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Таким чином, при ухваленні судового рішення про повернення справи для продовження розгляду справи розподіл судових витрат не здійснюється.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 19 січня 2022 року у справі № 500/2632/19 при вирішенні питання щодо формування єдиної правозастосовчої практики в частині можливості здійснення при ухваленні судового рішення судом касаційної інстанції розподілу судових витрат, понесених стороною під час розгляду справи в суді касаційної інстанції, у випадку направлення справи на новий розгляд або для продовження розгляду, дійшла висновку, що судові витрати, пов`язані з розглядом відповідної касаційної скарги, підлягають розподілу за результатами нового розгляду спору та ухвалення остаточного рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Також в ухвалі від 19 січня 2022 року у справі № 500/2632/19 Велика Палата Верховного Суду при вирішенні виключної правової проблеми для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, зазначила таке:

«Так, у справі № 640/6209/19 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановою від 19 березня 2020 року скасував ухвалу суду апеляційної інстанції та повернув на новий розгляд справу до цього ж суду для вирішення заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

У справах № 809/1649/15, 2040/8090/18, 826/17123/18, 910/13473/19, 904/1169/17, 712/13890/15-ц, 569/3757/20, 520/12/20, 808/3013/16 суди касаційної інстанції різних юрисдикцій, вирішуючи питання про розподіл судових витрат дійшли висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткових судових рішень, оскільки в цих справах не ухвалювали остаточних судових рішень по суті заявлених вимог.

При цьому у справах № 810/4749/15, 640/4563/19, 460/2736/18, 922/3422/18 постановлені додаткові постанови, якими задоволені вимоги про розподіл судових витрат на правничу допомогу тільки в частині задоволених позовних вимог.

Проаналізувавши зазначені судові рішення, ухвалені касаційними судами різних юрисдикцій, зокрема, щодо вирішення питання розподілу судових витрат (ухвалення додаткових судових рішень), Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом з тим у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

Слід звернути увагу, що у постанові від 17 січня 2023 року Верховний Суд не переглядав справу по суті позовних вимог, направивши її до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду у зв`язку з допущеними порушеннями норм процесуального права, тому судові витрати не підлягали розподілу.

Зазначене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 11 листопада 2020 року у справі № 809/1649/15, та Верховного Суду, викладеними в ухвалах від 23 червня 2020 року у справі № 808/3013/16, від 26 січня 2021 року у справі № 808/3691/17, від 26 серпня 2021 року у справі № 520/12/20, від 17 листопада 2022 року у справі № 300/6211/21, від 08 червня 2023 року у справі № 640/6686/19 та від 06 листопада 2023 року у справі № 604/210/22.

Як вже зазначалось раніше, у заяві ОСОБА_1 просила ухвалити додаткове судове рішення у справ № 677/222/22 про стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на її користь судового збору у сумі 1 984,80 грн.

Проте постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 січня 2023 року у справі № 677/222/22 не є судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи внаслідок направлення її до Сьомого апеляційного адміністративного суду у для продовження розгляду.

Враховуючи, що суд касаційної інстанції не прийняв у справі, що розглядається, рішення по суті, а направив її до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, у колегії суддів Верховного Суду при ухваленні цього рішення були відсутні правові підстави для здійснення розподілу судових витрат.

За таких обставин, відсутні також і підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 677/222/22.

Керуючись статтями 134, 139, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 677/222/22 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

А.І. Рибачук

Т.Г. Стрелець ,

Судді Верховного Суду