Ухвала

від 15.11.2023 по справі 140/1913/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 листопада 2023 року

м. Київ

справа №140/1913/21

адміністративне провадження №К/990/36061/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Понінківська картонно-паперова фабрика-Україна» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у справі №140/1913/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Понінківська картонно-паперова фабрика-Україна» до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, Державної екологічної інспекції Поліського округу, за участю Заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України, про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису,-

в с т а н о в и в :

Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень у лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Понінківська картонно-паперова фабрика-УКРАЇНА» звернулося до суду з позовом до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, Державної екологічної інспекції Поліського округу, в якому просило:

- визнати протиправними дії щодо проведення перевірки, за результатами якої 07 жовтня 2020 року складено акт №2/3-4 проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та визнання протиправним та скасування повністю пунктів 1, 4, 5, 6,7, 8, 9 та частково пункти 2, 3 в частині фраз в графі «Термін виконання» «...та на період дії дозволу на спеціальне водокористування» припису Державної екологічної інспекції України від 09 жовтня 2020 року №2/3-4.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року скасовано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13 січня 2023 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, Державної екологічної інспекції Поліського округу щодо проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю «Понінківська картонно-паперова фабрика-УКРАЇНА» в період з 29 вересня 2020 року по 07 жовтня 2020 року, за результатом якої складено акт №2/3-4 від 07 жовтня 2020 року проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; визнано протиправними та скасовано повністю пункти 1, 4, 5, 6, 7, 8, 9 та частково пункти 2, 3 в частині фраз в графі «Термін виконання» «...та на період дії дозволу на спеціальне водокористування» припису Державної екологічної інспекції України від 09 жовтня 2020 року №2/3-4.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року апеляційну скаргу Заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України задоволено.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 січня 2023 року у справі №140/1913/21 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Понінківська картонно-паперова фабрика-Україна» відмовлено повністю.

Не погодившись з судовим рішенням апеляційної інстанції позивач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у справі №140/1913/21 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У даній справі суд першої інстанції, врахувавши наведені положення КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

При цьому, процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у касаційній скарзі позивач належним чином не обґрунтовує підстави для касаційного оскарження судових рішень, що передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України.

Так, скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не ураховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені у постановах від 31 січня 2019 року у справі № 809/799/17, від 20 вересня 2021 року у справі № 2040/5544/18, від 07 липня 2022 року у справі № 280/1736/19, від 30 серпня 2023 у справі № 815/2470/18.

Однак, вказані постанови та оскаржувані судові рішення, прийняті у різних правовідносинах, за різних фактичних обставин справи, з урахуванням різної нормативної бази, що у своїй сукупності не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та, відповідно, правові позиції у справі № 140/1913/21.

Суд зазначає, що недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.

Тобто, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Касаційна скарга не містить належного обґрунтування у чому саме полягає неправильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, які саме норми процесуального права порушенні, висновок Верховного Суду щодо питання застосування яких саме норм права та подібність правовідносин.

Загалом, скаржник на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність переоцінки встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що у справах розглянутих у порядку спрощеного позовного провадження необхідно наводити та обґрунтовувати, як виключні підстави касаційного оскарження передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України так і загальні підстави передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України.

Для можливості відкриття касаційного провадження скаржнику потрібно обґрунтувати підстави касаційного оскарження судового рішення відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України.

Крім того, аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності зазначення в касаційній скарзі відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.

Так, відповідно до пункту 2 частини другої статті 330 КАС України (з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 18 жовтня 2023 року) у касаційній скарзі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

В касаційній скарзі не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у скаржника.

Згідно з ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

За правилами ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення її недоліку шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтування підстав касаційного оскарження оскаржуваних судових рішень, повідомити про наявність або відсутність електронного кабінету у скаржника.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Понінківська картонно-паперова фабрика-Україна» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у справі №140/1913/21 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді А. Ю. Бучик

Л. В. Тацій